Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Тема 23. Правове регулювання зовнішньоекономічної



Діяльності

Задача 1

АТЗТ “Промінь” (резидент України), яке здійснює зовнішньоекономічну діяльність з країнами Європи, було притягнуто до адміністративно-господарської відповідальності. В результаті перевірки АТЗТ “Промінь” податковою інспекцією було встановлено, що підприємство має валютний рахунок за межами України, але ним не було надано у встановлений термін інформації до НБУ.

1. Порядок відкриття валютного рахунку за межами України.

2. Чи є правомірним притягнення АТЗТ “Промінь” до відповідальності?

Таблиця 23.1

 

Приклад розв’язання задачі

 

№ з/п Алгоритм Вимоги законодавства і рішення питання
АТЗТ “Промінь” не повідомило НБУ про відкриття валютного рахунку за межами України Декрет КМУ “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” регламентує відносини щодо валютного регулювання і валютного контролю
Чи правомірні дії АТЗТ “Промінь”? Згідно із п. 4 ст. 5 Декрету КМУ “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” розміщення валютних цінностей на рахунках і у вкладах за межами України потребує індивідуальної ліцензії НБУ
Чи є правомірним притягнення АТЗТ “Промінь” до відповідальності? Відповідно до ст. 16 Декрету КМУ “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” вчинення цих дій без відповідного дозволу (ліцензії), якщо відповідно до цього Декрету та інших актів валютного законодавства наявність такого дозволу (ліцензії) є обов’язковою, тягнуть за собою адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством України. До резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції): за здійснення операцій з валютними цінностями, що потребують одержання ліцензії Національного банку України згідно з пунктом 4 статті 5 цього Декрету, без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України – штраф у сумі, еквівалентній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій

 

 

Задача 2

Між ДП “Асоціація дитячого харчування” (резидент Росії) та ТОВ “Кроха” (резидент України) було укладено договір, відповідно до якого ДП “Асо-ціація дитячого харчування” зобов’язалося поставити продукцію дитячого харчування на суму 500 тис. грн. Догорів було оплачено в призначений строк та у повному обсязі, але продукцію ТОВ “Кроха” було отримано лише через 10 днів після строку поставки. В задоволенні вимоги ТОВ “Кроха” про сплату санкції за порушення строку поставки було відмовлено. ДП “Асо-ціація дитячого харчування” пояснювало затримку в поставці аварією на залізничній дорозі. ТОВ “Кроха” звернулося до суду. Справу було передано на розгляд в Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгівельно-промисловій палаті України.

1. Дайте правовий аналіз ситуації.

2. Чи є вимоги ТОВ “Кроха” обґрунтованими?

 

Задача 3

Фірма “Гольфстрім” (резидент України) здійснювала торгівлю опалювальними системами німецького виробництва на території України. ТОВ “Тепло” (резидент України), що займається виробництвом та реалізацією аналогічних опалювальних систем та має спеціальну ліцензію (опалювальні системи вітчизняного виробництва), подало позов до суду за незаконні дії фірми “Гольфстрім” (ціна продукції фірми набагато нижча за ціну ТОВ “Тепло”). ТОВ “Тепло” звернулося до Антидемпінгового комітету з приводу захисту національного товаровиробника від демпінгового імпорту.

1. Що передбачає спеціальна ліцензія на здійснення зовнішньоекономічної діяльності?

2. Яке рішення повинен винести Антидемпінговий комітет з приводу захисту національного товаровиробника?

 

Задача 4

ТОВ “Каіс” (резидент України) та “Франчайзінгруп” (резидент Росії) уклали контракт купівлі-продажу комбайнів на суму 500 тис. американських доларів. Гроші було перераховано на валютний рахунок ТОВ “Каіс” через 4 місяці після митного оформлення товару. В результаті перевірки інспектором валютного відділу податкової інспекції було складено акт, який передбачав відповідальність ТОВ “Каіс” за нездійснення заходів щодо витребування заборгованості за зовнішньоекономічним контрактом.

1. Чи є правомірним акт податкового інспектора?

2. Який строк сплати заборгованості за зовнішньоекономічним контрактом?

3. Яку відповідальність передбачено за порушення строку сплати заборгованості за зовнішньоекономічними контрактами?

 

Задача 5

ПП “Спецхолодмонтаж” (резидент України) та корпорація “Вюрт” (резидент Польщі) уклали міжнародний договір, відповідно до якого корпорація “Вюрт” повинна була поставити лінії АКБ-102. Сума контракту становила 700 тис. доларів. Продукцію було поставлено в строк, але ПП “Спецхолодмонтаж” висунуло умову провести розрахунки за допомогою векселя. Корпорація “Вюрт” відмовилася від форми розрахунків векселем, посилаючись на те, що умови проведення розрахунків векселем не було передбачено укладеним зовнішньоекономічним контрактом.

1. Дайте правовий аналіз даній ситуації?

2. Чи є обґрунтованими вимоги ПП “Спецхолодмонтаж”?

Задача 6

Вітчизняне підприємство “Кассіопея” уклало зовнішньоекономічний договір щодо купівлі-продажу декількох партій натуральної сировини, необхідної для виготовлення декоративної косметики, з іноземним підприємством “Sofi”. В договорі не було узгоджено ціну, за якою повинна здійснюватися продаж зазначеного товару.

1. Чи може бути зовнішньоекономічний договір внаслідок відсутності ціни бути визнаний неукладеним?

2. Яким чином визначається ціна на товар (роботу, послугу) при її відсутності в господарському договорі?

3. Що являють собою істотні умови зовнішньоекономічного договору?

Задача 7

Згідно з контрактом №1 від 19 жовтня 2001 року ТОВ “ОТТО” поставлена покупцю нерезиденту ЗАТ “Оптово-розничная торговая и производственная фирма “Кубаньоптпродторг”. (Російська Федерація) конструкторський набір зверхлегкого літака Х-32 “Бекас” на умовах EXW Харків. Оплата за поставлений товар проведена в іноземній валюті.

1 квітня 2002 року ДПІ (відділ організації перевірок по відшкодуванню ПДВ управління податкового аудиту і валютного контролю) представлений ТОВ “ОТТО” акт про проведення перевірки правильності визначення суми ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з бюджету ТОВ “ОТТО”.

В акті зазначалось, що ТОВ “ОТТО” неправильно визначило розмір ПДВ, який підлягає відшкодуванню з бюджету, тому як не включило в податкові зобов’язання суму ПДВ, яка підлягає сплаті за контрактом із ЗАТ “Оптово-розничная торговая и производственная фирма “Кубаньоптпродторг” за ставкою 20%. До такого висновку ДПІ дійшло посилаючись на пп. 6.2.1 ст. 6 Закону України від 03.04.97 р. №168/97-ВР “Про податок на додану вартість”, згідно з яким операції з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України, оподатковуються за нульовою ставкою. При цьому товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою вантажно-митною декларацією. А ТОВ “ОТТО” не є експортером, тому як ЗАТ “Оптово-розничная торговая и производственная фирма “Кубаньоптпродторг” отримала товар на складі продавця.

1. Порівняйте правові категорії – зовнішньоекономічна і зовнішньоторговельна діяльність, експорт товару.

2. Яке правове значення мають Правила “ІНКОТЕРМС”? Проаналізуйте правила ІНКОТЕРМС за чотирма групами: E, F, C, D, а саме:

коли продавець вважається таким, що виконав свої зобов’язання за поставкою товарів;

хто проводить очистку товару для експорту й імпорту, виконує митні процедури і несе пов’язані з цим витрати та ризики;

хто організовує і оплачує перевезення товару, а також несе при цьому ризики загибелі або пошкодження товару;

які документи необхідні у зв’язку з поставкою товару, хто, за чий рахунок і як їх передає;

яка упаковка необхідна для товару та хто її забезпечує?

Задача 8

ВАТ “Машинобудівний завод” (далі Постачальник) поставив Угорській компанії “Кірем” (далі Покупець) медичні діагностичні прилади на суму 120 000 доларів США на умовах товарного кредиту на 50 днів з моменту передачі товару покупцю. У свою чергу через 20 днів Покупець поставив Постачальнику за іншим контрактом сенсорні індикатори, які використовуються в продукції останнього, на загальну суму 101 000 доларів США з умовою оплати протягом 30 днів з моменту передачі товару. Виконуючи свої обов’язки по оплаті за медичне діагностичне обладнання, Покупець сплатив Постачальнику 19 000 доларів США, щодо решти суми направив письмове повідомлення про залік однорідних вимог. У зв’язку з цим просив вважати взаємні розрахунки повністю проведеними.

Постачальник погодився з заліком взаємних однорідних вимог і не звертався до господарського суду щодо сплати за медичне діагностичне обладнання.

Через шість місяців за результатами перевірки дотримання податкового та валютного законодавства ДПІ не погодилася з проведеним заліком взаємних однорідних вимог і направила ВАТ “Машинобудівний завод” рішення повідомлення про наявність податкової заборгованості – сплаті неустойки у вигляді пені за несвоєчасне повернення валютної виручки та сплати штрафних санкцій за таке порушення.

1. Який порядок розрахунків в іноземній валюті за зовнішньоекономічним контрактом?

2. Чи допустимі заліки взаємних однорідних вимог у зовнішньоекономічній діяльності ?

3. Що таке новація договору? Чи допускається новація зовнішньоекономічного контракту?

4. Проаналізуйте дії податкового органу.

Задача 9

Комбінат будівельних матеріалів “Епіцентр” прийняв рішення про придбання контрольного пакета акцій, які продавалися внаслідок додаткової емісії польського підприємства (акціонерного товариства) з виробництва шпалер “Шпалерня”. З цією метою був укладений контракт купівлі-продажу акцій, згідно з яким у рахунок оплати за акції КБМ “Епіцентр” передає до статутного фонду АТ обладнання по контролю за якістю на суму 500 000 злотих та іноземну валюту – 800 000 доларів США.

З метою забезпечення повного контролю над АТ “Шпалерня” між цими ж сторонами був укладений ще один контракт, згідно з яким “Епіцентр” викупляло емітовані ним акції, і раніше придбані АТ “Шпалерня” (що складає 25% статутного фонду “Епіцентр”), на загальну суму 200 000 доларів США.

Підприємство “Епіцентр” на виконання контрактів подало заявку до банку про придбання іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку. Відвантажило обладнання по контролю за якістю. Але банк відмовив у купівлі іноземної валюти.

Митниця відмовила в митному оформленні вивозу обладнання по контролю за якістю.

1. Який порядок здійснення інвестицій за кордон?

2. Охарактеризуйте режим здійснення іноземного інвестування на території України?

3. Чи правомірно відмовив банк в купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України? Якщо так, то чому?

4. Чи правомірно відмовила митниця в митному оформленні обладнання по контролю за якістю на вивіз? Якщо так, то чому?

5. Порівняйте правову природу двох контрактів купівлі-продажу акцій.

Задача 10

Державне казенне підприємство “Оптико-механічний завод” у січні 2000 року склало контракт з приватною фірмою “Індіан-Інтернешнл” на поставку оптичних лінз на умовах FCA до м. Харків на загальну суму 40 000 доларів США. Вантажоотримувач – польське підприємство високоточного обладнання “Польськамедсервіс”. При цьому умовами контракту передбачалося, що оплата здійснюється за поставлені лінзи поетапно:

40% – передплата;

60% – протягом 60 днів з моменту поставки.

Сторони домовилися, що “все, що не врегульовано цим контрактом, регулюється чинним законодавством України”. При цьому у разі виникнення спору, спір передається на розгляд до Міжнародного комерційного арбітражного суду, місце розгляду справи – м. Стокгольм, мова судочинства – англійська.

У зв’язку з невиконанням своїх обов’язків по оплаті 60 % приватною фірмою “Індіан-Інтернешнл” у зазначені в контракті строки, постачальник приступив до розшуку засновника покупця – Рашида А. З цією метою:

звернувся з відповідним запитом до посольства Індії в Україні;

звернувся з листом до “Інтерполу”;

звернувся з відповідною скаргою до Міністерства внутрішніх справ Індії.

Усі ці інстанції зрозуміло віднеслись до підприємства-постачаль-ника, але відповіли, що Рашид А. не проживає за зазначеною адресою в Індії понад 1 року, знаходиться в розшуку правоохоронними органами по звинуваченню в згвалтуванні.

Державна податкова інспекція направила повідомлення про наявність податкового боргу у зв’язку з несвоєчасним поверненням валютної виручки державним казенним підприємством “Оптико-механічний завод”.

Не погоджуючись з цим рішенням-повідомленням, державне казенне підприємство “Оптико-механічний завод” звернулося до господарського суду Харківської області про визнання його недійсним, вказуючи, що як постачальник воно здійснило всі необхідні дії для повернення валютної виручки.

1. Які вимоги до форми зовнішньоекономічного контракту встановлюються законодавством України?

2. Що таке арбітражне застереження? Його значення. Проаналізуйте можливі варіанти оптимальних арбітражних застережень.

3. До якої групи відносяться базисні умови поставок FCA. Проаналізуйте їх зміст, права і обов’язки Покупця та Постачальника.

4. Які вимоги до розрахунків в іноземній валюті в зовнішньоекономічній діяльності встановлюються законодавством України? Проаналізуйте їх значення.

5. Які наслідки несвоєчасного повернення валютної виручки за зовнішньоекономічними договорами? Які види відповідальності передбачені законом за такі порушення? Чи поширюються строки позовної давності на такі правовідносини?

6. Які форми розрахунків та платіжні умови ви вважаєте найбільш оптимальними в зовнішньоекономічних відносинах?

7. Які органи розглядають такі спори та який порядок судового розгляду спорів у зовнішньоекономічні діяльності?

8. Чи правомірні дії Державної податкової інспекції?

 

Задача 11

ТОВ “Агат” (резидент України) на підставі договору консигнації здійснювало продаж на території України товарів виробництва фірми “Енріч” (резидент Казахстану). В договорі було визначено, що кошти, отриманні ТОВ “Агат” за реалізовану продукцію, перераховуються фірмі “Енріч” на її письмову вимогу.

На кошти на рахунках ТОВ “Агат” на підставі постанови державного виконавця було накладено арешт. ТОВ “Агат” подало скаргу до господарського суду на дії виконавця і вимагає зазначену постанову скасувати. Свої вимоги ТОВ “Агат” обґрунтовувало тим, що кошти, на які було накладено арешт, не перебувають у її власності, оскільки отримані на підставі договору консигнації.

1. Дайте правову характеристику зазначеній ситуації?

2. Чи обґрунтовані вимоги ТОВ “Агат”?

3. Обґрунтуйте вимоги ТОВ “Агат” і дії державного виконавця?

4. Що необхідно було передбачити у договорі консигнації для того, щоб обґрунтованість вимог ТОВ “Агат” не викликала сумнів?

Задача 12

Між ТОВ “Алтин” (резидент України) та фірмою “Тургар” (резидент Німеччини) було укладено контракт, відповідно до якого ТОВ “Алтин” зобов'язалося поставити 500 тонн зернових. Фірма "Тургар" зобов'язалася перерахувати кошти на валютний рахунок ТОВ “Алтин” не пізніше 25 серпня 2003 року. Контракт було укладено у м. Харків в двох примірниках, підписаних шляхом факсимільного підпису.

Фірма “Тургар” не оплатила до визначеного в контракті строку поставлених зернових. На вимогу ТОВ “Алтин” виконати своє зобов’язання фірма “Тургар” відмовилася виконувати свій обов’язок, мотивуючи свою відмову тим, що договір не було укладено.

1. Який порядок укладення договорів?

2. Чи може контракт між ТОВ “Алтин” і фірмою “Тургар” бути визнаним неукладеним та за яких підстав?

Задача 13

ТОВ “Топаз” (резидент України) уклала з компанією “Оріон” (резидент Росії) договір на поставку виробничого обладнання. Відповідно до укладеного договору ТОВ“Топаз” додатково зобов'язалося провести всі необхідні роботи з введення його в експлуатацію. Для проведення зазначених робіт ТОВ “Топаз” уклала договір з підрядною фірмою ТОВ “Локсус” (резидент України).

1. Проведіть правовий аналіз договірних відносин?

2. Дайте правову класифікацію зазначених договорів?

3. Які договори треба укласти для того, щоб правовідносини між ТОВ “Топаз” і компанією “Оріон” кваліфікувалися не як купівля-продаж?

 

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.