Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Суспільні витрати – витрати всього народного господарства

Крива Енгеля - крива, яка показує взаємозв’язок оптимального обсягу споживання певного товару та певного рівня доходу споживача.

Вищі блага (суперіорними) –блага, для яких із зростанням доходу спостерігається збільшення обсягу споживання.

Нижчі блага (інферіорними) -блага, для яких із зростанням доходу спостерігається зменшення обсягу споживання.

Доходна, цінова, перехресна еластичність попиту - міра реакції обсягу попиту на коливання однієї з детермінант, а саме: - ціни даного товару; - ціни взаємозв’язаного з ним товару (перехресна цінова еластичність попиту); - доходу споживача (еластичність попиту за доходом)

Крива «ціна-споживання» - крива, яка поєднує всі точки оптимуму споживача, що відповідають різним величинам ціни.

Блага Гіффена – товари, обсяг попиту яких зростає при зростанні ціни.

Блага Веблена – товари, обсяг попиту на які знаходиться в прямій залежності від їх ціни.

Ефект доходу - зміна обсягу споживання блага, що є результатом зміни реального доходу, яка сталася внаслідок зміни ціни на це благо.

Ефект заміни - зміна обсягу споживання блага, що є результатом відносного подорожчання(здешевлення)цього блага щодо інших благ.

Виробництво - процес перетворення виробничих ресурсів(факторів)на економічні блага(продукти).

Технічно ефективний план виробництва - процес є тех-но ефективним, якщо не існує жодного іншого способу, при якому для виробництва даного обсягу продукції витрачається менша кількість хоча б одного ресурсів за умови незбільшення інших видів ресурсів.

Виробнича функція - співвідношення між будь-якою комбінацією факторів виробництва і максимально можливим обсягом продукції.

Сукупний продукт зміного фактора вир-ва- обсягу випуску продукції, що припадає на певну кіл-ть даного фактора вир-ва.

Середній продукт-обсяг випуску продукції, що припадає на одиницю змінного фактора вир-ва.

Граничний продукт - приріст загального обсягу випуску продукції, здобутий завдяки збільшенню використання змінного фактора вироб-ва на одну додаткову одиницю за незмінної величини всіх інших факторів вироб-ва.

Закон спадної віддачі(продуктивності) змінного фактора виробництва: залучення до процесу виробництва все більшої додаткової кіл-ті зміного ресурсу призводить з рештою до того, що віддача кожної наступної одиниці зміного ресурсу буде менша за віддачу попередньої одиниці цього ресурсу.

Ізокванта - крива, на якій показані всі комбінації виробничих факторів, використання яких забезпечує однаковий обсяг випуску продукції.

Гранична норма техногогічного взаємозаміщення(MRTS) показує, від якої кіл-ті одного ресурсу треба відмовитись, якщо для даного технічно ефективного обсягу випуску використати додаткову одиницю іншого ресурсу.

Витрати виробництва - вартість усіх факторів виробництва, що витрачаються для виготовлення та реалізації певної кіл-ті продукції, а такождля підтримки у працездатному стані існуючих виробничих потужностей.

Внутрішні витрати - пов'язані з використанням факторів виробника, які перебувають у власності самої фірми (грошовий капітал, обладнання).

 

Зовнішні витрати (явні)- це витрати підприємця на придбання ресурсів, які не належать даній фірмі. Наприклад, заробітна плата найманих працівників, витрати на придбання сировини, устаткування, сплата податків тощо.

Суспільні витрати – витрати всього народного господарства

Ізокоста- лінія, кожна точка якої відображає однакову суму витрат за різних варіантів поєднання двох ресурсів у виробничому процесі.

Функція витрат –являє собою функціональний зв'язок між обсягом виробництва та величиною загальних витрат.

Економічна ефективність виробництва- випуск даного обсягу продукції з мін. Середніми витратами або випуск максим. Обсягу продукції за даного обсягу виробн. ресурсів.

Загальні витрати(TC) -сума постійних(фіксованих) і змінних витрат.

Постійні витрати - такі, величина яких не залежить від зміни обсягу виробництва.

Змінні витрати - називають витрати, величина яких знаходиться в залежності від зміни обсягу виробництва.

Середні сукупні витрати(ATC)- кіл-ть сукупних витрат вироб-ва, що припадає на одиницю вип.

Середні постійні витрати(AFC)- кіл-ть постійних витрат вироб-ва, що припадає на одиницю випуску продукції.

Середні змінні витрати(AVC)- кількість замінних витрат виробництва, що припадає на одиницю випуску продукції.

Граничні витрати- це витрати, котрі додатково потрібні для виробництва кожної одиниці продукту понад визначений обсяг.

Мінімальний ефективний розмір – це той найменший обсяг виробництва, за якого фірма може мінімізувати свої довгострокові середні витрати.

Аксіома ненасичуваності:при інших рівних умовах споживач надає перевагу більшій кількості даного блага ніж меншій.

Аксіома повної упорядкованості: при наявності двох різних наборів благ споживач завжди надає перевагу одному з них або визнає їх рівноцінними.

Гранична норма заміщення -показує, від якої кіл-ті одного блага (вона розміщена по осі У) згоден відмовитися споживач, щоб збільшити кіл-ть іншого блага (по осі Х) на одиницю за незмінної корисності від набору благ.

Другий закон Госсена:раціональний споживач в умовах обмеженості бюджету так здійснює свій вибір, щоб кожний товар, який він придбає, приніс йому однакову граничну корисність пропорційну ціні товару.

Економічна модель –спрощене відображення економічних явищ та процесів за допомогою рівнянь та графіків, які відображають взаємозалежності різних економічних змінних.

Економічне благо –засіб задоволення економічних потреб, невід’ємною рисою якого є обмеженість.

Еластичність випуску від масштабу –показує на скільки відсотків змінюється обсяг випуску при збільшенні масштабу виробництва на 1%.

Еластичність по змінному фактору:

Зростаюча віддача від масштабу -якщо при збільшенні всіх виробничих ресурсів в разів випуск збільшується в разів, де .

Ізокліналь– лінія, що поєднує точки оптимумів.

Крива виробничих можливостей -лінія, що показує всі максимально можливі комбінації виробництва двох товарів за фіксованого використання ресурсів та даного рівня розвитку технології.

Модель господарського кругообігу –показує, як обмеженість ресурсів обмежує можливості підприємств виробляти більше і, як наслідок, обмеженість ресурсів породжує обмеженість доходів.

Неявні витрати –витрати фірми на використання власних (неоплачуваних) ресурсів. Включають недоотримані підприємцем доходи при найвигіднішому альтернативному застосуванні власних ресурсів.

Однорідна виробнича функція –якщо при збільшенні всіх виробничих ресурсів в разів випуск збільшується в разів, так що .

Перший закон Госсена:гранична корисність блага спадає.

Постійна віддача від масштабу -такий ефект масштабу, за яким обсяг випуску продукції та обсяг використання ресурсів змінюються в однаковій пропорції.

Потреби –нужда в чому-небудь, необхідному для підтримки життєдіяльності та розвитку особи, фірми, повної людської спільноти чи суспільства в цілому. Вона виступає спонукою до активних дій, які дають можливість домогтися задоволення цієї потреби.

Раціональність –поведінка, за якої суб’єкт максимізує задоволення своїх потреб, виходячи із наявних у його розпорядженні ресурсів.

Ринковий попит –сума індивідуальних попитів, що пред’являються на окремий товар при різних цінах за певний проміжок часу.

Рівноважна ціна –ціна, за якої попит і пропозиція урівноважуються. Завдяки рівноважній ціні споживачі купують більше і дешевше, а виробники продають більше й дорожче, ніж готові були б це зробити.

Рівноважний обсяг – ситуація, коли підприємці пропонують за певною ціною рівно стільки товарів, скільки споживачі готові купити.

Спадна віддача від масштабу -якщо при збільшенні всіх виробничих ресурсів в разів випуск збільшується в разів, де .

Спеціалізація – концентрація діяльності в тих галузях виробництва, в яких індивід або фірма мають певні природні або надбані переваги.

Трансакційні витрати -витрати у сфері обміну, пов’язані з передачею прав власності.

Фірма– суб’єкт господарювання, що виробляє економічні блага з метою одержання прибутку, використовуючи обмежені ресурси.

Ізопрофіта – геометричне місце точок різних комбінацій обсягів випуску та витрат ресурсів, що забезпечують рівновеликий прибуток.

Математично ізопрофіта це:

 




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.