Порядок визначення кількості посад лікарів в лікарнях і поліклініках

Кількість посад лікарів визначається в розрізі стаціонару і поліклініки: 1)по стаціонару – виходячи з нормативу кількості ліжок на 1 посаду лікаря (15-30ліжок), який диференційовано в розрізі відділень (хірургічне, терапевтичне і т.д.); враховуються також посади завідувачів відділеннями, лікарів-інтернів та лікарів-спеціалістів; 2)у поліклініці – з розрахунку нормативу числа посад лікаря з даної спеціальності на 10000 чоловік дорослого чи дит населення, прикріплених на обслуговування до даної поліклініки.

Планування фонду заробітної плати середнього та молодшого медичного персоналу.

ФЗП розраховується шляхом множення кількості посад на середню ставку з/п. Число посад середнього мед персоналу визначається:

По стаціонару – виходячи з кількості цілодобових постів. Їх кількість визначається за нормативами кількості ліжок на 1 цілодобовий пост, які диференціюються в розрізі відділень чи палат і встановлюється окремо для денних і нічних годин роботи. Число посад середнього медперсоналу на 1 цілодобовий пост = річний баланс годин роботи стаціонару (365*24) / річне число годин роботи 1 медсестри. Крім того, враховуються посади старшої медсестри, медсестри для організації індивідуального догляду за тяжкохворими та посади медсестер у лікувально-діагностичних кабінетах.

По поліклініці – встановлюється за нормативом до числа посад лікарів відповідної спеціальності.

Число посад молодшого медперсоналу визначається аналогічно сер медперсоналу. У певних випадках є незначні відмінності у бік збільшення нормативу кількості ліжок на 1 цілодобовий пост по стаціонару чи нормативу числа посад лікарів відповідної спеціальності на 1 посаду молодшого медперсоналу. Середня ставка з/п визначається шляхом ділення місячного ФЗП по даній групі персоналу на кількість посад.

80 Порядок визначення кількості посад середнього і молодшого медичного персоналу в лікарнях і поліклініках.

Число посад середнього мед персоналу визначається:

По стаціонару – виходячи з кількості цілодобових постів. Їх кількість визначається за нормативами кількості ліжок на 1 цілодобовий пост, які диференціюються в розрізі відділень чи палат і встановлюється окремо для денних і нічних годин роботи. Число посад середнього медперсоналу на 1 цілодобовий пост = річний баланс годин роботи стаціонару (365*24) / річне число годин роботи 1 медсестри. Крім того, враховуються посади старшої медсестри, медсестри для організації індивідуального догляду за тяжкохворими та посади медсестер у лікувально-діагностичних кабінетах.

По поліклініці – встановлюється за нормативом до числа посад лікарів відповідної спеціальності.

Число посад молодшого медперсоналу визначається аналогічно сер медперсоналу . У певних випадках є незначні відмінності у бік збільшення нормативу кількості ліжок на 1 цілодобовий пост по стаціонару чи нормативу числа посад лікарів відповідної спеціальності на 1 посаду молодшого медперсоналу.

81 Порядок розрахунку витрат на харчування в лікарнях.

Для обчислення видатків на харчування хворих необхідно встановити число днів функціонування 1 ліжка протягом року. Потім на підставі цього обчислюється число ліжко-днів у лікарні шляхом множення середньорічної кількості ліжок на кількість функціонування 1 ліжка протягом року. Важливе значення має правильне визначення кількості ліжок на початок планового періоду, виходячи з фактичної їх наявності на останню зітну дату і врахування можливості розгортання нових ліжок за період часу, що залишився до кінця року в межах числа ліжок, передбачених планом. Визначається середньорічна кількість ліжок, які встановлюються залежно від строків розгорнення нових ліжок шляхом = до перехідної кількості ліжок на початок планового року середньорічного їх приросту за формулою: Ч=П+(Н*М)/12; Ч – середньорічна кількість ліжок; П – число ліжок на початок планового року; Н – кількість нововведених ліжок; М – кількість місяців функціонування нових ліжок. Сума видатків на харчування обчислюється шляхом множення відповідного нормативу на кількість ліжко-днів.

82 Порядок визначення витрат на медикаменти в медичних закладах.

Видатки на медикаменти у медичних закладах визначаються по поліклініці та лікарні окремо.

По лікарні. Для обчислення видатків на медикаменти необхідно встановити число днів функціонування 1 ліжка протягом року. Потім на підставі цього обчислюється число ліжко-днів у лікарні шляхом множення середньорічної кількості ліжок на кількість функціонування 1 ліжка протягом року. Важливе значення має правильне визначення кількості ліжок на початок планового періоду, виходячи з фактичної їх наявності на останню зітну дату і врахування можливості розгортання нових ліжок за період часу, що залишився до кінця року в межах числа ліжок, передбачених планом. Визначається середньорічна кількість ліжок, які встановлюються залежно від строків розгорнення нових ліжок шляхом = до перехідної кількості ліжок на початок планового року середньорічного їх приросту за формулою: Ч=П+(Н*М)/12; Ч – середньорічна кількість ліжок; П – число ліжок на початок планового року; Н – кількість нововведених ліжок; М – кількість місяців функціонування нових ліжок. Сума видатків на придбання медикаментів обчислюється шляхом множення відповідного нормативу на кількість ліжко-днів.

По поліклініці. Видатки на придбання медикаментів обчислюється як добуток від множення кількості амбулаторних відвідувань на відповідний коефіцієнт.

83 Порядок розрахунку витрат на придбання обладнання і м’якого інвентарю в лікарнях і поліклініках.

У кошторисі видатків лікувальних закладів, зокрема лікарень та поліклінік, передбачені видатки на придбання обладнання та м’якого інвентарю. Зокрема, використовують таку формулу для розрахунку середніх видатків на придбання м”якого інвентарю та обладнання. Для цього використовують 2 норми – для нової і діючої мереж: Нм=(Нні*Уі+Нді*Уі):100; Нні – індивідуальна норма на придбання м’якого інвентарю та обладнання, встановлена для нової мережі ліжок іншої спеціалізації; Нді – індивідуальна норма витрат на придбання м’якого інвентарю та обладнання, встановлена для діючої мережі діючих ліжок і-ї спеціалізації; Уі – питома вага ліжок і-ї спеціалізації у загальній структурі ліжкового фонду.

85 Засади бюджетного фінансування культури.

Фінансування закладів культури може здійснюватися: 1)на комерційних засадах; 2)за рахунок бюджетних асигнувань. На комерційних засадах функціонують театри, кінотеатри, концертні організації. При цьому може бути як повний рівень самоокупності і отримання прибутку, так і часткова самоокупність. При цьому збитки покриваються за рахунок держ дотації. Причиною збитків є певні обмежування у цінах на послуги. Обсяги дотації = заплановані витрати – заплановані доходи; Об’єм доходів =заг сума доходу від продажу / кількість відвідувань.

Середня вартість квитка визначається на основі даних про обсяги доходів від продажу квитків і кількості відвідувань за попередній період. Об’єм витрат може визначатися 2 способами: 1)аналогічно план-ня доходів = кількість відвідувань * сер витрати, що припадають на 1 відвідування; 2)на основі складання кошторису витрат (самі витрати не залежать від кількості відвідувань), від відвідувань залежать витрати на освітлення, опалення і т.д., але не зовсім, тому основним є кошторис.

Форма держ дотування – це фін підтримка. За кордоном розповсюджене меценатство.

До бюджетних закладів у сфері культури відносяться культурно-просвітницькі установи: бібліотеки, музеї, палаци, будинки культури. Їх фінансування засновується на таких показниках:

- бібліотеки: чис-ть бібліотечних фондів;

- музеї: чис-ть музейних фондів;

- палаци, будинки культури: чис-ть різноманітних гуртків.

Ці показники визначають об’єм доходності даного закладу. Відносно цих показників встановлюються штатний режим на основі нормативів на 1 посаду. Планування ФЗП здійснюється, виходячи з кількості посад і встановлення посадових окладів. Доплат і надбавок не передбачено. Інші статті витрат визначаються за загальною методикою.

86 Кошторисне фінансування культурно-просвітницьких закладів.

До бюджетних закладів у сфері культури відносяться культурно-просвітницькі установи: бібліотеки, музеї, палаци, будинки культури. Їх фінансування засновується на таких показниках:

бібліотеки: чис-ть бібліотечних фондів. ФЗП бібліотекарів визначається множенням кількості посад, розрахованих за встановленими нормативами бібліотечного фонду на 1 посаду, на середню ставку з/п. ФЗП обслуг персоналу встановлюється за типовими штатними розписами;

музеї: чис-ть музейних фондів. Чис-ть штатних працівників-спеціалістів визначається за нормативами музейних фондів на 1працівника, посади обслуговуючого персоналу – за типовими штатними розписами. Частини витрат на утримання музею зд-ся за рахунок встановленої вхідноїї плати;

палаци, будинки культури: чис-ть різноманітних гуртків. Штатний розпис розробляється окремо для кожного закладу залежно від того, які гуртки, секції в ньому функціонують.

Ці показники визначають об’єм діяльності даного закладу. Відносно цих показників встановлюються штатні режими на основі нормативів на 1 посаду. Доплат і надбавок для з/п не передбачено. Інші статті витрат визначаються за загальною методикою.

87 Видатки бюджету на фізичну культуру і спорт.

З держ і місцевих бюджетів держава спрямовує кошти на будівництво спорт споруд, придбання спорт інвентарю і обладнання. Згідно з бюджетною класифікацією до фізичної культури та спорту належать: 1)Здійснення заходів з фізичної культури і спорту: утримання національних збірних команд; проведення навчально-тренувальних зборів і змагань; підготовка і участь нац збірних команд України в Олімпійських іграх; видатки на утримання центрів з “інвалідного спорту” і реабілітаційних шкіл; проведення навч-тренувальних зборів і змагань та заходів з “інвалідного” спорту; проведення заходів з нетрадиційних видів спорту і масових заходів з фізкультури; утримання та навчально-тренувальна робота дитячо-юнацьких спорт шкіл; утримання апарату управління фізкультурно-спортивних організацій; кап ремонт, оснащення, придбання обладнання та інвентарю для баз Олімпійської підготовки; фінансова підтримка спортивних споруд. 2)Державне підтримка громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості. Планування видатків на фіз культуру і спорт здійснюються згідно з планом проведення спортивних заходів. Якщо захід проводиться на рівні держави або на місцевому рівні, той фінансування видатків здійснюється з відповідного бюджету.

Обсяг видатків за єдиним кошторисом доходів і видатків визначається на підставі показників, які характеризують спорт захід: з якого виду спорту він провадиться; місце і тривалість змагань чи зборів; кількість учасників тощо.

Значну питому вагу становлять видатки на харчування учасників і суддів спорт змагань. Норми харчування встановлюються в залежності від рівня змагань, їх тривалості та виду спорту. Видатки на придбання спец обладнання та інвентарю, на обмундирування учасників плануються на підставі відповідного табеля забезпечення.

У кошторисі передбачено оплата вартості проїзду, добових і квартирних учасникам змагань і суддям, тренерам і представникам команд; оплата оренди спорт споруд, оформлення і обслуговування змагань; видатки на нагородження команд і спортсменів тощо.

88 Фінансові та політичні аспекти видатків бюджету на оборону.

Видатки на оборону та безпеку держави зумовлені необхідністю захисту її інтересів у міжнародному співтоваристві. Об’єм видатків на оборону залежать від воєнної доктрини, т/т побудови військ. Існує 3 типи воєнної доктрини: 1)повна або практично повна відмова від армії і оборонних видатків; 2)доктрина за принципом мінімальної достатності; 3)створення супер-держави з могутнім військовим потенціалом. Законом Укр “Про оборону Укр” визначено воєнну доктрину держави, що грунтується на принципі мінімальної достатності. З політичного боку Укр не визнає війну як засіб розв’язання міжнародних проблем, прагне до нейтралітету та дотримання неядерних принципів, Укр не має територіальної претензії до жодної країни, Укр ніколи першою не розпочне бойових дій. Виходячи зі спрямованості воєнної доктрини особливістю видатків на оборону є те, що вони не пов'язані з проведенням агресії, війн. Видатки на оборону включають 2 групи: 1)утримання армії; 2) придбання військової техніки та озброєння. Видатки на придбання військової техніки і озброєння плануються виходячи зі встановлених нормативів забезпеченості; факт наявності та стану техніки і озброєння. Потреби в придбанні визначаються за схемою: норматив забезпеченості – фактична наявність + потреба в заміні і оновленні. Поточне утримання армії встановлюється з кошторису Міноборони. В основі складання кошторису – чисельність армії. До складу на поточне утримання відносяться: грошове утримання військовослужбовців; з/п найманих службовців; витрати на обмундирування, харчування, провадження заходів щодо дієздатності військ (навчання, маневри); видатки на оплату комунальних послуг.

89 Склад видатків бюджету на оборону і засади їх планування.

Видатки на оборону та безпеку держави зумовлені необхідністю захисту її інтересів у міжнародному співтоваристві. Об’єм видатків на оборону залежать від воєнної доктрини, т/т побудови військ. Законом Укр “Про оборону Укр” визначено воєнну доктрину держави, що грунтується на принципі мінімальної достатності. Видатки на оборону включають 2 групи: 1)утримання армії; 2) придбання військової техніки та озброєння. Видатки на придбання військової техніки і озброєння плануються виходячи зі встановлених нормативів забезпеченості; факт наявності та стану техніки і озброєння. Потреби в придбанні визначаються за схемою: норматив забезпеченості – фактична наявність + потреба в заміні і оновленні. Поточне утримання армії встановлюється з кошторису Міноборони. В основі складання кошторису – чисельність армії. До складу на поточне утримання відносяться: грошове утримання військовослужбовців; з/п найманих службовців; витрати на обмундирування, харчування, провадження заходів щодо дієздатності військ (навчання, маневри); видатки на оплату комунальних послуг.

90 Видатки бюджету на державне управління, їх склад і призначення.

Однією з функцій держави є управління. В Укр за нинішніх умов постало завдання сформувати ефективну систему держ управління, оновити зміст діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Вирішенню цього завдання має сприяти проведення адміністративної реформи, яка надасть змогу державі суб'єктивно виконувати свої функції з управління економікою. До системи органів держ влади в Укр входять: законодавча, виконавча, судова. Видатки на держ управління включають витрати:

- на функціонування законодавчої влади (апарату ВРУ, апарату ВР АРК, забезпечення діяльності народних депутатів, апарату Рахункової палати ВРУ);

- на функціонування виконавчої влади (апарату КМУ, апарату Ради міністрів АРК та її місцевих органів, апарату міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, місцевих держ адміністрацій, органів місцевого самоврядування);

- на утримання Президента Укр та його апарату;

- на утримання фінансових та фіскальних органів (держ податк служби Укр, держ конр-ревіз служби Укр, держ митної служби Укр, держ казначейства і т.д.);

- на загальне планування і статистичні служби;

- інші видатки на загальнодержавне управління.

До складу видатків на судову владу належать видатки на утримання: Конституційного та Верховного суду України, обласних, районних (міських) судів, Вищого арбітражного суду, арбітражних та військових судів. На утримання органів влади й управління спрямовуються кошти бюджетів усіх рівнів. З державного бюджету України фінансуються видатки на функціонування законодавчої, виконавчої і судової влади, утримання Президента України та його апарату, фін і фіскальних органів, загальне планування і статистичні служби. З республіканського бюджету АРК утримуються органи влади АРК. З обласних, районних і місцевих бюджетів здійснюються видатки на утримання відповідних органів держ влади та місцевого самоврядування. Планування видатків на утримання органів держ влади здійснюється у формі складання індивідуальних і зведених кошторисів.

91 Бюджетне фінансування органів законодавчої і виконавчої влади.

До системи органів держ влади в Укр входять: законодавча, виконавча, судова. Видатки на держ управління включають витрати:

- на функціонування законодавчої влади (апарату ВРУ, апарату ВР АРК, забезпечення діяльності народних депутатів, апарату Рахункової палати ВРУ);

- на функціонування виконавчої влади (апарату КМУ, апарату Ради міністрів АРК та її місцевих органів, апарату міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, місцевих держ адміністрацій, органів місцевого самоврядування);

- інші видатки на загальнодержавне управління.

На утримання органів законодавчої і виконавчої влади спрямовують кошти бюджетів усіх рівнів. З республіканського бюджету АРК утримуються органи влади АРК. З обласних, районних і місцевих бюджетів здійснюються видатки на утримання відповідних органів держ влади та місцевого самоврядування. Планування видатків на утримання органів держ влади здійснюються в формі складання індивідуальних і зведених кошторисів. Кошториси центральних органів виконавчої влади незалежно від джерел утримання обласних, Київської та Севастопольської держ адміністрацій затвердуються Мінфіном Укр. Кошториси і штатні розписи органів виконавчої влади, підпорядкованих міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, затверджуються керівниками цих міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

92 Видатки бюджету на судові органи, прокуратуру і правоохоронну діяльність.

До складу видатків на судову владу належать видатки на утримання: Конституційного та Верховного суду України, обласних, районних (міських) судів, Вищого арбітражного суду, арбітражних та військових судів. Функціонування судової влади здійснюється за рахунок видатків з держ бюджету Укр. З республіканського бюджету АРК утримуються органи судової влади АРК. З обласних, районних і місцевих бюджетів здійснюються видатки на утримання відповідних органів судової влади. Планування видатків на утримання органів державної влади, зокрема судової, здійснюються у форм складання індивідуального і зведених кошторисів. До складу видатків на правоохоронну діяльність здійснюються видатки на утримання: органів внутрішніх справ; внутрішніх військ МВС; прокуратури; кримінально-виправної системи; прикордонних військ; СБУ; пожежної охорони; головного управління урядового зв'язку; інших правоохоронних органів. Фінансування видатків правоохоронних органів здійснюються Держ Казначейством Укр. Контроль за використанням бюдж коштів, які спрямовуються на утримання правоохоронних органів здійснюються ВРУ, КМУ, Мінфіном.

93 Видатки бюджету на утримання податкової адміністрації і митної служби.

Однією з функцій держави є управління. Отож видатки на держ управління включають видатки зокрема: на утримання фінансових та фіскальних органів (ДПА, Держ КРУ, держ мит служб Укр, Держ Казнач і т.д.); на загальне планування і статистичні служби; інші видатки на загальнодержавне управління. На утримання фін та фіск органів спрямовуються кошти бюджетів усіх рівнів. З держ бюджету Укр фінансуються видатки центральних органів ДПА та митних органів. З Республіканського бюджету АРК утримуються відповідні органи АРК. З обласних, районних (місцевих) бюджетів здійснюються видатки на утримання відповідних фінансових та фіскальних органів. планування видатків на утримання органів держ влади здійснюються у формі складання індивідуальних і зведених кошторисів.

94 Суть, призначення і форми державного кредиту.

Держ кредит– це специфічна ланка держ фінансів. Він немає окремого фонду фінансових ресурсів; кошти, що мобілізуються за його допомогою проходять через бюджет. В окремих випадках за його допомогою залучаються кошти у фонди цільового призначення чи під цільові проекти. Держ кредит може виступати у 2 формах: 1)ощадна справа; 2)держ позики. Ощадна справа належить до держ кредиту, якщо залученні кошти спрямовуються в доходи бюджету. Однак, ощадні банки не залежно від форми власності діють на комерційних засадах і мобілізовані кошти формують їх кредитні ресурси. Частина цих ресурсів мають спрямовуватися на придбання держ ЦП і таким чином відносяться до держ кредиту. Держ позики є основною формою держ кредиту. Класифікація держ позик:

1. За правовим оформленням розрізняють: а)держ позики, що надаються на підставі угод. Угодами оформляються, як правило, кредити від урядів інших країн, міжнародних організацій та фін інститутів; б)держ позики, забезпеченні випуском ЦП. За допомогою ЦП мобілізуються кошти на фін ринку. Оформлення держ позик має здійснюватися 2 видами ЦП – облігаціями і казначейськими зобов’язаннями (векселями).

2. Залежно від місця розміщення позик: а)внутрішні (надаються юр та фіз особами даної чи інших країн); б)зовнішні (надходять ззовні – від урядів, юр та фіз осіб інших країн, міжнр організацій і фін інститутів).

3. Відповідно до терміну погашення заборгованості: а)короткострокові (термін погашення до 1 року); б)середньострокові (від 1 до 5 років); в)довгострокові (понад 5 років).

4. За характером виплати доходу держ позики поділяються на: а)процентні; б)виграшні; в)дисконтні (з нульовим купоном).

За процентними позиками дохід встановлюється у вигляді позикового %. Дисконтні позики характеризуються тим, що держ ЦП купуються з певною знижкою, а погашаються з номінальною вартістю. Вказана різниця це дохід кредитора.

Держ кредит є сукупністю найрізноманітніших форм і методів фін відносин. Такий підхід націлений на створення сприятливих передумов для залучення коштів як для держ, так і для її кредиторів. Різноманітність форм дозволяє максимально врахувати різнобічні інтереси юр та фіз осіб.

95 Державні позики, їх класифікація.

Держ позики є основною формою держ кредиту. Класифікація держ позик:

1. За правовим оформленням розрізняють: а)держ позики, що надаються на підставі угод. Угодами оформляються, як правило, кредити від урядів інших країн, міжнародних організацій та фін інститутів; б)держ позики, забезпеченні випуском ЦП. За допомогою ЦП мобілізуються кошти на фін ринку. Оформлення держ позик має здійснюватися 2 видами ЦП – облігаціями і казначейськими зобов’язаннями (векселями).

Облігація – це боргове зобовязання держави, за яким у встановлені терміни повертається борг і виплачується дохід у формі % чи виграшу. Вони мають бути знеособленими (на покриття бюджетного дефіциту) і цільовими (під конкретні проекти). Казначейські зобовязання (векселі) мають характер боргового зобовязання, спрямованого тільки на покриття бюджетного дефіциту. Виплата доходу здійснюється у формі %. Казначейськими зобовязаннями як правило офрмлюються короткострокові позики (іноді середньострокові – казначейськими нотами), облігаціями – середньо- та довгострокові.

2. Залежно від місця розміщення позик: а)внутрішні (надаються юр та фіз особами даної чи інших країн); б)зовнішні (надходять ззовні – від урядів, юр та фіз осіб інших країн, міжнр організацій і фін інститутів).

3. Відповідно до терміну погашення заборгованості: а)короткострокові (термін погашення до 1 року); б)середньострокові (від 1 до 5 років); в)довгострокові (понад 5 років).

4. За характером виплати доходу держ позики поділяються на: а)процентні; б)виграшні; в)дисконтні (з нульовим купоном).

За процентними позиками дохід встановлюється у вигляді позикового %. При цьому має встановлюватись як твердо фіксована, на весь період ставка, так і плаваюча, тобто така, яка змінюється в залежності від різних чинників, на сам перед попиту і пропозиції на кредитному ринку. Виплата % доходу здійснюється на купонній основі. Вона має проводитися щорічно, раз на півріччя, щоквартально. У виграшних позиках виплата доходу здійснюється на підставі проведення тиражів виграшів. Дисконтні позики характеризуються тим, що держ ЦП купуються з певною знижкою, а погашаються за номінальною вартістю. Вказана різниця – це доход кредитора.

96 Види державних цінних паперів.

Одним із пунктів класифікації держ позик є їх класифікація за правовим оформлення: а)держ позики, що надаються на підставі угод. Угодами оформляться, як правило кредити від урядів інших країн, міжнр організацій та фін інститутів; б)держ позики, забезпечені випуском ЦП. За допомогою ЦП мобілізуються кошти на фін ринку. Оформлення держ позик має здійснюватися 2 видами ЦП: 1)облігаціями; 2)казнач зобов (вексель). Облігація – це боргове зобовязання держави, за яким у встановлені терміни повертається борг і виплачується дохід у формі % чи виграшу. Вони мають бути знеособленими (на покриття бюджетного дефіциту) і цільовими (під конкретні проекти). Казначейські зобовязання (векселі) мають характер боргового зобовязання, спрямованого тільки на покриття бюджетного дефіциту. Виплата доходу здійснюється у формі %. Казначейськими зобовязаннями як правило офрмлюються короткострокові позики (іноді середньострокові – казначейськими нотами), облігаціями – середньо- та довгострокові.

97 Передумови використання держ позик.Однією з передумов покр-тя б-го деф-ту є держ позики. Y Іикор-я держ позик вимагає: * наявності тимчасово віть них коштів у кредиторів д-ви; * довіри з боку кредиторів д-ви; * зацік-ті кред-рів (досяг-ся за рах висоніх гарантій повернення боргу і % ставки); * наявності реальних доходів від внкор-ня позичених коштів, які дають можливість
повернути борги і сплатити %. Держ позики внмаг чіткої с-ми погашення держ боргу. Джерелами цього погашення м/б: ¨ додаткові податкові надходження внаслідок зростання ВВП, інв-ня позич коштів. Це реальне джерело і економічно обгрунт-е; ¨ Підвищення рівня опод-ня; ¨ Скороч-я видатків; ¨ Грошова емісія. Y Нові позики - рефінансування боргу. Залуч-я держ позик повинно мати в основі два чин-и: 1мініміз-ю варт-і позики; 2встан-я стаб-ті держ ц/п на фін р-ку. Мінімізація вартості позики досягається:

по-перше, за рахунок процентної політики, по-друге, за рахунок умов випуску і по­гашення.

Процентна політика відображає при цьому два проти­лежних фактори: мінімізацію вартості позики і макскмізацію її привабливості. яка, в свою чергу, залежить від достатньо високого процента. На фінансовому ринку державні цінні папери мають нижчий %, який виступає свого роду індикатором цього р-ку. Y стаб-ть держ ц/п досяг-я за рах-к оптиміз-ї насич-і ними фін р-ку. Ц/п, з одного боку, має бути достатньо для макс-ї надх-ь від держ позик, а з ін – не пов-ні мати місце їх надлишок, який може сприч-и пад-я кур-ї ціни.

98 Внутрішнє держ запозичення, його доцільність і напрями.Однією з ознак клас-ї держ позик є їх клас-я залеж-о від місця розм-я позик: *внутр-і; *зовн-і (над-ь ззовні – від урядів, юр і фіз осіб, ін кр-н, міжнар-х орг-ій, фін інститутів). Y Внутр держ позики – позики, які над-я юр-ми та фіз особами даної кр-ни. Y Внутр держ позики забезп-я випус-м держ ц/п: обліг-й та казнач-х зобовяз-ь. Обліг-я – борг-е зобовяз-я Д-и, за яким в устан-і терміни повер-ся борг і випл-ся дохід у формі %-ів чи виграшу. Вони м/б: ¨знеособл-ми (На покр-я б-го деф-у); ¨цільовими (під конкр-і проекти). Y казнач-і зобовяз-я (векселі) мають х-р борг-го зобов-я, спрям тільки на покр-я б-го деф-у. Виплата дох-у зд-я у вигл-ді %-ів. Казнач-ми зобов-ми, як правило, оформ-ся короткостр-і позики (іноді сер стр-ві – казн-ми нотами), обліг-ми – сер та довгостр-ві. Y За ознакою вл-ів позики поділ-я на ті, що реаліз-я тільки серед нас-я, юр осіб, та універс-і, кі призн-і для розміщ-я серед юр і фіз осіб. Y Однією з особл-й держ кредиту є функц-я посер-ів, як пр, ощадних установ у перезарах-і частини внесків нас-я та держ позик. На відміну від тієї форми держ кред-у, коли фіз і юр особи куп-ь ц/п за рах-к вл-х тимчас-о вільн-х коштів, ощадні установи надають Д-і кредит за рах-к позичк-х засобів. Y Внутр запоз-я від юр і фіз осіб даної кр-ни озн-ь лише перерозп-л коштів всередині кр-ни на користь Д-ви. Такий перерозп-л доцільний лише тоді, коли Д-ва може забезп-и більш еф-не викор-я коштів. Перерозп-л коштів від юр осіб є не просто не доцільним, це нонсенс, бо еф-ть функц-ня комерц-х стр-р завжди на порядок вища, ніж Д-ва. Єдиним варіа-м, який забезп-є еф-ть такого запоз-я – від фіз осіб. Воно озн-є, що розпорош-і кошти громад-н централіз-я у Д-ві. У розпорош-у вигляді вони не являють собою ніякої цінності.

99 Зовнішнє державне запозичення, його доцільність і напрями.Однією з ознак клас-ї держ позик є їх клас-я залеж-о від місця розм-я позик: *внутр-і; *зовн-і (над-ь ззовні – від урядів, юр і фіз осіб, ін кр-н, міжнар-х орг-ій, фін інститутів). Більш доцільним для кожн кр-ни є зовн-є запоз-я. Це надх-я дод-х коштів, які розш-ть фін-і можл-ті даної кр-ни. Y зовн-є держ запоз-я може форм-я за такими напр-ми: *розм-я борг-х ц/п; *одерж-я позик у спец-х фін-кред інст-ів; *одерж-я позик у ін Д-в. За 1997-1999 роки з в У зовн борг збільш-я більш ніж на 40%. Це створює піск на курс над валюти, не слияе протидії інфляції, досягенкю вільної конвертовая ості фивні. Але, зрозуміло, що при структурній перебудові ек-кн, при переході економіки країни на якісно новий рівень економічнім відносин необхідні значні кошти. А кошти у значних розмірах м/надати лише потужні фін-кред інститут, такі як МВФ, Світовий банк, ЄС, СБРР. Ос-стю зовн запозичень І як наслідок, зовн боргу, України є те, що його ріст відбувався за умов, коли ВВП країни продовжував знижуватися. Але потрібно сказати, що щоб зовн запозичення були доцільними і ефехтивнііми, треба, щоб було розроблено концепцію одержання та використання боргових коштів, щоб було обгрунтовано їхнє.

100 Державний борг та його структура.Використання державою у своїй фінансовій політиці залучення коштів на кредитній основі призводить до формування державного боргу і необхідності чіткої системи управління ним. Дерд борг складає близько 50% нсмін ВВП. В Україні це досить високий пок-гаое, бо сам ВВП невисокий, обсяг ВВП на душу н-ня - теж. Y Державшій борг — це сума заборгованості держави своїм кредиторам.

У шир розум-і: це сума заборг-і з усіх виді взобов-ь. У вузьк розумінні: це заборг-ть за держ запоз-ми. Y Розрізн-ь: *внутр-й; *зовн-й: поточ-й, кап-й. Y Внутрішній борг — це заб-сть за за позич-ми на внутр рішку у над валюті; Зовнішній борг - це заборг-сть за запозич-ми на зовн ршіку у іноз валюті; Поточний борг — це сума заборгованості, що підлягає гюгашенню в поточному' році разом з належними до сплати в цей період процентами з усіх випущених на даний момент позик.

Кап-й борг -— це сума боргу з усіх запоз-нь, які здійснені на даний момент, і сума %, що мають бути виплачені згідно з умовами випуску позик.

Поиск по сайту: