Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Яке з тверджень є вірним? А - теорії залежать від фактів;



А - теорії залежать від фактів;

Б - факти залежать від теорії.

3. Перехід від однієї парадигми до другої:

А – завжди пов'язаний з зростанням точності опису та передбачення даних;

Б - не завжди пов'язаний із зростанням точності опису та передбачення даних .

4. Теорія описує:

А - безпосередньо навколишню дійсність;

Б - ідеальні об’єкти.

5. Як що теорія виступає засобом подальшого дослідження, то вона виконує:

А - пояснювальну функцію;

Б - методологічну функцію;

В - прогнозну функцію;

В – систематичну функцію.

6. Образ психологічної реальності є, за А.В. Юревичем, одним з елементів:

А – центрального компонента теорії ;

Б – периферичної області теорії;

В – неявної області теорії.

7. Допоміжні твердження та система їхньої аргументації входять, за А.В.Юревичем, до:

А – центрального компонента теорії;

Б – периферичної області теорії;

В – неявної області теорії.

8. Центральним феноменом біхевіористської теорії є:

А – мислення;

Б – поведінка;

В - несвідоме.

9. Набори основних психологічних понять є:

А – специфічною ознакою кожної конкретної психологічної теорії;

Б – ознакою психологічних теорій на відміну від інших теорій.

Чи може одна й та ж теорія по різному розумітися та розвиватися різними науковими школами?

А- так, це можливе і відбувалося в історії психології

Б – ні, такого ніколи не було в історії психології.

Чи можуть результати емпіричних досліджень будь-якої концепцій або теорії бути елементом другої психологічної теорії?

А – так;

Б – ні.

12. Психотехнічна теорія – це:

А – теорія деякого "об’єкту" ( психіки, діяльності, мислення);

Б – теорія психологічної роботи з об’єктом.

13. В академічній теорії знання досліджуваного про себе є:

А – знанням про третю особу , "про нього";

Б – знання внутрішні "про себе".

14. Принципова перевірка наукових даних досвідом – це:

А - принцип фальсифікуємості теорії;

Б – принцип верифікації теорії.

15. Сучасною тенденцією розвитку наукового знання є, за Т.Куном:

А – укріплення автономності наукових шкіл;

Б – "розмикання" автономності наукових шкіл.

№ 6

Обґрунтуйте тезу

"Не має нічого більш практичного, ніж добра теорія" (Л. Больцман)

Обґрунтуйте спірність тез

" Наукове знання базується на твердих емпіричних фактах" ­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­

 

"Велика трагедія науки полягає у тому, що гидкий факт може убити цікаву теорію" (Т. Хакслі)

Обґрунтуйте свою відповідь на наступні запитання:

* Багатоваріантність та багатоаспектність психологічного знання породжує різноманіття теорій у межах яких з`явилися різні трактування понятійного апарату. У чому полягає небезпечність цієї ситуації для розвитку психологічної науки?

**Д.О.Леонтьєв відмітив сучасну тенденцію розвитку психологічної науки, що полягає у переході від потенціоналістського до екзістенціоналістського підходу у вивченні людини. Вкажіть переваги та недоліки цих підходів.

*** Посилюється розмивання межі між наукою та лженаукою. У чому полягає небезпечність цієї ситуації для розвитку психологічної науки?

**** Д.О.Леонтьєв відмітив сучасну тенденцію розвитку психологічної науки, що полягає у переході від дослідження ізольованого індивіда до дослідження його життєвого світу. Вкажіть переваги та недоліки цих підходів.

***** Якщо факт конструюється у відповідності до деякої теорії, а теорія є узагальненням факту, то яким чином може виникнути протиріччя між ними?

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

 

  1. Абульханова К..А., Воловикова М.И. Психосоциальный и субъектный подходы к исследованию личности в условиях социальных изменений // Психологический журнал. – Т. 28. – №5. – С. 5 – 14.
  2. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. – СПб.: Питер, 2001. – 288 с.
  3. Анисимов О.С. Индивид, субъект и личность в контексте целостности психики человека // Мир психологии. – 2007. – №1 (49). – С. 31 – 44.
  4. Асеев В.Г. Категория формы и содержания в психологии // Категории материалистической диалектики в психологии. – М.: Наука, 1988. – С. 138 – 198.
  5. Асмолов А.Г.Историко-эволюционная парадигма конструирования разнообразия миров: деятельность как существование // Вопросы психологии. – 2008. – №5. – С. 3 – 11.
  6. Бабулина Л.В. Субъектные и сценарные стратегии жизненного пути личности // Мир психологии. – 2007. – №1 (49). – С. 68 – 78.
  7. Барабанщиков В.А. Идея системности в психологии: пути развития // Психологический журнал. – 2008. – Т. 29. – №1. – С. 5 – 13.
  8. Берков В.Ф. Философия и методология науки: Учебное пособие. – М.: Новое знание, 2004. – 336 с.
  9. Брушлинский А.В. Субъект: мышление, учение, воображение. – М.: Издательство «Институт практической психологии»; Воронеж: НПО «Модэк», 1996. – 392 с.
  10. Василюк Ф.Е. Методологический смысл психологического кризиса // Вопросы психологии. – 1996. - №6. – С. 25 – 40.
  11. Василюк Ф.Е. Методологический анализ в психологии: Учебное пособие для студентов вузов. – М.: Смысл; М.: МГППУ, 2003. – 240 с.
  12. Вачков И.В. Полисубъектный подход к педагогическому взаимодействию // Вопросы психологии. – 2007. - №3. – С. 16 – 29.
  13. Велитченко Л.К. Педагогічна взаємодія: теоретичні основи психологічного аналізу. Монографія. – Одеса: ПНЦ АПН України, 2005. – 355 с.
  14. Волков Б.С., Волков Н.В., Губанов А.В. Методология и методы психологического исследования: Учебное пособие. – М.: Академический проект; Фонд «Мир», 2005.
  15. Ганзен В.А Системные описания в психологии. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1984. – 175 с.
  16. Загвязинский В.И., Атаханов Р. Методология и методы психолого-педагогического исследования: Учебное пособие. – М.: Издательский центр «Академия», 2001. – 208 с.
  17. Зинченко В.П. Общество на пути к «человеку психологическому» // Вопросы психологии. – 2008. – №3. – С. 3 – 10.
  18. Знаков В.В. Самопонимание субъекта как когнитивная и экзистенциальная проблема // Психологический журнал. – 2005. – Том 26. – №1. – С. 18 – 28.
  19. Знаков В.В. Психология человеческого бытия – одно из направлений развития психологии субъекта // Психологический журнал. – 2008. Т. 29. – №2. – С.
  20. Жилин Д.М. Теория систем. Опыт построения курса. – М.: Едиториал УРСС, 2003. – 184 с.
  21. Журавлев А.Л. Основное направление (программа) развития института психологии РАН на ближайший период // Психологический журнал. – 2008. – Т. 29. – №5. – С. 5 – 20.
  22. Категории материалистической диалектики в психологии / Отв. ред. Л.И.Анцыферова. – М.: Наука, 1988. – 243 с.
  23. Ковалев А.И. Пролегомены к методам научных исследований: Учебное пособие. – Харьков, 2005. – 312 с.
  24. Кольцова В.А. Актуальные проблемы методологии современной отечественной психологической науки // Психологический журнал. – 2007. – Том 28. - №2. С. 5 – 18.
  25. Лакатош І. Методологія наукових дослідницьких программ // Психологія і суспільство. – 2007. – №4. – С. 11 – 29.
  26. Логинова Н.А. Антропологическая психология Б.Г.Ананьева // Вопросы психологии. – 2007. – №5. – С. 127 – 137.
  27. Ломов Б.Ф. О системном подходе в психологии // Вопросы психологии. – 1975. - № 2. – С. 31 – 45.
  28. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии / Отв. ред. Брушлинский А.В., Кольцова В.А. – М.: Наука, 1999. – 350 с.
  29. Людина. Суб'єкт. Вчинок: філософсько-психологічні студії / За ред. В.О.Татенка. – К.: Либідь, 2006. – 360 с.
  30. Мадди С. Теории личности: сравнительный анализ / Пер. с англ. – СПб.: Речь, 2002. – 539 с.
  31. Маркин В.Н. Личность в категориальном ряду: индивид, субъект, личность, индивидуальность (психолого-акмеологический анализ) // Мир психологии. – 2007. – №1(49). – С. 45 – 54.
  32. Мироненко И.А. О классификации концепций личности и имплицитных основаниях психологических теорий // Вопросы психологии. – 2006. – №4. – С. 95 – 105.
  33. Митькин А.А. Субъектность человека: грани и границы. Часть І // Психологический журнал. – 2008. – Т. 29. – №3. – С. 6 – 21.
  34. Митькин А.А. Субъектность человека: грани и границы. Часть І // Психологический журнал. – 2008. – Т. 29. – №4. – С. 27 – 43.
  35. Мусатов С.О. Передумови кризових явищ у психології // Педагогіка і психологія. – 2005. – №3 (48). – С.5 – 17.
  36. Наследов А.Д. Математические методы психологического исследования: Учебное пособие: Анализ и интерпретация данных. – СПб.: Речь, 2004. – 392 с.
  37. Носс И.Н., Васина Н.В. Введение в практику психологического исследования: Учебное пособие для студентов вузов. – М.: Институт психотерапии, 2004. – 348 с.
  38. О методологических проблемах современной психологии: дискуссии и обсуждения // Вопросы психологии. – 1997. - №3. – С. 125 – 132.
  39. Орлов А.Б. Психология личности и сущности человека: парадигмы, проекции, практики. Учеб. пособие для студ. психол. фак. вузов. – М.: Издательский центр «Академия», 2002. – 272 с.
  40. Основи психології: Підручник / За заг. ред. О.В.Киричука, В.А.Роменця. – 3-є вид., стереотип. – К.: Либідь, 1997. – 632 с.
  41. Петровский А.В., Ярошевский М.Г. Основы теоретической психологии. – М.: ИНФРА-М, 1998. – 528 с.
  42. Подшивалкина В.И. Социальные технологии: проблемы методологии и практики. – Кишинев, 1997. – 357 с.
  43. Подшивалкина В.И. К вопросу о применении качественных методов в социологии, или какой опыт мы изучаем // Социология: методология, методы, маркетинг. – 2008. – №4. – С. 197 – 206.
  44. Пономарев Я.А. Методологическое введение в психологию. – М.: Наука, 1983. – 204 с.
  45. Поппер К. Логика научного исследования / Пер. с англ. Брюшинкин В.Н. и др.; Под общ. ред. Садовский В.Н. – М.: Республика, 2004. – 447 с.
  46. Пугач Б.Я. Фундаментальные проблемы истории и философии наук: Учебное пособие для студентов ВУЗов / Под ред. Азаренкова М.О. – Харьков: Факт, 2004. – 536 с.
  47. Разорина Л.М. К определению содержания понятия «личность» в советской психологии // Вопросы психологии. – 2005. – №1. – С. 79 – 87.
  48. Ребеко Т.А. Интенциональность в структуре индивидуальности // Психологический журнал. – 2007. – Том 28. - №4. – С. 15 – 22.
  49. Рибалка В.В. Методологічні питання наукової психології (Досвід особистісно центрованої систематизації категоріально-поняттєвого апарату): Навчально-методичний посібник. – К.: Ніка-Центр, 2003. – 204 с.
  50. Сергиенко А.Е. От когнитивной психологии к психологии субъекта // Психологический журнал. – 2007. – Т. 28. - №4. – С.90 – 100.
  51. Сергиенко Е.А. Психология субъекта: поиски и решения // Психологический журнал. – 2008. – Т. 29. – №2. – С. 16 – 28.
  52. Системный подход в современной науке: (К 100-летию Людвига фон Берталанфи) / Отв. ред. Лисеев И.К., Садовский В.Н. – М.: Прогресс-Традиция, 2004. – 560 с.
  53. Слободчиков В.И., Исаев Е.И. Психология человека: Введение в психологию субъективности: Учебное пособие для вузов. – М.: Школа-Пресс, 1995. – 384 с.
  54. Смирнов С.Д. Методологический плюрализм и предмет психологии // Вопросы психологии. – 2005. - №4. – С. 3 – 8.
  55. Смирнов С.Д. Активность, деятельность, личность // Мир психологии. – 2006. – №3 (47). – С. 11 – 23.
  56. Современная психология: Справочное руководство. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 688 с.
  57. Соловьев О.В. Об эвлюционных истоках субъективности и субъекта // Мир психологии. –2007. – №1 (49). – С. 55 – 68.
  58. Старовойтенко Е.Б. Отношение личности: философско-психологические и рефлексивные модели // Мир психологии. – 2006. - №4. – С. 26 – 38 с.
  59. Степин В.С. Теоретическое знание. Структура, историческая эволюция. – М.: Прогресс-Традиция, 2000.
  60. Татенко В.А. Субъект психической активности: поиск новой парадигмы // Психологический журнал. – 1995. – Т. 16. - №3. – С. 23 – 24.
  61. Татенко В.А. Психология в субъектном измерении. Монография. – К.: Вид. центр. «Просвіта», 1996. – 404 с.
  62. Татенко В.О. Суб'єктна парадигма у психології освіти // Педагогіка і психологія. – 2004. – № 2 (43). – С. 11 – 23.
  63. Уемов А.И. Системный подход и общая теория систем. – М.: Мысль, 1978. – 272 с.
  64. Хомская Е.Д. О методологических проблемах современной психологии // Вопросы психологии. – 1997. - №3. – С.112 – 125.
  65. Хорган Дж. Конец науки. Взгляд на ограниченность знания на закате Века Науки / Пер с англ. Жукова М.В. – СПб: Амфора, 2001. – 479 с.
  66. Чуприкова Н.И. Система понятий общей психологии и функциональная система психической регуляции поведения и деятельности // Вопросы психологии. – 2007. – №3 . – С. 3 – 15.
  67. Фішман І. Сповідь нового праксису // Психологія і суспільство. – 2008. – №3. – С. 19 – 27.
  68. Фурман А. Категоріогенез як напрям професійного методологування // Психологія і суспільство. – 2008. – №2. – С. 53 – 58.
  69. Юревич А.В. Психология и методология // Психологический журнал. – 2000. – Т. 21. – №5. – С. 35 – 47.
  70. Юревич А.В., Ушаков Д.В. Макропсихология как новая область психологических исследований // Вопросы психологии. – 2007. – №4. – С. 3 – 15.
  71. Юревич А.В.Перспективы парадигмального синтеза // Вопросы психологии. – 2008. - №1. – С. 3 – 15. (естественнонаучная и гуманитарная парадигмы не антагонистичны, а соизмеримы друг с другом).
  72. Яценко Т. Об'єктивність та об'єктність у глибинно-психологічному пізнанні // Психологія і суспільство. – 2008. – №1. – С. 88 – 92.

 

 

Довідкове видання

 




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.