Тема. Становлення української юридичної (економічної) термінології

Мета:дослідити витоки української правничої (економічної0 термінології, простежити етапи її становлення; сучасні проблеми функціонування юридичної (економічної) термінології.

Основні поняття:термін, термінологія, види термінів, походження термінів.

Завдання:з’ясувати основні джерела, шляхи формування української юридичної (економічної) термінології; встановити роль праслов’янського та загальнослов’янського фонду у формуванні української юридичної (економічної) термінології; дослідити функціонування в мові сучасного українського права запозичень (грецизми, латинізми, германізми, полонізми тощо) та їх засвоєння на різних мовних рівнях; простежити ступінь розроблення юридичної (економічної) термінології на загальнонаціональній мовній основі; з’ясувати роль державних, наукових і громадських організацій у вирішенні питань упорядкування й удосконалення української юридичної (економічної) термінології; з’ясувати причини мовленнєвих помилок у юридичних (економічних) текстах.

Література:

1. Артикуца Н.В. Джерела історичного вивчення юридичної термінології української та російської мов ХУІІ–ХУІІІ ст.//Система і структура східнослов’янських мов: Міжкаф. збірн. наук. праць УДПУ. – К., 1997.

2. Кравченко С.П. Проблемність юридичної термінології та шляхи її удосконалення// Актуальні проблеми держави і права. – Одеса, 1998. – С. 50 – 58.

3. Національні та інтернаціональні компоненти в сучасних терміносистемах. – К., 1993.

4. Сербенська О.А. З історії вивчення української юридичної термінології // Питання слов’янського мовознавства. – 1963. – № 7–8.

5. Склад і структура термінологічної лексики української мови/ Відп. ред. А.В. Крижанівська. – К., 1984.

6. Ставнюк В.В. Юридична латина: основи граматики, вибрані юридичні терміни, формули, сентенції. – К., 1997.

Алгоритм роботи над проектом:

– визначення проблеми, теми, мети;

– формулювання завдань;

– формування груп;

– продумування ходу діяльності, варіантів дослідження;

– розподіл обов’язків;

– узагальнення результатів дослідження;

– підготовка презентації;

– презентація роботи;

– оцінювання;

– рефлексія.

Опис проекту

(Для виконання проекту студенти об’єднуються у дві групи).

Група лінгвокультурологів:опрацьовує історичні джерела з питань формування професійної термінології ( договори, укази часів Київської Русі, Литовсько-Руської держави, ХУІІ–ХУІІІ ст. , періоду ХІХ–ХХ ст.); визначає форму подання опрацьованого матеріалу.

Група мовознавців:опрацьовує наукові, навчальні, фахові джерела, інтернет-ресурси, засоби масової інформації з актуальних проблем функціонування української правничої (економічної) термінології; визначає форму подання опрацьованого матеріалу.

Кінцевий продукт:

група лінгвокультурологів:доповіді з візуальним супроводом(демонстрація слайдів,де відображено дібрані матеріали з питань дослідження).

група мовознавців:презентація матеріалів науково-пошукової роботи (науково-довідкові матеріали за результатами дослідження); друковане видання.

Тема. Суддя – це закон, що говорить, а закон – це німий суддя (Цицерон)

(судовий розгляд кримінальної справи)

Мета:набути практичних навичок із підготовки судової промови; розвинути вміння синтезувати вербальні та невербальні засоби усного мовлення, структурувати публічний виступ відповідно до законів риторики; формувати вміння вибудовувати стратегії й тактики діалогічного мовлення.

Основні поняття:публічний виступ, судова промова, закони риторики, вербальні та невербальні засоби мовлення, діалог, комунікативна компетентність.

Завдання:опрацювати обвинувальний висновок кримінальної справи; скласти порядок розгляду судом кримінальної справи; підготувати виступ від імені прокурора, судді, адвоката; підготувати виступи підсудного, свідків; підготувати судовий вирок; оформити справу.

Література:

1. Закон УРСР «Про мови в УРСР». – К,1989.

2. Конституція України /ст. 10/. – К., 1996.

3. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо? – К,1994.

4. Венжинович Н.Ф. Сучасна українська літературна мова: Навч. посібник. – К., 2008.

5. Леонтьев А.А. Речь в криминалистике и судебной психологии.– М., 1987.

6. Михайловская Н.Г., Одинцов В.В. Искусство судебного оратора.– М., 1981.

7. Мозговий В.І. Українська мова у професійному спілкуванні. – К., 2008.

8. Сагач Г.М. Мистецтво ділової комунікації.– К., 1995.

Алгоритм роботи над проектом:

– визначення проблеми, теми, мети;

– формулювання завдань;

– формування груп;

– продумування ходу діяльності, варіантів дослідження;

– розподіл обов’язків;

– узагальнення результатів дослідження;

– підготовка презентації;

– презентація роботи;

– оцінювання;

– рефлексія.

Опис проекту

(Для виконання проекту студенти об’єднуються у три групи).

Група прокурорів:розглядає обвинувальний висновок кримінальної справи, готує обвинувальний виступ від імені прокурора, визначає міру покарання для підсудного.

Група суддів:розглядає судову справу, слідкує за порядком в залі, за дотриманням процесуального порядку розгляду справи, готується до участі в судових дебатах, оформлює вирок у справі.

Група адвокатів:готує виступ для захисту підсудного, питання до свідків у справі.

Кінцевий продукт:

група прокурорів: питання до свідків і підсудного, обвинувальна промова;

група суддів:питання до свідків і підсудного, вирок у судовій справі;

група адвокатів:питання до участі в судових дебатах, захисна промова.

Поиск по сайту: