Підстави та порядок визнання шлюбу недійсним

Недійсність шлюбу - це форма відмови держави від визнання укладеного шлюбу як юридична значущого акту у зв'язку з порушенням встановлених законом умов укладання шлюбу, виражена в рішенні органу РАЦС про анулювання атового запису про реєстрацію шлюбу або рішенні суду, винесеному в порядку цивільного судочинства.

СК містить вичерпний перелік обставин, які слугують підставами для визнання шлюбу недійсним.

Недійсним визнається шлюб, зареєстрований в державному органі РАЦС за відсутності хоча б однієї з позитивних умов його укладення, або, навпаки, за наявності хоча б однієї з перешкод для укладення шлюбу. Таким чином, підставою для визнання шлюбу недійсним є порушенням умов його укладення.

Залежно від того, які саме вимоги закону щодо укладення шлюбу були порушені, недійсні шлюбиподіляються на:

абсолютно недійсні;

1. шлюби, актовий запис про які що анулюються органами РАЦС на підставі заяви заінтересованої особи з паданням відповідних доказів порушення однієї з указаних засад сімейного права при укладенні такого шлюбу;

2. шлюби, які визнаються недійсними за рішенням суду;

відносно недійсні:- шлюби, які можуть бути визнані недійсними судом.

Коло осіб, що мають право пред'являти до суду позов про визнання шлюбу недійсним:

1. жінка чи чоловік, інші особи, права яких порушені в зв'язку з реєстрацією цього шлюбу,

2. батьки, опікун, піклувальник дитини,

3. опікун недієздатної особи,

4. прокурор,

5. орган опіки та піклування, якщо захисту потребують права й інтереси дитини, особи, визнаної недієздатною, чи особи, дієздатність якої обмежена (ст. 42 СК).

Абсолютно недійсним вважається шлюб:

1. зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі (ч. 1 ст. 39 СК), тобто при укладенні якого порушується основний принцип сімейного права – принцип одношлюбності.

У цьому випадку недійсним визнається останній шлюб, оскільки на момент його укладення особа вже перебувала в іншому зареєстрованому шлюбі. У разі припинення попереднього шлюбу до аналювання актового запису щодо повторного шлюбу повторний шлюб стає дійсним з моменту припинення попереднього.

2. зареєстрований між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою (ч. 2 ст. 39 СК). В цьому випадку порушується такий основний принцип сімейного права, як відсутність кровного споріднення.

Підстава – укладення шлюбу між родичами по прямій висхідній і низхідній лініях, а також між рідними братами і сесирами (повнорідними і неповнорідними).

3. зареєстрований з особою, яка визнана недієздатною (ч. 3 ст. 39 СК). Недієздатна – не має можливості висловити свою волю на укладання шлюбу, оскільки внаслідок душевої хвороби чи недоумтсва не може розуміти значення своїх дій та оцінити їх.

Між тим, якщо один із подружжя внаслідок психічного розладу буде визнаний судом недієздатним після укладення шлюбу, то шлюб не вважається недійсним, оскільки на момент його укладення обидва з подружжя були здорові й дієздатні. Він може бути розірваним за заявою дієздатного подружжя в органах РАЦС.

Омана - це помилкове уявлення особи, що одружується, щодо певних обставин укладення шлюбу. Омана може сформуватися під впливом різних причин, можливо, навіть таких, що не залежать від майбутнього чоловіка і дружини чи дій третіх осіб. Помилкове уявлення особи, введеної в оману, може виникати як щодо особистості іншого з подружжя, так і щодо юридичної значущості укладення шлюбу.

ФІКТИВНИЙ (ч. 2 ст. 40 СК) - укладений без наміру створити сім'ю, причому це може бути притаманним як для одного з подружжя, так і для обох.

Мета - корисливі міркування майбутнього чоловіка або жінки.

Підстава - є не укладення його з корисливих мотивів, а саме відсутність в одного чи обох з подружжя наміру створити сім'ю.

Недійсним також визнається шлюб,укладений з особою, яка в момент реєстрації шлюбу через свій стан не могла усвідомити свої дії та керувати ними.

Причинами даного стану можуть слугувати психічний розлад, нервове потрясіння, алкогольне чи наркотичне сп'яніння, фізична травма, тяжке захворювання. У разі визнання шлюбу недійсним на цій підставі, крім свідчення свідків, суд розглядає документи, що підтверджують стан особи, навіть може бути призначена судово-психічна експертиза.

Інші шлюби, які можуть бути визнані недійсними за рішенням суду – ст. 41.

На відміну від ст. 40 СК, яка містить імперативну норму про обов'язковість визнання шлюбу недійсним у судовому порядку, ст. 41 СК встановлює лише можливість, а не обов'язковість цього. При цьому в ч. 2 цієї статті прямо вказується, що вирішення питання дійсності чи недійсності певного шлюбу залежить від того, наскільки цим шлюбом порушені права та інтереси особи, тривалість спільного проживання подружжя, характер їхніх взаємин, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Шлюби, якщо вони були зареєстровані:

- між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною;

- між двоюрідними братом і сестрою;

- між тіткою, дядьком та племінником, племінницею;

- з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їх нащадків (ч. 3);

- з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не надано права на шлюб.

Шлюб не може бути визнаний недійсним у разі вагітності дружини або народження дитини у шлюбі між:

- усиновлювачем та усиновленою ним дитиною,

- між двоюрідними братом і сестрою,

- між тіткою, дядьком та племінником, племінницею,

- з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано права на шлюб, або якщо той, хто не досяг шлюбного віку, досяг його або йому було надано право на шлюб.

Позивач не обмежений часовими рамками для подачі заяви про визнання шлюбу недійсним. За загальним правилом, на вимоги, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується. Отже, дійсність шлюбу може бути оскаржена позивачем у будь-який час після його укладення. Шлюб визнають недійсним із дня його укладення.

Поиск по сайту: