Економетрія. Предмет, завдання та зміст курсу

Вик.математичних моделей в економіці.

Однією із характерних рис сучасної революції є широке використання математики в різних сферах людської діяльності. Вик. Математики в економіці-це непросте проведення економічних розрахунків, а використання математики як особливого засобу вивчення економічної системи,це досягається шляхом математичного моделювання. в широких масштабах математичні методи в економіці почали використовувати порівняно недавно з 50р. 20 ст. Цей факт пов’язують з появою на рубежі 40-50рр.електро-обчислювальних машин (ЕОМ). Наприклад ENIAC- 1945р. Консенвальський університет в США, EDSAC -1948р. Англія. Використання математичних методів в економіці має глибоке історичне минуле. Варто згадати В. Петті 1623-1687рр. Засновника класичної політ-економії, який написав книгу «Політична економія». Ф.Кене 1694-1774 французький вчений, який розробив так звані економ таблиці, які вважають першими у світі графічно числовими моделями економічної системи. В рамках економічної науки 19-20 ст. виділяють три основні етапи розвитку економіко математичних досліджень: 1)30р. 19ст. початок 20ст. –математична школа в політекономії.2)статистичний напрям - поч.20ст. 3) 30р. 20 ст. - наш час - економетрія.

Математична школа політекономії.

Родоначальником цього напряму вважають французького вченого О.Курно (1807-1877рр.) який в 1839р. випустив книгу дослідження «Математичних принципів теорії багацтва». Відомими представниками цієї школи були: 1)Г.Госсен -німецький вчений,дав математичну інтерпретацію основних принципів теорії граничної корисності.2)Л.Вальрас –швейцарський вчений,побудувавзагальну економіко-математичну модель економічної системи на макрорівні, під назвою модель загально економічної рівноваги. 3)В. Парето –італійський вчений, один із засновників функціоналізму, ввів поняття багато цільового оптимуму.

Статистичний напрям.

Виник на початку 20 ст. З точки зору методології цей напрям пряма протилежність політекономії. Вчені цього напряму проголосили тезу – «наука це вимірювання» і широко використовується емпіричний матеріал, проте вони впали в другу кратність, нехтували абстрактно теоретичним аналізом. В рамках статистичних напрямів було розроблено низку математико-статистичних моделей, які використовували для короткострокового прогнозування.

Економетрія. Предмет, завдання та зміст курсу.

Термін «економетрія» (з грецької - вимірювання) в економічній науці запропонував в кінці 20-х років 20 ст. Норвезький економіст та математик Рагнар Фріш (1895-1973). Офіційною датою народження економетрії, як нової науки рахують 1950 року коли було створення «міжнародне товариство розвитку економічної теорії у її зв’язку із статистикою та математикою». Основним завданням економетричної теорії Фріш проголосив синтез економічної теорії, статистики і математики. Економетристи спробували поєднати в економічному дослідженні події математики частково в політичній економії та статистичному напрямку, тобто поєднати абстрактно-теоретичного аналізу. Теоретичні та практичні основи економетрії сформувалися на початку 20 ст. Завдяки працям Парето, Хукера, Слуцького, Мура, Шульца, Кобба, Солоу... Зокрема українські вчені Є.Є Слуцькмй 1915р. в Італії опублікував працю до теорії «збалансованості бюджету споживчого», яка стала основною для економічних досліджень багатьох інших вчених. На сьогодні є два підходи до трактування поняття економетрія: 1)економетрія-в широкому розумінні це сукупність всіх економічних досліджень в яких використовують математичні методи.2)економетрія –в вузькому розумінні це наука, яка в економіці дослідження застосовує математико-статистичні моделі.

ЕКОНОМЕТРІЯ-це наука, яка вивчає кількість закономірності взаємозв’язку економічних обєктів, процесів та явищ за допомогою математично-статистичних методів та моделей.

1910р. – у Львові була опублікована книга П.Чомпи «Нариси економетрії і національної економії вибудованої природної теорії бугалтерії» в якій, як вважають вчені, вперше було використано термін – економетрія.

Поиск по сайту: