Зазначте причини та наслідки козацько-селянських повстань першої половини 17 століття

ПРИЧИНИ ПОВСТАНЬ: По-перше- посилення польською шляхтою національного гніту, по- друге - зростання соціальних су­перечностей, утиски ко­зацтва і селян з боку польських панів, по- третє релігійний наступ като­лицизму в Україні. Об­меження та утиски пра­вославної віри.

Наприкінці XVI ст. українське козацтво стало значною суспільною силою, зросла
його самосвідомість як стану. Козацтво виступало за розширення своїх прав і хотіло бути господарем на своїй землі без втручання польського уряду. Та основною причиною повстань було небажання польського уряду рахуватися зі становими інтересами українського козацтва.

Першим повстанням було повстання під керівництвом Криштофа Косинського (1591-1593).У результаті запеклоїм битви Косинський загинув у бою. Повс­танці зазнали поразки. Збройна боротьба козацтва на чолі з Ко­синським за свої станові права була початковим етапом козаць­ких повстань 1591 - 1596 рр.

1594-1596 рр. спалахнуло нове повстання під керівництвом Северина Наливайка. Воно набуло рис козацької війни, вплинуло на селян -вони стали активною силою у боротьбі.У цьому повстанні частина козаків, оточена польсь­кими військами, виказала На­ливайка шляхті. Ватажка пов­стання стратили у Варшаві.

Підсумок повстань 1591 — 1596 рр.:— поклали початок масовому покозаченню селян і міщан. Завдяки цьому козацтво одержало невичерпний резерв для свого росту. Надалі це допомогло йому зайняти провідні позиції в національно-визвольній боротьбі українського народу.

Також визначними козацько-селянськими повстанями були повстання 20-30-х років XVII ст. Виступ козаків на чолі з гетьманом Марком Жмайлом проти коронного гетьмана Станіслава Конецпольського,повстання козаків на чолі з Тарасом Федоровичем проти польської шляхти, напад запорозьких козаків на чолі з кошовим отаманом Іваном Сулимой на фортецю Кодак, козацьке повстання на чолі з Павлом Бутом, повстання запорожців на чолі з Яковом Острянином проти польської шляхти.

Козацьке повстання на чолі з гетьманом Д.Гунею.

Особливості повстань: 1.Масове покозачення та участь селян і міщан у повстаннях.

2.Боротьба за соціальне звільнення.

3.Національно-визвольна спрямованість, релігійні гасла.

4.Боротьба за встановлення козацьких порядків.

Визначте причини, хронологічні межі та наслідки Руїни.

Руїна (1658 р. - середина 80-х років XVII в.) - це трагічний період в історії України, який почався після смерті Б.Хмельницького, характеризується внутрі­шньою боротьбою козацької старшини за владу і вторгненням в Україну іноземних держав, що призвело до втрати територіальної цілісності, занепаду Української дер­жави, ускладнило процес розвитку української нації.

Передумови Руїни

1. Загострення соціальної напруги в суспільстві, викликане різким погіршен­ням матеріального становища козаків: вони не одержували плату за свою службу, тому що в розореній державі не було на це коштів. Однак козацька старшина збагачувалася за рахунок прибутків від оренди.

2. Царський уряд Росії відкрито ігнорував інтереси Української держави.

3. Українсько-трансільванська воєнна кампанія 1657 р. у Польщі зазнала не­вдачі.

4. Завершення Національно-визвольної війни не призвело до об'єднання всіх українських земель.

ПРИЧИНИ РУЇНИ:

- Боротьба за гетьманську владу між різними політичними силами.

- Глибокий розкол у середовищі української політичної еліти з питань внутрішньої і зовнішньої політики.

- Українські землі притягували іноземні держави -Росію, Польщу, Османську імперію, Крим, що бажали установити на них своє панування.

НАСЛІДКИ РУЇНИ

- Втрата територіальної цілісності України, захоплення її території іноземними державами.

- Втрати української культури.

- Катастрофічне скорочення населення України: на Правобережжі - 90%.

- Господарська розруха.

- Занепад Української держави.

Причини занепаду гетьманської держави:

- Відсутність досвіду державного будівництва.

- Гостра політична боротьба між різними угрупованнями української козацької еліти.

- Зрадництво національ­них інтере­сів части­ною панів­ного стану українсь­кої стар­шини.

- Ліквідація встановленого Б.Хмельницьким спадкоємного гетьманата, що призвело до послаблення централізованої влади, анархії і міжусобної боротьби.

- Прорахунки у внутрішній політиці урядів, що призвело до політичного протистояння у формі громадянської війни.

- Постійна агресія з боку інших країн, що була спрямована на ліквідацію

Української держави.

Поиск по сайту: