· У 1051 році в Києво-Печерському монастирі було створено центр книго писання та літописання.
· Освіта була доступна не лише для знаті , але і для городян. Про це свідчать надписи на стінах давніх будівель, буквенні клейма на ремісничих виробах, а також берестяні грамоти, знайдені в Новгороді (Росія) і в Звенигороді (Україна).
· Створював нові і розбудовував старі міста. У Києві спорудив нову систему укріплень-
«город Ярослава». Спорудив міста Ярослав і Юрьєв.
Адам Бременський – німецький хроніст 11 ст. назвав Київ «окрасою Русі»
В Києві з’явилась велика кількість нових споруд: Золоті ворота і Софійський собор
(1037р.); Іриненська і Георгіївська церкви, собори в багатьох містах.
· У 1051 р. було засновано Києво-Печерський монастир ( засновники Антоній і Феодосій).
· У 1039 р. Ярослав заснував Київську митрополію.
· Зробив ще одну спробу перетворити руську церкву в автокефальну. Для цього за
його наказом у 1051 році митрополитом руської церкви було обрано русича Іларіона – настоятеля Києво - Печер. монастиря.
Діяльність Іларіона сприяла культурному піднесенню Русі. Він добився канонізації
перших руських святих – Бориса, Гліба ,Ольги і Володимира.
Іларіон є автором одного із найвідоміших творів К.Русі – «Слова про закон і благо-дать»,в якому він прославляв християнство і Володимира Великого за хрещення Русі.
· У 1039 р. в Києві було створено Київський літописний звід. За велике сприяння
розвитку культури і господарства Ярослав отримав прізвисько Мудрий.
Зовнішня політика Ярослава.
1. У 1030-1031р. відвоював від Польщі Червенські городи, але не зміг повернути
Закарпаття.
2. Приєднав землі фіно – угорських племен чуді, воді, іжори. На землях чуді спорудив м. Юрьєв (Тарту).
3. Здійснив успішні походи проти ятвягів, литовців , мазовшан і ямів.
4. В зовнішній політиці надавав перевагу дипломатичній діяльності , а не війнам. Мав
дипломатичні відносини із Польщею, Німеччиною, Угорщиною, Францією, скандинав-
ськими країнами , Візантією. Ярослава називали «тестем Європи» ,бо через укладен-ня шлюбів своїх дітей з іноземними принцами і принцесами він добився вигідних міждержавних союзів. Сам Ярослав був одружений на дочці шведського короля, його
сестра стала польською королевою, донька Єлизавета одружилась із норвезьким королевичем Гаральдом Сміливим , дочка Ганна – з французьким королем Генріхом І,
дочка Анастасія – з угорським королем Андрієм, син Всеволод – на візантійській принцесі з роду Мономахів.
Помер Ярослав у 1054 р. Перед смертю, щоб його сини не вчиняли братовбивства,
провів адміністративну реформу (1054р.),поділивши зелі між синами. Він залишив синам заповіт жити в мирі і братолюбстві.
Суть адміністративної реформи Ярослава.
Мета реформи – зберегти єдність Русі, не допустити міжусобиці між синами.
Суть реформи– Ярослав розділив К. Русь наокремі володіння – уділи і розділив їх між синами і внуками за старшинством.
Старший син Із’яслав отримав Київську землю,Святослав – Чернігівську,Всеволод-
Було змінено систему успадкування князівств. Новий порядок дістав назву «принцип сенйорату – васалітету». За ним:
владу в Києві і вцілій Русі успадковував старший у роді. Інші князі займали решту князівств по старшинству. У разі смерті одного з князів його місце займав наступний по віку, а інші князі теж переміщались. За цим принципом, кожен син рано чи пізно ставав київським князем мирним шляхом, без вбивства.
Але цей принцип не врятував Русь від роздробленості, а фактично став його початком.
Русь за Ярославичів
Після смерті Ярослава київським князем став його старший син Із’яслав, але виявився слабким правителем, тому змушений був погодитись на співправління двох наступних братів – Святослава і Всеволода. Таке співправління трьох правителів називається тріумвіратом. Тріумвірат ( Із’яслав, Святослав і Всеволод) правили з 1054 до 1073р.Вони усунули від правління двох молодших братів, а після їх смерті привлас-нили собі їх володіння.