Види б-го дефіциту за х-м викор-я коштів

Б-й деф-т є складним явищем яке не може мати однознач-ї оцінки. Б-й деф-т – перевищ-я вид-ів над пост-ми дох-ми. Види б-го деф-ту за х-м використ-я коштів, тобто за напрямком деф-го фін-я розрізн-ть як активний і пасивний б-ні деф-ти. Активний – спрям-я коштів на інвест-ї в ек-ку, що сприятиме зрост-ю ВВП. Пасивний – покриття поточ-х витрат.

11 Дж-ла фін-я б-го дефіциту. Б-й деф-т є складним явищем яке не може мати однознач-ї оцінки. Б-й деф-т – перевищ-я вид-ів над пост-ми дох-ми. Дж-ми фін-ня (покриття) б-го деф-ту вис-ть: 1держ позики; 2грош-а емісія. Y Використ-я держ позик вимагає: *наявності тимчас-во вільних коштів у кредиторів Д-и; *довіри з боку кредиторів до Д-ви; *зацікавл-і кредиторів, яка дояг-я за рах-к вис-х гарантій поверн-я боргу і %-ї пол-ки; *наявн-ть реальних дох-ів від викор-я позич-х грош-х коштів які дають можливість повернути борги і сплатити %-ти. Y Держ позики вимаг-ть чіткої сис-ми погаш-я держ боргу. Дж-ми цього погаш-я є: 1додатк-і податк-і надх-я які отр-є Д-а завдяки зрост-ю ВВП на основі інвест-я позич-х коштів; 2підвищ-я р-ня оподатк-я; 3зменш-я видатків; 4випуск нових позик. Y Грош-а емісія може викор-сь тільки в умовах жорст-го контролю за викор-ям цих грошей. Вона вих-ть з обмеж-я віднош-я б-го деф-ту до ВВП на р-ні 2-3%. Якщо кошти грош-ї емісії спрям-я в інвес-ї, то це дає можл-ть отр-и певний дох-д, що в свою чергу аморт-є сплеск інф-ї. В разі викор-я коштів на поточ-і витрати інфл-я стає невідвор-ю.

12 Передумови викор-я держ-х позикОдним із видів покриття б-го деф-ту є держ позики. Використ-я держ позик вимагає: *наявності тимчас-во вільних коштів у кредиторів Д-и; *довіри з боку кредиторів до Д-ви; *зацікавл-і кредиторів, яка дояг-я за рах-к вис-х гарантій поверн-я боргу і %-ї пол-ки; *наявн-ть реальних дох-ів від викор-я позич-х грош-х коштів які дають можливість повернути борги і сплатити %-ти. Y Держ позики вимаг-ть чіткої сис-ми погаш-я держ боргу. Дж-ми цього погаш-я є: 1додатк-і податк-і надх-я які отр-є Д-а завдяки зрост-ю ВВП на основі інвест-я позич-х коштів; 2підвищ-я р-ня оподатк-я; 3зменш-я видатків; 4випуск нових позик; 5грош-а емісія.

13 Роль і місце б-ту у фін-кред-му мех-мі.Фін-кред мех-м є сук-тю фін-х методів впливу на соц-ек розв-к сусп-а. Дія фін-кред мех-му має кільк-ну і якісну визнач-ть. Кільк-на – проявл-я в сумі фін рес-ів, що виділ-я на ті чи ін цілі. Без відпов-х асигнув-ь і кред-в неможливе розвяз-я жодного завд-я сусп-о розв-у, але саме по собі виділ-я рес-ів ще не гаран-є розвяз-я задач. Надзвич-о важливо яким чином здійсн-я форм-я рес-ів, якими каналами і в яких формах вони рух-я, на яких умовах вони виділ-я і викор-ся. Ця сторона х-є якісну визнач-ть дії фін-кред мех-му. Б-й мех-м є сук-тю конкретних форм б-х відносин, специф-х методів форм-я і викор-я б-х коштів.

14 Б-ні асигнування в сис-і фін забезп-ня. Функц-я фн-о кри-о меха-му хара-ть 2 мето-и фін впливу на соц-екон розвиток: 1- фін забез-я; 2– фін регулюв-я. Фін-е забесп-я здій-я у таких 4-х формах: 1–самофіна-я – покрит-я витрат за рахунок власних коштів. Це – вихідна форма. 2–криди-я – покриття витр-т за рахун-к пози-х коштів. Це регу-ча форма. 3– акціо-й капітал – форма колек-о капіталу яка дає змогу концент-и вел-і ресур-и. 4– бюдж-і асиг-я – форма держ-о фін-о забез-я. З одного боку вона є підпор-ю, тобто викор-я коли не виста-е ін джерел або їх важко сфор-ти. Наприк-д не приваб-ві сфери дія-ті для привао бізнесу. З ін боку ці асиг-я можуть викон-ти регу-чу роль при поруш-і рівно-и цін, нпри-д субси-ї вироб-м с/г прод-я. Y За певн-х істор-х умов бюд-і асег-я, відіг-ть дуже важли-у роль у формув-і нац екон-и на основі кейнсіа-їтеорії будж-о мультипліка-а.

15. Б-ні інструменти фін регул-я.Фіна-ве регу-я пов-не з подат-ю систем-ю і регулю-ю функцією подат-в та з бюдж-м субсидію-м. Вида-и інстру-в фін регу-я є подат-и, внес-и і відра-я. Конкре-й склад фін інстр-в постій-о змін-я залежно від завдань фін політ Д. Т. ч. врах-и багатог-е значення БД його необ-о розг-и в насту-й сук-ті: 1як обєктивну ек катег-ю, він є формою існ-я реал-х обєктивно обумов-х перерозп-х відн-н, вик-є спец-не сусп призн-я, має відпов-е мат-е втіл-я; 2як сис-а грош-х відн-н які вираж-ть сис-у розп-лу і перерозп-у різних частин централ-го фонду коштів з метою забезп-я потреб сусп-а; 3як осн фін план Д-и; 4як важливий фін регулятор, інстр-т фін пол-ки.

16 Б-й устрій і б-на система. Б-й устрій – орг-ія і принципи побуд-и б-ї сис-и, встан-я її складу і стр-ри, та взаємозв-ку між окр-и ланками б-ї сис-и. Y Б-а сис-а – врег-на правовими нормами сук-ть усіх видів б-ів, які створ-я у Д-і відпов-о до її б-го устрою. Б-й устрій визн-я з урах-ям Д-го устрою, адм-тер поділу. Y В унітарній Д-і б-на сис-а склад-я з 2-х р-ів: держ б-т і місцеві б-ти. Y У Д-і з федерат-м устроєм існ 3-х р-ева б-на сис-а: 1федер-й б-т; 2б-ти членів федер-ії; 3місцеві б-ти.

17 Основи б-го устрою. Б-й устрій – орг-ія і принципи побуд-и б-ї сис-и, встан-я її складу і стр-ри, та взаємозв-ку між окр-и ланками б-ї сис-и. Y Б-й устрій грунт-я на таких зас-х: 1виокрем-я видів б-ів, які ство-я в даній Д-і; 2встан-я принц-ів побудови б-ї сис-и; 3розмеж-я дох-ів і вид-ів між ланками б-ї сис-и; 4визн-я х-ру і форм взаємовідн-н між б-ми. Y Теор-о можливі 3 вар-ти виокр-я видів б-ів: 1створ-я єдиного б-ту для всієї кр-ни; 2ств-я окр-х регіон-х б-ів; 3ств-я на кожн р-ні адміністр-о поділу центр-х і децентр-х видів б-ту. Y Як 1-й так і 2-й вар-ти мають сутт-ві недоліки і не знайшли застос-я. Нині в усьому світі викор-ь 3-й вар-т, який дає змогу врах-ти як загально-держ так і регіон-і потреби.

18 Види б-ів, їх призн-я і х-ка. Теор-о можливі 3 вар-ти виокр-я видів б-ів: 1створ-я єдиного б-ту для всієї кр-ни; 2ств-я окр-х регіон-х б-ів; 3ств-я на кожн р-ні адміністр-о поділу центр-х і децентр-х видів б-ту. Y Як 1-й так і 2-й вар-ти мають сутт-ві недоліки і не знайшли застос-я. Нині в усьому світі викор-ь 3-й вар-т, який дає змогу врах-ти як загально-держ так і регіон-і потреби. Y Відп-о до 3-го підх-у у б-й сис-і виділ-ь 2 осн види б-ів: центр-і і місцеві. Y Центр-і б-ти є осн фондом центр-х грош коштів Д-и вцілому та федерат-х утв-нь признач-х для реал-ї функ-й покладених на заг-Д-і та федерал-і органи влади і упр-я. До центр-х б-ів належ-ь централіз-й заг-Д-й б-т і центр-і б-ти федерат-х утв-ь. В У центр-ми б-ми є держ б-т У, як загальнодерж-й, та респ-й б-т АРК, як центр-й б-т цієї респ-и. Місц-і б-ти є б-ами адмін-тер одиниць призн-і для фін забезп-я, закріп-х і делег-х функ-й відпов-м місц-м орг-ям держ влади і самовряд-я. Місцеві б-ти розрізн-я за р-нями адмін поділу і поділ-я на: *централ-і відпов-о до певної адмін одиниці (обл, рай-ні, міські); *децентр-ні (міс, сіл, селищ і рай-ів у містах).

19 Принципи побудови б-ї системи.Ключовим ел-ом б-го устрою є всан-я принципів побуд-и б-ї сис-и. Вони мають встан-и взаємопідпор-ть окр-х склад-х б-ї сис-и. Принципи б-ї сис-и: *прин-п єдності; *прин-п автономності. Прин-п єдності озн , що усі б-ти, які форм-я в даній кр-і є єдиним цілим. Єдність б-ї сис-и забезп-я склад-ям і затв-ям на кожн р-ні звед-го б-ту. Напр: вУ за такого підходу має склад-ь і затв-сь звед-й б-т У з виділенням. Держ, звед-го б-ту АРК, 24 областей, 2 міст держ підпор-я (Київ, Севас). Y Єдність баз-я на єдиній базі дох-ів, єдиній сис-мі вид-ів ікер-ві б-ним процесом з єдиного центру. Y Прин-п автоном-і озн-є що всі б-ти які форм-я в даній країні є обособл-ми. На кожн р-ні склад-я і затв-я тільки належн-й до цього р-ня б-т. Прикл: обл рада затв-є обл б-т. Автоном-ть забезп-я чітким розмеж-ям дох-ів і вид-ів між б-ми і невтруч-ям орг-ів влади вищ р-ня в б-й процес нижч р-ня. За таких умов не має знач-я технологія б-го процесу, бо кожен б-т форм-я окремо.

20 Сут-ь та ознаки єдності б-ї системи. Ключовим ел-м б-го устрою є встан-я приц0ів побуд-и б-ї сис-и. Вони мають встан-и взаємопідпор-ть окр склад-х б-ї сис-и. Прин-пи б-ї сис-и: *прин-п єдності; *прин-п автономності. Прин-п єдності озн , що усі б-ти, які форм-я в даній кр-і є єдиним цілим. Єдність б-ї сис-и забезп-я склад-ям і затв-ям на кожн р-ні звед-го б-ту. Напр: вУ за такого підходу має склад-ь і затв-сь звед-й б-т У з виділенням. Держ, звед-го б-ту АРК, 24 областей, 2 міст держ підпор-я (Київ, Севас). Y Прин-п єдності забезп-я: *затв-я на кожн р-ні сукупного (звед-о) б-ту; *єдиною сис-ю дох-ів і вид-ів; *упр-я б-ом з єдиного центру – Мінфіну.

21 Сут-ь та ознаки автономності б-ів.Ключовим ел-м б-го устрою є встан-я приц0ів побуд-и б-ї сис-и. Вони мають встан-и взаємопідпор-ть окр склад-х б-ї сис-и. Прин-пи б-ї сис-и: *прин-п єдності; *прин-п автономності. Прин-п автономності озн-є що всі б-ти які форм-я в даній кр-і, є обособленими. На кожн-у р-ні склад-я і затв-я тільки належний до цього р-ня б-т. Прикл: обл рада затв-є обл б-т. Автоном-ть забезп-я чітким розмеж-ям дох-ів і вид-ів між б-ми і невтруч-ям орг0ів влади вищ р-ня в б-й процес нижч р-ня. За таких умов не має знач-я технологія б-го процесу, бо кожен б-т форм-я окр-о. Автономн-ть досяг-я за рах-к: *затв-я і вик-я кожн б-ту окремо; *чіткого розмеж-я дох-ів і вид-ів між б-ми; *необмеж-х прав місц-х орг-ів влади і упр-я у затв-ні і виконанні власних б-ів. Y За умов додерж-я прин-пу автономності втруч-я згори неможливе.

Поиск по сайту: