Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Фактори економічного зростання



Економічне зростання країни визначають чотири групи факторів:

1. Фактори пропозиції.

2. Фактори попиту.

3. Фактори ефективності.

4. Соціокультурні, інституційні та інші фактори.

Фактори пропозиціїзабезпечують фізичну здатність економіки до збільшення обсягу виробництва. Тільки наявність більшої кількості ресурсів, їх висока якість сприяють нарощуванню потенціалу країни. Фактори пропозиції включають природні ресурси (землі, корисні копалини, водні ресурси, енергоносії, клімат, лісові ресурси тощо), трудові ресурси, капітал (будівлі, устаткування, дороги тощо), технологію та інновації. Франція володіє значними покладами залізної руди, уранових руд, бокситів тощо. Має значні площі земель, придатних для ведення сільського господарства. Крім того ефективними є людські ресурси. Склалася така тенденція, що кращі випускники шкіл здобувають освіту в технічних вузах, що сприяє ефективному використанню даних ресурсів.

Фактори попиту проявляються через макроекономічне середовище, яке забезпечує рівень споживання, рівний та адекватний наявним ресурсам (оптимальні ціни, податки, процентні ставки тощо). У Франції встановлюються високі податки, витрати на соціальне забезпечення та заробітні плати.

Фактори ефективності забезпечують оптимальну структуру виробництва та економне використання всіх наявних ресурсів. Частка сільського господарства Франції становить 2,4% ВВП, промисловості – 26,5%, послуг – 71,1%

Існує чимало й інших факторів, які впливають на економічне зростання, однак вони не підлягають кількісному вимірюванню. Це соціокультурні та інституційні фактори - сприятлива політична, соціальна, культурна атмосфера, повага до підприємництва, впорядкованість відносин власності тощо.

Показники рівня економічного розвитку

Економічний розвитокє багатофакторним процесом, який відображає зміни в усіх сферах господарського життя країни. Для визначення рівня економічного розвитку країни використовують систему показників: —валовий внутрішній продукт на душу населення;

— виробництво і споживання основних видів продукції на душу населення;

— показники ефективності економіки (які обчислюються на основі ВВП);

— національний дохід на душу населення;

— рівень та якість життя населення.

Основним показником економічного розвитку країни є ВВП на душу населення. За цим показником усі країни поділяються на розвинуті (з ВВП понад 12 тис. дол. на рік) та країни, що розвиваються.

Про рівень економічного розвитку країни свідчать показники виробництва і споживання ключових (базових) видів продукції на душу населення - енергоспоживання, автомобілі, мінеральні добрива, папір, зерно, м´ясо, молоко, цукор тощо.

Показники ефективності економіки найбільшою мірою характеризують рівень економічного розвитку, оскільки характеризують результативність використання основних факторів виробництва - енерго-, матеріаломісткість виробництва, фондовіддачу, фондомісткість, продуктивність праці тощо.

Національний дохід на душу населення - узагальнений показник економічного розвитку країни та ефективності національної економіки.

До показників рівня та якості життя населення відносять: середню тривалість життя, рівень освіти, тривалість робочого дня, забезпеченість житлом, лікарями, вчителями на 1000 осіб, величину денного бюджету особи тощо.

Про рівень економічного розвитку країни судять на підставі галузевої структури економіки. Висока частка обробних галузей є ознакою високого рівня економіки.

 

Висновок

Перш за все хотілось би зазначити, що Франція – високорозвинена індустріально-аграрна країна. За розмірами ВВП і обсягом пром. виробництва Ф. займає одне з провідних місць у західному світі (разом зі США, ФРН, Великобританією та ін.). Провідна галузь промисловості – машинобудування. Розвинуті автобудування, суднобудування, тракторо- і авіабудування, електротехнічна і радіоелектронна промисловість, а також хімічна (виробництво соди, добрив, хімічних волокон, пластмас), нафтопереробна і нафтохімічна промисловість. Експортне значення мають виробництво текстилю, одягу, галантереї, харчова промисловість і виноробство.

Що стосується Парижу – то Париж є одним з двигунів світової економіки. У 2009 році ВВП Парижа , розраховані INSEE дол США 769 700 000 000 за ринковим обмінним курсом. Якби це була країна, в 2007 році Паризькому регіоні буде 17-й за величиною економікою в світі, з економікою більше , ніж у Нідерландах. У 2009 році інтернет-опитування також оцінювали Парижі в якості одного з найдорожчих міст світу, в яких для придбання товарів і послуг.

Економіка Парижу надзвичайно різноманітна і ще не прийняла спеціалізації у світовій економіці (на відміну від Лос-Анджелеса з індустрією розваг, Лондоні і Нью-Йорку з фінансовим послугам). Сьогодні це, по суті послуга економіки, бізнесу та фінансових послуг генерації майже половину ВВП регіону в Парижі. Її виробнича база знизилася з моменту його попередньої розквіту 1970-х років, створюючи на даний час менше 10% ВВП регіону, хоча у Паризькому регіоні як і раніше однією з маштабніших залишається виробництва електростанцій Європи через величезного розміру її економіки, з переходом від традиційних до високотехнологічних виробництв

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.