population of Ukraine in Early and Classic Middle Ages

The article notes the antiquity of state’s origin on Ukraine territory, from the time when Greeks and Skythians lived here. The attention is attached to: debatable questions of state-forming of Slavs in Middle Ages; character of state development of East European Slavs during rise of Rus’; imperial nature of Rus’; peculiarity of political processes in appanage period. The need of re-examination of politic history of Ukrainian people from the second half of 13th to the 15^th century is emphasized.

Key words: state, empire, appanage period, Eastern Europe, Ukraine.

[1] Геродот. Історія в дев’яти книгах. – К., 1993. – С.203-206.

[2] Шрамко Б.А. Більське городище скіфської епохи (місто Гелон). – К., 1987. – 182 с.

[3] Рикман Э. Этническая история населения Подунавья в первых веках новой эры. – Москва, 1975. – С.205-214.

[4] Корсунский А.Р., Гюнтер Р. Упадок и гибель Западной Римской империи и возникновение германских королевств. – Москва, 1984. – С.105-116.

[5] Прокопий из Кесарии. Война с готами. – Москва, 1950. – С.384.

[6] Иордан. О происходжении и деяниях гетов. – Москва, 1960. – С.170.

[7] Вінокур І.С. Історія лісостепового Подністров’я та Південного Побужжя. – К., Одеса, 1985. – С. 77-79.

[8] Приходнюк О.М. Степове населення України та східні слов’яни ( друга половина І тис.н.е.). – К., Чернівці, 2001. – С.17-21,72-79.

[9] Приходнюк О.М. Восточные славяне и степной мир в период становления Хазарского каганата // Хазарский альманах. – Т.1. – Харьков, 2002. – С.125-130.

[10] Про це див.: Гуревич А. Я. Проблемы генезиса феодализма в Западной Европе. – Москва, 1970. – С. 7-25 (роздiл «Феодализм: модель и историческая реальность»).

[11] Мавродин В.В. Очерки истории Левобережной Украины. С древнейших времен до второй половины ХІV века. – Ленинград, 1940. – 320 с.; його ж. Образование Древнерусского государства. – Ленинград, 1945. – 432 с.; Греков Б.Д. Киевская Русь. Изд.5. – Москва, 1953; Юшков С.В. Общественно-политический строй и право киевского государства. – Москва, 1949. – 543 с.; та ін.

[12] Фроянов И.Я. Киевская Русь. Очерки социально-политической истории. – Ленинград, 1980; Фроянов И.Я., Дворниченко А.Ю. Города-государства древней Руси. – Ленинград, 1988.

[13] Греков Б.Д. Киевская Русь. – Москва, 1953. – С.443; Пьянков А.П. Происхождение общественного и государственного строя Древней Руси.– Минск, 1980. – С.149-155; Мишко С. Нарис ранньої історії Руси-України. – Нью-Йорк,Торонто, Мюнхен, 1981. – С.79-101; та ін.

[14] Див. рецензії на монографії І.А.Фроянова В.Т.Пашута (Вопросы истории. – 1982. – № 9. – С.174-178), М.Б.Свердлова та Я.М. Ізапової (История СССР. – 1982. – № 5. – С.178-186).

[15] Данилевський И. Н.Древня Русь глазами современников и потомков (ІХ–ХІІ вв.). – Москва, 2001. – С. 164-165.

[16] Войтович Л.В. Феодалізм в українських землях: проблеми існування і періодизації //“Істину встановлює суд історії”. Збірник на пошану Федора Павловича Шевченка. – Т. 2. Наукові студії. – К., 2004. – С.385-394.

[17] Новосельцев А.П. Арабские источники об общинном строе славян IX – X в. // Социально-экономическое развитие России. – Москва, 1986. – С.22-27; Бейлис В.М. Арабские авторы ІХ – первой половины Х в. о государственном и племенном строе народов Европы // Древанейшие государства на территории СССР. 1985 г. – Москва, 1986. – С.140-148.

[18] Левченко М.В. Очерки по истории русско-византийских отношений. – Москва, 1956. – С.15-16.

[19] Васильевский В. Русско-византийские исследования // Летопись занятий археографической комиссии. – Санкт-Петербург, 1893. – С. 1-79.

[20] Сахаров А.Н. Дипломатия Древней Руси. – Москва, 1980. – С. 33-35.

[21] Annales Bertiniani // Monumenta Germaniae Historica, Scriptores (далі – MGH SS.). – V.1. – Hannoverae, 1829. – P.434.

[22] Насонов А.Н. «Русская земля» и образование Древнерусского государства. – Москва, 1951. – С.25-33; Третьяков П.Н. У истоков древнерусской государственности. – Ленинград, 1970. – С.72-110.

[23] Петрухин В.Я. «Русский каганат», скандинавы и Южная Русь: средневековая традиция и стереотипы современной историографии // Древнейшие государства Восточной Европы. 1999 г. – Москва, 2001. – С.127-142.

[24] Гадло А.В.Основные этапы и тенденции этносоциального развития этнических общностей Северного Кавказа в период раннего средневековья // Вестник Ленинградского государственного университета. – Серия история. – Вып.1. – 1986. – С.19.

[25] Артамонов М.И. История хазар. – Ленинград, 1962 ; Плетнева С.А. От кочевий к городам. – Москва, 1967; Новосельцев А.П. Хазарское государство и его роль в истории Восточной Европы и Кавказа. – Москва, 1988; Ludvig D. Structur und Gesellscaft des Chazaren-Reiches im Licht der scriftlichen Quellen. – Munster, 1980; Магомедов М.Г. Образование Хазарского каганата. – Москва, 1983; Кестлер А. Тринадцатое колено. Крушение империи хазар и ее наследие.– Санкт-Петербург, 2001; Бубенок О.Б. Ясы и бродники в степях Восточной Европы (VI – начало ХІІІ вв. ). – К., 1997; та ін.

[26] Котляр Н.Ф. Утворення Давньоруської держави. – К.,1993. – С.42-44.

[27] Новосельцев А.П. Хазария в системе международных отношений VIII – IX веков – С.32.

[28] Рыбаков Б.А.Киевская Русь и русские княжества в ХII – XIII веках. – С.258-284.

[29] ПВЛ. – Ч.1. – С.18-20.

[30] Курбатов Г.Л. Византия и Русь в ІХ – Х вв. (некоторые аспекты социально-экорномических отношений) // Историко-археологическое изучение Древней Руси. Итоги и основные проблемы. Славяно-русские древности. – Вып. 1. – Ленинград, 1988. – С.223-226.

[31] Ловягин Е. Две беседы святейшего патриарха константинопольского Фотия по случаю нашествия россов на Константинополь // Христианское чтение. – Ч.2. – 1982. – С.432.

[32] Сахаров А.Н. Дипломатия древней Руси. – С.67-69.

[33] Котляр Н.Ф. Утворення Давньоруської держави. – С.42-44.

[34] ПВЛ. – Ч.1. – С.40-41; Третьяков П.Н. Древлянские «грады» // Академику Борису Дмитриевичу Грекову ко дню семидесятилетия. – Москва, 1952. С.64-68; Головко О.Б. Формування державної території Давньої Русі і древлянський союз племен // Друга республіканська конференція з історичного краєзнавства. – К.,1982. – С.278-279.

[35] Повесть временних лет (далі – ПВЛ). – Морсква, 1950. – Ч.1. – С.14.

[36] Opis grodów i terytoryow z pólnocznej strony Dunaju, czyli Geograf Bawarski.– Lwów,1917.– S.4.

[37] Бахрушин С.В. «Держава Рюриковичей» // Вестник древней истории. – 1938. – №2. – С.20; Третьяков П.Н. Восточнославянские племена. – Москва, 1953. – С.229; Королюк В.Д. Основные проблемы формирования раннефеодальной государственности и народностей славян Восточной и Центральной Европы // Исследования по истории славянских и балканских народов. – Москва, 1972. – С.17-18.

