Тема 3. Електромагнетне поле. Струми зміщення

Фізичні поняття

·Струм зміщення – це темп зміни потоку електричної індукції

.

·Вихрове електричне поле – це електричне поле яке виникає внаслідок зміни в часі магнетного поля.

·Магнеторушійна сила– це циркуляція вектора напруженості магнетного по­ля вздовж замкненого контура

·Хвильове рівняння– це рівняння яке має вигляд

де –стала величина, – оператор Лапласа.

·Рівняння хвилі – це функція від координати і часу яка є роз­в’язком хви­льо­вого рівняння.

·Вектор Пойтінга– це вектор напрям якого вказує на напрям пе­ре­не­сення енергії електромагнетною хвилею, а величина дорівнює потужності яка припадає на одиницю площі хвильового фронту.

Постулати

Ø Закон повного струму: циркуляція вектора напруженості маг­нет­ного поля вздовж будь-якого замкненого контура дорівнює сумі потоку вектора густини струму та потоку темпу зміни вектора електричної ін­дукції через поверхню, яка спирається на цей контур.

Якщо використати означення магнеторушійної сили, струму про­від­ності та струму зміщення, то цей постулат можна сфор­му­лю­ва­ти про­стіше, а саме: магнеторушійна сила, яка виникає в певному зам­к­не­но­му контурі дорівнює сумі струмів провідності та зміщення що про­хо­дять через будь-яку поверхню, яка спирається на цей контур.

Задачі

(256) За допомогою теореми Стокса подамо закон повного струму в ди­фе­рен­ціяльній формі.

Теорема Стокса стверджує, що циркуляція будь-якого вектора вздовж певного замкненого контура дорівнює потоку ротора цього век­тора через поверхню, яка спирається на цей контур.

Згідно з цією теоремою

а закон повного струму набирає вигляду

або

.

Оскільки інтегрування в лівій і правій частинах цієї рівності від­бу­ва­ється в одній і тій же області, то з їх рівності випливає рівність під­інте­гра­льних виразів, тобто

Ми отримали диференціяльну форму закону повного струму. Другий доданок в цій формулі – це густина струму зміщення.

(257) На основі означень струму провідності та струму зміщення покажемо, що на ділянці кола змінного струму, що містить конденсатор, сила струму в провідниках дорівнює силі стру­му зміщення між обкладками конденсатора.

До ділянки кола з конденсатором (мал. 170) застосуємо послідовно озна­чення сили струму, означення ємності, зв'язок напруженості елек­т­ри­чного по­ля з напругою, формулу ємності плос­кого конденсатора, зв'язок між напруженістю та індукцією елек­тричного поля та індукцією елек­т­ри­чного поля та означенням потоку. Діста­немо

Ми отримали, що струм провідності в провідниках дорівнює струму зміщення. Очевидно, що цей струм зміщення оскільки він є темпом зміни потоку вектора електричної індукції локалізований між обкладками конденсатора.

(258) Покажемо, що з рівнянь Максвелла випливає хвильове рів­нян­ня.

Про диференціюємо закон повного струму за часом (у від­сут­ності струмів провідності).

Підставивши сюди

,

дістанемо

В це рівняння підставимо закон електромагнетної індукції

Застосувавши формулу

і врахувавши, що в заданій області простору відсутні не тільки струми провідності, а й електричні заряди ( тому згід­но з теоремою Остроградського-Гауса) дістанемо хвильове рівняння

Як і для механічних хвиль можемо позначити

Тоді хвильове рівняння набуває вигляду

Очевидно, що в скалярній формі це рівняння має вигляд

і якщо вектор залежить лише від координати х, хвильове рівняння має вигляд

Для вектора отримаємо таке саме рівняння. Для цього слід зі зга­даних двох рівнянь Максвелла виключити вектор (про­ди­фе­рен­ціювати закон електромагнетної індукції і підставити в нього закон повного стру­му).

(259) Доведемо, що будь-яка функція аргументом якої є або є розв’язком хвильового рівняння.

Отже функція має вигляд

,

або узагальнюючи

.

Знаходимо похідні які фігурують у хвильовому рівнянні (задача 258)

Підставимо отримані другі похідні у хвильове рівняння. Дістанемо тотожність

яка свідчить, що дійсно функція є розв’язком хвильового рів­нян­ня.

(260) Представимо рівняння електромагнетної хвилі у вигляді .

Оскільки будь-яка функція аргументом якої є є розв’язком хвильового рівняння, то і функція

(1)

де – стала величина, є його розв’язком, тобто є вона рівнянням хвилі.

Встановимо як пов’язана стала з параметрами хвилі.

Міркуємо так. Напруженість поля електромагнетної хвилі на­бу­ває свого максимального значення за умови

Умова сусіднього максимуму є

Віднявши від другої рівності першу дістанемо

Але – це відстань між двома сусідніми максимумами, тобто довжина хвилі , тому

Підставивши цей вираз в рівняння хвилі (1), дістанемо

,

або

Застосуємо означення періоду хвилі Т як часу протягом якого хвиля проходить відстань , тобто Тепер рівняння хвилі дістає вигляд

або

.

Оскільки хвильове рівняння для вектора електромагнетної хвилі таке ж як і для вектора , то розв’язок цього хвильового рів­няння також є рівнянням хвилі, тобто рівняння

також є рівнянням електромагнетної хвилі причому фази векторів і в електромагнетній хвилі однакові.

(261) На основі закону повного струму в диференціяльній формі дове­демо, що вектори і взаємно – нормальні.

Спрямуємо вісь вздовж век­тора (мал. 172) і обчислимо його ротор.

Оскільки вектори та лежать в площині ху то і вектор лежить в цій площині як їх лінійна комбінація, тобто він є нор­ма­ль­ним до вектора . Але згідно з зако­ном пов­ного струму

тому вектор є нормальним до век­тора , який своєю чергою співнап­рям­ле­ний з вектором . Отже вектор є нор­мальним до вектора і вектора .

(262) На основі двох рівнянь Максвела, а саме закону електро­маг­нет­ної індукції та закону повного струму знайдемо числове зна­чен­ня швидкості електромагнетної хвилі у вакуумі.

Поглянемо на хвильовий фронт пло­с­кої електромагнетної хвилі яка по­ши­рю­є­ться у вакуумі вздовж осі х і візьмемо до уваги, що всі три вектори , і є вза­є­мно-нормальні (мал. 171).

Застосуємо до цієї хвилі дифе­рен­ці­яльну форму рівнянь Максвела.

Позаяк струми провідності від­су­тні, то закон повного струму має виг­ляд

(1)

Знайдемо по черзі ліву і праву частини цієї рівності

Оскільки вектор напрямлений туди куди і вектор , то

і

Тепер рівняння (1) має вигляд

Ця рівність, очевидно, можлива лише за умови . З цієї умови і останньої рівності дістанемо

звідки

або

(2)

Закон електромагнетної індукції в диференціальній формі має вигляд

(3)

Знову знайдемо окремо ліву і праву частини цієї рівності

Представивши вектор як дістаємо, що

і на основі закону електромагнетної індукції (3)

Ця рівність можлива лише за умови , і тоді

,

звідки

або

З цієї рівності, і рівності (2) та формул зв’язку між векторами напруженості та індукції електричного та магнетного полів дістанемо

звідки

(263) На основі двох рівнянь Максвела, а саме закону електро­маг­нет­ної індукції та закону повного струму знайдемо вираз для швид­кості електромагнетної хвилі в середовищі.

Оскільки згадані рівняння Максвела однакові як у вакуумі так і в середовищі, то вивід формули для швидкості електромагнетної хвилі в середовищі буде такий самий як і для вакууму (попередня задача) аж до того моменту, коли нам слід буде використати формули зв’язку між величинам векторів напруженості та індукції відповідних полів, а саме

Таким чином формула для швидкості електромагнетної хвилі в середовищі буде мати вигляд

Позаяк для будь-якого середовища та , то швидкість електромагнетної хвилі в середовищі менша ніж у вакуумі.

Величину позначають і називають показником залом­лен­ня середовища. Бачимо, що показник заломлення

показує в скільки разів швидкість електромагнетної хвилі у вакуумі більша ніж в розглядуваному середовищі.

(264) На основі формул для густини енергії електричного та маг­нет­но­го полів знайдемо вираз потужності яка припадає на одиницю площі фронту електромагнетної хвилі.

Оскільки електричне і магнетне поле електромагнетної хвилі пере­бу­вають в одній і тій же фазі, то енергія цієї хвилі дорівнює сумі енергій електричного та магнетного полів, а об’ємна густина енергії дорівнює сумі відповідних об’ємних густин

Згідно з означенням об’ємної густини енергії

Підставивши сюди , де – площа хвильового фронту (мал. 173), помноживши отриману рівність на і поділивши на дістанемо

Врахувавши, що , і маємо

Ліва частина цього рівняння – це потужність яка припадає на одиницю площі фронту хвилі. Позначивши її буквою маємо

Введемо вектор

де – одиничний вектор нормалі до хвильового фронту і назвемо його вектором Пойтінга. Бачимо, що вектор Пойтінга напрямлений як і вектор тому він задовольняє обидвом ознакам вектора який є век­торним до­бут­ком двох векторів, а саме векторів і (довжина його дорівнює площі паралелограма побудованого на векторах і , а напрям задовольняє правилу знаходження напрямку вектора, який є векторним добутком двох векторів). Отже

Очевидно, що напрям вектора Пойтінга вказує на напрям в якому переноситься енергія.

Додатки

Поиск по сайту: