Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Психолого-педагогічна освіта батьків: суть та основні цілі навчальних програм. Поняття про психологічні лекторії

Є "хворі" сім'ї, в яких емоційні проблеми дитини є прямим продовженням емоційних проблем батьків. У таких випадках, рекомендується сімейна психотерапія. Однак, як свідчать фахівці, допомога яку потребують батьки, які відчувають труднощі у вихованні передбачає в більшій мірі не психотерапію, а навчання. Часто помилки у вихованні дітей пов'язані не стільки з глибинними комплексами та не опрацьованими внутрішніми конфліктами батьків, скільки з тим, що батьки не вміють спілкуватися з дитиною. Вони просто не знають, як правильно це робити.

Тому існують навчальні програми "Психолого-педагогічна освіта батьків", які спрямовані на підвищення педагогічної та психологічної компетентності батьків. Під психолого-педагогічною освітою розуміють теоретично обґрунтовані та практично реалізовані програми, метою яких є передача знань, формування уявлень та навичок в учасників програми з різних питань сімейного виховання. Програма "Психолого-педагогічна освіта батьків" не передбачає відновлення психічних функцій особистості, а формує систему знань, конкретні навички, які призводять до деяких змін у поведінці людини.

Основними цілями програми є:

а) формування у батьків більш високого рівня самосвідомості;

б) допомога батькам у використанні дисциплінарних методів;

в) посилення комунікації батьків та дітей;

г) сприяння тому, щоб члени сім'ї як можна більше проводили часу разом;

д) надати батькам корисну інформацію про розвиток дітей.

При організації групи потрібно ознайомити майбутніх учасників, що їх очікує (форма проведення заняття, цілі, ціннісна основа).

Психологічні лекторії - традиційна форма роботи з батьками. Причому, лекторії проводяться окремо для батьків учнів різних ланок (молодші, середні, старші). Теми лекцій допускаються найрізноманітніші: актуальні проблеми віку; вікові особливості спілкування дітей з батьками; актуальні соціальні проблеми та шляхи їх розв'язання; новинки в психології та їх можливе використання; роль батьків у розвитку дитини.

Умова: лекторії повинні проходити систематично, за певним планом і бути підпорядковані певній меті.

Батьківські збори більш вільна форма роботи. Батьки більш вільно себе почувають під час сприйняття та обміну інформацією.

Теми виступів - різноманітні: вікові особливості дітей; особливості класу, групи; практичні рекомендації батькам з організації режимних моментів, вправ для розвитку психічних процесів.

Перед виступом потрібно провести дослідження у класі, групі із дітьми з тієї проблеми, яка обговорюється на зборах. Результати наводити треба в узагальненому вигляді. Тих, кого цікавлять конкретні результати можна запрошувати на індивідуальне консультування.

Різновиди закордонних навчальних програм для батьків (див. конспект лекції):

А) Навчальна програма Рудольфа Дрейкурса (мета, основні психологічні принципи роботи з батьками);

Б) Навчальна програма Х.Жино (мета, основні види групової роботи з батьками, фази розвитку успішного групового процесу);

В) Навчальна програма Томаса Гордона «Тренінг батьківської ефективності» (мета, навчання батьків вмінь та навичок ефективної взаємодії з дітьми);

Г) Програма модифікації поведінки дитини,що основані на біхевіоральному підході (мета, критерії вибору форм поведінки для модифікації).

 

4. Основні принципи корекційної роботи з батьками.

Основним завданням корекційної роботи є ліквідація негативних змін, що відбулися у розвитку дитини, зміна стереотипів поведінки, відновлення широких контактів з навколишнім світом. Основними принципами корекційної роботи є: 1) специ­фічність атмосфери; 2) специфічність контакту; 3) симпатія та співчуття; 4) мі­
німальна кількість обмежень; 5) активність самої дитини.

 

5. Основні методи та прийоми корекційної роботи з батьками.

До основних методів та корекційних прийомів роботи із батьками відносять: ігрові заняття, прийоми неігрового типу, прийоми корекції.

Ігрові заняття. У процесі таких занять реалізуються прийоми десенсибі­лізації (зменшення підвищеної чутливості) страхів, досягнення емоційної децентрації, зняття бар'єрів у спілкуванні.

Прийоми неігрового типу. Спрямовані на підвищення згуртованості групи, розвиток у дітей навичок спілкування, формування здатності до емоційної

децентрації, виховання різних почуттів, створення навичок адекватного вияву емоцій. Умовно ці прийоми поділяються на такі групи:

- прийоми, спрямовані на розвиток навичок спілкування:

а) ритуальні дії: ритуали вітання та прощання; обговорення позитивних та
негативних сторін групової поведінки, в ході яких відбувається усвідомлення
норм поведінки у групі;

б) прийняття групових рішень: дітям пропонується самостійно прийняти
рішення з приводу конкретного завдання; вони самі вирішують, до яких засобів
виконання вдатися, як розподілити між собою ролі; оцінюють якість виконання
кожним свого завдання;

в) формування самостійності груп: прийом грунтується на "виході"
дорослого з дитячої групи, коли їй надається свобода дій; всі відповідальні
рішення вони приймають самі;

- прийоми, за допомогою яких формується емоційно-особистісна децентрація, долається егоцентризм:

а) підсилення розуміння, співчуття: дітям пояснюють, якими прийомами слід
користуватися, щоб вправлятися у вмінні чути і слухати один одного; вони
вчаться пояснювати, висловлювати свої почуття, вільно виявляти їх у
мовленнєвій та дійовій формах; визначати почуття партнера, обговорювати
конфлікти - їх причини та наслідки для кожного;

б) вплив на тривожність: зняття емоційної напруженості, її "вихід" за
допомогою наданої можливості постукати, погрюкати; зменшення підвищеної
чутливості до страхів; емоційна підтримка, підкреслення сильних сторін з
метою підсилення впевненості дитини в своїх силах, стабілізації самооцінки;
підтримка будь-якого намагання впоратись із страхом, підкреслення своїх
позитивних сторін;

- прийоми, які розширюють сферу усвідомлення дитиною своєї проблеми;

а) відображення: прийом спрямований на усвідомлення дитиною неадекват­
ності обраного нею способу дій, спрямованого на вияв агресії; стимулює появу
потреби у пошуку нового, більш адекватного способу поведінки;

б) інтерпретація: дорослі інтерпретують почуття дитини; спрямовують
процес на усвідомлення дитиною неадекватності старого стереотипу поведінки
(егоїстичного, агресивного); накреслює шляхи використання більш доцільного
способу дій.

в) роз'яснення, переконання: дорослий звертається до групи дітей, прагнучи
викликати у них почуття відповідальності один до одного; опосередковано
впливати через інших дітей ("опосередковане питання", "опосередковане

навіювання");

- прийоми, спрямовані на руйнування старих стереотипів поведінки і на
становлення нових, більш адекватних.

Методи і прийоми корекції батьківської свідомості та поведінки. Ці методи
поділяються на такі групи: 1) батьківський семінар (приблизні теми: "Закони подружньої гармонії"", "Як любити дітей", "Наука та мистецтво
схвалення", "Сімейна криза та шляхи виходу з неї", "Вікові кризи та новоутворення розвитку", "Покарання і творчість", тощо); 2) групова дискусія (варіанти: тематична - відбувається обмін думками з приводу прослуханих лекцій та дискусія по аналізу конкретної ситуації); 3) бібліотерапія (відбувається обговорення змісту спеціально підібраних для семінару книжок); 4) анонімні складні ситуації.


[1] Використане джерело: Тодорів Л.Д. Методики діагностики психічного розвитку дітей [Навч.-методич. посібник до курсу] / Л.Д.Тодорів. – м. Івано-Франківськ, 2005. – 32 с.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.