Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Значення Пенсійної системи України у сфері трудових відносин

Головним завданням пенсійної системи будь-якої країни є створення умов для забезпечення людей гідним доходом у старості відповідно до особистого внеску кожного. Необхідність проведення пенсійних реформ у всьому світі, у тому числі і в Україні, обумовлена, перш за все, такими факторами як демографічна та економічна ситуація. Реформування пенсійної системи в Україні розпочато ще у 90-х роках ХХ ст. та триває досі. Стратегічним його напрямком стає необхідність подолання існуючих негативних тенденцій. Оскільки основою для функціонування пенсійної системи є ринок праці, то, відповідно, існує і певний зв'язок між їх показниками. Саме тому ефективне реформування системи пенсійного забезпечення неможливе без вирішення проблем зайнятості населення.

Зараз пенсійна система України знаходиться в кризовому стані, про що свідчить значний дефіцит Пенсійного фонду України (станом на червень 2012 р. дефіцит складав 16,7 млрд. грн.) [4], а, отже, вона не спроможна забезпечити громадянам нормального заміщення пенсією заробітку, втраченого ними у зв’язку із старістю. Однією з причин цього є висока залежність солідарної пенсійної системи від демографічних ситуації, а однією з гостро поставлених проблем в цьому питанні виступає така тенденція як «старіння нації», що викликає диспропорцію відношення кількості молодого населення до громадян похилого віку. Нажаль, це призводить до того, збільшується витрачання коштів на пенсійне забезпечення непрацездатної категорії громадян, і відповідно зростає навантаження на осіб працездатного віку.

Отже, можна зробити висновок, що стабільність існуючої системи визначаєть­ся часткою пенсіонеріву структурі населення, яка в Україні істотно перевищує цей показник більшості європейських країн. У більшості розвинених країн на одну особу старшу від 65 років припадає 4–5 осіб працездатного віку. В Україні такий показник склав 1,5 особи, а за прогнозами аналітиків у 2025 році кожний працівник утримуватиме одного пенсіонера.

Динаміка основних показників ринку праці за період 2004-2011 рр., що дозволить виявити їх взаємозв’язок з пенсійною системою, представлена на таблиці 1.

Таблиця 1

 

Показники
Постійне населення 46749,2 46465,7 46192,3 45963,4 45782,6 45598,2 45378,7
Зайняте населення:              
15-70 років 20730,4 20904,7 20972,3 20191,5 20088,4 20108,2 20040,3
В тому числі: працездатного віку 19032,2 19189,5 19251,7 18365,0 18264,9 18303,2 18498,2
Безробітне населення (за методологією МОП)              
15-70 років 1515,0 1417,6 1425,1 1958,8 1785,6 1732,5
В тому числі: працездатного віку 1513,7 1416,7 1424,0 1956,6 1784,2 1731,7 1842,5
Кількість пенсіонерів 14050,0 13936,8 13819,0 13749,8 13721,1 13820,5
Частка пенсіонерів у заг. к-ті населення 30,0 29,8 29,9 29,9 29,9 30,1 30,5
Частка пенсіонерів у заг. к-ті зайнятого населення 67,8 66,7 65,9 68,1 68,3 68,3
Середній розмір пенсії, грн 406,8 478,4 776,0 934,3 1032,6 1151,9 1253,3
Середня заробітна плата, грн 1041,5 1906,0
Мінімальна заробітна плата, грн 460,00 605,0 744,00 922,00
 

Основні показники ринку праці за період 2004–20011 роки згідно з державною службою статистики України

(тис. осіб)

*1. Дані Державної служби статистики [2]

2. Розрахунки зроблені за даними Державної служби статистики

Бачимо, що за останні 10 років пенсіонери становлять майже 31% постійного населення України. Можна припустити, що надалі співвідношення змінюватиметься не на користь працюючих через зменшення зайнятого населен­ня та збільшення тривалості життя людей старшого покоління. Це підтверджується тим фактом, що частка пенсіонерів у загальній кількості населення зростає після 2006 року і складає 30,5% населення України, як і частка пенсіонерів у кількості зайнятого населення, що станом на 2012 рік складає 69%, порівняно з 2005 році, коли ця частка складала 68%.

Отже, серед кількості зайнятого населення збільшується питома вага осіб пенсійного віку, які одночасно є і платниками внесків до Пенсійного фонду (ПФ) (можливо, мінімального), і отримувачами пенсійних виплат. Це свідчить про зменшення платників внесків до Пенсійного фонду і збільшення кількості отримувачів пенсій. Задля подолання даної проблеми, була проведена політика реформування пенсійної системи, головна ціль якої є зменшення дефіциту бюджету ПФУ.

Також спостерігається збільшення єдиного соціального внеску (ЄСВ) порівняно з десятиліттям назад, а отже зростає доходна частина Пенсійного фонду. Пенсійні внески зараз є одними з найбільших порівняно з іншими країнами світу. Для прикладу в Китаї цей показник один з найменших – 11%, у Франції – 15%, В Німеччині – 19%, в Росії – 22%. Якщо ж проаналізувати розміри внесків до Пенсійного фонду в Україні, то можна відмітити, що єдиний соціальний внесок, який нараховується з фонду оплати праці згідно з законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», варіюється від 34,7% до 49,7% відповідно до класів професійного ризику виробництва [1].

З кожним роком економічна ситуація в країні змінюється, спостерігається зростання прожиткового мінімуму, а разом з цим і розмір мінімальної та середньої заробітної плати та пенсії (додаток А). Це, в свою чергу, веде до поступового збільшення видатків та доходів ПФУ (рис. 1).

 

Рис. 1. Динаміка доходів та витрат ПФУ у динаміці за 2009-2012 рр.

Отже, після проведення реформи, а саме підвищення пенсійного віку та страхового стажу, першою перевагою стало зменшення числа потенційних пенсіонерів та розмір їх пенсій, а це є вигідним для держави, бо дає економію бюджету Пенсійного фонду. Також на зростання обсягу надходжень до бюджету впливає і збільшення мінімального страхового стажу, завдяки чому зростає сума мінімальної виплати до ПФУ.

Підвищення пенсійного віку призвело до збільшення кількості платників ЄСВ, а отже й обсягу надходжень до бюджету Пенсійного фонду. У структурі власних доходів поступово зростає сума ЄСВ, розподіленого на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що видно з табл. 4 та рис. 3.

Підводячи підсумки, можна сказати, що існує тісний взаємозв’язок між Пенсійною системою та ринком праці. Тому, доречно відмітити, що існуючі проблеми у сфері трудових відносин негативно впливають на її розвиток. А саме такий фактор, як старіння нації, який свідчить про зменшення платників внесків, що призводить до недостатнього обсягу надходжень до ПФ. Отже, коштів катастрофічно не вистачає, державна пенсія може забезпечити пенсіонеру стабільний, але надто малий дохід.

Тому для покращення стану Пенсійної системи необхідно, перш за все, провести реформування в соціально-економічній сфері, яке буде направлене на підвищення рівня життя населення, насамперед, збільшення мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму.

 

По данным выборочного обследования населения по вопросам экономической активности, количество занятого населения в возрасте 15-70 лет в 2011 г. по сравнению с 2010 г. увеличилась на 58,2 тыс. человек, или на 0,3% и составила 20,3 млн. человек, или 59,2% населения соответствующего возраста.

Количество наемных работников предприятий, учреждений, организаций в 2011г. сравнению с 2010 г. сократилась на 3,7% и составила 12,1 млн. человек, или 59,5% всех занятых. Сокращение количества наемных работников наблюдалось по всем видам экономической деятельности, кроме финансовой деятельности.

Среди наемных работников почти каждый четвертый работал в промышленности, седьмой - в образовании, каждый девятый - в торговле, ремонте автомобилей, бытовых изделий и предметов личного потребления; деятельности гостиниц и ресторанов или в здравоохранении и предоставлении социальной помощи, остальные - в других видах экономической деятельности.

Как и в предыдущие годы, в 2011 г. наблюдалось превышение количества выбывших работников по сравнению с принятыми в большинстве видов экономической деятельности. Из общего количества выбывших большинство работников (85,5%) покинули рабочие места по собственному желанию. При этом удельный вес работников, уволенных из причин сокращения штатов, в общем количестве выбывших в 2011г. увеличилась на 1,6% по сравнению с 2010г.

Количественный и качественный состав наемных работников. Общее количество работающих по половому признаку распределялось почти поровну.

Однако по сферам приложения труда существуют существенные различия. Женский труд была более распространена в сфере здравоохранения и социальной помощи, образования, где удельный вес женщин в 2011г. составила 81,3% и 76,5% соответственно, сфере деятельности гостиниц и ресторанов (67,6%), в финансовых учреждениях (66,6%), государственном управлении (64,4%). Традиционно мужскими сферами приложения труда остаются рыболовство, рыбоводство (83,4%), лесное хозяйство (82,5%), строительство (80,3%), добывающая промышленность (75,2%), обработка древесины и изделий из древесины (70 , 7%), металлургическое производство (68,6%), производство машин и оборудования (67,8%), деятельность транспорта (67,5%).

По возрастным категориям многочисленной группой в структуре рабочей силы были лица "среднего возраста" (женщины - 35-49 лет, мужчины - 35-54 года), доля которых составила 50,8% от учетной численности штатных работников. Особенностью наемных работников этой группы является уже достаточно накопленный профессиональный опыт и навыки, высокая работоспособность.

Каждый третий работник в возрасте 15-34 года (32,0%). Более приоритетной сферой трудоустройства для молодежи была финансовая деятельность и торговля, где доля указанной категории работников составляла более половины всех работающих. Также молодые кадры привлекала работа в сфере гостиничного и ресторанного бизнеса (45,0%), государственном 20 управлении (35,0% к учетной численности штатных работников). При этом каждый четвертый из этой категории работников был занят в сельскохозяйственной деятельности, рыболовстве, рыбоводстве, научной деятельности, а также в сфере предоставления коммунальных и индивидуальных услуг, культуры и спорта.

Количество сотрудников предпенсионного возраста (женщины - 50-54 года, мужчины - 55-59 лет) на конец 2011г. составила 1,3 млн. человек, или 12,5% учетного количества штатных работников. Среди них почти две трети (61,7%) составляли женщины.

Наибольший удельный вес работников указанного возраста наблюдалась среди занятых в производстве и распределении электроэнергии, газа и воды (14,9% работающих в указанном виде деятельности), предоставлении коммунальных и индивидуальных услуг, деятельности в сфере культуры и спорта (14,4%), деятельности почты и связи (14,1 14,1%), рыболовстве, рыбоводстве (14,0%).

В конце 2011г. каждый шестой работник получал пенсию (1,9 млн. человек).

Почти три четверти работающих пенсионеров получили пенсию по достижению пенсионного возраста, каждый пятый - по инвалидности, остальные - за выслугу лет. Чаще труд пенсионеров использовалась в сфере исследований и разработок (34,4%), здравоохранения и предоставления социальной помощи (24,5%), предоставление коммунальных и индивидуальных услуг; деятельности в сфере культуры и спорта (24,4%) и операций с недвижимым имуществом (23,9%). Работникам указанных видов деятельности назначен пенсию преимущественно по достижению пенсионного возраста.

 

 

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.