Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Успішне навчання математики



Бобринецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5

Ім. П. П. Шумилова

Методичні рекомендації

Підготувала вчитель математики,

Вчитель методист

Ткаченко Людмила Леонідівна

З м і с т

 

1. Вступ ………………………………………………………………3

 

2. Успішне навчання математики на сучасному етапі…………….5

 

3. Деякі прийоми навчання математики……………………………7

 

4. І ще декілька «родзинок» до уроку……………………………..17

 

5. Розробка уроків з теми «Теорема Піфагора»………………… 22

 

6. План проведення гуртка з теми «Чи потрібна нам теорема Піфагора?»……………………………………………………… 58

 

7. Література……………………………………………………… 69

 

 

В с т у п

Життя – це постійна напружена праця, а в сучасному суспільстві це ще й постійне навчання. Воно вимагає від кожної особистості самостійного та відповідального підходу до вирішення найскладніших питань сьогодення. І в цьому плані освіта відіграє дуже важливу роль. Щоб реалізуватися в суспільстві, людина повинна вчитися практично все своє життя, активно діяти і природно сприймати зміни. Тому сьогодні не досить того, щоб дитина навчаючись у школі тільки здобувала, в кращому випадку, творче засвоювала суму знань.

Сьогодні, в час високих комп’ютерних технологій, розвитку науки, потоку інформації сучасна освіта вимагає разом із засвоєнням базових знань виробити потребу в навчанні упродовж усього життя.

Сьогодення ставить перед вчителями задачу - навчити дитину використовувати здобуті знання в практичній, професійній і громадській діяльності, тобто, знання повинні стати органічною сутнісною складовою особистості, що визначають її поведінку та характер дій.

Кожен вчитель повинен пам’ятати, що розвиток особистості –це розвиток системи «людина - світ». Тобто, ми повинні навчити і виховати людину, яка зможе діяти, співчувати, розуміти свою причетність до того, що відбувається навколо неї, бути толерантною, відповідальною, накопичувати досвід розв’язання проблем, знаходити компроміс.

На мою думку, це не зовсім нові положення для нашої школи. Вони мають глибоке коріння. За Я. А. Коменським:

· « Юнацтво повинно отримувати освіту не позірну, а справжню; не поверхневу, а ґрунтовну, тобто, щоб розумна істота – людина – привчалася керуватися не чужим розумом, а власним, не тільки вичитувати чужі думки про речі і навіть заучувати і відтворювати їх у цитатах, але й розвивати в собі здібність проникати в корінь речей і виробляти істотне їх розуміння і використання. Така освіта не повинна вимагати великих зусиль, а повинна бути надзвичайно легкою» (Т.1; с. 304).

· «Всіма можливими способами треба запалювати в дітях палке прагнення до знання і до учіння. Прагнення до учіння збуджується… самими навчальними предметами, методом навчання» (1; с. 125).

· «…Поставити справу так, щоб все, що підлягає навчанню, вивчалось: 1) легко; 2) швидко; 3) ґрунтовно.

1. Легко, щоб не залякувати уми, а скоріше, щоб захоплювати їх.

2. Швидко, оскільки нам доводиться вивчати значно більше, ніж нашим предкам… і оскільки життя повинно бути проведено не в учінні, а в діяльності.

3. Ґрунтовно, щоб ми справді знали те, що знаємо, а не тільки думали, що знаємо… » (Т. 2;с. 180).

· «Щоб збуджувати прагнення до знання, насамперед, самий метод з необхідності завжди повинен бути природним. Адже все, що природне, розвивається само собою» (1; с. 126).

· «Метод навчання повинен бути піднесений до наукової теорії.» ( 1; с. 114).

Всі ці висновки, які зробив Я. А. Коменський справджувалися тоді, справджуються і сьогодні.

Кожний учитель мріє про те, щоб навчання на його уроках було цікавим для учнів.Як перетворити навчання в учіння? Як реалізувати творчі можливості дитини? Як індивідуалізувати роботу на уроці? Як кожен урок зробити цікавим і не схожим на попередні? Чи всі уроки можуть бути цікавими? Ця проблема актуальна і постійно потребує науково – методичних досліджень.

Напевно, немає однозначної відповіді на ці запитання. У світовій літературі існує безліч рецептів цікавого успішного навчання. Але всі вони так чи інакше стосуються одних постулатів, які нам добре знайомі в тому або іншому вигляді. Американський педагог Гордон Драйден із цього приводу сказав: «Ідея – це нова комбінація старих елементів. Немає нових елементів, є тільки нові комбінації». Зрозуміло, що і в моїй методиці роботи немає нічого абсолютно нового, а новизна полягає: 1) в інтеграції добре знайомих елементів педагогічних методик, прийомів і способів активного навчання, що в цілому формують цікавий і ефективний підхід; 2) в авторських напрацюваннях в аспекті моделювання уроків з використанням раціональних форм, методів та прийомів активного навчання та їх впровадження в навчальний процес; 3) в розробці позакласних заходів з математики.

Вивчення математики має сприяти формуванню загальнонавчальних умінь, чіткості і точності думки, критичності мислення, культури мовлення, виховувати алгоритмічну культуру, вміння вільно керувати своєю увагою і вміння зосереджуватися, розвивати творчі здібності учнів. З цієї точки зору, використання раціональних форм , методів і прийомів активного навчання, дає можливість більш продуктивніше організувати роботу на уроці, індивідуалізувати роботу кожного учня; сприяє формуванню і розвитку пізнавального інтересу, компетентності учнів; забезпечує більш високу активність і творчість школярів, спрямовану на досягнення максимально можливих навчальних інтересів.

Успішне навчання математики

 

Діяльність педагога – це безмежне поле, яке потребує виснажливої, але творчої праці і обдаровує щастям творіння людини. Щодня – пошук, щодня – несподіванки, то прикрі, то радісні, щодня – відкриття, які не можливі без натхнення. Як відомо, навчання – це нелегка праця. Вона вимагає багатьох спеціальних навичок, чимало сили волі. Досягнення успішного результату під час розв’язання задач – зовсім не привілей математики. Усе людське життя – це не що інше, як бажання досягти успіху в розв’язуванні все нових питань та проблем.

Що таке успішне навчання? Як досягти успіхів у навчанні? Як навчити кожну дитину вчитися? Ці питання досить риторичні. І кожен учитель не один раз задавав їх собі. Але однозначно дати відповіді на ці запитання неможливо.

Коли я приходжу в клас, бачу дитячі очі, то мені спадає на думку, що навчання кожної дитини, на відміну від обробки об’єктів неживої природи, не може бути успішним, якщо в того, кого навчають, немає бажання вчитися. Тому, на мою думку, успіх справи значною мірою залежить від бажання вчитися. Чим воно сильніше, тим успішніше йде навчання.

 


Діти і вчитель – це одне ціле. І саме під керівництвом вчителя діти йдуть у “доросле життя”. І тому кожен раз, ідучи на урок, потрібно пам’ятати, що:

- діти – це наше майбутнє;

- кожна дитина – унікальна, неповторна, своєрідна, тому необхідно визнати її “автономію”;

- завдання вчителя – не просто пройти з дітьми програму із предмета, а навчити розуміти те, про що говориш сам, і про що говорять інші, навчити логічно мислити, аналізувати, робити висновки;

- кожна дитина має право на будь-яку гіпотезу, нехай вона потім виявиться і помилковою;

- головне – це пошук, що в кінцевому результаті добре впливає на рівень і якість підготовки учнів;

- педагог існує для дітей, а не діти для педагога.

І тому принцип моєї професійної діяльності: математика для дітей, а не діти для математики.

Щоб пізнати внутрішній світ кожного вихованця і знайти індивідуальний підхід до нього, варто вивчати своїх учнів, їх можливості.

Тому, починаючи роботу з новим класом, приділяю багато уваги збору і аналізу інформації про стан знань, умінь і навичок учнів, про їх інтереси. Непомітно проводжу короткі бесіди з учнями, уважно аналізую відповіді і письмові роботи. Наприклад:

1. Що спонукає вивчати математику?

а) боюся одержати низьку оцінку;

б) прагну одержати гарну оцінку;

в) інтерес до окремих розділів;

г) тому що математика цікавий предмет

д) тому що того вимагають вчителі;

е) тому що знання з математики необхідні для моєї майбутньої професії.

2. Яка робота на уроці більше подобається?

а) слухати розповідь вчителя;

б) слухати відповіді своїх товаришів;

в) самому аналізувати, міркувати з приводу поставлених питань і завдань.

3. Яке значення має вивчення математики для оволодіння майбутньою професією?

а) ніякого;

б) вивчаючи математику, легше зрозумієш спецпредмети;

в) знання математики допомагає набути практичних навичок;

г) знання математики допоможе стати фахівцем широкого профілю.

4. Чи часто трапляється на уроках математики, що нічого не хочеться робити?

5. Чи часто при вивченні нового матеріалу звертаєтеся, крім підручника, до інших джерел, книг?

6. Чи буває так, що в школі математику вивчати цікаво, а от вдома всяке бажання зникає?

7. Якщо постає вибір: піти в кіно, погуляти або присвятити час математиці, чи часто вирішуєте питання на користь математики?

8. Чи часто користуєтеся можливістю списати домашнє завдання у друзів?

9. Чи подобається розв’язувати типові задачі, які б можна було розв’язувати за зразком?

10. Чи любите завдання, що вимагають довгих міркувань і до яких не знаєте, як підступитися?

Це дає можливість виявити сильні й слабкі сторони учнів, прогалини в знаннях, спланувати роботу в класі таким чином, щоб кожен міг себе реалізувати.

Як перетворити навчання в учіння, як реалізувати творчі можливості дитини, індивідуалізувати роботу на уроці, кожен урок зробити цікавим і не схожим на попередні? На ці та багато інших запитань я знайшла відповідь у використанні раціональних методів, форм і прийомів активного навчання.

Вибір того чи іншого методу навчання залежить від цілей навчання, змісту навчання, рівня розумової діяльності і знань учнів.

Мета: забезпечення умов для самонавчання учнів на уроці.

Провідна ідея: створення на уроці математики умов для особистісного становлення учнів, розвитку їх індивідуальності.

 

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.