Економічні ідеї П.Ж. Прудона

Методології П.Ж. Прудона притаманні ідеалізм та суб'єк­тивізм. Ігноруючи об'єктивні економічні закони, вчений тракту­вав економічні категорії як відірвані від реальності ідеї, втілення "абсолютного розуму". Намагаючись застосувати у дослідженнях діалектичний метод Гегеля, він розглядав рух категорій як еко­номічну еволюцію, пов'язану з безперервним перетворенням од­них суперечностей в інші. Відтак економічні процеси і явища П.Ж. Прудон визначав як механічне поєднання протилежних властивостей. Він намагався виявити в економічних категорі­ях "хороші" і "погані" сторони, обґрунтовуючи необхідність збе­реження перших та ліквідації останніх.

Відомий французький економіст і філо­соф П'єр Жозеф Прудон(1809—1865) наро­дився у м. Безансоні у сім'ї дрібного місько­го ремісника. Закінчивши навчання у коледжі він працював робітником у типографії, сам утримував невеличку типографію, після банк­рутства якої найнявся секретарем до замож­ного городянина. Активно займався само­освітою. Захоплювався літературною пра­цею, яка стала з часом основним джерелом його заробітків. Водночас вороже ставлення Прудона до усіх партій позбавляло його підтримки преси. Доходи публіциста були незначними, він ви­мушений був кілька років працювати управляючим торговельної фірми. У 1840 р. П.Ж. Прудон опублікував свою знамениту працю "Що таке власність", у якій проголосив власність крадіжкою. У 1846 р. вийшла у світ ще одна праця вченого "Система економічних супе­речностей, або Філософія злиденності", яку відомий український економіст М.І. Туган-Барановський назвав найціннішою у науково­му плані. Ця робота, писав український вчений, справила величез­ний вплив на сучасників; в Німеччині швидко з'явилось три її пере­клади, і навіть вчені буржуазного табору, такі, як, наприклад, один із засновників історичної школи Бруно Гільдебранд, визнали Пру­дона видатним економічним мислителем епохи.

Після Французької революції П.Ж. Прудон став депутатом Націо­нальних зборів від паризьких робітників. На розгляд зборів він вніс проекти податкової реформи та створення Народного банку з метою реформування обміну та подолання існуючих соціальних суперечнос­тей. Однак проекти не були прийняті. Виступаючи в опозиції як до радикалів, так і до консерваторів, П.Ж. Прудон зазнав невдачі на теренах політики, його діяльність закінчилась трьома роками тюремно­го ув'язнення за нападки на президента республіки Луї Наполеона.

Вихідною у теоретичній побудові вченого була ідея реформу­вання капіталізму, виходячи із основоположного принципу спра­ведливості. "Справедливість, — писав учений, — це центральна зірка, яка управляє суспільством, вісь, навколо якої обертається весь континентальний світ, принцип і правило всіхдоговорів"[51].

3. Засуджував власність як засіб привласнення чужої праці та отримання нетрудових доходів всупереч принципу взаємності послуг. У цьому контексті він трактував влас­ність як право, яке суперечить природі й розуму, проголо­сивши знаменитий афоризм "Власність — це крадіжка".

Таким чином, П.Ж. Прудон визнавав дрібнувласність, яка існує у "помірних і розумних" розмірах. Водночас він бувпе­реконаний, що велику приватну власність необхідно знищи­ти з метою встановлення всезагальної справедливості, засно­ваної на загальній рівності. Обґрунтовуючи цю думку, вчений писав про те, що "Несправедливість та гноблення полягають не в тому, що людина захоплює знаряддя праці або земельну ділян­ку, а в тому, що одна людина позбавляє всього цього інших людей. Поскільки володіння однієї людини не порушує прав іншої, постільки власність є цілком правомірною формою ко­ристування знаряддями і предметами господарювання. Але існуюча історія власності незмінно базувалася на насиллі та експлуатації. Приватна власність була найглибшою причиною суспільної нерівності і, відповідно, всіх революцій, з допомо­гою яких люди прагнули відновити рівність"[53].

На думку багатьох дослідників, відомий афоризм П.Ж. Прудона "Власність — це крадіжка" не був абсолютно новим і оригінальним. У середні віки ця думка була висловлена Гейстербахом, який писав про те, що кожний багатий є злодій або спадкоємець злодія. Про власність як крадіжку писав також один із діячів французької буржу­азної революції Ж.П. Бріссо у роботі, опублікованій у 1782 р.

Свобода і рівність були основними політичними догмами П.Ж. Прудона. Він не погоджувався пожертвувати жодною з них. В ім'я рівності він заперечував приватну власність в наявній формі; в ім'я свободи він відкидав соціалізм. ...Він вважав, що істинне вирішен­ня проблеми власності дане слов'янською расою, яка створила общин­ну власність, за якої земля належить всій общині, а право користу­вання окремими земельними ділянками — кожному члену общини. М.І. Туган-Барановський

4. Рішуче засуджував комунізм, зазначаючи, що в "суспіль­стві, про яке мріють соціалісти, слабкі пригноблювали б силь­них, ліниві і нездібні жили б за рахунок трудящих та здібних. Комунізм є система рабства, оскільки спільність володіння вимагає примусової організації праці, позбавляє членів су­спільства свободи дій і перетворює їх всіх на рабів держави"².

Подібні методологічні підходи вчений застосовував до аналі­зу понять вільної конкуренції та монополії. Характеризую­чи монополію як "фатальне завершення конкуренції", він дійшов висновку, що "колективи робітників, об'єднані мо­нополістом, виробляють більше, ніж окремі робітники. Але монополія є водночас потужною причиною суспільного зане­паду... Монополія прагне не до створення найбільшої суми суспільного добробуту, а до отримання найбільшого доходу монополіста. Заради збільшення своїх доходів монополісти готові зменшити суму продуктів, що виробляються, — інши­ми словами, пожертвувати загальним добробутом заради сво­го власного. Монополія докорінно протилежна рівності"³.

8.Обґрунтував необхідність подолання внутрішньої супереч­ливості вартості шляхом реформування сфери обміну.

Відстоюючи приватну власність та товарне виробництво як вер­шину особистої свободи і незалежності, вчений пропагував не­обхідність переходу великих промислових підприємств та заліз­ничного транспорту в руки асоціацій робітників і службовців, підкреслюючи необхідність збереження індивідуальної влас­ності у дрібній промисловості й сільському господарстві. Стверджуючи, що панування дрібного товарного виробниц­тва сприятиме обміну продуктами праці за трудовим еквівалентом, він висунув проект організації обміну без грошей шляхом заснування спеціального Народного банку.Завдан­ням останнього був прийом товарів у безпосередніх товаро­виробників і видача бонів обміну(робочих, трудових та­лонів), які б засвідчували кількість праці, витраченої на виробництво товарів. Бони обміну, в свою чергу, давали б право їх власникам на отримання необхідних їм товарів, еквівалентних виробленим за затратами часу. Запровадження безгрошового товарного господарства, на дум­ку П.Ж. Прудона, гарантувало б збут товарів за їх консти­туйованою вартістю, уможливлюючи знищення капіталу та експлуатації. На основі того, що кожен отримував би стіль­ки, скільки виробляв сам, у суспільстві панували б рівність і справедливість. У свою чергу відсутність нетрудових до­ходів забезпечувала б безмежну реалізацію та гармонійний розподіл, сприяючи зростанню багатства і добробуту кожно­го громадянина і суспільства в цілому.

Розглядаючи процент як єдину форму втілення неоплаченої праці робітників, вчений розвивав ідею "дармового" (безпро­центного) кредитування робітників та дрібних власників че­рез Народний банк. Він був переконаний, що зниження про­цента сприятиме утвердженню справедливості, оскільки уне­можливить отримання нетрудових доходів держателями ка­піталів і зведе власність до володіння, ліквідувавши тим са­мим експлуатацію трудящих[59].

Міновий банк П.Ж. Прудона був, безсумнівно, утопією, хоча зовсім не соціальною. П.Ж. Прудон сподівався зберегти недотор­канною індивідуальну свободу виробника і водночас позбавити ро­бітника від влади підприємця шляхом безпроцентного кредиту. Але де знайти капітали для необмеженого кредиту? П.Ж. Прудон повто­рює тут помилку багатьох буржуазних економістів, які приписували кредиту чудодійну властивість створювати багатство з нічого. М.І. Туган-Барановський

НАВЧАЛЬНИЙ ТРЕНІНГ

Поиск по сайту: