Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Загальний аналіз ризику і проблем безпеки складних систем, які охоплюють людину, об’єкти техносфери та довкілля



ПІДХОДУ ДЛЯ ПОБУДОВИ ЙМОВІРНОСНИХ СТРУКТУРНО - ЛОГІЧНИХ МОДЕЛЕЙ ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТКУ НС

Загальний аналіз ризику і проблем безпеки складних систем, які охоплюють людину, об’єкти техносфери та довкілля.

Джерелом небезпеки може бути все живе та неживе. Впливу небезпек підвладна людина, довкілля та матеріальні цінності. Носіями небезпек є природні процеси та явища, техногенне середовище та дії людей.

Наслідком прояву небезпек є нещасні випадки, аварії, катастрофи, які супроводжуються смертельними випадками, скороченням тривалості життя, шкодою здоров’ю, шкодою природному чи техногенному середовищу, дезорганізаційним впливом на суспільство або життєдіяльність окремих людей.

Розрізняють небезпеки: природного, техногенного, антропогенного, соціального чи комбінаторного походження.

Природні небезпеки зумовлюють: стихійні явища, кліматичні умови, рельєф місцевості, землетруси, вулкани, урагани, бурі тощо.

Небезпеки, що створюються технічними засобами, називаються техногенними, а антропогенні небезпеки виникають у результаті помилкових дій людини чи групи людей.

Згідно Закону України «про об’єкти підвищеної небезпеки» №225 від 18.01.2001

Ризик – це ступінь ймовірності певної негативної події, яка може бути відбутися в певний час або за певних обставин на території об’єкта підвищеної небезпеки.

Небезпечні речовини –це хімічні, токсичні, вибухові, окислювальні, горючі та біологічні агенти і речовини біологічного походження, які становлять небезпеку для життя і здоров’я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин або особливостей їх стану внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров’ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям.

Об’єкт підвищеної небезпеки –це об’єкт на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об’єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення НС техногенного чи природного характеру.

 

 


 

Класичним визначенням якісної оцінки ймовірності ризику R, що небезпека відбудеться є формула [35]:

R=n/N(7.1)

де n – кількість подій з небажаними наслідками

N – максимально можлива кількість подій за конкретний період

 

Наприклад відомо, що в країні за статистичними даними гине у виробництві 1000 людей(n) а всього працюючих 15 млн. (N). Знайти ймовірність ризику (R) загибелі одного працюючого:

R = n/N= 103/ 15*106 = 7*10-5(7.2)

Згідно ДСТУ 2393-99 ризик – це ймовірність заподіяння шкоди з урахуванням її тяжкості:

R1 = R*D, грн. (7.3)

де D – очікуваний розмір збитку, яку може завдати реалізована небезпека, грн. (наприклад за різними дослідженнями людське життя коштує від 600 тис. до 7 млн. доларів США)

Отже можна сказати про прийнятний ризик – значення вірогідності прояву підвищеної небезпеки. Не такий ризик, який не загрожує негативними наслідками. Знаючи причини виникнення підвищеної небезпеки, ризиком можна управляти.

Управління ризиком -це процес прийняття рішення та здійснення заходів спрямованих не забезпечення мінімально можливого ризику проявлення його негативних наслідків.

Основні методичні підходи у визначенні та оцінці ризиків[16]:

1) Інженерний, що спирається на статистичні дані про повторюваність подій, їх частоту – ймовірний аналіз небезпек.

2) Модельний, основу якого складає схоластична модель шкідливих чинників на людину і суспільство.

3) Експертний, заснований на висновках фахівців – експертів.

4) Соціологічний – опитування населення.

Знаючи можливість прояву ризику небезпечних і шкідливих чинників, ними можна управляти різноманітними способами:

1) Удосконалення технічних систем і об’єктів.

2) Наявність у персоналу працівників певних навичок, знання небезпечних і шкідливих чинників у даній сфері діяльності.

3) Попередження причин надзвичайних ситуацій

В цілому небезпеки класифікують за такими ознаками:

1) За природою походження(природні, техногенні, антропогенні, соціальні, комбіновані)

2) За часом виявлення (імпульсивні, кумулятивні)

3) За локацією (пов’язані за атмосферою, літосферою, гідросферою і космосом)

4) За наслідками (захворювання, травми, аварії, пожежі, вибухи, фатальні наслідки тощо)

5) За завданням збитків (екологічні, соціальні, технічні та ін.)

6) За сферою прояву (побутові, дорожньо-транспортні, виробничі, спортивні, військові тощо)

7) За структурою (прості, складні, що породжені взаємодією простих)

8) За характером впливу (активні та пасивні, останні, це коли сама людина наражається на гострі, колючі, ріжучі нерухомі і рухомі елементи)

9) За здатністю відчуття людиною (відчутні та невідчутні)

 

Ступінь ризику можна визначати за допомогою коефіцієнта нещасних випадків (НВ) на тисячу людей:

НВ = (Н/Л) ˟103 (7.4)

де Н – кількість нещасних випадків

Л – кількість відпрацьованих людиною годин у році

Важливий є питомий коефіцієнт частоти ризику (Кр) рівний відношенню кількості нещасних випадків (Н) до загального числа людей (Р):

Кр = Н/Р (7.5)

Цей коефіцієнт дозволяє порівняти небезпеку різноманітних видів робіт, в межах організації, галузі природи чи виробництва.

Ризик і безпека тісно пов1язані залежність «Безпека-Якість-Надійність» (Б-Я-Н). Це ключове поняття, яке характеризує стан безпеки будь-якої системи.

Сьогодні активну участь у розробці пропозицій по удосконаленню чинного законодавства щодо екології та безпеки життєдіяльності, формування концепції майбутніх бакалаврів та магістрів бере Міжнародна академія з безпеки життєдіяльності, президентом якої є Громов Микола Дорофійович

 

Небезпека реалізується уражувальними факторами, які можна класифікувати, взявши за основу відомий ГОСТ 12.0.003.74 ССБТ на:


1) Фізичні

2) Хімічні

3) Біологічні

4) Психофізіологічні


Фізичні небезпечні та шкідливі фактори середовища поділяються на такі:

1) Машини і механізми, що рухаються; рухливі частини обладнання, пересувні вироби, гострі кромки поверхонь, заготовки матеріалів, інструменти та устаткування;

2) Гірські породи, що розвалюються ;

Гірські породи які мають радіоактивні ізотопи: Калій-40, Рубідій-87,

Уран-238, Торій-232;

3) Підвищена запиленість та загазованість повітря;

4) Підвищені рівні шуму, вібрації, інфразвуку та ультразвуку в місцях перебування людей; шум в аудиторії – 40ДБА. Недопустимий рівень шуму >80ДБА

5) Підвищена напруга електричного та магнітного полів;

6) Підвищений рівень статичної енергетики;

7) Підвищені або різкі зміни температури, тиску, вологості;

8) Недостатнє освітлення, чи підвищена яскравість світла

Аварійне - 2лк, евакуаційне – 0,5(закрите)0,2 лк, охоронне – 0,5 лк

9) Місце перебування людини на значній висоті відносно землі(підлоги)

10) Наявність випромінювань із підвищеними рівнями;

Згідно Законодавства, забрудненою вважають територію, якщо опромінення становить більше 0,1 бер/рік

Хімічні небезпечні та шкідливі фактори середовища мешкання класифікують за характером впливу та за шляхом проникнення в організм людини.

I За характером впливу хімічні небезпеки класифікують на:

1) Токсичні – окис вуглецю(СО) – 1 мг/м3, оксиди азоту(NO) – 0,04 мг/м3 – в повітрі; метафос 0,1 мг/кг; хлорофос 0,5 мг/кг; карбофос – 2 мг/кг – в ґрунті.

2) Сенсибілізуючі(алергени) – антибіотики, пил, смоли тощо.

3) Мутагенні, що впливають на спадковість – радіоактивні речовини, плюмбум Pb (свинець), марганець Mn тощо

4) Ті, що впливають на репродуктивну функцію - плюмбум, радій та ін.

II За шляхом проникнення в організм:

- через органи дихання;

- через шкіру та слизові оболонки;

- через шлунково-кишечний тракт.

За ступенем небезпеки шкідливих речовин хімічні небезпечні та

шкідливі фактори середовища проживання поділяються на:

- Надзвичайно небезпечні;

- Високо небезпечні;

- Помірно небезпечні;

- Малонебезпечні.

Біологічно-небезпечні та шкідливі фактори середовища проживання включають такі біологічні об’єкти

1) Патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, гриби найпростіші) та продукти їх життєдіяльності;

2) макроорганізми (рослини та тварини).

Психофізіологічні небезпечні та шкідливі фактори середовища проживання за характером впливу поділяються на:

- фізичне перевантаження(Фізичні перевантаження поділяються на: статичні, динамічні та гіподинамічні);

- нервово-психічне перевантаження (нервово-психічні перевантаження поділяються на: розумове перенапруження; перенапруження аналізаторів; монотонність праці; емоційне перевантаження)

Практика свідчить один і той самий небезпечний та шкідливий фактор за природою своєї дії може одночасно належати до різних груп, наведених вище. Тому дуже важливо правильно ідентифікувати фактор навколишньогосередовища, тобто визначити його тип та розмір.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.