Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Географічні карти та інші картографічні твори як засоби навчання географії: класифікації, методика використання у навчальному процесі



Нині майже жодне дослідження у фізичній та економічній географії не обходиться без всебічного і глибокого аналізу картографічних матеріалів. Лише за допомогою карт можна глибоко проаналізувати особливості природи і господарства, оцінити взаємозв'язки виробництва із сировинною базою і споживачами. Дуже важлива роль карти у процесі навчання учнів/студентів географії, історії, природознавства та інших наук. Карта в навчальному закладі так само необхідна, як підручник. Студенти/школярі навчаються характеризувати природу чи економіку держав та їх частин саме завдяки роботі з картою.

Карта в процесі навчання природознавства виконує дуже важливу психолого-педагогічну роль - сприяє упорядкуванню знань. Полегшує їх засвоєння і запам'ятовування. Ця роль зберігається за картою не тільки в школі, а й тоді, коли доросла людина поповнює свої географічні знання з книг, газет, журналів і т.п. При доброму знанні карти запас географічних знань буде збільшуватись.

Робота з картою сприяє розвиткові уяви, пам'яті, логічного мислення і мови учнів/студентів, умінь аналізувати, порівнювати, зіставляти і робити висновки. Вона є найбільш доступним і дуже дієвим засобом активізації навчання для розвитку самостійності учнів/студентів, виникнення в них інтересу до предмета і встановлення зв'язків географії з життям.

Сучасна картографія створює найрізноманітніші карти за змістом, призначенням і масштабом.

Шкільні карти - це навчальні карти, зміст і оформлення яких відповідають віковим особливостям учнів/студентів, рівню їхньої картографічної підготовки. Найважливішою рисою навчальних карт є наочність. Її досягають певним обмеженням змісту карт і спеціальними прийомами зображення його елементів.

Шкільні географічні карти випускають для різних класів. Карти для молодших школярів більш загальні, простіші, схематичніші, вони містять менше інформації ніж карти для середніх та старших класів, крім того для них обирають найбільш об'ємну проекцію.

За способом використання в навчальному процесі географічні карти поділяються на стінні і настільні. Стінні карти використовують на уроках/парах в кабінеті для пояснення нового матеріалу вчителем/викладачем, закріплення та повторення його учнями/студентами, для опитування. Для стінних карт характерні значний ступінь генералізації, чіткий шрифт.

Настільні карти - альбоми карт, атласи і карти в підручниках розраховані на індивідуальну роботу учнів/студентів у кабінеті і дома.

Важливим картографічним посібником є глобус, який широко використовується у навчанні. Глобус - модель земної кулі, яка в мініатюрі відбиває головні елементи поверхні нашої планети

Учні/студенти з планом і картою ознайомлюються ще в початкових класах. Згідно програми це - орієнтування на місцевості по компасу, креслення плану простого предмета, поняття про масштаб, зображення напрямків і об'єктів на кресленні, план місцевості, його масштаб, відмінність плану від малюнка, умовні знаки, читання топографічного плану (план місцевості), відмінності карти від плану по масштабу, читання карти України, знаходження свого міста або районного центру на карті.

В епоху технічного прогресу важко переоцінити вміння читати географічну карту. Без нього не обійтися геологам і морякам, будівельникам і пілотам. Науковці - психологи і педагоги стверджують, що робота з картою сприяє не тільки глибокому осмисленню, а й розвитку у людини уяви просторового уявлення, пам'яті, вміння аналізувати, узагальнювати тощо.

5.Географічний глобус як засіб навчання географії: особливості форми і поверхні глобуса, використання у навчальному процесі.

Глобус (лат. globus — куля) — куля з картографічним зображенням на поверхні, що передає наочно у зменшеному вигляді форму об'єкта, зберігає геометричну подібність контурів, співвідношення площ і єдність масштабів в усіх напрямах. Історично глобус був зменшеною в багато разів, копією Землі або небесного зводу. З початком космічної ери з'явились глобуси інших планет Сонячної системи. На глобусі усі материки,океани, моря показані у повній відповідності до їх положення на земній кулі, масштаб залишається однаковим на всій поверхні глобуса, а спотворення є мінімальними у порівнянні з картою. Для точного нанесення об'єктів на глобус використовують систему ліній — меридіанів тапаралелей. Перетинаючись між собою ці лінії утворюють градусну сітку.

Робота із глобусом допомагає школярам осмислити географічні знання. На глобусі правильно, без перекручень зображені обриси географічних об'єктів, співвідношення розмірів, взаємне розташування материків. Ці властивості дозволяють використати глобус для формування уявлень про реальні географічні об'єкти й картографічні способи їхнього зображення. За допомогою глобуса можна успішно виробити поняття про картографічну сітку й уміння визначати географічні координати, а також відстані між об'єктами

6.Дрібномасштабні загальногеографічні карти як засоби навчання географії: зміст, особливості зображення, використання у навчальному процесі.

Серед засобів навчання географічна карта займає особливе місце. На ній відбиваються явища й процеси, які недоступні безпосередньому сприйняттю: сховані в надрах та ті, що виникають в атмосфері (тектонічні й кліматичні карти). Явища реальної дійсності відбиваються на картах без перекручування їхньої сутності, тільки за рахунок генералізації з різним ступенем деталізації. Це значить, що даний засіб забезпечує найбільш повну й детальну характеристику території.

Загальногеографічні карти зображують загальний вигляд земної поверхні. На них однаково докладно показують різні об’єкти – і рельєф, і річки та озера, і населені пункти, і шляхи та ін. До таких належать знайомі вам фізичні карти півкуль, світу, материків, окремих країн.

Дрібномасштабні (оглядові) карти поділяються на науково-довідкові, довідкові та навчальні. Від їх призначення (і масштабу), залежить ступінь генералізованості змісту та способи зображення елементів природного середовища і господарської діяльності людей.
Рельєф. У зв'язку з тим, що оглядові карти використовують для загального орієнтування і вивчення природних особливостей великих територій, зображення рельєфу має бути таким, щоб можна було зробити висновок про висотне положення районів, які вивчаються, тип рельєфу місцевості, а також про вертикальне й горизонтальне розчленування певної території.

На дрібномасштабних картах ґрунтовий покрив не показують. Однак якщо болото чи солончаки великі за площею або поширені на значні території; на карти наносять вертикальні лінії для зображення солончаків і горизонтальні - для боліт. За таким принципом зображають і піски.

На дрібномасштабних картах, через значну генералізацію показують невелику кількість населених пунктів. Значення населених пунктів при їх відборі визначається в першу чергу їх політико-адміністративною функцією, кількістю жителів і роллю населеного пункту в територіальному поділі праці. Крім того, враховують також історичне значення пункту, культурно-побутову функцію тощо.
Одним з важливих завдань картографування населених пунктів на оглядових картах є характеристика заселеності території, причому слід відобразити її відносну густоту.
Шляхи сполучення. Зображуючи шляхи сполучення на дрібномасштабних загальногеографічних картах, слід насамперед показати дороги, важливі для внутрішньодержавних міжрайонних зв'язків. Часто на ряді оглядових карт показують лише кілька залізничних ліній, важливих у загальнодержавному значенні. Залізниці, автомагістралі зображають узагальнено. Річкова транспортна система із зменшенням масштабу генералізується менше, ніж сухопутні шляхи. На картах судноплавна частина річок виділяється темнішим, а несудноплавна - світлішим синім кольором.
На дрібномасштабних картах зображають найважливіші морські порти, позначаючи їх умовним знаком, який за формою нагадує якір. Часто вздовж умовного знаку морського шляху цифрами показують довжину шляху між кінцевими портами.
Політико-адміністративні елементи. На дрібномасштабних картах показують границі та назви певних політичних чи адміністративних одиниць. Державні сухопутні кордони зображають відмивкою на всьому їх протязі. Вздовж морських берегів державним кордоном є берегова лінія. Коли кордон проходить морем або океаном і розділяє острови чи півострови різних держав, його зображають окремими невеликими відрізками.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.