[38] Котляр М.Ф. Утворення Давньоруської держави. – С.18.

[39] Королюк В.Д. Основные проблемы формирования раннефеодальной государственности и народностей славян Восточной и Центральной Европы. – С.17-18.

[40] Горский А.А. Древнерусская дружина. – Москва, 1989. – С.25-38.

[41] Мавродин В.В. Образование Древнерусского государства. – Ленинград, 1945. – С.197-199.

[42] Рыбаков Б.А. Новая концепция предыстории Руси [часть 1] // История СССР. – 1981. – №1. – С.73.

[43] Гуревич А.Я. Категории средневековой культуры. – Москва, 1972. – С.196-197.

[44] Константин Багрянородный. Об управлении империей. Перевод Г.Г.Литаврина. – Москва, 1989. – С.45-51.

[45] Там же. – С.51.

[46] ПВЛ. – Ч.1. – С.40-41; Третьяков П.Н. Древлянские «грады» // Академику Борису Дмитриевичу Грекову ко дню семидесятилетия. – М.,1952. С.64-68; Головко О.Б. Формування державної території Давньої Русі і древлянський союз племен // Друга республіканська конференція з історичного краєзнавства. – К.,1982. – С.278-279.

[47] Кучкин В.А. Формирование и развитие государственной территории восточных славян в ІХ – ХІІІ веках // ОИ. – 2003. – №3. – С.71-72.

[48] Юшков С.В. Общественно-политический строй и право Киевского государства. – С.43-44; Греков Б.Д. Киевская Русь. – С.443; Софроненко К.А.Общественно-политический строй Галицко-Волынской Руси ХІІ – ХІІІ вв. – М.,1955. – С.15; Рапов О.М. Русская церковь в ІХ – первой трети ХІІ вв. – Москва, 1988. – С.353; Овчинников О. Ранньосередньовічна держава у Прикарпатті // Галицько-Волинська держава: виникнення, історія, культура, традиції. – Львів, 1993. – С.19-21; Ісаєвич Я.Д. Галицько-Волинська держава. – Львів, 1999. – С.7.

[49] Мельникова У.А. К типологии предгосударственных и раннегосударственных образований в Северной и Северо-Восточной Европе (Постановка проблемы) // Древнейшие государства Восточной Европы. 1992-1993 г. – Москва, 1995. – С.16-33. Огляд історіографії проблеми див.: Пузанов В.В. Древнерусская государственность. Генезис, єтнокультурная середа, идеологические конструктыю. – Ижевск, 2007. – С.10-16.

[50] Шинаков Е.А. Генезис древнерусской государственности (опыт сравнительно-исторического анализа). Автореф. докт. диссер. – Брянск, 2000. – С.21-30.

[51] Войтович Л.В. Князівські династії Східної Європи (кінець ІХ – початок ХVІ ст.): cклад, суспільна і політична роль. – С.375, 391; Коваленко В. Політичне становище південноруських земель в ХІІ – ХІІІ ст. // Україна в Центрально-Східній Європи (з найдавніших часів до ХVІІІ ст.). – Вип.2. – К.,2002. – С.77; Робинсон А.Н. «Русская земля»» в «Слове о полку Игореве» // А. Н. Робинсон А. Н. Литература Древней Руси в литературном процессе Средневековья (XI – XIII вв.). – М., 1980. – С. 222-226; Ісаєвич Я.Д. Місто, князівство, держава // Львівщина. Історико-культурні та краєзнавчі нариси. – Львів, 1998. – С.29; Федака С.Д. Політична історія України-Русі доби трансформації імперії Рюриковичів (ХІІ століття). – Ужгород, 2000.

[52] Marx K. Secret diplomatic history of the eighteenth century. – London,1899. – P.75.

[53] Пашуто В.Т. Особеннности структуры Древнерусского государства // Новосельцев А.П., Пашуто В.Т. Черепнин Л.В., Шушарин В.П., Щапов Я.Н. Древнерусское государство и его международное значение. – Москва, 1965. – С.124-127.

[54] Мостяєв О.І. Київська Русь і Франкська імперія: порівняння історії // Вісник Київського університету. – Вип.2. Українознавство. – К.,1995. – С.97-102.

[55] Рыбаков Б.А. Обзор общих явлений русской истории ІХ – середины ХІІІ века // Вопросы истории. – 1962. – №4. – С.42-51.

[56] Рыбаков Б.А. Киевская Русь и русские княжества ХII – ХІІІ вв. – Москва, 1982. – С.474.

[57] Толочко П.П. Древняя Русь. Очерки социально-политической истории. – К..,1987.

[58] Горский А.А. Русь: от славянского расселения до Московского царства. – Москва, 2004. – 113-120.

[59] Горин А.Г. Об имперском государственном устройстве Древней Руси Х – ХІ вв. // Вопросы истории. – 2011. –С.110-116.

[60] Вернадский Г. Киевская Русь. – Тверь, М., 1996. – C.27-29.

[61] Pelenski J. The contest for the legacy of Kievan Rus. – Boulder,1998. – С.14.

[62] Беркович М. Е. Из истории формулы средневековой Германской империи // Средние века.– Москва, 1967. – Т. 30.– С. 235.

[63] Epistola Brunonis Henricum regem // Monumenta poloniae historica. – T.1. – Leopoli, 1864. – Р.224-225.

[64] Thietmari Chronicon. – L.VI,91.

[65] Карпини Джиаванни дель Плано. История монгалов. Рубрук Гульем де. Путешествие в Восточные страны. – Москва, 1957. – С.25.

[66] Рябов С.Г. Політологічна теорія держави. – К.,1996. – С.146.

[67] Головко А.Б. Древняя Русь в историко-культурном развитии славянских народов // Культурные и общественные связи Украины со странами Европы. – К.,1990. – С.22-24.

[68] Королюк В.Д. Славяне и восточные романцы в эпоху раннего средневековья. – Москва, 1985. – С.37-38.

[69] Пашуто В.Т. Опыт периодизации истории русской дипломатии // Древнейшие государства на территории СССР за 1982 г. – Москва, 1984. – С.9,16-17.

[70] Ісаєвич Я. Галицько-Волинське князівство доби Данила Галицького та його нащадків // Галичина та Волинь у добу середньовіччя. До 800-річчя з дня народження Данила Галицького. – Львів, 2001. – С.3-4.

[71] Marx K. Secret diplomatic history of the eighteenth century. – London,1899. – P.75.

[72] Насонов А.Н. «Русская земля» и образование Древнерусского государства. – С.46.

[73] Рыбаков Б.А. Киевская Русь и руксские княжества ХІІ – ХІІІ вв. – Москва,1982. – С. 474.

[74] Ісаєвич Я. Галицько-Волинська держава. – Львів, 1999. – С.8.

[75] Історія української культури. – Т.2. Українська культура ХІІІ – першої половини ХVII століть. – Київ, 2001. – С.39 (автор – Я.Д.Ісаєвич).

[76] Войтович Л.В. Князівські династії Східної Європи (кінець ІХ – початок ХVІ ст.): cклад, суспільна і політична роль. – С.397.

[77] Войтович Л.В. Середні віки: хронологія, проблеми періодизації // Український історичний журнал. – 2003. – №4. – С.136-137; його ж. Феодалізм в українських землях: проблеми існування і періодизації //“Істину встановлює суд історії”. Збірник на пошану Федора Павловича Шевченка. – Т. 2. Наукові студії. – К., 2004. – С.385-394.

[78] Брайчевський М. Походження Русі. – К., 1968.

[79] Горский А.А. Русь в конце Х – начале ХІІ века: территориально-политическая структура («земли» и «волости») // Отечественная история. – 1992. – №4. – С.154-161; його ж. Русские земли в ХІІІ – ХІV веках. Пути политического развития. – М.,1996. – С.6; його ж. О древнерусских «землях» // Отечественная история. – 2002. – № 5. – С.144-150.

[80] Дашкевич Я. Українські землі в часах галицько-волинської державності //Пам’ять століть. – 2002. – №5. – С.3-21.

[81] Кизилов Ю.А. Земли и народы России в ХІІІ – XV вв. – М.,1984. – С.88; його ж. Начало образования многонациональной структуры Русского государства ХІІІ – ХV вв. – Ульяновск, 1986. – С.5.

[82] Кирпичников А.Н. Ладога и Ладожская земля VIII – XIII вв. // Историко-археологическое изучение Древней Руси. – Ленинград, 1999. – С.38-79.

[83] Коваленко В. Київська Русь доби політичної роздрібленості: пошук нової концепції // Четвертий Міжнародний конгрес україністів. – Одеса, К., Львів, 1999. – С. 60-67; його ж. Чернігів і Галич // Галичина та Волинь у добу середньовіччя. – Львів, 2001. – С.154-164; його ж. Політичне становище південноруських земель в ХІІ – ХІІІ ст. // Україна в Центрально-Східній Європи (з найдавніших часів до ХVІІІ ст.). – Вип.2. – К., 2002. – С.77-101.

[84] Кучкин В.А. Формирование и развитие государственной территории восточных славян в ІХ – ХІІІ веках. – С.75.

[85] Рапов О.М. Княжеские владения на Руси Х – первой половины ХІІІ вв. – Москва, 1977. –С.237-238.

[86] Александров Д.Н. Феодальная раздробленность Руси. – Москва, 2001. Федака С.Д. Політична історія України-Русі доби трансформації імперії Рюриковичів (ХІІ століття). – Ужгород, 2000; Бодрухин В.М. Українська державність удільної доби (ХІІ – ХІV ст.). – Луганськ, 2002.

[87] Черепнин Л.В. Общественно-политически отношения в Древней Руси и Русская правда // Древнерусское государство и его международное значение. – Москва, 1965. – С.169-170; його ж. К вопросу о характере и форме Древнерусского государства Х – начала ХІІІ вв.// Исторические записки. – Т.89. – Москва, 1972. – С.378-389; Пашуто В.Т. Черты политического строя Древней Руси // Новосельцев А.П., Пашуто В.Т. Черепнин Л.В., Шушарин В.П., Щапов Я.Н. Древнерусское государство и его международное значение. – Москва, 1965. – С.75-76; його ж. Историческое значение периода феодальной раздробленности // Польша и Русь. – Москва, 1974. – С.9-17.

[88] Черепнин Л.В. Пути и формы политического развития русских земель // Польша и Русь – Москва, 1974. – С.29-30.

[89] Назаренко А.В. Родовой сюзеренитет Рюриковичей над Русью (Х – ХI вв.) // ДГ СССР. 1985 г. – Москва, 1986. – С.149-156.

[90] Толочко П.П. Киев и Киевская земля в период феодальной раздробленности ХІІ – ХІІІ вв. – К., 1970; його ж. Древняя Русь. Очерки социально-политической истории. – К., 1987; його ж. Киев и Южная Русь в период феодальной раздробленности // Польша и Русь. – Москва, 1972. – С.233.

[91] Котляр М.Ф. Історія давньоруської державності. – К., 2002. Див. також: його ж. Утворення Давньоруської держави. – К., 1993; його ж. Від Києва до Галича (Осередки державності у Південній Русі ХІІ – ХІІІ ст.) // Роль столиці у процесах державотворення. Історичний та сучасний аспект. – К., 1996. – С.31-38; його ж. Як i чому настала удільна роздробленість на Русі (ХІІ – ХІІІ ст.) – К., 1988.

[92] Толочко А.П. Князь в Древней Руси: власть, собственность, идеология. – К., 1992.

[93] Струве П.Б. Социальная и экономическая история России с древнейших времен до нашего времени. – С.81.

[94] Handbuch der Gerchichte Russlands. Yrsg. von M. Hellmann. – Bd.1. – Stuttgart, 1976-1989. – С.339 (автор розділу – Х.Рюс).

[95] Вернадский Г. Киевская Русь. – Тверь, Москва, 1996. – С.235-236.

[96] Див. Толочко П.П. Киев и Киевская земля в эпоху феодальной раздробленности ХІІ – ХІІІ вв.. – К.,1980. – С.6-21.

[97] Шаскольский И.П.Образование древнерусского государства // Советская историография Киевской Руси. – Ленинград, 1978. – С.128-141; Шаскольский И.П.Развитие древнерусской государственности в ХІ – первой половине ХІІІ вв. // Советская историография Киевской Руси. – С.142-151; Кизилов Ю.А. Советская историография феодальной раздробленности и форм государственного строя средневековой Руси // История СССР. – 1979. – №2. – С.87-104; та ін.

[98] Фроянов И.Я. Древнерусская народность // Советская историография Киевской Руси. – С.13-35; Фроянов И.Я. Киевская Русь. Очерки отечественной историографии. – Ленинград, 1980. – С.6-29.

[99] Гуслистий К.Г. Вопросы истории Украины и этнического развития украинского народа. Период феодализма. Доклад на соискание ученой степени докт. ист. наук. – К.,1963. – С.106-107.

[100] Балушок В.С. «Давньоруська народність»: що насправді ховається за терміном? // Actes testantibus. Ювілейний збірник на пошану Леонтія Войтовича / Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. – Вип.20. – Львів, 2011. – С.72-83.

[101] Одна з останніх великих праць, де доводиться факт існування давньоруської народності, належить перу В.В.Седова. Див. Седов В.В. Восточнославянская этноязыковая общность // Седов В.В. Славяне в раннее средневековье. – Москва, 1996. – С. 358-384.

[102] Ісаєвич Я.Д. Проблема походження українського народу: історіографічний і політичний аспект // Україна давня і нова. Народ, релігія, культура. – Львів, 1996. – С. 22-42.

[103] Про давньослов’янську спільність див.: В.Д.Королюк, Г.Г.Литаврин, Б.Н.Флоря. Древняя славянская этническая общность // Развитие этнического самосознания народов в эпоху раннего средневековья. – Москва, 1972. – С.10-33.

[104] Павленко Ю. Теоретико-методологічні засади дослідження етногенезу східнослов’янських народів у цивілізаційному контексті // Ruthenica. – Т.1. – К.,2002. – С.9-24.

[105] Дещо інше бачення етнічних процесів на Русі див.: Дашкевич Я. Нація і утворення Київської Русі // Матеріали до української етнології. – К., 1995. – Вип. 1(4). – С.97-102; його ж. Українські землі в часах галицько-волинської державності // Пам’ять століть. – 2002. – №4. – С.3-21.

[106] Див. Пашуто В.Т. Черты политического строя Древней Руси // Новосельцев А.П., Пашуто В.Т., Черепнин Л.В., Шушарин В.П., Щапов Я.Н. Древнерусское государство и его международное значение. – Москва, 1965. – С.89,92.

[107] Котляр Н.Ф.Формирование территории и возникновение городов Галицко-Волынской Руси ІХ – ХІІІ вв. – К.,1985. – С.5.

[108] Черепнин Л.В. Исторические условия формирования русской народности до конца ХV в. // Вопросы формирования русской народности и нации. – Москва, Ленинград, 1959. – С.59-60.

[109] Рыбаков Б.А. Обзор общих явлений русской истории ІХ – середины ХІІІ века // Вопросы истории. – 1962. – №4. – С.50; його ж. Киевская Русь и русские княжества в ХII – XIII веках. – Москва, 1982. – С.474.

[110] Ловмянський Г. Происхождение славянских государств // Вопросы истории. – 1977. – № 3. – С.185-186.

[111] Балушок В.Г. Етногенез українців // Народна творчість та етнографія. – 2002. – №1-2. – С.30-31; його ж. Етногенез українців. – К.,2004. – С.155-156.

[112] Горский А. О древнерусских «землях» // Отечественная история. – 2001. – №1. –С.144-150.

[113] Грушевський М.С. Звичайна схема «русскої» історії й справа раціонального укладу історії східного слов’янства // Грушевський М.С. Твори у 50 томах. – T.1. – Львів, 2002. – С.75-82.

[114] Томашівський С. Українська історія. Старинні часи і середні віки. – Львів, 1919. – С.89; Кордуба М. Історія Холмщини і Підляшшя. – Краків, 1941. – С.51; Грицак П. Галицько-Волинська держава. – Нью-Йорк, 1958. – 176 с.; та ін.

[115] Про Англію цього часу див.: Эпоха крестовых походов. Под редакцией Э.Лависса и А.Рамбо. – Санкт-Петербург, 1999. – С.691-713; Добиаш-Рождественская О.А. Крестом и мечом. Приключения Ричарда І Львиное Сердце. – Москва, 1991.

[116] Гуревич А.Я. Примечания // Блок М. Апология истории или ремесло історика. – Москва, 1973. – С.221.

[117] Manteuffel T. Historia powszechna: śsrednoiwicze. – Warszawa, 1974. – S.252.

[118] Колесницкий Н.Ф. «Священная Римская империя»: притязания и действительность. – Москва,1977; Беркович М.Е. Из истории формулы средневековой Германии // Средние века. – Т.30. – Москва, 1967. – С.235.

[119] Ostrogorsky G. The Byzantine Emperor and the Hierarchical World Order // The Slavonic and East European Review. – Vol.35. – N84. – 1956. – P.2-11.

[120] Кордуба М. Історія Холмщини й Підляшшя. – Краків, 1941. – С. 51; Брайчевський М.Ю. Походження Русі. – К.,1968. – С.191-192.

[121] Брайчевський М.Ю. Походження Русі. – С.192.

[122] Albrici monachi Trium fontium Chronicon // MGH SS. – T.23. – 1874.– P.885.

[123] Vincentii Chronicon. – L.IV,24.

[124] Головко О.Б. Титулатура носіїв державної влади на Русі в контексті середньовічних імперських доктрин // Феодалізм на Україні. – К.,1990. – С.42-52.

[125] Костомаров М.І. Собрание сочинений. Исторические монографии и исследования – Т.1. – Санкт-Петербург, 1903. – С.103; Толочко П.П. Киев и Киевская земля в период феодальной раздробленности ХІІ – ХІІІ веков. – К., 1970. – С.183; та ін.

[126] Див.: Пресняков А.Е. Лекции по русской истории. – Москва, 1939. – С.30-32.

[127] Про формування державної території Південно-Західної Русі див.: Котляр Н.Ф. Формирование территории и возникновение годов Галицко-Волынской Руси IX-XIII вв. – К.,1985.

[128] Греков И.Б. Восточная Европа и упадок Золотой Орды. – Москва, 1975. – С.13-44; Головко О.Б. Київська Русь і українська середньовічна державність // Українська козацька держава: витоки та шляхи розвитку (Матеріали республіканських історичних читань). – К.,1991. – С.17-23.

[129] Котляр М.Ф. Данило Галицький. – С.27-28.

[130] Див.: Головко А.Б. Объединительные процессы на Руси в первой половине ХІІІ в. (на примере Волыни и Галичины) // Вопросы истории СССР. – Вып.28. – Харьков,1983. – С.111-116.

[131] Пашуто В.Т. Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. – Москва, 1950. – С.142-143; Полонська-Василенко Н. Княгиня Романовая Анна // Визвольний шлях. – Кн.3. – 1954. – С.58-59.

[132] Костомаров Н.И. Собрание сочинений. Исторические монографии и исследования. – Т.1. – С.148-150.

[133] Stryjkowski M. Kronika polska, litewska, źmudzka i wszystskiej Rusi. – T.1. – Warszawa, 1846.– S.202.

[134] Греков И.Б. Восточная Европа и упадок Золотой Орды. – М.,1975. – С.18-19.

[135] Томашівський С. Українська історія. Старинні та середні віки. – Львів, 1919. – С.89.

[136] Ісаєвич Я. Галицько-Волинська держава. – Львів,1999. – С.5.

[137] Грушевський М.С. Звичайна схема «русскої» історії й справа раціонального укладу історії східного слов’янства // Грушевський М.С. Твори у 50 томах. – T.1. – Львів, 2002. – С.75-82; Томашівський С.Галичина. Політично-історичний нарис. 2-е вид. – Львів, 1915. – С.23–24.

.

[138] Halperin Ch.J. Russia and the Golden Horde. The Mongol impact іn the medieval Rus history. – Bloomington, 1985. – P.29.

[139] Шушарин В.П Свидетельства письменных памятников Королевства Венгрии об этническом составе населения Восточного Прикарпатья первой половины ХІІІ века // История СССР. – 1978. – №2. – С.38-53.

[140] Codex diplomaticus Hungariae ecclesiasticus ac civilis. Studio et opera G.Fejer. – T.3,v.1. – Budae, 1829. – P. 106-108,370.

[141] Ibid. – T.3,v.2. – Budae, 1829. – P.398.

[142] Егоров В.Л. Историческая география Золотой Орды в ХІІІ – ХІV вв. – Москва, 1985. – С.33-34; Коновалова И.Г., Перхавко В.Б. Древняя Русь и Нижнее Подунавье. – Москва, 2000. – С.91.

[143] ПСРЛ. – Т.2. – Стб.806; Карпини Джиаванни дель Плано. История монгалов. Рубрук Гульем де. Путешествие в Восточные страны. – Москва, 1957. – С.68.

[144] ПСРЛ. – Т.2. – Стб. 787.

[145] Головко О.Б. Корона Данила Галицького. Волинь і Галичина в державно-політичному розвитку Центрально-Східної Європи раннього і класичного середньовіччя. – К.,2006. – С.329-354.

[146] Ісаєвич Я. Галицько-Волинське князівство доби Данила Галицького та його нащадків // Галичина та Волинь у добу середньовіччя. – Львів, 2001. – С.6.

[147] Войтович Л. Штрихи до портрета князя Лева Даниловича // Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст.). – Вип. 5. – К., 2005. – С.143-156.

[148] Голубинский Е.Е. История Русской Церкви. – Москва,1902. – Т.2, 1-я пол. – С.97.

[149] Войтович Л. Юрiй Львович та його полiтика // Галичина i Волинь в добу середньовiччя. До 800-рiччя з дня народження Данила Галицького. Iсторичнi та культурологiчнi студiї. –Львiв, 2001. – С.70-78.

[150] Троневич П. Великий князь Дмитрій-Любарті його сучасники: історико-краєзнавчий нарис. – Луцьк, 2011. – 192 с.

[151] Історія українського козацтва. – Т.1. – К.,2006. – С.42-49 (автор – Л.В.Войтович).

.

[152] Сіцінський Ю. Поділля під владою Литви. – Кам'янець-Подільський, 2009. – С.17-53; Петров М. Кам’янець-Подільський – політико-адміністративний, оборонний, містобудівний та економічний центр Подільської земилі у складі Великого Князівства Литовського (60-90-ті роки XIV cт.) // Ukraine Lithunica. – К.,2009. – Т.1. –С.121-133.

[153] Ісаєвич Я.Д. Галицьке королівство // Енциклопедія історії України. – Т. 2. – К., 2004. – С.31.

[154] Бойко І. Й. Джерела та характерні риси права в Галичині у складі Польського королівства (1387-1569). – Львів, 2010. – С.4-5, 14-38.

Поиск по сайту: