Індекс диверсифікованості імпорту

Аналіз основних показників розвитку міжнародної торгівлі. Загальна характеристика показників обсягу міжнародної торгівлі: експорт, імпорт, зовнішньоторговельний обіг, генеральна торгівля, спеціальна торгівля й фізичний обсяг міжнародної торгівлі.

Показники розвитку міжнародної торгівлі можна поділити на сім груп: обсягові (абсолютні), результуючі, структур­ні, інтенсивності, ефективності, динаміки та зіставлення (рис. 1.3). Деякі показники, наприклад індекси концентрації експорту та диверсифікації експорту, використовуються тільки в міжнародних зіставленнях, інші — для оцінки розвитку як зовнішньої торгівлі, так і міжнародної торгівлі в цілому.

1. Основою системи показників розвитку міжнародної торгівлі є група обсягових індикаторів, до складу якої входять експорт, реекспорт, імпорт, реімпорт, зовнішньоторговельний обіг, генеральна торгівля, спеціальна торгівля та фізичний обсяг торгівлі.

1.1. Експорт —вивіз із митної території країни за кордон товарів і послуг без зобов'язання їхнього зворотного повернення.Факт експорту фіксується в момент перетину товаром митного кордону, надання послуг та ін. До експорту відносяться також вивіз товарів для переробки їх в іншій країні, перевезення товарів транзитом через іншу країну, вивіз привезених з іншої країни товарів для продажу їх у третій країні (реекспорт) і ін.

За визначенням статистичної комісії ООН, експорт — це вивезення з країни товарів:
1) вироблених, вирощених або добутих у країні;
2) раніше ввезених з-за кордону та:

• перероблених на митній території;
• перероблених під митним контролем;

3) реекспорт — вивезення (експорт) товарів:

• раніше ввезених, але не перероблених у країні (з міжнародних товарних аукціонів, товарних бірж, консигнаційних складів тощо);
• з територій вільних зон;
• з приписних складів.

Таким чином, реекспортні операції обліковуються митною статистикою як експортні, а обсяг реекспорту входить до складу експорту товарів.

Найбільшими країнами—експортерами товарів і послуг на світовому ринку в останнє десятиріччя є Сполучені Штати Америки, Німеччина, Японія, Великобританія, Франція, Італія, Канада, Нідерланди та Бельгія, питома вага яких у світовому експорті перевищує 50 %. Значно посилились позиції на світових ринках таких країн, як Китай, Гонконг (з 1999 р. у складі Китаю), Південна Корея, Сінгапур, Мексика, Малайзія та Іспанія. Водночас частка в світовому експорті Бельгії, Швеції та Швейцарії зменшилась .

Обсяги світового експорту на сьогодні становлять понад $80.33 trillion (2011 est.). Основними світовими експортерами були і залишаються розвинуті країни .

Зростання ВВП 3.7% (2011). Обсяги експорту $17.97 trillion (2011 est.).

Обсяг експорту Франції на сьогодні становить $587.1 billion, позиція у світі-10.

Експорт - товари:

машини та транспортне обладнання, літаки, пластмаси, хімікати, фармацевтична продукція, залізо і сталь, напої

Експорт - партнери:

Німеччина 16,7%, Італія 8,3%, Іспанія 7,4%, Бельгія 7,4%, Великобританія 6,7%, в ​​США 5%, Нідерланди 4,3% (2011)

1.2. Імпорт— ввезення товарів, послуг (іноді може вживатися щодо капіталу, знань, технологій) Товари і послуги, що одна країна продає іншій для внутрішнього використання, обробки чи перепродажу
За визначенням статистичної комісії ООН, імпорт — це ввезення до країни товарів:
1) іноземного походження з країни-виробника або країни-посередника з метою: кінцевого споживання; переробки для вивезення або для кінцевого споживання; 2) для переробки під митним контролем; 3) з територій вільних зон і приписних складів; 4) реімпорт — ввезення товарів, раніше вивезених, але не перероблених.

Світовий обсяг імпорту $17.82 trillion (2011 est.)

Обсяг імпорту Франції $688.5 billion (2011 est.), позиція у світі- 6.

Імпорт - товари: машини та обладнання, транспортні засоби, сира нафта, літаки, пластмаси, хімікати

Імпорт - партнери: Німеччина 19,1%, Бельгія 11,3%, Італія 7,7%, Нідерланди 7,5%, Іспанія 6,6%, Великобританія 5,1%, Китай 4,8% (2011).

www.cia.gov

Спільним для обліку обсягів експорту та імпорту є те, що у вартість товарного як експорту, так і імпорту, як правило, входять: вартість поставок комплектного обладнання та матеріалів, включаючи вартість технічних послуг; вартість прокату за кордоном теле- та кінофільмів; ліцензійні відрахування та деякі інші послуги.

До складу товарного експорту та імпорту не включаються:

· поставки, що здійснюються на безоплатній основі (гуманітар­на допомога, дари тощо);

· товари, що поставляються в рахунок внесків до фонду техніч­ної допомоги ООН та інших міжнародних економічних організацій;

· вартість транзитних товарів;

· особистий багаж фізичних осіб та посилки приватного характеру.

Обсяги експорту та імпорту є основою для розрахун­ку інших показників розвитку міжнародної торгівлі. Джерелами інформації про ці обсяги за певний період та на певну дату є дані митної статистики та платіжного балансу країни, які дещо відрізняються за моментом обліку та типом ціни

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІНФОРМАЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ
ЩОДО ОБСЯГІВ ЕКСПОРТУ ТА ІМПОРТУ

1.3. Зовнішньоторговельний обіг — сума вартості експорту та імпорту країни або груп країн за певний період: рік, квартал, місяць. Зовнішньоторговельний обіг показує загальні обсяги зовнішньоторговельної діяльності, тобто експорту та імпорту в цілому:
ЗТО = Е + І,
де ЗТО — зовнішньоторговельний обіг;
Е — обсяг експорту (у вартісних одиницях);
І — обсяг імпорту (у вартісних одиницях).

Місце	Країна, регіон	Експорт + імпорт (ЗТО)	Експорт + імпорт (ЗТО) 2011, трлн$ www.cia.gov
	США	$2,439,700,000,000
	Німеччина	$2,209,000,000,000
	Японія	$1,006,900,000,000	1596,4
	Франція	$989,000,000,000	1275,6
	Велика Британія	$824,900,000,000	1119,2
	Нідерланди	$756,500,000,000	1044,9
	Італія	$727,700,000,000	1080,3
-	Гонконг	$672,600,000,000	910,5
	Південна Корея	$668,500,000,000	1080,9
	Бельгія	$611,100,000,000

1.4. Генеральна (загальна) торгівля — прийняте у міжнародній статистиці позначення зовнішньоторговельного обігу з урахуванням вартості транзитних товарів. Показує загальне зовнішньоторговельне «навантаження» на країну, включаючи обсяги ввезення, вивезення та транзиту товарів:
ГТ = Е + І + Т,
де ГТ — генеральна (загальна) торгівля;
Е — вартість експорту;
І — вартість імпорту;
Т — вартість транзитних товарів, перевезених через територію країни.
У міжнародній торгівлі транзит умовно поділяють на два види: прямий та опосередкований.Прямий транзит — це провезення товарів однієї країни до іншої через територію третьої без складування. Товари прямого транзиту в підсумки зовнішньої торгівлі не включаються, але обліковуються:

• за видами транспортних засобів;
• за кількістю перевезеного вантажу;
• за країнами відправлення та призначення.

Опосередкований транзит — це провезення товарів однієї країни до іншої через територію третьої з розміщенням їх на мит­них складах. Він обліковується як реекспорт та включається до загального імпорту та експорту.
Транзит вантажів як пересування товарів під митним контролем між країнами, в т. ч. через територію іноземних держав, здійснюється на основі багато- і двосторонніх угод між заінтересованими країнами. Такі угоди регулюють порядок та умови транзиту, маршрути руху, гарантії щодо вантажів, транспортних засобів і супроводжуючих осіб. Транзитний рух звільнюється від мита, податків і зборів, за винятком зборів, які стягуються за конкретні послуги, що надаються при транзиті. Загальною є вимога, щоб транзитні товари залишалися в незмінному стані під час транспортування, крім змін внаслідок природного зносу або збитків за нормальних умов збереження та транспортування, а також не використовувались у будь-яких інших цілях, крім транзиту.

1.5. Спеціальна торгівля — експорт та імпорт, зумовлені існуванням двох систем обліку товарів у статистиці зовнішньої тор­гівлі:

• спеціальної системи обліку для деяких видів товарів;
• загальної системи, що застосовується до всіх товарів.

Спеціальний експорт включає:

• національний експорт;
• вивезення товарів після переробки під митним контролем;
• націоналізовані товари.

Загальний експорт складається зі спеціального експорту та реекспорту.
Спеціальний імпорт включає:

• товари, ввезені для внутрішнього споживання або переробки;
• товари, ввезені для переробки під митним контролем;
• товари, ввезені для переробки на приписних митних складах.

Загальний імпорт складається зі спеціального імпорту та вартості товарів, що знаходяться на приписних складах.

1.6. Фізичний обсяг зовнішньої торгівлі — оцінка експорту або імпорту товарів у незмінних цінах одного періоду (як правило, року) для отримання інформації щодо руху товарної маси без впливу коливання цін.
ДИНАМІКА ІНДЕКСІВ ФІЗИЧНОГО ОБСЯГУ ЕКСПОРТУ ТА ІМПОРТУ
РОЗВИНУТИХ КРАЇН І КРАЇН, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ,*1980 р. = 100

Головними промисловими районами Франції традиційно були Париж, Північ і Схід. Роль Парижа залишається так само високою, в структурі його промисловості основну роль відіграють нові наукоємні галузі. Північ і Схід з їх вугільно-металургійною і текстильною спеціалізацією, які колись процвітали, зараз стали депресивними районами. Значення їх різко зменшилось. Одночасно швидко зростає роль південних і західних районів.

2. Методика розрахунку показників результативності міжнародної торгівлі: сальдо торговельного балансу, сальдо балансу послуг, сальдо балансу поточних операцій, індекс стану платіжного балансу, індекс концентрації експорту, коефіцієнт імпортної залежності, індекс чистої торгівлі й індекс «умови торгівлі».
Сальдо (від італ. saldo — розрахунок, залишок) — різниця між грошовими надходженнями і витратами за певний проміжок часу.

2.1.1. Сальдо торговельного балансу:
Ст = Ет – Іт ,
де Ст — сальдо торговельного балансу;
Ет — вартість товарного експорту; Ет=596,07млрд$ (2011)
Іт — вартість товарного імпорту. Іт=713,86млрд$ (2011) http://www.statista.com

Ст=596,07-713,86= -117,79 млрд$
Якщо експорт (надходження) перевищує імпорт (платежі), то сальдо додатне, а торговельний баланс активний. Якщо ж експорт (надходження) менший за імпорт (платежі), то сальдо від’ємне, а торговельний баланс пасивний. Рівність експорту та імпорту утворює нульове сальдо балансу, а сам баланс у таких випадках називається чистим, або нетто-балансом.
Аналогічно розраховуються й інші показники.

2.1.2. Сальдо балансу послуг:
Сп = Еп – Іп ,
де Сп — сальдо балансу послуг;
Еп — вартість експорту послуг; Еп=166,61 млрд$ (2011)
Іп — вартість імпорту послуг. Іп=140,7 млрд$ (2011) http://www.statista.com

Сп=25,91 млрд$
2.1.3. Сальдо балансу поточних операцій:

Current account balance:
-$65.6 billion (2011 est.) country comparison to the world: 189 -$44.5 billion (2010 est.)

Спо = Епо – Іпо ,
де Спо — сальдо балансу поточних операцій;
Епо — надходження за статтями балансу поточних операцій;
Іпо — платежі за статтями балансу поточних операцій.
Сальдо, розраховані за даними статей балансу поточних операцій, показують результат зовнішньоторговельних операцій (перевищення експорту або імпорту) та абсолютний розмір різниці між експортом та імпортом

2.2. Абсолютні розміри сальдо торговельного балансу, балансу послуг або балансу з поточних операцій — індекси стану балансу — дають можливість лише ранжувати країни за цим показником, що і було показано на рис. 1.4 та 1.5. Зіставляти ж розміри сальдо по країнах некоректно через те, що країни мають різні економічні та експортні потенціали. У даному випадку доречно використовувати індекс стану балансу, який ще називають індексом покриття експортом імпорту (коефіцієнтом покриття імпорту експортом):
,
де Е та І — відповідно вартість експорту та імпорту. І=688,5/587,1=117% (2011)

Якщо індекс менший за 100, то торговельний баланс має від’ємне сальдо, а якщо перевищує 100, то він має позитивне сальдо (табл. 1.15).

2.3. Індекс «умови торгівлі» — відношення експортних цін країни до її імпортних цін. Якщо розглядати випадок, коли країна експортує та імпортує один товар, то умови торгівлі показують, яку кількість товару А отримує країна за кожну одиницю проданого товару В.
Якщо індекс розраховується щодо великої сукупності товарів, то він визначається як співвідношення індексів експортних та імпортних цін. Для цього розраховується індекс експортних цін (в одиницях національної або іншої валюти):
,
де Рх — індекс експортних цін;
Хі — частка кожного і-го товару в загальній вартості експорту в базовому році;
Рі — відношення поточної експортної ціни на цей товар до його ціни в базовому році.
Аналогічно розраховується й індекс імпортних цін:
,
де Pm — індекс імпортних цін;
mі — частка кожного і-го товару в загальній вартості імпорту в базовому році;
Рі — відношення поточної імпортної ціни на цей товар до його ціни в базовому році.
Остаточно індекс «умови торгівлі» розраховується як співвідношення двох індексів:
,
де І у.т. — індекс «умови торгівлі»;
Рх — індекс експортних цін (в одиницях національної або іншої валюти);
Pm — індекс імпортних цін.
На індекс «умови торгівлі» не впливає валюта, що була обрана для розрахунку індексів середніх цін, тому індекси різних країн світу порівнянні між собою. Значення індексу коливається нав­коло одиниці:
Іу.т. = 1 — умови торгівлі залишились незмінними;
Іу.т. > 1 — умови торгівлі поліпшились порівняно з базовим періодом;
Іу.т. < 1 — умови торгівлі погіршились порівняно з базовим періодом.
Індекс «умови торгівлі» є одним з показників, що характеризують зміну положення країни в світовій торгівлі. Самі умови тор­гівлі, в свою чергу, залежать від коливань попиту на світовому та внутрішньому ринках, від змін в умовах виробництва, від ступеня монополізації окремих товарних ринків. Але розмір виграшу, який отримує країна від зовнішньої торгівлі, залежить не тільки від цін, а й від фізичних обсягів експорту та імпорту. Тому не завжди коректно робити висновок про зміну добробуту країни тільки на підставі змін умов торгівлі. Так, якщо зниження цін на продукцію, що експортується, зумовлене підвищенням ефективності її виробництва, то при достатньо еластичному попиті на світовому ринку країна зможе збільшити фізичні обсяги свого експорту та отримати більший виграш, хоча умови торгівлі для неї і погіршились.
Однак слід брати до уваги і так звану проблему руйнівного зростання, коли розширення експорту призводить до такого погір­шення умов торгівлі, що добробут нації знижується. Така ситуація може виникнути для багатьох країн, що розвиваються, в яких можливості економічного піднесення зумовлені розширенням видобутку та експорту сировини. Оскільки попит на сировину характеризується, як правило, низькою еластичністю, то швидке нарощування експорту призводить до такого падіння світових цін на сировину, яке перекриває позитивний ефект від збільшення експорту. У даному разі збільшення експорту може стати невигідним.
Таким чином, індекс «умови торгівлі» дає важливу інформацію для оцінки змін у зовнішній торгівлі країн, але використовувати його доцільно тільки в сукупності з даними щодо обсягів торгівлі та причин коливання (зменшення або збільшення) експортних та імпортних цін.Індекси експортних та імпортних цін регулярно розраховуються державними органами країн та публікуються міжнародними економічними організаціями (табл. 1.17).
ІНДЕКСИ УМОВ ТОРГІВЛІ РОЗВИНУТИХ КРАЇН
ТА КРАЇН, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ, 1990 р. = 1

Показники структури міжнародної торгівлі: географічна структура міжнародної торгівлі, товарна структура міжнародної торгівлі, індекс диверсифікованості імпорту, індекс географічної концентрації експорту й імпорту

Індекс диверсифікованості імпорту

Він показує відхилення структури імпорту від структури світового імпорту. Його використовують для визначення розбіжностей у структурі зовнішньої торгівлі країн, експорт або імпорт яких досить різнобічний. Цей індекс розраховують як відхилення частки товару в експорті країни від його частки у світовій торгівлі.

Значення індексу розміщується в межах:

Індекс географічної концентрації експорту (або імпорту) товару характеризує стан світового ринку конкретного товару за такими ознаками, як кількість експортерів (імпортерів) та питома вага основного експортера (імпортера). Цей індекс, відомий в економічній літературі як «індекс Херфиндаля—Хіршмана», є тим вищий, чим менша загальна кількість експортерів (імпортерів) та чим вищою є питома вага основного експортера (імпортера). Індекс географічної концентрації експорту (імпорту) розраховується за формулою:

де — індекс географічної концентрації експорту (імпорту) товару «k»;
— обсяг експорту (імпорту) товару «k» країною «і»;
— світовий експорт (імпорт) товару «k», ( );
n —кількість країн-експортерів (або імпортерів).

Індекс концентрації експорту

Індекс концентрації імпорту

Методика розрахунку й характеристика показників інтенсивності міжнародної торгівлі: обсяг зовнішньої торгівлі (або експорту, або імпорту) на душу населення країни й відношення експорту (або імпорту, або зовнішньоторговельного обігу) до ВВП країни.

Поиск по сайту: