Галузева та територіальна структура туристичної індустрії держави та її сучасний стан

Для тенденцій сучасного туристичного розвитку Польщі, викликаних змінами мотивів туристських поїздок, характерними є безліч нових течій. У потребах і перевагах давніх і нинішніх клієнтів туристських фірм відзначені значні розходження, у тому числі це стосується напрямків поїздок, вимог, пропонованих до стандарту туристських об'єктів, наданих послуг і їхній якості.

Попит у туризмі зміщується у бік індивідуальних поїздок, помітною рисою яких є прагнення до активного відпочинку й одержання нових вражень. Скорочення робочого тижня і збільшення кількості вільного часу впливають на модель поїздки і її тривалість. Зростає також рівень підготовки поїздки, що містить у собі одержання докладної і всебічної інформації про обраний регіон країни. Крім того, ростуть вимоги до культурного рівня проведення вільного часу. Перевага віддається знайомству з культурою і фольклором даного регіону, участі в культурних заходах, покупці сувенірів і фотографуванню. До нових трендів можна віднести спад інтересу до туризму, орієнтованому на пасивний відпочинок, і вибір активного відпочинку і пізнавального туризму. Останнім часом росте інтерес до поїздок по історичних місцях і так названому «зеленому туризму».

В останні тридцять років орієнтація розвинутих ринків на пропозицію привела до формування відповідних методів роботи туристських фірм. Уже сьогодні туристична пропозиція Польщі має зовсім іншу структуру, ніж десять років тому, коли продавався, головним чином, стандартний пакет, і він повинний був ощасливити як можна більшу кількість клієнтів. Головна задача туристичних фірм полягала в тому, щоб забезпечити туристам транспорт, що доставив би їх до однакових пляжів при стандартних готелях. Локальна туристична пропозиція була орієнтована на виконання досить схожих вимог і бажань туристів. В даний час туристи очікують зовсім іншого, що дозволяє зробити висновок про те, що туризм у XXI ст. буде разюче відрізнятися від туризму попередніх епох.

Стирання границь при проведенні економічної діяльності і концентрація капіталу вже спостерігаються у всіх сферах світової економіки. Ця тенденція виявляється і на туристському ринку, де усе більшу роль грають великі міжнародні концерни, що освоюють нові ринки і визначають напрямки змін, яким ці ринки піддадуться в найближчі роки [6, c. 189].

Великий вплив на ріст туризму і розширення його соціальної бази роблять матеріально-технічні фактори. На сучасному етапі структуру туристичного комплексу Польщі складають рекреаційні ресурси, матеріально-технічна база та інфраструктура рекреації.

Транспортна система Польщі склалася як частина єдиної транспортної системи соціалістичних країн, тому переважають напрями транспортних магістралей Захід-Схід. Останнім часом автомобільні вантажоперевезення перевищують залізничні. Особливо густа мережа автошляхів історично склалася на заході, південному заході та у центрі. Річкові перевезення здійснюються річками Одра, Вісла та каналами. Новим видом транспорту є трубопровідний, що має східно-західний напрям.

При формуванні туристської інфраструктури матеріальна база, призначена для розміщення туристів, займає одне з перших місць. Специфікою готельного господарства є те, що тут створюються послуги нематеріального характеру, що надаються безпосередньо споживачам.

Широкий розвиток готельних ланцюжків з їхньою мережею власних членів породив нову систему централізованого бронювання, що охопила велику частину готельної квоти (60-70 %). Число номерів, що залишається, може бронюватися безпосередньо готелем. Така система надає великі переваги готелю, страхуючи її від спаду і підвищуючи прибутковість номерного фонду в несприятливі періоди року.

Основними закладами розміщення туристів у Польщі залишаються готелі. Вони класифікуються в Польщі по системі зірочок, з однієї до п'яти, є також готелі без зірочок. Крім того, зупинитися можна в мотелях і трактирах, розташованих при міжнародних магістралях, чи головних дорогах. Є також туристські бази для молоді, кемпінги. Також можна переночувати в старих замках, чи палацах дворянських садибах, розташованих у різних регіонах країни.

Польські готелі і по якості, і за цінами збігаються з європейською базою, тому розміщення в країні не можна назвати дешевим. Є багато приватних пансіонатів. Харчування − сніданки, тип сніданків залежить від готелю: є «шведський стіл», є «континентальні сніданки». Чим вище рівень готелю, тим більші шанси отримати там на сніданок «шведський стіл».

Аналізуючи дані таблиці 2.2., слід зробити висновок про те, що на сучасному етапі розвитку Польща є досить забезпеченою місцями для розміщення туристів, у порівнянні з минулими роками. Передусім це пояснюється кількістю щорічного потоку туристів, який, можна сказати, невпинно зростає протягом останніх років. Розширення кордонів ЄС дають змогу багатьом жителям Західної Європи відвідати Польщу, що, водночас, робить її привабливою на міжнародному туристичному ринку (Таблиця 1.3.).

Щорічні вуличні ярмарки також збирають велику масу приїжджаючих. Вони проходять у Познані (червень, липень) і в Гданську (червень і серпень). Серед фестивалів міжнаціонального характеру слід зазначити джаз-фестиваль «Злота Тарка» у Варшаві у червні, Фестиваль Моцарта (середина червня − середина липня), Фестиваль сучасної музики «Варшавська осінь» (вересень), і «Jazz Jamboree» кінець жовтня.

У Кракові проходить найбільша кількість культурних подій у Польщі є Дні органної музики і Фестиваль студентських пісень у квітні, Польський фестиваль короткометражних фільмів у травні. Під час великоднього тижня проводиться знамените тижневе дійство Загалом, Польща є водночас діловим та культурним центром у Європі.

До рекреаційних ресурсів Польщі належать десятки курортів, які надають можливість з користю провести час і поправити здоров’я.

Польща є однією з туроутворюючих країн Європи. Виїзний і в'їздний види туризму досить динамічно розвиваються, однак економічні проблеми дещо гальмують цей розвиток. Високий рівень інфляції зробив цю країну недорогою для міжнародного туризму.

В другій половині 1990-х рр. значно зменшились витрати населення на туризм, було обмежено фінансування курортної медицини. Кризовий період продовжується і сьогодні.

Таблиця 1.2. показує зміни в структурі польських курортів в період гострої кризи. Помітно збільшилася кількість амбулаторних послуг.

Збільшилося число в’їзжаючих з Німеччини, країн СНД і Чехії, з інших західноєвропейських країн воно збільшилося в 2 рази. Польські туристи в основному стали їздити в Німеччину й інші країни Західної Європи, у Польщі переважає в'їздний туризм, але із входженням країни до ЄС, поляки отримали можливість відвідувати європейські столиці, уникаючи при цьому формальностей щодо візового режиму. Завдяки включенню в європейську інтеграцію, у поляків основним напрямом виїзного туризму стала Європа.

У цілому Польща має у своєму розпорядженні багаті природні рекреаційні і різноманітні культурні ресурси, що робить її притягаючою для туризму, однак невідповідність туристської інфраструктури сучасним західним стандартам дещо стримує розвиток туризму.

Польща − «Країна Костьолів», привабливий край для туристів. Вона відрізняється багатою природою, коштовними архітектурними й історичними пам'ятниками. Багато куточків країни зберегли свою первозданну красу, що вже майже не зустрічається в густо населеній Європі. Це насамперед Татри, Бещади і лісисті Бескиди на, Судети. На сході країни збереглися єдині в Європі великі незаймані ліси, у яких, крім прекрасної природи, викликають захоплення розташовані на вапнякових горах середньовічні замки. На півночі тягнеться ланцюг численних озер, розташованих серед мальовничих пагорбів і лісів. У Польщі збереглася унікальна екосистема Бебжанских боліт, одна з останніх у Європі натуральних болотистих територій. На морському узбережжі країни трохи стільник кілометрів пляжів із золотавим піском, піщані дюни.

Столиця Польщі, Варшава, розташована на берегах Вісли в центральній частині країни. Це найбільше місто Польщі (близько 1,8 млн. жителів), тут працюють, президент і уряд, це важливий економічний, науковий і культурний центр, найбільший залізничний вузол міжнародного значення і важливий туристичний центр. На лівому березі знаходиться історичний центр Варшави − Старе − місто, де зосереджені майже всі пам'ятники історії й архітектури, а на правобережжі, у Празі − промислові підприємства і житлові райони. Варшавське Старе місто занесене ЮНЕСКО в список пам'ятників міжнародного значення. Буквально заповнений середньовічними кам'яними будинками й оточений фрагментами старих фортечних стін з ровом і сторожовою вежею (Барбакан), Старе місто є своєрідною «візитною карткою» Польщі. Про трагічну історію Варшави нагадує Історичний музей Варшави в північній частині площі міста і пам'ятник Повстанцям на перетинанні Длугой вулиці і площі Красинських, а також Музей літератури на східній стороніВ окрузі Старого міста знаходиться ще кілька храмів і монастирських комплексів, створених у XIV-XVIII вв., що зберігають видатні твори мистецтва і пам’ятники національної культури − костьоли.

Замкова площа з іншої сторони служить початком Королівського тракту, що простягнувся до Виланова, що була заміською королівської резиденцією. Уздовж Королівського тракту збереглося чимало архітектурних пам'ятників, у першу чергу − палацово-парковий комплекс Королівські Лазенки (ХVІІ-ХVІІІ вв.) з пам'ятником Ф. Шопену і «Палацом на Острові» − один з найбільших парків у Європі. Не менш цікава фігура Божої Матері, пам'ятник А. Міцкевичу (1898 р

У Средмєстьє варто відвідати площу Юзефа Пилсудского з аркадою прекрасного Саксонського палацу і могилою Невідомого солдата, Саксонський парк, пам'ятник Героям гетто, одну з найбільших у Європі площ Дефилад і помпезний Палац культури і науки (234 м. Висотою, 1955 р.) зі знаменитим «Годинником тисячоріччя».

Варто відвідати Національний, у якому зібрані багаті колекції польського і європейського живопису, а також музеї: прикладного мистецтва, технічний, державний археологічний, музей природної історії, музей Війська Польського і ще близько 30 музеїв.

Торунь − батьківщина Миколи Коперника, а також велике середньовічне ганзейске місто й одна з резиденцій лицарів-хрестоносців. Тут зберігся один з найбільших у Польщі комплексів готичної забудови, занесений ЮНЕСКО в список пам'ятників міжнародного значення.

Більшість пам’ятників архітектури зосереджено навколо ринку й уздовж вулиць старої частини, що відходять від його, міста. У центрі ринку знаходиться готична прямокутна Ратуша (XIII-XIV вв.), у якій нині працює Окружний музей, а поруч з ратушею − пам'ятник Копернику

Краків − колишня столиця Польщі й одне з найчудовіших європейських міст, «колиска старої Речі Посполитої». Відомий з X століття, він входив до складу Ганзи, був місцем проживання польських королів, але справжній розквіт Кракова приходиться на XV-XVII ст., коли він був столицею найбільшої на той час держави Європи [6, c. 165].

В окрузі Старого міста, розташованого в кільці парків Планти, збереглися сотні найцінніших архітектурних пам’ятників, а краківське Старе місто з Вавелем, районами Казимеж і Страдом у 1978 р. були включені ЮНЕСКО в список дванадцяти найцінніших пам’ятників світової спадщини культури.

Усі краківські дороги ведуть до Ринку − головної площі міста і найбільшої в Європі ринкової площі (4 тис. кв. м.), оточеної кам’яними будинками і палацами. У центрі площі − колишні торгові ряди Сукеннице, а на куті Гродской вулиці − костьол Св. Войцеха (Х-ХІ ст.), у якому зараз розміщується експозиція археологічного музею, присвячена ринкової площі. На ринку піднімаються також костьол Св. Варвари, вежа міської Ратуші (XV в.), а також готичний Мариацький костьол (костьол Діви Марії, 1223 р.), відомий на всю країну, виконаним з липового дерева, вівтарем Віта Ствоша, що вважається найціннішим готичним вівтарем у Європі (1477-1489 р.).

Центр міста знаходиться на Вавелі − високому пагорбі на березі Вісли, оточеному фортечними стінами і щільно забудованого історичними будинками, храмами і королівським палацом. Королівський замок (X-XIII ст.) поєднав у собі архітектурні елементи різних стилів і епох. У замку зберігаються численні скарби польської культури, серед найбільш коштовних експонатів − коронаційний меч Щербець і унікальна колекція середньовічних гобеленів, виготовлених у Фландрії. Один із самих шанованих храмів Польщі − Кафедральний собор Святих Станіслава і Вацлава на Вавелі (1359 р.), у якому коронувалися польські королі, а нині тут зберігаються найцінніші пам'ятники Польщі.

Особливої уваги заслуговують краківські музеї. Крім вже згаданих, варто назвати музей Чарториських на вул. Яна (один з найстаріших у Польщі), будинок-музей Яна Матейко (квартира й ательє видатного польського художника), Історичний музей Кракова, Виставка Зброї, Археологічний музей, Галерея польського живопису і скульптури XIX століття в Сукеннице, Музей Польської Авіації на алеї Іоанна Павла II і безліч інших.

За 10 км на південному сході від Кракова знаходиться знаменита Величказ її стародавньою соляною шахтою, занесеної в список світової культурної спадщини ЮНЕСКО. Підземні вироблення розташовані на дев'ятьох рівнях і з'єднані між собою тонелями загальною довжиною більше 250 км., причому цей лабіринт із кожним роком росте, оскільки шахта діюча. У 1964 р. у Величці відкрито підземний санаторій, де лікують астму, а навколо шахт − безліч костьолів і «шахтний замок». Ця унікальна соляна шахта щороку притягує все більше і більше туристів.

За 40 км на захід від Кракова знаходиться святиня паломництва − Кальварія-Зебжидовска, по кількості прочан поступається лише Ченстохове. Монастирський комплекс (XVII в.) площею більш 300 га славиться своїм барочним костьолом з іконою Божої Матері з Дитиною, а також своїми каплицями (більш 40), розташованими за аналогією з Єрусалимом. Більше трьохсот років у Страсний тиждень у Кальварії-Зебжидовской проходять Господні Містерії, що представляють останні дні життя Христа. На захід від Кракова знаходиться містечко Вадовице, у якому народився і провів своє дитинство Кароль Войтилла, відомий зараз як римський папа Іоанн Павло II (будинок-музей влаштований у його будинку).

Гданськ − одне із самих древніх міст країни, що складається в наш час із трьох самостійних міст − власне Гданська, Сопота і Гдині (Тригород). Про тисячолітню історію міста Гданська свідчать численні визначні пам’ятки міста, серед яких особливу увагу притягує цистеріанский собор в Оливі (XII в.) з одним із кращих у Європі органом (1788 р.), францисканський монастир (1514 р.), у якому зараз розташовується Національний музей, історичний комплекс гданський «Старувки».

Сопот − один із самих престижних курортів балтійського узбережжя. Тут цікавими є найдовший у Європі півкілометровий мол, комфортабельний комплекс Північних купалень, у якій проводиться Міжнародний фестиваль пісні, двокілометрова смуга Північного парку і головна вулиця міста − Бохатерув Монте-Кассино.

Гдиня − один із самих великих портів Балтійського моря. Оскільки місто відносно молоде, пам'ятників старовини тут практично немає, але знаходиться безліч музеїв − Військово-морський музей, Океанографічний з морським акваріумом, Музей міста, Морський музей з відділенням на військовому кораблі «Блискавиця».

Познань − столиця Великопольщі, історичного регіону, де більше тисячі років тому створювалася польська держава. В даний час Познань є одним з найважливіших промислових, торгових, культурних, наукових і туристичних центрів країни. Історичним центром міста є Тумский Острів, на якому височіє найдавніший храм Польщі, зведений у Х-XV ст. і перебудований згодом у готичному стилі, а також Золота Каплиця з надгробними пам'ятниками першим польським королям − Мешко I і Болеславові Хороброму. Не менш цікавий Старий Ринок з чудовою ренесансною Ратушею. Візитною карткою міста вважаються костьол Св. Войцеха і монастир Босих кармелітів [3, c. 23].

Щецин − древнє торгове місто в усті р. Одра, один з центрів середньовічної Ганзи, а також древня столиця поморського князівства. Навколо Щецина тягнеться низка курортів − Свиноуйсьце, Мендзиздроє, Колобжег і ін. Значну увагу притягує Старе місто, замок поморських князів (XIV ст., у наші дні тут розташований Театр опери й оперети, театр і виставочні зали), Національний музей, готична Ратуша, костьол Св. Петра і Павла (1124 р.), готичні собор Св. Яна Євангеліста і кафедральний собор Св. Якуба, у якому зараз знаходиться Єпархіальний музей.

Люблін - один із самих старих міст, що мають насичену історію, відомий з Х століття і знаходиться дещо в стороні від основних туристичних маршрутів країни. Тут особливо цікаві старі звивисті вулички, середньовічні оборонні спорудження і вежі, каплиця Св. Трійці (1418 р.) а також Люблінський замок (XIII-XIX ст.), у якому зараз знаходиться прекрасний музей. Ринкова площа з будинком суду (XVI в.) і безліччю старих будинків. На південному-сході від Любліна знаходиться сумний пам'ятник історії - другий по величині в Європі концентраційний «табір смерті» Майданек, у якому загинуло більш 360 тис. В'язнів.

Гнезно − перша історична столиця Польщі, центр «П’ястовського шляху», що з’єднує місця, пов’язані з початком утворення давньопольської держави. Тут «народився» польський герб, почався процес об'єднання слов'янських племен і було утворено перше єпископство країни. Головна визначна пам'ятка міста − «Королівський пагорб» чи «пагорб Леха», зі стародавнім католицьким костьолом. Не менш цікавий і Музей становлення польської держави ім. Болеслава Хороброго.

У країні є всі умови для активного відпочинку і заняття спортом. Регіон Балтики і Помор'я − це понад 500 км. піщаних морських пляжів з поясом прибережних дюн, бурштинові поклади, прекрасні умови для водяних видів спорту, сотні озер (Лебско, Жарновецке, Вицко, Буково, Ямно й ін.), чисті ріки, багаті ліси і мальовничі пагорби. На березі моря є безліч курортних містечок − Дарлувко, Криніца Морска, Леба, Нехоже, і безліч національних парків.

На північному сході, у Мазурському і Ломжинському воєводствах, третина території займають густі ліси, у яких створені знамениті національні парки − Біловезький, Нарвянский, Парк Книшинської пущі й ін., а також тисячі чистих озер. Для бажаючих організовують платну риболовлю і полювання.

У підніжжі Польських Татрів на півдні країни розташована «зимова столиця» Польщі − Закопане. На висотах від 850 до 1120 м. Створено більш 60 км прекрасно підготовлених трас різної складності, мережа підйомників, безліч атракціонів, музеїв і Національний парк Татрів площею 211,6 кв. км. Для альпінізму і трекінгу прокладені траси до вершин Каспрови Верх, Малолачняк, Чемняк і ін.

Загалом, якщо поглянути на карту Польщі та знайти на ній основні заклади розміщення туристів, то можна помітити, що вони розміщені досить рівномірно по всій території країни. Крім того Польща не зазнає різких сезонних коливань потоків туристів. Це пов’язано передусім із розміщенням основних культурно-історичних пам’яток. Приймаючи в увагу біокліматичні властивості, у Польщі можна виділити шість регіонів:

− приморський, що знаходиться під впливом Балтійського моря;

− озерний, що володіє більш м'якими біокліматичними умовами, ніж приморський;

− північно-східний (крім гірських районів) − найхолодніший);

− центральний, що володіє типовими біокліматичними умовами;

− південно-східний;

− передгірний і гірський, характерною рисою яких є особливі біокліматичні умови.

У приморському регіоні, що відрізняється перевагою факторів, що має сильний стимулюючий вплив на організм людини, розташовані наступні курортні центри: Камінь Поморський, Дарлово, Устка, Хель, Сопот. Особливістю цих курортів є присутність у повітрі корисного для людини морського аэрозоля. В озерному регіоні розташований Полчин-Здруй. Біокліматичні умови тут більш м'які, чим на приморських курортах.У центральному регіоні розташовані Іновроцлав, Цехочінек, Венец-Здруй, Констанчин і Пшежечин. Для цього регіону характерні м'які біокліматичні умови, що мають лікувальну дію на організм людини. У південно-східному регіоні розташовані Хоринець, Величка, Свошовице і Гочалковице-Здруй. Даний регіон відрізняється умовами, що мають незначний стимулюючий вплив, і є найтеплішим в Польщі. До курортних центрів, розташованим у передгірному і гірському регіоні, відносяться: Поляньчик, Висова, Мушина, Рабка.Цей регіон характеризується великим розмаїттям біокліматичних умов, що мають сильну стимулюючу дію на організм людини.

Серед них найбільші потоки туристів спостерігаються у Північному, Центральному та Південному. Це зумовлено наявністю таких туристичних центрів, як Гданськ, Варшава, Ченстохова, в яких зосереджено основні культурно-історичні цінності та розташовані у сприятливій географічній зоні [9, c. 216].

Туризм змінюється у часі та просторі. Ці два суттєві чинники впливають на нього. Ми маємо на меті розглянути територіальний чинник. Просторово диференціюють природні і суспільні чинники туризму. Вони найзагальніше та найсуттєвіше синтезовані у туристичних районах країни.

Сьогодні триває становлення молодої науки – географії туризму, покликаної досліджувати і туристичне районування. Це, поряд з законами науки, одна з найскладніших проблем географії туризму. Нею конкретно повинна займатися туристична районологія – теорія районоутворення.

Один з конструктивних методів дослідження цього питання – спосіб аналогії між суспільною географією і географією туризму.

Своєрідним для туризму є виділення лінійно-вузлових елементів туристських маршрутів і стежок. А. Байцар виділив у Польщі 14 головних маршрутів з відгалуженнями [2, с. 231]. На заповідних територіях для охорони природи з метою показати туристам найпривабливіші місця прокладають туристські стежки. Наприклад, у праці [10] наведено довжину таких стежок у національних парках Польських Карпат (Татранський національний парк – 240 км, Пеннінський – 25 км, Бещадський – 29 км).

Зазначимо, що треба розрізняти туристичне районоутворення і районування. Районоутворення – це об’єктивний процес формування районів, а районування – суб’єктивний спосіб відкриття їх на підставі врахування головних чинників районоутворення. Дослідження туристичних районів має неабияке значення для створення матеріально-технічної бази туризму, високоякісного турсервісу тощо.

Туристичні райони формуються теж під впливом адмістративного чинника. У РП є 16 воєводств, 373 повіти, 2483 гміни. Відповідно до кількості воєводств розвиваються такі туристичні комплекси: Західнопоморський, Поморський, Любуський, Великопольський, Куявсько-Поморський, Вармінсько-Мазурський, Мазовецький, Підляський, Лодзький, Люблінський, Нижньосілезький, Опольський, Сілезький, Свєнтокшиський, Малопольський і Підкарпатський. Проаналізуємо деякі фактори туризму та туристське освоєння цих комплексів.

Неоднаковою є територіальна забезпеченість окремих воєводств.

Yайбільше за площею Мазовецьке воєводство, найменше – Опольське. Якщо розділити воєводські комплекси на три групи за однаковим інтервалом (%), то найліпші територіальні умови мають Мазовецький і Великопольський (8,5–11,4, група ІІІ), середні (5,8–8,6, група ІІ) – вісім комплексів (починаючи з Куявсько-Поморського і закінчуючи Люблінським), нижче середніх (3,0–5,8, група І) – шість комплексів (починаючи з Опольського і закінчуючи Підкарпатським). Наголосимо, що територія є оперативним полем для туристичного господарства, як і для інших галузей економіки.

Неабияку роль у туризмі відіграє населення. Розподіл населення по воєводських комплексах наведено в табл. 1.1. За інших однакових передумов ліпші можливості для розвитку туризму мають ті туристичні територіальні комплекси, у яких більша кількість населення. За демографічним чинником розділимо воєводські туристичні комплекси на три групи, %: 2,7–6,2; 6,2–9,7; 9,7–13,2. За наведеним показником першість посідають Мазовецьке та Сілезьке воєводства (група ІІІ), посередніми є Великопольське, Малопольське, Нижньосілезьке і Лодзьке (група ІІ), решта десять (група І) – на третьому місці.

Таблиця 1.1.

Поиск по сайту: