Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Майстерню по переписуванню книжок – скрипторій



· У 1051 році в Києво-Печерському монастирі було створено центр книго писання та літописання.

· Освіта була доступна не лише для знаті , але і для городян. Про це свідчать надписи на стінах давніх будівель, буквенні клейма на ремісничих виробах, а також берестяні грамоти, знайдені в Новгороді (Росія) і в Звенигороді (Україна).

· Створював нові і розбудовував старі міста. У Києві спорудив нову систему укріплень-

«город Ярослава». Спорудив міста Ярослав і Юрьєв.

Адам Бременський – німецький хроніст 11 ст. назвав Київ «окрасою Русі»

В Києві з’явилась велика кількість нових споруд: Золоті ворота і Софійський собор

(1037р.); Іриненська і Георгіївська церкви, собори в багатьох містах.

· У 1051 р. було засновано Києво-Печерський монастир ( засновники Антоній і Феодосій).

· У 1039 р. Ярослав заснував Київську митрополію.

· Зробив ще одну спробу перетворити руську церкву в автокефальну. Для цього за

його наказом у 1051 році митрополитом руської церкви було обрано русича Іларіона – настоятеля Києво - Печер. монастиря.

Діяльність Іларіона сприяла культурному піднесенню Русі. Він добився канонізації

перших руських святих – Бориса, Гліба ,Ольги і Володимира.

Іларіон є автором одного із найвідоміших творів К.Русі – «Слова про закон і благо-дать»,в якому він прославляв християнство і Володимира Великого за хрещення Русі.

· У 1039 р. в Києві було створено Київський літописний звід. За велике сприяння

розвитку культури і господарства Ярослав отримав прізвисько Мудрий.

 

Зовнішня політика Ярослава.

1. У 1030-1031р. відвоював від Польщі Червенські городи, але не зміг повернути

Закарпаття.

2. Приєднав землі фіно – угорських племен чуді, воді, іжори. На землях чуді спорудив м. Юрьєв (Тарту).

3. Здійснив успішні походи проти ятвягів, литовців , мазовшан і ямів.

4. В зовнішній політиці надавав перевагу дипломатичній діяльності , а не війнам. Мав

дипломатичні відносини із Польщею, Німеччиною, Угорщиною, Францією, скандинав-

ськими країнами , Візантією. Ярослава називали «тестем Європи» ,бо через укладен-ня шлюбів своїх дітей з іноземними принцами і принцесами він добився вигідних міждержавних союзів. Сам Ярослав був одружений на дочці шведського короля, його

сестра стала польською королевою, донька Єлизавета одружилась із норвезьким королевичем Гаральдом Сміливим , дочка Ганна – з французьким королем Генріхом І,

дочка Анастасія – з угорським королем Андрієм, син Всеволод – на візантійській принцесі з роду Мономахів.

Помер Ярослав у 1054 р. Перед смертю, щоб його сини не вчиняли братовбивства,

провів адміністративну реформу (1054р.),поділивши зелі між синами. Він залишив синам заповіт жити в мирі і братолюбстві.

Суть адміністративної реформи Ярослава.

Мета реформизберегти єдність Русі, не допустити міжусобиці між синами.

Суть реформиЯрослав розділив К. Русь на окремі володіння – уділи і розділив їх між синами і внуками за старшинством.

Старший син Із’яслав отримав Київську землю, Святослав – Чернігівську, Всеволод-

Переяславську, Ігор – Волинську ,В’ячеслав – Смоленську , а внук Ростислав – Галицьку.

Із’яслав

Святослав Київ

Всеволод Чернігів

Ігор Переяслав

В’ячеслав Волинську

Внук Ростислав Смоленську

Галицьке

Було змінено систему успадкування князівств. Новий порядок дістав назву «принцип сенйорату – васалітету». За ним:

владу в Києві і вцілій Русі успадковував старший у роді. Інші князі займали решту князівств по старшинству. У разі смерті одного з князів його місце займав наступний по віку, а інші князі теж переміщались. За цим принципом, кожен син рано чи пізно ставав київським князем мирним шляхом, без вбивства.

Але цей принцип не врятував Русь від роздробленості, а фактично став його початком.

 

Русь за Ярославичів

Після смерті Ярослава київським князем став його старший син Із’яслав, але виявився слабким правителем, тому змушений був погодитись на співправління двох наступних братів – Святослава і Всеволода. Таке співправління трьох правителів називається тріумвіратом. Тріумвірат ( Із’яслав, Святослав і Всеволод) правили з 1054 до 1073р.Вони усунули від правління двох молодших братів, а після їх смерті привлас-нили собі їх володіння.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.