Структура і динаміка видатків Державного бюджету України на оборону за програмною бюджетною класифікацією в останні 10 років, пропозиції щодо її поліпшення

Київ – КНЕУ – 2013

Видатки державного бюджету відіграють важливу роль в розвитку країни. Вони є основою забезпечення фінансування соціальних програм, регулювання економіки, проведення структурної перебудови народного господарства, створення загальних умов розвитку ринкових відносин, збільшення обсягів кредитування юридичних та фізичних осіб, розвитку міжнародних відносин та інших важливих напрямів діяльності. Разом з тим, залежно від рівня розвитку держави, історичних, культурних та інших факторів роль держави у вирішенні соціально-економічних проблем змінюється, що, в свою чергу, впливає на обсяги та структуру державних видатків.

Програмна класифікація видатків бюджету застосовується при формуванні бюджету за програмно-цільовим методом і щорічно визначається у законі про Державний бюджет України відповідно до вимог частини третьої статті 38 Бюджетного кодексу України.

У більшості випадків за базу визначення бюджетної програми беруться бюджетні призначення окремого головного розпорядника за функціональною класифікацією, аналізується його організаційна структура з метою визначення відповідальних виконавців та детально визначається мета бюджетної програми, яку необхідно досягнути, і завдання, які необхідно виконати для досягнення цієї мети за рахунок відповідного бюджетного призначення.

З метою поліпшення прозорості та контрольованості використання бюджетних коштів бюджетну програму, обсяг видатків на яку складає більше 1-1,5 відсотка загального обсягу видатків державного бюджету, доцільно розподілити на декілька менших бюджетних програм.

Програмна класифікація видатків державного бюджету щорічно уточнюється і перезатверджується шляхом встановлення бюджетних призначень у Закону про Державний бюджет України. Незмінною залишається лише структура коду програмної класифікації видатків.

Видатки на оборону фінансуються виключно з Державного бюджету у розмірах, які щорічно визначаються Законом України «Про Державний бюджет України». В останні роки видатки на оборону порівняно невеликі. Вони становлять близько 5% видатків зведеного бюджету.

Фінансування органів і установ національної оборони здійснюється на основі їх кошторисів доходів і видатків. Зведені кошториси розглядаються у Міністерстві фінансів України і включаються до проекту Державного бюджету України. Фінансування видатків на оборону здійснюється через Державне казначейство України.

Видатки на правоохоронну діяльність та забезпечення безпеки держави зумовлені необхідністю захисту її зовнішніх та внутрішніх інтересів. Фінансування правоохоронної діяльності і гарантування безпеки держави здійснюється в межах обсягу грошових коштів, затверджених у Державному бюджеті через систему головних розпорядників бюджетних коштів. Всі ці видатки фінансуються з Державного бюджету за виключенням видатків на утримання підрозділів міліції, які фінансуються за рахунок місцевих бюджетів.

Проаналізуємо динаміку видатків на оборону за програмною класифікацією бюджетних видатків. Для аналізу були взяті дані щодо видатків на оборону за програмною бюджетною класифікацією. Дані 2004-2012рр – це фактично надані видатки, дані стосовно 2013р. – це об’єм видатків, якій значиться в Законі України «Про бюджет Україна на 2013рік».

Графічно вона наведена на рис. 1

Рис. 1 Динаміка видатків на оборону 2004-2013рр. млн. грн.

Дані бюджету України по видаткам на борону свідчать, що об’єм видатків на оборону не збільшувався протягом зазначених років незважаючи на загальне зростання обсягів видатків.

Проаналізуємо місце видатків на оборону за програмною класифікацією у загальних видатках бюджету України.

Рис. 2 Видатки на оборону за програмною бюджетною класифікацією 2004-2013рр., %

Наведені дані свідчать, що обсяг видатків на оборону за програмною класифікацією у загальній структурі видатків поступово зменшувався від 5,83% у 2004р. до 1,67% у 2013р.

Проаналізуємо основні постійні статті видатків на оборону за програмною класифікацією бюджетних видатків за період 2004-2013рр.

Рис 3. Структура видатків на оборону за програмною бюджетною класифікацією 2004-2013рр.

Виходячи з отриманих результатів, можна зазначити, що поступово з 2009р. почалося стрімке зменшення фінансування оборони України за рахунок програм будівництва житла та військових об’єктів , переозброєння, допомоги військовим службовцям та інших. Україна починаючи з 2010р. майже не приймає участі у міжнародних миротворчих акціях, припинилася допомога військовим службовцям при соціальній та професійній адаптації.

Тобто були згорнуто фінансування усіх програм, крім програм першої необхідності. Це не могло не відкликнуться на сучасному стані Збройних сил України.

Проаналізуємо динаміку та структуру видатків на оборону за програмною класифікацією за останні роки.

2009 рік

Законом України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” Міністерству оборони передбачено 11 650,1 млн. грн., у тому числі: 7 428,5 млн. грн. – за загальним фондом; 4 221,6 млн. грн. – за спеціальним фондом (надходження не є гарантованими).

Крім того, передбачено фінансування зі Стабілізаційного фонду –1 155,9 млн. грн., у тому числі:

- 881,1 млн. грн. – постанова Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2009 р. № 462 “Про затвердження розподілу у 2009 році коштів Стабілізаційного фонду для створення, закупівлі і модернізації озброєння, військової та спеціальної техніки за державним оборонним замовленням у національних виробників”;

- 274,8 млн. грн. – постанова Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2009 р. № 1018 “Деякі питання Міністерства оборони”.

Таким чином, на потреби оборони держави у 2009 році передбачалося 12 806,0 млн. грн. (1,4 % ВВП – 914,7 млрд. грн.).

У 2009 р. найнижчий рівень виконання видатків склався по Міністерству оборони України – 71,5 % річного обсягу порівняно з рівнем виконання видатків в цілому (88,4 %).

Крім того, за рахунок Резервного фонду Міністерству оборони виділено 15,0 млн. грн. на підготовку та святкування 18-ї річниці незалежності України.

У 2009 році Міністерством оборони використано 8 334,4 млн. грн. (0,91% ВВП), у тому числі: 7 344,1 млн. грн. – за загальним фондом; 572,7 млн. грн. – за спеціальним фондом; 417,6 млн. грн. – за Стабілізаційним фондом.

Зменшення видатків за головними розпорядниками у 2009 році щодо показника 2008 року найбільше відчуло Міністерство оборони України – на 1,2 млрд. грн., або на 12,7 % (за рахунок зменшення фінансування у 2009 році бюджетних програм «Реформування та розвиток Збройних Сил України» на 0,4 млрд. грн. та «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України» на 0,4 млрд. грн.).

2010 рік

Законом України “Про Державний бюджет України на 2010 рік”
(зі змінами) Міністерству оборони передбачено 12 477,1 млн. грн.,
у тому числі:

9 052,8 млн. грн. – за загальним фондом;

2 664,0 млн. грн. – за спеціальним фондом, з яких: 2 115,0 млн. грн. – від реалізації озброєння, техніки та іншого майна Збройних Сил України; 549,0 млн. грн. – від власних надходжень бюджетних установ; 760,3 млн. грн. – за Стабілізаційним фондом.

У 2010 р. найнижчий рівень виконання видатків склався по Міністерству охорони навколишнього природного середовища України – 72,8 % річних планових призначень, а також по Міністерству оборони України – 90,4 % річного планового обсягу.

У 2010 році Міністерством оборони використано 10 242,2 млн. грн.,
у тому числі: 8 793,3 млн. грн. – за загальним фондом; 798,3 млн. грн. – за спеціальним фондом; 650,6 млн. грн. – за Стабілізаційним фондом.

Найвищий рівень виконання видатків зафіксовано за такою бюджетною програмою головних розпорядників коштів як «Утримання особового складу Збройних сил України» Міністерства оборони України – 7,1 млрд. грн., що становить 97,9 % річного планового обсягу;

2011 рік

Відповідно до Державного бюджету України на 2011 рік видатки на національну оборону всього становили 13688,8 млн грн, питома вага у загальній структурі становить 4,03 %.

Із загального фонду було направлено 11479,2 млн грн або 3,4 % та із спеціального фонду - 2209,6 млн грн або 0,63%. Видатки на споживання із Загального фонду склали 3,1% або 10425,5 млн грн, та із Спеціального фонду було виділено 0,26 %.

Крім того варто відмітити, що відбувся у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству оборони на 2011 рік, перерозподіл видатків загального фонду державного бюджету в сумі 6000тис. грн шляхом зменшення обсягу видатків споживання за програмою 2101020 «Утримання особового складу Збройних Сил України» та збільшення обсягу таких видатків за програмою 2101080 «Медичне лікування, реабілітація та санаторне забезпечення особового складу Збройних Сил України». Досить велика частина направлена на оплату праці, разом із загального та спеціального фонду передбачені витрати у сумі 6590,2 млн грн.

Досить мала частина коштів спрямована на розвиток та розробку новітніх технологій. Проте із Спеціального фонду направлено 1291,5 млн грн або 0,37%, що становить половину видатків із даного фонду. Величина коштів, що направлена із Загального фонду на розвиток даної сфери становить 0,31%, тобто досить мала частина. Отже, знову більша частина видатків припадає на споживання, а не на розвиток ЗСУ, що досить негативно впливає на сучасний стан даної сфери.

2012 рік

Видатки на оборону у 2012 році порівняно з попереднім за державним бюджетом збільшилися на 4,7 відсотка.

При цьому, у граничних обсягах проекту Державного бюджету України на 2012 рік враховано збільшення видатків на грошове забезпечення військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу на 1372,6 млн. грн., що дозволило збільшити середньомісячний розмір грошового забезпечення на 1 особу в середньому на 200-400 гривень на місяць.

У проекті Державного бюджету України на 2012 рік видатки загального фонду за бюджетною програмою Міноборони «Розвиток озброєння та військової техніки Збройних Сил України», за рахунок якої здійснюється створення, закупівля і модернізація озброєння та військової техніки, збільшено проти 2011 р. на 24,9 млн. грн. і визначено в обсязі 951,8 млн. грн.

Крім того, у зв’язку із схваленням Урядом 10.08.2011 Концепції подальшого реформування і розвитку Збройних Сил України на період до 2017 року (протокол № 57) окрема увага приділяється вишуканню додаткового фінансового ресурсу для Міністерства оборони на державне оборонне замовлення з метою створення та закупівлі сучасних зразків озброєння та військової техніки та завантаження вітчизняних підприємств.

2013 рік

Високий рівень виконання зафіксовано за такою бюджетною програмою головних розпорядників коштів «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби безпеки України» Служби безпеки України – 82,3 %, або 33,2 млн грн;

Найнижчим в за 9 місяців 2013 року рівнем виконання характеризуються програми за такими головними розпорядниками коштів: Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (із загальнодержавними витратами) – 11,6 % річного обсягу річних призначень; Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України – 12,0 %; Рада національної безпеки і оборони України – 18,4 %; Міністерство культури України (із загальнодержавними витратами) – 22,0 %; Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (із загальнодержавними витратами) – 24,0 %.

Сьогодні у фінансуванні запитів оборонної сфери склався комплекс невідповідностей різного характеру та рівнів, до них можна віднести: неузгодженість законодавчої та виконавчої гілок влади в контексті фінансування оборонної сфери; в системі оборони планування України не існує документів, які визначають стратегію держави у сфері національної безпеки, зокрема її воєнної складової; незавершеність процедури створення ВОД, що унеможливлює вироблення комплексної програми розвитку її складових та інше.

Внаслідок сприяння розвитку оборонної сфери не тільки буде забезпечена оборонна могутність держави, підготовлені та добре оснащені Збройні Сили України, але й вона стане ефективним чинником економічного зростання держави, а також надасть можливість вийти Україні на світовий ринок. Зараз, будуючи демократичну державу, Україна надає великого значення забезпеченню демократичного цивільного контролю над оборонними витратами, прозорості оборонного бюджету та створенню механізмів ефективного використання бюджетних коштів. Бюджет не можна розробляти без стратегічного планування, без розуміння суті воєнної стратегії. Крім того, системі формування оборонного бюджету слід мати межі оцінок ефективності розподілу ресурсів при ухваленні оборонних рішень, давати інформацію відносно цілей і задач, щоб своєчасно вжити необхідних заходів для недопущення негативних наслідків і досягнення кінцевої мети.

В період обмеження фінансування військ виникає необхідність підвищення ефективного, раціонального витрачання коштів, тому програмно-цільовий метод дуже актуальний і перспективний. Це якісно новий підхід до обґрунтування бюджету, його аналізу та прийняття відповідних рішень. Він дає можливість чітко визначити необхідні напрями діяльності військ та кошти для вирішення поставлених завдань. Цей метод формує систему звітування та оцінки роботи, забезпечуючи найвищий рівень прозорості прийнятих рішень. При його застосуванні акцент переноситься з потреб в коштах для утримання збройних сил на результати, яких потрібно досягти завдяки їх використанню, тобто забезпечується ефективність їх використання з єдиною метою – підтримання високої бойової готовності військ.

Програмно-цільовий метод формування та виконання бюджету Міністерством оборони України унеможливлює використання коштів на цілі, не передбачені бюджетними програмами, тобто їх нецільове використання. Виходячи з практичного досвіду застосування програмно-цільового методу у складанні та виконанні бюджету Міністерства оборони України, можна визначити такі його переваги:

- якісно новий підхід до обґрунтування бюджету, його аналізу та прийняття відповідних рішень;

- зрозумілість і прозорість бюджетного процесу завдяки чітко визначеним цілям і завданням, на досягнення яких плануються і витрачаються оборонні кошти, підвищення рівня контролю за результатами виконання бюджетних програм Міністерства оборони;

- можливість комплексної оцінки результатів виконання бюджету Міністерством оборони України щодо досягнення поставлених цілей та виконання завдань, а також проведення аналізу причин неефективного виконання бюджетних програм;

- встановлення чіткої відповідальності за реалізацію кожної бюджетної програми конкретними виконавцями, що сприятиме удосконаленню організації діяльності Міністерства оборони України;

- посилення відповідальності Міністерства оборони України за дотримання відповідності бюджетних програм законодавчо визначеній меті, фінансове забезпечення та загальні результати їх виконання;

- підвищення ефективності розподілу і використання бюджетних коштів, що виділяються на оборону.

У сучасних кризових умовах обмеженого фінансування Збройних сил особливої актуальності набувають питання вдосконалення програмно-цільового методу з метою посилення важелів бюджетної політики як інструмента підвищення ефективності використання коштів на оборону.

Існують й інші невирішені проблеми щодо застосування програмно-цільового методу виконання бюджету. На практиці не знаходять широкого застосування більшість теоретичних положень, методик та принципів реалізації бюджетних програм. Це спричинено недоліками нормативно-правової бази, відсутністю досвіду використання такого підходу до формування та виконання бюджетних програм.

Для успішного впровадження програмно-цільового методу у Збройних силах України, необхідно мати не тільки чітко визначені стратегічні програми уряду, а й достатні для реалізації цих програм кошти. Слід запроваджувати також елементи стратегічного бюджетного планування, розробляти й удосконалювати програми розвитку Збройних сил України, розширити систему показників виконання бюджетних програм та розповсюдити програмно-цільовий метод до рівня найнижчих військових ланок. Розробка та виконання програмно-цільового методу потребує використання системного підходу, оскільки цей метод має багатоцільовий характер і направлений на одночасне вирішення широкого кола завдань.

Необхідною умовою розвитку програмно-цільового методу в Міністерстві оборони має бути розробка методичних та практичних рекомендацій стосовно оцінки ефективності бюджетних програм та розрахунку основних показників результативності. Такий підхід дозволив би обґрунтувати цільове та раціональне використання оборонних коштів.

Поиск по сайту: