1. Навчалвий посібник " Восстановление исскуственных сооружений " Гольденберг И. Н. частина 1, видавництво МІІТ, 1965р.
2. Справочник офіцера железнодорожных войск, часть 1,видавництво
МО, 1974 р.
3. Руковолство для железнодоржних (ВМ-67), видавництвоМО,1968р.
Наочні посібники:
1. Стенди.
2. Плакати.
3. Телевізор.
4. DVD.
Місце проведення: аудиторія.
IV. Організаційно – методичні вказівки.
Загальні.
До заняття викладач знайомиться з планом занять, з’ясовує його зміст згідно з виконання робочої програминавчальної дисципліни «Тактико -спеціальна підготовка». Визначає і уточнюєнавчальні цілі і питання заняття. Перед початком заняття викладач викликає командира навчального взводу курсантів, дає вказівки по підготовці занять, вказує час, місце шикування, форму одягу та підготовку аудиторії до заняття.
Час заняття – 2 години.
Розподіл навчального часу на заняття:
а). Вступна частина – 5-7 хв.
б).Основна частина- 70-66 хв.
в). Заключна частина - 5-7 хв.
Порядок проведення заняття:
В наступній частині :
- прийняти рапорт чергового взводу про готовність взводу до заняття;
- перевірити наявність курсантів;
- оглянути зовнішній вигляд;
- перевірити готовність навчального взводу до заняття:
- звернути увагу на актуальність вивчення навчальних питань для практичної діяльності.
В основної частині:
вивчення навчальних питань провести в темпі, який дозволяє курсантам записати основний зміст навчального матеріалу. У процесі заняття викладач використовує стенди, плакати, DVD.
В заключній частині:
викладач проводить розбір заняття. Нагадує тему, мету. питання засвоєні курсантами, оцінює їх дії, виділяє кращих, вказує на недоліки та пропонує їх усунення. Викладач дає завдання на самостійну підготовку і відповідає на поставленні запитання та оголошує тему наступного заняття.
V. Навчальні матеріали.
Вступ.
Дерев'яні пакетні прогонові споруди використовуються, в основному, при тимчасовому та короткотерміновому відновленні залізничних мостів. Для прогонових споруд дозволяється використовувати сосну , дуб , модрину, кедр піхту та ялину (без гнилі червоточини та тріщини). Вологість деревини не повинна бути більш 25% (вовітряно – суха деревина). Обробка лісоматеріалу та виготовлення конструкцій виконується за допомогою деревообробного інструмента та станків.
Виготовлення пакетних прогонових споруд командир підрозділу може організувати на централізованих базах (площадках), полігонах та заводах. У цих прогонових спорудах мостове полотно укладається на двох пакетах, розташованих під рейковими нитками. Кожний пакет складається із колод, отесаних на два канта,або брусів, розташованих в один, два і три яруси, але не більш трьох в кожному ярусі. Колоди (бруси) в пакетах з’єднуються між собою горизонтальними та вертикальними болтами.
Колоди (бруси) в пакетах стиків не мають і укладаються в кожному ярусі
комлями в різні сторони. Між рядами колод передбачаються зазори не менш 3см (при брусах не менш 4см); вони забезпечують провітрювання колод (брусів), які забезпечують запобіжні заходи деревини від скорого загнивання. Необхідна величина зазору забезпечується постановкою вертикальних прокладок, які врубаються в колоди пакетів в місцях стягування їх горизонтальними болтами. Ці ж прокладки забезпечують паралельність осей колод в пакеті при його виготовленні.
Рис. 1. Дерев'яна пакетна прогонова споруда з трьохярусними пакетами по дев'яті колодах в кожнім.
1-поперечина d=24 см; 2-протиугонний брус 15×20 см; 3-лист кришеної сталі шириною 240 мм; 4- бортовий брусок 10×10 см; 5-противопожежна засипка із щебеню або гравію; 6-болт d=19 мм; 7-колоди пакету d=28 см; 8-сжим 16×20 см ;9-прокладка 8×10 см.
Складання пакетів в одну конструкцію і спільну їх роботу забезпечується скріпленням з поперечинами мостового полотна і постановкою поперечних зв'язків. Поперечини через одну з’єднуються з пакетами болтами, які використовуються одночасно для стягування колод в пакетах в вертикальному напрямку. Поперечні зв'язки розташовуються в залежності від величини прольоту в середині або третини його на відстані не більш 2 м один від одного. Конструкція поперечних зв'язків складається із поставлених під пакетами поперечних брусів (сжимів) перетином 16×20 см, розташованих над ними поперечин та стягуючих їх чотирьох вертикальних болтів.
Пакетні прогонові споруди опираються на насадки дерев'яних опор, а в окремих випадках (наприклад, на масивних опорах) – на парні опорні бруси. Закріплення пакетів на насадках виконується також, як і прогонів. З’єднання опорних брусів з колодами (брусами) пакетів виконується взаємною врубкою, а між собою – горизонтальними болтами.
З’єднання колод (брусів) в пакеті вертикальними болтами не забезпечує при його вигині достатнього опору здвигу колод (брусів) по плоскостям їх стискання. Тому кожна колода (брус) в пакеті забезпечує роботу самостійно і при розрахунку конструкції прогонової споруди рахують, що момент опору пакета рівний сумі моментів опору, які складають його колоди (бруси).
Величина прольоту, який перекривається дерев'яною пакетною прогоновою спорудою, не перевищує 5,0 – 5,5 м. Збільшення ватажєпід'емності пакетних прогонових споруд, а отже, і прольоту, який ним перекривається складанням колод (брусів) в пакетах різного роду шпонками при відновленні мостів не застосовується, так як необхідну для таких конструкцій повітряно-суху деревину в умовах відновлення звичайно получити неможливо. Можливо також, застосування конструкцій пакетів з з’єднаннями на клею.