Електроконтактне приварювання стрічки

Частота обертання деталі, повздовжня подача зварювальних кліщів і частота слідування імпульсів являються важливими параметрами процесу, визначають його продуктивність.

Відношення цих величин підбирають так, щоб забезпечити шість або сім зварювальних точок на 1 см довжини зварювального шва.

Рекомендуються слідуючи режими приварки металевої стрічки товщиною до 1 мм.

Сила зварювального струму І, кА (І = 16,1 – 18,1);

Тривалість зварювального циклу t_зв, с (t_зв = 0,04 – 0,08);

Тривалість паузи t_п, с (t_п = 0,1 – 0,12);

Подача зварювальних кліщів S, мм/об (S = 1,3 – 4);

Зусилля стискання електродів Р кн. (Р=1,3 – 1,6);

Ширина робочої частини зварювальних роликів В, мм (В=4 мм).

Продуктивність процесу електроконтактної приварки стрічки складає W =70 – 80 см²/хв..

Швидкість наплавки V_н, м/год

, (5.28)

де S – подача зварювальної головки, см/об (S = 0,3 – 0,4 мм/об);

Частота обертання деталі n, хв.^-1

, (5.29)

де d – діаметра деталі, мм.

Основній час наплавлення, хв.

Т_о = , (5.30)

де F_н = площа поверхні, що приварюється, см².

Орієнтовний штучний час (Т_шт, хв), який витрачається на електроконтактне приварювання стрічки тієї чи іншої деталі; можна розрахувати за формулою:

Т_шт = , (5.31)

де j - коефіцієнт використання наплавлювальної установки, (j=0,4-0,5).

Гальванічні покриття

Сила струму при нарощуванні металу визначається як

І = D_к×F_к, (5.32)

де D_к – катодна щільність струму, А/дм² (визначається умовами роботи деталі, видом покриттів, температурою і концентрацією електроліта). При хромуванні приймається D_к = 50-70 А/дм², при залізненні D_к = 20-30 А/дм².

F_к – площа поверхні, що покривається, дм².

Тривалість гальванічних операцій визначаємо за виразом

t = (t_o + t₁)×К_пз, (5.33)

де t_o – тривалість електролітичного осадження металів в ванні, год.;

t₁ – час на завантаження і розвантаження деталей, (t₁ = 0,1-0,2 год);

К_пз – коефіцієнт, що враховує підготовчо-заключний час (при роботі в одну зміну К_пз = 1,1-1,2; в дві зміни – К_пз =1,03-1,05).

Час витримки деталей визначається за формулою:

, (5.34)

де h – товщина нарощуваного шару, мм (вибирається згідно завданню з врахуванням зношення і припуску на механічну обробку);

g - щільність осаджуваного металу, г/см³ (хромування – g = 6,9 г/см³, залізнення – g = 7,8 г/см³)

С – електрохімічний еквівалент, г/А×год (хромування – С = 0,323 г/А×год, залізнення – С = 1,042 г/А×год);

h_в – вихід металу по струму (хромування 12-15%, залізнення 80-95%).

Відношення площі анода до площі катода (F_A/F_к) при залізненні і хромуванні можна прийняти 2:1.

Поиск по сайту: