Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Емпіричний і теоретичний рівні засвоєння учнями навчального історичного матеріалу



Поняття емпіричного та теоретичного рівнів пізнання та засвоєння інформації пов'язані з різними підходами до предмета і способу вивчення певних подій, явищ і процесів.

На емпіричному рівні школярі працюють з фактами, представленими в підручниках, наочних посібниках й інших джерелах, що містять відомості про важливі події і явища, їхні особливості і атрибути. На цьому ступені пізнання вони засвоюють головні історичні факти у ви-і ляді цілісних, нерідко емоційно забарвлених образів, а неголовні - у необразній словесній формі. У цілому, емпіричне вивчення минулого необхідне для збагачення школярів запасом різноманітних фактичних знань, розвитку пізнавальних процесів: аналітико-синтетичного сприйняття, образної пам'яті, репродуктивної і творчої уяви, образного мислення, формування інтересу до предмета, для навчання прийомам самостійної навчальної роботи. Нагадаємо, що на емпіричному рівні здатні працювати всі учні, а для слабких він є необхідною сходинкою до оволодіння основами предмета.

Від емпіричного засвоєння певної групи подібних фактів школярі піднімаються до визначення ознак поняття, розуміння його сутності, формулювання зв'язків та тенденцій історичного розвитку, тобто до теоретичного рівня засвоєння навчального матеріалу.

Подумайте

Працюючи в трійках, визначте, за якими критеріями можна порівняти емпіричний та теоретичний рівні засвоєння історичного матеріалу. Виконайте порівняння у вигляді таблиці і представте її групі.

На емпіричному рівні історичні факти засвоюються учнями у вигляді історичних уявлень про історичні постаті, спосіб повсякденного життя людей, їхні дії та вчинки, місця історичних подій та час їх протікання, кількість учасників тощо. Історичні уявлення - це результат складної психічної діяльності: відчуттів, сприйняття, пам'яті, уяви, емоцій, осмислення, що утворюють у свідомості дитини картину, яскравий образ минулого. Історичний образ - це почуттєво-емоційний та раціонально-логічний відбиток історичної дійсності у свідомості дитини, існуючий у вигляді уявлення про речі, людей, оточуюче середовище, історичну подію.

Відповідно до змісту історичного матеріалу і характеру усвідомлення його учнями розрізняють види історичних уявлень: 1) кількісні, 2) локальні (просторові); 3) хронологічні (часові); 4) образні; 5) логічні.

Розглянемо кожен з названих видів на прикладах:

1)для того щоб створити кількісні уявлення про стан аграрного питання в Україні напередодні Першої світової війни, учитель може надати таку інформацію: у 1914 році 5 тисяч поміщиків в Україні володіли в середньому по 1600 десятин землі кожний, у той час як 2 млн селян мали наділи в середньому по 2 десятини кожен;

2)для створення просторових уявлень про природні умови життя стародавніх єгиптян може бути запропонований наступний опис: «Стародавній Єгипет - це південна жарка країна, де не буває зими. Там тільки три пори року. Коли у нас весна і початок літа, на берегах Нілу стоїть велика жара. Вітер з пустелі покриває сірим пилом дерева, траву, тварин та людей. Засуха закінчується, коли розпочинається підвищення рівня води в Нілі, оскільки у верхів'ях річки йдуть тропічні зливи і у горах тане сніг. Ніл розливається і затопляє долину. До початку листопада Ніл повертається у свої береги, погода стає прохолоднішою, але температура повітря не знижується більше ніж 20-25 °С»;

3)для формування часових уявлень про тривалість війни учитель пропонує учням такі дані: Велика Вітчизняна війна тривала 1418 довгих днів і ночей;

4)образне уявлення про зовнішність давньоруської княгині Ольги допоможе сформувати такий текст: «Образ княгині Ольги доніс до нас давньоруський живописець. З фрески у Софійському соборі на нас дивиться досить суворе обличчя: великі очі, тоненькі, темні, трохи вигнуті брови, прямий, правильної форми ніс, владного вольового образу княгині додає дуже виразний рот із щільно стуленими тонкими губами. Зображена Ольга у сукні світло-салатового кольору»;

5)логічне уявлення, що буде основою для розуміння учнями причин перемоги Б. Хмельницького можна формувати, наприклад, за допомогою такого тексту: «Військо Яна Казиміра наближалось до містечка Зборова. Воно розтяглося на багато кілометрів. Богдан Хмельницький вирішив скористатися з такої ситуації та атакувати польське військо. Кінні козацькі й татарські загони несподіваним ударом з тилу і флангів атакували королівські війська. У польських лавах почалася паніка. Польські полки, не маючи змоги допомагати один одному, потрапляли в оточення і гинули» (Власов В.С. Історія України: 8 клас. - К., 2001. - С. 106).

Подумайте: Працюючи в парах, підберіть приклади до кожного типу історичних уявлень в тексті підручника історії. Об'єднайтеся в четвірки, обміняйтесь результатами роботи та перевірте за текстом підручника з методики правильність виконання вами завдання. Результати роботи представте академгрупі.

Створення і збагачення історичних уявлень у свідомості дитини має велике виховне значення. Картини минулого викликають сильні почуття: ненависть, співчуття, захоплення, натхнення. Яскраві образи минулого впливають на формування життєвих ідеалів, емоційно-ціннісних орієнтацій учня, його поведінку, слугують засобом громадянського і морального виховання.

Процес формування історичних уявлень у навчанні є достатньо складним. По-перше, це пов'язано зі специфікою предмета вивчення. Ми не маємо змоги забезпечити учневі безпосереднє знайомство, сприйняття предмета вивчення - історичної події чи явища, оскільки вони залишились у минулому. Інформація надається учням лише в опосередкованій формі як розповідь учителя про події, в тексті підручника, документі, через аудіо чи візуальні засоби навчання тощо. Адже є небезпека викривлення чи суб'єктивної інтерпретації інформації, що передається.

По-друге, на основі вивчення кожної історичної події, навіть невеликої за своїм масштабом та тривалістю, можна створити безліч уявлень. Проте вчитель та учні обмежені рамками програми та кількістю часу на її засвоєння. Тому історичні уявлення, що формуються, повинні ретельно відбиратися і відображати цілісну картину історичної події, явища, процесу, епохи через 1-2 яскравих образи.

По-третє, процес створення уявлень потребує обов'язкового впливу інформації на емоційно-чуттєву сферу учня, оскільки картини минулого у свідомості учня мають стати емоційно забарвленими та особистісно цінними для школяра. Тому вчителю слід відбирати прийоми і засоби навчання, що можуть забезпечити такий ефект.

 

Подумайте:Проведіть «мозковий штурм» з питання: як вчитель може подолати складності у процесі формування історичних уявлень учнів.

 

Учитель має відтворювати у навчанні декілька етапів формування історичного образу історичної події, явища, процесу:

1) актуалізація минулих слідів сприйняття подібної інформації у свідомості учня або минулого чуттєвого досвіду. На методичному рівні це означає, що до сприйняття нового учнів треба підготувати, оживляючи в пам'яті опорні («старі») образи та уявлення, які пов'язані з тими, що підлягають засвоєнню, шляхом бесіди, демонстрування наочності, читання тексту тощо;

2) надання інформації про історичний факт у вигляді яскравої розповіді про зовнішню сторону протікання події, процесу. Така інформація може бути представлена у вигляді історичної пам'ятки (наприклад, предмета побуту конкретної епохи), малюнка, креслення, рольової сценки, що її розігрують учні, фрагмента тексту художньої літератури тощо. На цьому етапі учням має бути забезпечена можливість первинного сприйняття факту в цілому;

3)по елементний розгляд створеного первинного образу, формування окремих видів уявлень, відповідаючи за допомогою різних прийомів і засобів навчання на питання: скільки, хто, як, де, коли, яким чином;

4) перехід учнів до цілісного образу - картини історичного минулого - явища, процесу, епохи - на основі сформованих окремих видів уявлень. З цією метою учитель має повернутись до первинного джерела інформації (яке використовувалось на першому етапі) та з'ясувати, що змінилось в уявленнях учнів, за допомогою бесіди чи групового обговорення;

5) закріплення уявлення в пам’яті учнів шляхом надання їм можливості екстеріоризації (виведення у зовнішній план, «матеріалізації») створеного образу. Для цього можна запропонувати два типи завдань: на вербалізацію образу у вигляді опису, розповіді, характеристики тощо або на малювання, макетування, ліплення образу тощо. Причому дітям бажано дати можливість вибору завдання відповідно до бажання та особливостей типу сприйняття.

Подумайте

Працюючи в парах, обговоріть, чи можна порушувати даний алгоритм формування історичного образу. Свою думку обґрунтуйте і представте групі.

Отже, історичні уявлення акумулюють не тільки інформацію про факт, а й пов'язані з нею емоції, не тільки інформацію про зовнішню сторону подій, процесів, явищ, а й про їхню сутність, логіку розвитку. Вони складають підґрунтя до переходу на теоретичний рівень пізнання, на пояснення історичних фактів. Чим більш широкими є історичні уявлення учня, тим змістовнішою є система понять, сформованих на їх основі.

У практиці навчання зв'язок між фактами і теорією виявляється в індуктивному і дедуктивному способах пізнання історії. Індуктивним шляхом учні «піднімаються» до теоретичного засвоєння матеріалу. Такі знання учні отримують у вигляді «відкритої теорії» як готовий результат логічної обробки фактів ученими-істориками, авторами шкільних посібників чи учителями, або формулюють їх самостійно, аналізуючи теорію, «приховану» у фактах. В останньому випадку поняття і судження учнів набувають більш переконливого й особистісно значимого характеру, істотно розвивають їхні розумові здібності, зміцнюють інтерес до вивчення минулого.

Менш традиційним у навчанні історії є дедуктивний шлях пізнання, коли, спочатку засвоївши узагальнені теоретичні знання, учні на їх основі знайомляться з новим фактичним матеріалом, відзначають, знаходять у фактах ознаки засвоєних понять, «підводять» нові факти під відоме поняття. У такому випадку факти засвоюються більш осмислено, а теоретичні положення конкретизуються і проясняються.

Подумайте

Працюючи в парах, визначте, в якому з наведених прикладів запропоновано індуктивний, а де - дедуктивний шляхи пізнання:

1) «...у 1578р. в Острозі було створено школу. Давні слов'янські традиції поєднувалися тут із надбанням тогочасного європейського шкільництва. В острозькій школі ґрунтовно вивчалися мови - церковнослов'янська, грецька і латина. Викладалися в ній і сім вільних наук — граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія, музика... Отже, потужний освітній рух згуртовував позбавлений власної державності український народ, підносив його свідомість, сприяв утвердженню визвольних ідей» (Власов В. Історія України: 8 клас / За ред. Ю.А. Мицика: Навч. посібник. - К.: А.С.К., 2002. - С. 81, 87).

2) «Перемога Франції у Столітній війні (1337-1453) створила передумови для завершення об'єднання країни в єдину державу. Із формуванням постійної (регулярної) армії королівська влада одержала можливість втілювати незалежну політику». (Бірюльов І.М. Всесвітня історія. Нові часи (XVI - кінець XVIII ст.): Підручн. для 8-го кл. серед, шк. - К.: Генеза, 2001. - С. 41). Розглянемо ці тенденції на конкретних прикладах...

 

Різні за обсягом узагальнення поняття формуються по-різному. Розглянемо ці особливості більш докладно. Обсяг і складність теоретичних знань учнів зростає від класу до класу. Якщо на початкових ступенях історичної освіти переважають конкретно-історичні поняття та зв’язки, то наприкінці основної школи головне місце посідають загальноісторичні та соціологічні поняття, причинно-наслідкові та інші зв’язки і тенденції історичного розвитку.

Процес формування конкретно-історичних понять має відбуватись за такими етапами: введення вчителем терміна поняття та його доступного визначення; конкретизація поняття на прикладах; перевірка рівня засвоєння його учнями. Поняття вважається засвоєним, якщо учень може правильно пояснити зміст поняття, дати власне визначення (своїми словами), застосовувати дане поняття при вивченні нових фактів. Як правило, для цього достатньо одного-двох уроків. Якщо поняття засвоюється індуктивно, то вчитель на початковому етапі забезпечує умови для визначення його ознак і сутності учнями на основі аналізу певної кількості відповідних фактів.

Загальноісторичні та соціологічні поняття формуються при вивченні цілої теми, розділу курсу, інколи розвиваються і збагачуються протягом декількох років навчання. Вони можуть формуватись як дедуктивним, так і індуктивним шляхом, однак переважає за відсутністю часу дедукція. Основними етапами такої роботи є:

1) виокремлення на основі розбору і аналізу конкретних фактів сутнісних ознак поняття, введення терміна та визначення поняття на основі цих ознак, конкретизація визначення іншими фактами. Метою цього етапу є первинне сприйняття поняття учнями через пояснення вчителя (тексту), відтворення та запам'ятовування учнями визначення поняття та його ознак. Характер діяльності учнів на цьому етапі - репродуктивний, відтворюючий;

2) розкриття ознак поняття після пояснення вчителя через відтворення школярами конкретних фактів; самостійна конкретизація поняття відомими фактами. Діяльність учнів поступово переходить на рівень перетворення інформації на відомому матеріалі, первинного застосування поняття;

3) застосування поняття та його ознак на основі самостійного порівняння, узагальнення відомих фактів, доведення чи спростування тощо. Вчитель може застосовувати для цього завдання типу: на основі фактів, документа тощо доведіть, що це саме дане поняття; підтвердіть фактами суттєві ознаки даного поняття в історичному явищі; порівняйте дані явища на основі ознак поняття та визначте спільне та відмінне; згрупуйте подібні явища відповідно до ознак поняття тощо. Діяльність учнів ускладнюється, хоча залишається перетворюючою на відомому для них навчальному матеріалі;

4) перенесення (використання, оперування) поняття для самостійного пояснення нових окремих подій, явищ, які вивчаються на уроці. Опрацювання учнем поняття на такому рівні пов'язане з творчо-пошуковою і творчою діяльністю і потребує розвинених пізнавальних умінь учнів і постановки відповідних завдань.

Подумайте

Працюючи в парах, обговоріть, чи можна порушувати даний алгоритм формування понять. Свою думку обґрунтуйте і представте групі.

 

Етапи формування в учнів розуміння історичних зв'язків та тенденцій історичного розвитку є аналогічними формуванню понять.

Перевірте себе:

1) Що таке історичне уявлення?

2)Якими є види історичних уявлень?

3)Якими є основні етапи їх формування?

4)Як пов'язано формування у свідомості учнів уявлень, понять і зв'язків?

5)Якими є етапи формування історичних понять і зв'язків?

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.