Це найстарший із онуків Ярослава і зайняв Київ за принципом «сеньйорату». В час його правління відбувалися постійні напади половців, але він не міг сам об’єднати всю Русь на боротьбі з ними. Тому погодився на співправління з Володимиром Моно-махом. Цей новий дуумвірат виник 1095р.
Це зміцнило позицію Києва і держави, бо Володимир при допомозі своєї дружини заставив князів припинити міжусобиці ,що дало можливість зібрати сили для бороть-би з половцями.
За правління Святополка ІІ набули поширення князівські з’їзди - снеми , на яких вирішувались загальнодержавні питання. Ініціатором цих з’їздів був Володимир Мономах.
1 з’їзд – 1097 р. у м. Любечі.
На ньому розглядались 2 основні питання:
1. Зміна принципу успадкування земель;
2. Припинення міжусобиць і спільна боротьба з половцями.
На снемі було ліквідовано принцип «сеньйорату» і встановлено новий принцип –
«отчинності» («Хай кожен тримає отчину свою»).Ним встановлювалосьправо всіх синів успадковувати батьківські землі. Фактично цей принцип пришвидшив розпад Русі , її дроблення.
2 з’їзд – 1100 р. у м. Витичів.
На ньому розглядався конфлікт між Волинським і Київським князями з одного боку
та галицькими князями – Ростиславовичами ,в ході якого було ув’язнено і осліплено
теребовлянського князя Василька Ростиславовича. Тільки під тиском Володимира Мономаха Василька було звільнено і князі уклали між собою мир.
3 з’їзд – 1101 р. у м. Золотчів.
На ньому обговорювались питання спільної боротьби князів проти половців.
4 з’їзд – 1103 р. на Долобському озері.
Обговорювалась спільна боротьба проти половців.На вимогу Володимира Мономаха
Святополк ІІ погодився провести спільний похід князів проти половців (1103р.). Вирі-
шальна битва відбулась на р. Сутінь. Половці були розгромлені, більше 20 їхніх ханів
загинуло.
У 1111 р. – новий похід проти половців, очолений Мономахом. Битва відбулась на
р. Дон біля м. Сугрово. Половці були повністю розгромлені і не нападали на Русь, поки
жив і правив Мономах.
За час правління Святополка ІІ у киян наростало невдоволення князем , бо був жадним,
оточив себе лихварями і сам займався лихварством. В квітні 1113 р. князь помер. Його
смерть стала приводом додругого повстання киян (1113р.). Біднота громила боярські маєтки, вбивали лихварів, палили боргові книги. Перелякана знать і духовенство звер-
нулись до Мономаха за допомогою і запросили його на правління у Київ.
ПРАВЛІННЯ ВОЛОДИМИРА МОНОМАХА.
Роки життя - 1053-1125
Роки правління в Києві -1113-1125
Був найстаршим і найавторитетнішим князем після смерті Святополка ІІ.
З 1053-1078 – дитинство і юність – помагав батьку правити в Переяславі; ще підлітком ходив в походи на половців, в 13 років був ростовським князем.
З 1078-1094р.- Чернігівський князь. Для Чернігова це був час розквіту і великого будівництва .
1094-1113р. – Переяславський князь. За заповітом мав стати київським князем, але добровільно віддав Київ Святополку ІІ, а Чернігів – Олегу Гореславовичу, сам правив в Переяславі.
З 1113-1125р. – Великий Київський князь. Придушив повстання киян і відновив одноосібну владу київського князя на Русі.
Щоб не допустити нових повстань, видав новий збірник законів «Статут (устав) Володимира Мономаха» (1113р.).
В ньому: 1).він обмежив стягування лихварями проценти за позики до 50%. Якщо лихвар протягом 3 років, стягував із боржника (закупа)високий процент (>50%), то він втрачав право стягувати основну суму боргу.
2). Він заборонив продавати в рабство купців, якщо вони розорялись через війну, пожежу чи стихійне лихо.
3). Скасовувалось холопство (рабство) за борги.
4). Визначались права і обов’язки закупів.
· Закуп – це особа, яка потрапила в залежність через купу (борг ).
· Холоп –раб, особисто залежна особа.
· Рядович – залежний селянин через укладення договору ( ряду).
Головна мета правління Володимира – зберегти єдність Русі. Хоч сам на Любецькому з’їзді запропонував принцип «отчинності» , але поступав з удільними князями не за цим принципом, а за принципом «сеньйорату». Він довільно переміщав князів на князівствах, відбирав землі в тих, хто йому не корився.
Зовнішня політика.
1. Головна увага – боротьба з половцями. Сам очолив кілька походів (20 походів) на половців, а всього провів 83 походи.
2.Мав дружні зв’язки з Візантією, Угорщиною, Польщею, Швецією. Написав звернення до своїх синів, відоме під назвою «Повчання дітям» (1096р.)
· Помер у 1125р. Похоронений у Софіївському соборі.
Значення діяльності
1. Загальмував процес розпаду К.Р.
2. Відновив міжнародний авторитет Русі, забезпечив її обороноздатність.
Літописець писав про нього: « Володимир много поту втер за руську землю.»