Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

СПОСОБИ СПОЛУЧЕННЯ ВИСЯЧИХ МОСТІВ ІЗ БЕРЕГОМ



Висячі і вантові мости дуже різноманітні за своїми схемами та конструкцією. Все це не може не вплинути не тільки на загальне споруди, але і на сполучення мосту з берегом [3].

Різноманітні схеми сполучення висячих мостів із берегами наводяться на рис. 27.

У випадку, який показаний на рис. 27а, береги не скелясті, але спеціального масиву для закріплення несучого кабелю мосту немає. Його замінює залізобетонна ребриста плита 2, яка розташована на достатньо великій глибині. Кінець несучого кабелю мосту прикріплений до цієї плити. Висмикуванню цієї плити опирається пасивний опір ґрунту берегового масиву. Вперше таке рішення була запропоновано і впроваджене у виробництво у 1934 році.

На рис.27б зображена схема сполучення висячого мосту, який має три прогони, з берегом. У такому мосту крайні прогони мають незначну величину і балка жорсткості не підтримується підвісками. На відміну від рішення, наведеного на рис. 27а, а у цьому разі устою схеми 27а встановлена проміжна опора, а кінець несучого кабеля закріплюється у спеціальному бетонному масиві, який являє собою устой мосту і на нього опирається балка жорсткості.

Схема 27в сполучення мосту з берегом аналогічна розглянутій вище, одначе у ній масив для закріплення несучого кабелю має отвір, який перекривається склепінням. При такій схемі закріплення кабелю бетонний масив 4 має невеликі розміри, так як тиск з боку склепіння в основному урівноважується зусиллям, яке передається від несучого кабелю.

На рис. 27г показане сполучення висячого мосту з берегом. У цьому випадку розглядається міст з трьома прогонами у якому крайні прогони вже відносно великі. Для зменшення поперечного перерізу балки жорсткості вони підтримуються підставками. Пілон стоїть на проміжній опорі, а закріплення кінця несучого кабелю влаштовано в устої. Оскільки несучий кабель місту підходить до масиву стояна під малим кутом до горизонту, то у точці А необхідно змінювати її напрямок. З цією метою тут влаштовується спеціальна опорна частина. Тиск від неї передається на стоян з кутом у напрямку прогону. Для цього стоян розвинутий у цьому напрямку.

Сполучення висячого мосту, яке наведена на рис. 27д, досить поширене. При такому сполучені пілон мосту має внизу шарнір (хиткий пілон) Праворуч до його вершини прикріплюється кінець несучого кабелю прогону, а з ліва – відтяжка. У зв’язку з тим, що відтяжка має відносно не великий кут нахилу довжина її досить велика. Для закріплення кінця відтяжки на березі улаштований спеціальний залізобетонний або бетонний масив, який не зв’язаний із стояном мосту.

На відміну від попереднього рішення, у випадку улаштування сполучення мосту з берегом по схемі рис. 27е безпосередньо на стояни встановлюється пілон, який своїм нижнім кінцем защемлений у стоян.

Рішення яке наведене на рис 27ж суттєво відрізняється від попередніх У цьому разі відтяжка розташована під значно більшим кутом і кінець кабелю можна закріпити безпосередньо у устої, розміри якого збільшені вздовж мосту. Пілон мосту улаштований з шарнірома у нижній частині.

На відміну від рішення, яке показане на рис27ж, на рис 27з наведена схема сполучення мосту з берегом з пілоном, який своїм нижнім кінцем защемлений у устої. У сучасних мостах такі пілони виготовляють із залізобетону, що дозволяє робити їх досить тонкими і відносно гнучкими. При цьому виявляється можливим не влаштовувати на вершині пілону візки, а прикріплювати цеп до пілону шарнірно. У такому випадку вертикальна складова зусиль у кабелі повністю сприймається пілоном, який у цьому разі працює на згин.

Для закріплення кабелю мосту у деяких випадках може не знадобитися спеціальний масив. Це можливо у тому разі, коли береги ручки скелясті. У подібних випадках для кожного кабелю у скелі влаштовують нахилений канал, у кінці якого і закріпляють кабель. Схема такого сполучення висячого мосту з берегом наводиться на рис. 27и. Два канали для паралельних кабелів можуть також з’єднуватися внизу один з одним, створюючи при цьому загальний канал з обрисом у плані у вигляді підкови. У такому разі кабель, який іде, наприклад, з лівої сторони мосту, проходить через канал і виходить з нього з правої сторони. Таким чином міст підтримується одним безкінечним кабелем.

Схема сполучення мосту з берегом, яка зображена на рис. 27 к, відрізняється від схеми рис. 27г тим, що пілон опирається на проміжну опору не на одному рівні з опорними частинами балки жорсткості, а значно нижче. Зараз подібні рішення зустрічаються дуже часто, але у різних варіантах: пілони влаштовують металевими і залізобетонними, защемленими у стоян або з шарнірним обпиранням. У тих випадках, коли висота підмостового простору досить велика (40-80 м) таке рішення приводить до значної економії при спорудженні опор.

На рис. 27л наводиться безрозпірний міст із трьома прогонами. Несучий кабель мосту у цьому випадку закріплюється не у кладці анкерного масиву, а на кінці балки жорсткості. При такому рішенні горизонтальна складова зусиль у несучому кабелі сприймається балкою жорсткості як розпіркою. Внаслідок цього стоян, на який обпирається кінець балки жорсткості, звільняється від сприйняття горизонтального зусилля від кабелю. При улаштуванні сполучення мосту з берегом по такій схемі розміри устою будуть значно меншими від розмірів устою по схемі рис. 27б, але балка жорсткості, крім згину, буде зазнавати стиснення і її поперечний переріз суттєво збільшиться.

Безрозпірна система (рис. 27м) відрізняється від системи яка наведена на рис.27л, відносно великим боковим прогоном і встановленням по всій довжині прогінної будівлі підвісок. У силі цього нахил кабелю до горизонту у крайній панелі прогону виявляється невеликим і від’ємна реакція іноді зовсім не виникає.

Конструктивне рішення сполучення висячого мосту з берегом при якому відтяжка має перелом у точці А приведене на рис. 27н. У цьому місті встановлюється опорна частина на площадці з ухилом, яка розташована у торці балки жорсткості прогінної будівлі. Зі сторони несучого кабелю на балку передається сила N і її горизонтальна складова сприймається балкою жорсткості як розпіркою. Оскільки на дільниці АВ відрізок відтяжки не вертикальний, то на масив устрою передається горизонтальна складова зусилля. У результаті у такій системі сполучення мосту з берегом зусилля кабелю частково сприймається устроєм, а частково балкою жорсткості прогінної будівлі.

На рис. 27о зображена проміжна залізобетонна опора Танкервільского мосту через річку Сена. Ця опора встановлена на сполучені естакадної частини з висячою системою з трьома прогонами. Система розпірна і кінець несучого кабелю поділений на окремі вітки і зароблений у стінку опори. Опора складається із двох залізобетонних поздовжніх стінок, які пов’язані між собою стінками-розпірками. Для протидії моменту, який утворюється зусиллям у несучому кабелі, прикріпленому у верхній частині опори, остання у своїй нижній частині розвинута у бік прогону, в наверху з боку естакади має коробку 5 для її завантаження противагою.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.