Аналіз рівня організації виробничого процесу по випуску нової продукції

По закінченні проектування потокової лінії необхідно проаналізувати рівень організації основного виробництва та якщо необхідно, сформулювати пропозиції для його вдосконалення.

В даному розділі необхідно провести аналіз організації потокової лінії і оцінити рівень її раціональності, за такими показниками:

- перевірка можливості задоволення потреб ринку;

- ступінь використання виробничої потужності;

- узгодженість продуктивності машин на кожній операції з продуктивністю ведучої машини;

- рівень безперервності виробничого потоку;

- ступінь завантаження устаткування;

- рівень використовування устаткування в часі;

- рівень використовування робочого часу.

Для перевірки можливості задоволення потреб ринку розрахуємо виробниче завдання потокової лінії та виробничу потужність, виходячи з запропонованого обладнання.

(2.12)

де,ΣПт^пр_min -сумарна приведена норма продуктивності лімітуючої машини, т/год готової продукції;

Кн – коефіцієнт напруженості змінного завдання.

Якщо N л зм’ >= N л зм, то проектоване обладнання дозволяє задовольнити потреби ринку у даній продукції на перспективу, а якщо ні, то обладнання підібрано невірно та його треба замінити на більш продуктивне.

Після цього необхідно визначити плановий фонд роботи лінії (Фпл), що дозволить виробити планований річний обсяг продукції.

(2.13)

Результат треба округлити до більшого цілого значення.

Виробнича потужність потокової лінії визначається за ведучим обладнанням (яке вказане у „Завданні”).

Виробнича потужність потокової лінії на зміну

(2.14)

де,ΣПт_вм^пр- сумарна приведена технічна норма продуктивності ведучої машини, т/год готової продукції.

Виробнича потужність потокової лінії за рік:

(2.15)

де, Феф – ефективний річний фонд роботи потокової лінії, який складається з двох складових: це робочий період потокової лінії, тобто кількість діб на рік, коли лінія працює (РП) та кількість змін на добу (Кзм) та надається у завданні.

Феф = РП х Кзм

При зміні попиту на продукцію можливо змінювати ту чи іншу складову, в результаті буде змінюватися випуск продукції.

Використання виробничої потужності оцінюють за наявністю резервів використання виробничої потужності та за кефіцієнтами використання потужності.

Інтегральний сумарний резерв використання виробничої потужності розраховуємо за формулою:

Rінтег = ВПр – Qр (2.16)

Абсолютний резерв інтенсивного використання виробничої потужності

Rінт =(ВПл зм – Nл зм’)*Феф (2.17)

Абсолютний резерв есктенсивного використання виробничої потужності:

Rекс = (Феф – Фпл) *ВПл.зм (2.18)

Ступінь використання виробничої потужності можливо оцінити шляхом розрахунку коефіцієнтів викоритання потужності.

Коефіцієнти використання потужності дорівнюють:

Кінтег = Qр / ВПр (2.19)

Кінт = N л.зм’ / ВП л.зм (2.20)

Кекс = Фпл /Феф (2.21)

Резерви використання виробничої потужності можливо задіяти, якщо збільшиться попит на продукцію та ємність ринку зросте. Наявність резервів свідчить про можливість збільшення обсягу виробництва продукції за потребами ринку та за рахунок яких факторів це можливо зробити.

Узгодженість продуктивності машин на кожній операції з продуктивністю ведучої машини визначається таким показником, як коефіцієнт узгодженості (Куз_і).

Коефіцієнт узгодженості (пропорційності) Куз_і – визначають відношенням сумарної приведеної продуктивності устаткування на i– тій операції (П_і^пр) до сумарної приведеної продуктивності ведучої машини (П_вм^пр). Дані для розрахунку беруть з таблиці 1.3.

(2.22)

Якщо значення коефіцієнта узгодженості на операціях виробничого процесу відрізняється від одиниці більше (менше), ніж на 5,0%, то виробничий потік можна вважати безперервним.

Крім того, якщо коефіцієнт узгодженості на операції буде менший за одиницю, то ця операція називається «вузьким місцем» потоку, обладнання на такій операції необхідно замінити на більш продуктивне.

Далі перевіряють ступінь завантаженості обладнання. Перевірка ведеться шляхом визначення коефіцієнта завантаження обладнання та коефіцієнта його використання в часі по кожному виду обладнання окремо.

Коефіцієнт завантаження Кз_і — це відношення розрахункової необхідної кількості машин (К_м.і^розр)до прийнятої для установки на потоковій лінії проектованої кількості машин (К_м.і ^розст). Дані для розрахунку беруть з таблиці2.4.

(2.23)

Коефіцієнт використання обладнання у часі (К_вик^об.і) знаходять як відношення розрахункового часу роботи машини (обладнання) до номінального часу за зміну, добу.

(2.24)

Тобто чим ближче ці коефіцієнти до одиниці, тим краще викори­стовується обладнання і чим ближчі між собою значення коефіцієнтів по окремих видах машин (обладнання) потокової лінії, тим краще підібране обладнання.

Необхідно також зробити висновки про рівень організації праці і виробництва на організованому виробничому потоці.

Співвідношення розрахункової чисельності робітників на операціях виробничого процесу Чрозр_і реальної по розстановці Чрозст_i, яка враховує можливості робітника суміщати операції і виконувати розширений об'єм робіт, дозволяє .визначити коефіцієнт використання робочого часу на окремих операціях (Квик.час _i):

(2.25)

Значення коефіцієнтів використання робочого часу близьке до одиниці свідчить про високий рівень використання робочого часу і рівень організації праці на потоковій лінії .

У результаті наводять основні результати комплексного аналізу і формулюють загальний висновок про рівень організації виробництва і праці на проектованому виробництві.

Результати розрахунків основних коефіцієнтів вносять в таблицю 2.6.

Розраховані коефіцієнти необхідно ретельно проаналізувати та зробити детальні висновки про ефективність організації проектованої потокової лінії.

Основні резерви удосконалення організації потокового виробництва можуть бути реалізовані внаслідок розробки та здійснення таких заходів:

— спеціалізації потокових ліній;

— підвищення рівня механізації робіт на потокових лініях;

— удосконалення організації праці, широкого суміщення функцій та професій;

— переходу до більш досконалих організаційних форм потоку;

— переходу до більш рівномірної та ритмічної роботи;

— додержання принципу прямотечійності при організації по­току (скорочення транспортних комунікацій);

— синхронізація операцій потоку (резерв часу, котрий підприємство може одержати за рахунок забезпечення пропорціональності виробництва);

— досягнення максимально-можливої кількості паралельно-здійснюваних операцій (резерв за рахунок їх суміщення у часу).

Раціональна організація потокового виробництва дозволяє задовольнити попит на продукцію при менших витратах на виробництво, а саме - краще використовувати виробничу потужність лінії, скоротити ритм потоку, підвищити продуктивність праці, збільшити прибуток та рентабельність виробництва, дає можливість краще використовувати основні виробничі фонди, що свідчить про значне підвищення ефективності виробництва.

Таблиця 2.6 - Аналіз рівня організації виробничого процесу по випуску нової продукції

Поиск по сайту: