 |
|
|
Архитектура Астрономия Аудит Биология Ботаника Бухгалтерский учёт Войное дело Генетика География Геология Дизайн Искусство История Кино Кулинария Культура Литература Математика Медицина Металлургия Мифология Музыка Психология Религия Спорт Строительство Техника Транспорт Туризм Усадьба Физика Фотография Химия Экология Электричество Электроника Энергетика |
Тема № 36. Роль крові в підтриманні гомеостазу організму
Актуальність теми. Кров - рідка тканина організму, яка за рахунок транспорту хімічних речовин здійснює інтеграцію біохімічних процесів у різних клітинах і міжклітинних просторах у єдину систему. Патологічні стани, що супроводжуються розладами системної гемодинаміки та мікроциркуляції, призводять до глибоких порушень фізіологічних та біохімічних функцій організму. Сучасні фізико-хімічні методи дозволяють ідентифікувати та описати близько 100 окремих білків у плазмі крові, які відрізняються за своїми фізико-хімічними властивостями та функціями. Білки крові складають єдину систему з білками тканин і віддзеркалюють стан білкового обміну в усьому організмі. Небілкові азотисті та безазотисті компоненти крові є кінцевими та проміжними продуктами азотистого, вуглеводного та ліпідного обмінів. Вміст цих речовин у крові відносно стабільний і залежить від надходження різних нутрієнтів з їжею, а також значно змінюється при деяких патологічних станах, що може бути використано у діагностиці. Тому знання з біохімії крові є важливим елементом фундаментальних знань майбутніх фармацевтів. Мета заняття: - уміти характеризувати основні фізіологічні та біохімічні функції крові, механізми підтримання її основних параметрів. - уміти аналізувати біохімічний склад крові, пояснювати діагностичну роль визначення небілкових азотовмісних сполук, безазотистих органічних компонентів крові в нормі та за умов розвитку патології. Конкретні завдання: Ø Характеризувати дихальну, трофічну, екскреторну, захисну та регуляторну функції крові. Ø Характеризувати особливості перебігу метаболічних процесів у еритроциті. Ø Пояснювати основні функції білків плазми крові на основі їх фізико-хімічних властивостей. Ø Пояснювати діагностичне значення зростання вмісту білків „гострої фази” запальних процесів. Ø Пояснювати молекулярно-біохімічні механізми змін вмісту в плазмі крові секреторних і тканинних ферментів. Ø Пояснювати біохімічні основи функціонування систем регуляції тиску крові (калікреїн-кінінова та ренін-ангіотензивна системи) та науково-обгрунтоване застосування гіпотензивних лікарських засобів- інгібіторів ангіотензин перетворюючого ферменту. Ø Тлумачити поняття “залишковий азот крові” та наводити приклади станів, при яких відбувається розвиток різних типів азотемій. Ø Характеризувати безазотисті і неорганічні компоненти плазми крові Ø Класифікувати буферні системи крові та пояснювати механізми регуляції та підтримки кислотно-основного стану. Ø Пояснювати причини та механізми виникнення ацидозу, алкалозу, гіпоксії та прийоми їх лабораторної діагностики. Ø Використовувати результати біохімічного аналізу крові (норма і патологія) для оцінки стану здоров’я людини, механізму регуляції та підтримки кислотно-основного стану. Теоретичні питання 1. Хімічний склад та фізико-хімічні властивості крові здорової людини. 2. Вплив фармацевтичних засобів на фізико-хімічні властивості крові. 3. Основні групи білків плазми крові; їх склад та вміст в нормі і при патології. 4. Білки гострої фази запалення: С-реактивний білок, церулоплазмін, гаптоглобін, кріоглобулін, α1 - Антитрипсин, α2 -Макроглобулін, інтерферон. Їх діагностичне значення. 5. Фактори, що впливають на вміст білків у плазмі крові: гіпер-, гіпо-, пара- та диспротеїнемії. 6. Ферменти плазми крові: власні (секреторні), екскреторні та індикаторні (тканинні) ферменти. 7. Калікреїн-кінінова та ренін-ангіотензинова системи, їх біологічна роль. 8. Загальний азот плазми крові: білковий та небілковий (залишковий або резидуальний) азот. Залишковий азот крові, методи визначення, значення. 9. Види азотемії: · абсолютна – ретенційна, продукційна; · відносна причини виникнення, диференціювання їх в клініці. 10. Біохімічні аспекти використання деяких лікарських препаратів при азотемії. 11. Біохімічні показники небілкових азотовмісних компонентів цільної крові та плазми крові: сечовини, сечової кислоти, креатину, креатиніну, азоту амінокислот, індикану. 12. Безазотисті органічні компоненти крові: глюкоза, органічні кислоти, кетонові тіла, вітаміни їх біологічна роль. 13. Неорганічні компоненти плазми крові. 14. Кислотно-основний стан. Роль нирок, органів дихання, тканин в регуляції кислотно-основного стану. 15. Буферні системи крові, їх види, функції гідрокарбонатної, фосфатної, гемоглобінової та білкової буферних систем в організмі людини. 16. Порушення кислотно-основного стану: ацидоз метаболічний (кетоацидоз, лактат ацидоз, гломерулярний ацидоз) та респіраторний; алкалоз (метаболічний та респіраторний). Причини їх виникнення. 17. Компоненти крові як фармацевтичні препарати.
Практична робота
Поиск по сайту: |