Влаштування дерев'яних пакетних прогонових споруд

III. Навчальне – матеріальне забезпечення.

Література:

1. Навчалвий посібник " Восстановление исскуственных сооружений " Гольденберг И. Н. частина 1, видавництво МІІТ, 1965р.

2. Справочник офіцера железнодорожных войск, часть 1,видавництво

МО, 1974 р.

3. Руковолство для железнодоржних (ВМ-67), видавництвоМО,1968р.

Наочні посібники:

1. Стенди.

2. Плакати.

3. Телевізор.

4. DVD.

Місце проведення: аудиторія.

IV. Організаційно – методичні вказівки.

Загальні.

До заняття викладач знайомиться з планом занять, з’ясовує його зміст згідно з виконання робочої програминавчальної дисципліни «Тактико -спеціальна підготовка». Визначає і уточнюєнавчальні цілі і питання заняття. Перед початком заняття викладач викликає командира навчального взводу курсантів, дає вказівки по підготовці занять, вказує час, місце шикування, форму одягу та підготовку аудиторії до заняття.

Час заняття – 2 години.

Розподіл навчального часу на заняття:

а). Вступна частина – 5-7 хв.

б).Основна частина- 70-66 хв.

в). Заключна частина - 5-7 хв.

Порядок проведення заняття:

В наступній частині :

- прийняти рапорт чергового взводу про готовність взводу до заняття;

- перевірити наявність курсантів;

- оглянути зовнішній вигляд;

- перевірити готовність навчального взводу до заняття:

- звернути увагу на актуальність вивчення навчальних питань для практичної діяльності.

В основної частині:

вивчення навчальних питань провести в темпі, який дозволяє курсантам записати основний зміст навчального матеріалу. У процесі заняття викладач використовує стенди, плакати, DVD.

В заключній частині:

викладач проводить розбір заняття. Нагадує тему, мету. питання засвоєні курсантами, оцінює їх дії, виділяє кращих, вказує на недоліки та пропонує їх усунення. Викладач дає завдання на самостійну підготовку і відповідає на поставленні запитання та оголошує тему наступного заняття.

V. Навчальні матеріали.

Вступ.

Дерев'яні пакетні прогонові споруди використовуються, в основному, при тимчасовому та короткотерміновому відновленні залізничних мостів. Для прогонових споруд дозволяється використовувати сосну , дуб , модрину, кедр піхту та ялину (без гнилі червоточини та тріщини). Вологість деревини не повинна бути більш 25% (вовітряно – суха деревина). Обробка лісоматеріалу та виготовлення конструкцій виконується за допомогою деревообробного інструмента та станків.

Влаштування дерев'яних пакетних прогонових споруд.

Виготовлення пакетних прогонових споруд командир підрозділу може організувати на централізованих базах (площадках), полігонах та заводах. У цих прогонових спорудах мостове полотно укладається на двох пакетах, розташованих під рейковими нитками. Кожний пакет складається із колод, отесаних на два канта,або брусів, розташованих в один, два і три яруси, але не більш трьох в кожному ярусі. Колоди (бруси) в пакетах з’єднуються між собою горизонтальними та вертикальними болтами.

Колоди (бруси) в пакетах стиків не мають і укладаються в кожному ярусі

комлями в різні сторони. Між рядами колод передбачаються зазори не менш 3см (при брусах не менш 4см); вони забезпечують провітрювання колод (брусів), які забезпечують запобіжні заходи деревини від скорого загнивання. Необхідна величина зазору забезпечується постановкою вертикальних прокладок, які врубаються в колоди пакетів в місцях стягування їх горизонтальними болтами. Ці ж прокладки забезпечують паралельність осей колод в пакеті при його виготовленні.

Рис. 1. Дерев'яна пакетна прогонова споруда з трьохярусними пакетами по дев'яті колодах в кожнім.

1-поперечина d=24 см; 2-протиугонний брус 15×20 см; 3-лист кришеної сталі шириною 240 мм; 4- бортовий брусок 10×10 см; 5-противопожежна засипка із щебеню або гравію; 6-болт d=19 мм; 7-колоди пакету d=28 см; 8-сжим 16×20 см ;9-прокладка 8×10 см.

Складання пакетів в одну конструкцію і спільну їх роботу забезпечується скріпленням з поперечинами мостового полотна і постановкою поперечних зв'язків. Поперечини через одну з’єднуються з пакетами болтами, які використовуються одночасно для стягування колод в пакетах в вертикальному напрямку. Поперечні зв'язки розташовуються в залежності від величини прольоту в середині або третини його на відстані не більш 2 м один від одного. Конструкція поперечних зв'язків складається із поставлених під пакетами поперечних брусів (сжимів) перетином 16×20 см, розташованих над ними поперечин та стягуючих їх чотирьох вертикальних болтів.

Пакетні прогонові споруди опираються на насадки дерев'яних опор, а в окремих випадках (наприклад, на масивних опорах) – на парні опорні бруси. Закріплення пакетів на насадках виконується також, як і прогонів. З’єднання опорних брусів з колодами (брусами) пакетів виконується взаємною врубкою, а між собою – горизонтальними болтами.

З’єднання колод (брусів) в пакеті вертикальними болтами не забезпечує при його вигині достатнього опору здвигу колод (брусів) по плоскостям їх стискання. Тому кожна колода (брус) в пакеті забезпечує роботу самостійно і при розрахунку конструкції прогонової споруди рахують, що момент опору пакета рівний сумі моментів опору, які складають його колоди (бруси).

Величина прольоту, який перекривається дерев'яною пакетною прогоновою спорудою, не перевищує 5,0 – 5,5 м. Збільшення ватажєпід'емності пакетних прогонових споруд, а отже, і прольоту, який ним перекривається складанням колод (брусів) в пакетах різного роду шпонками при відновленні мостів не застосовується, так як необхідну для таких конструкцій повітряно-суху деревину в умовах відновлення звичайно получити неможливо. Можливо також, застосування конструкцій пакетів з з’єднаннями на клею.

Поиск по сайту: