Розділ 3. Цікаві факти

1) Найбільше високогірне місто – Рахів. Середня його висота становить 820 м над р.м. Цьому місту належит ще один рекорд – найбільший перепа висоти між вулицями – 600 м: від найнижчої (400 м) до найвищої 1000 м.

2) Найвисокогірніша споруда – на вершині Піп Іван височить кам’яна коробка, що була метеоролого-астрономічною обсерваторією. Урочисте відкриття відбулося влітку 1938 р. Головним астрономічним інструментом був астрограф з діаметром об’єктива 33 см.

3) Найвисокогірніший вокзал – станція «Бескид», що збудована на висоті 790 м над р.м.

4) Найбільше гірське озеро – Синевир в Межигірському районі Закарпатської області. Площа 7 га, глибина – до 24 м. В народі називають «синім оком», «карпатською Ріцею». Сильний землетрус, а можливо багатовікові вивітрювання викликали обвал скель, які і загатили долину гірського потоку й утворили озеро на висоті 989 м над р.м.

5) «Долина нарцисів» ,що біля м.Хуст на Закарпатті, є єдиним місцем в Україні, де в природних умовах ростуть білосніжні нарциси вузьколисті. На вигляд вони дуже нагадують садові, але квітки більші й досягають іноді 10 см у діаметрі. Живописна долина площею 80 га вкрита суцільним килимом квітів і оперезана пологими гірськими схилами, є пам´яткою природи.

6)Найбільш вітряне місце в Карпатах – полонина Пожижевська. Це також найвологіше місце.

7)Найбільш сніжний населений пункт – с. Руська Мокра на Закарпатті – стійкий сніговий покрив лежить тут в середньому 110 днів на рік. Це зумовлено специфікою розташуванням села серед гірських хребтів, які суттєво затіняють територію села від прямих сонячних променів.

8) Найбільші карпатські лавини із зафіксованих за останнє століття зійшли в 1968 р. на Свидовці з г. Стіг – 300 тис. м3. У 1988 р. на Боржаві об’єм снігу кількох лавин перевищив 500 тис.м3, а двох – 800 тис. м3. Одна з них знищила ліс площею 16 га. Відстань пробігу лавин сягала 3,5 км.

9) Найдавніше дерево в карпатських лісах – ялина (смерека). Її походження пов’язане з крейдяним періодом мезозойської ери. І вже на світанку виникнення людства вона використовувалась як рослина-цілитель через свої фітонцидно-бактерицидні властивості. В Україні відомо два дикорослих види ялин – звичайна та гірська.

10) Найменше дерево з тих, що ростуть в Україні – верба туполиста. Висота її становить 12-15 см, зустрічається на вологих вапнякових скелях в альпійському поясі Карпат, зокрема на г. Близниця.

Висновки

Західну та південну частини України прикрашають дві гірські системи – Карпати і Кримські гори. Це гірські масиви являють собою молоді складчасті утворення [8, с.97]. Гори – це обширні ділянки земної поверхні з різкими коливаннями висот і контрастами форми рельєфу, піднесені вище 600 м над рівнем моря.

Кримські гори – це гірська система на півдні Кримського півострова. Простягається вона на 180 км, ширина гірської смуги сягає до 60 км. У рельєфі чітко виділяються три майже паралельні пасма з крутими південними і пологими північними схилами: Головне (найвище), Внутрішнє і Зовнішнє. Переважні висоти складають 700-1200 м, максимальна – 1545 м (гора Роман-Кош).

Українські Карпати – це частина Карпатської складчастої області, яка представлена північною гілкою альпід Європейського Середземномор´я. У їхній структурі зафіксовано великі горизонтальні переміщення, які ускладнили первинні складчасті форми й визначили їхню покривно-зсувну будову. У схемах тектонічного районування Українських Карпат розрізняють три великі структурні одиниці: Складчасті(флішові) Карпати та прилеглі до них Предкарпатський передовий(крайовий) і Закарпатський внутрішній прогини [6, с.7].

У Кримських горах рослинний світ змінюється від підніжжя до вершини. Найнижче на схилах гір розкинувся ліс з дуба пухнастого і ялівцю високого. Серед них зустрічається суничне дерево, фісташка.

На плоских вершинах Кримських гір розкинулися гірські луки – яйли. На яйлах немає затінку, мало вологи. Адже частина дощової і талої води швидко збігає по схилах, а частина – випаровується. На яйлах зростають трав´янисті рослини, які пристосувалися до посушливих умов. Це – ковила, типчак, шавлія, костриця, стоколос, осока, чебрець, еспарцет.

Біля підніжжя, на схилах Карпатських гір, росте листяний ліс. Його утворюють дуб, граб, липа, клен, бук. Вище – холодніше, тому з´являються хвойні дерева – ялиця і ялина європейська, яку називають смерекою. З листяних переважає бук. Ліс стає мішаним. Підлісок листяного і мішаного лісів утворюють кущі малини, ліщини, ожини, шипшини. На узліссях і галявинах ростуть трав´янисті рослини, більшість з них лікарські. Під деревами багато грибів: білих, підберезників, підосичників, маслюків, опеньків.

У Карпатських горах водяться такі самі тварини, що й у природних зонах на рівнинах. Це звірі: олень благородний, заєць, лисиця, вовк, куниця, видра, дика свиня, борсук, білка. Птахи – тетерук, рябчик, дятел строкатий, синиця чорна і синиця чубата, багато співочих перелітних птахів.

Поиск по сайту: