До внутрішніх користувачів фінансового аналізу належать: А, Г

а) інвестори;

б) робітники підприємства;

в)аудитори;

г) керівник підприємства, його заступники;

д) засновники.

Фінансові аналітики здійснюють контроль за витрачанням фінансових ресурсів: Б В

а) шляхом порівняння фактичних звітних показників з досягненнями

розвинутих країн;

б) шляхом порівняння фактичних показників із нормативними;

в) шляхом зіставлення даних звітного періоду з даними минулих періодів;

г) зіставленням з досягненнями науки;

д) шляхом порівняння фактичних показників з плановими.

Методом фінансового аналізу, який передбачає визначення структури сукупних фінансових показників із виявленням впливу кожної позиції звітності на результати в цілому, є аналіз: Г

а) горизонтальний;

б) вертикальний;

в) трендовий;

г) структурний;

д) факторний.

Ступінь поширеності, розвитку якогось явища у відповідному середовищі визначається за допомогою таких відносних величин: Г

а) структури;

б) координації;

в) інтенсивності;

г) ефективності.

До сторонніх користувачів фінансового аналізу належать: Б Г Д

а) аудитори;

б) кредитори;

в) робітники підприємства;

г) засновники;

д) постачальники.

Пошук, визначення та мобілізація невикористаних резервів, оцінка досягнутих результатів підприємства здійснюються шляхом: А Б

а) порівняння фактичних фінансових показників із плановими;

б) зіставлення фактичних фінансових показників із показниками кращих господарств;

в) порівняння фактичних звітних показників із досягненнями розвинутих країн;

г) зіставлення з досягненнями науки;

д) порівняння фактичних показників із договірними зобов'язаннями.

Економіко-логічним прийомом фінансового аналізу, що заснований на виділенні із сукупності досліджуваних явищ якісно однорідних типів, груп з певними ознаками, є: Б

а) порівняння;

б)групування;

в) перерахування показників;

г) ряди динаміки.

До прийомів оцінки фінансового стану підприємства належать: Б Д

а) аналіз відносних показників;

б) факторний аналіз;

в) аналіз платоспроможності;

г) аналіз кредитоспроможності;

д) порівняльний аналіз.

Відносними величинами, що характеризують зміну показника, що вивчається, в часі або просторі є: Б Г

а) коефіцієнти;

б) індекси;

в) середні величини;

г) проценти.

Моделі, в яких результативним показником є частка від ділення факторних показників, називаються: Г

а) мультиплікативними;

б) адитивними;

в) стохастичними;

г) кратними.

Виявлення основних тенденцій розвитку економічних процесів, що відбуваються на підприємстві, потребує: А Б

а) порівняння фактичних показників діяльності підприємства з плановими;

б) зіставлення даних звітного періоду з даними минулих періодів;

в) зіставлення фінансових показників діяльності підприємства з показниками окремих кращих господарств;

г) порівняння фактичних показників діяльності з договірними зобов'язаннями;

д) порівняння фактичних показників із нормативними.

Порівняння кожної позиції фінансової звітності з минулим періодом передбачає аналіз: А

а) горизонтальний;

б)вертикальний;

в)трендовий;

г) відносних показників;

д) порівняльний;

є) факторний.

Предметом фінансового аналізу підприємства є: А Б Г

а) майно підприємства;

б) основні та оборотні кошти підприємства;

в) фінансово-економічна діяльність підприємства;

г) фінансові ресурси підприємства, їх формування та використання;

д) фінансові відносини на підприємстві.

Найчастіше із середніх величин у фінансовому аналізі використовуються: А Г

а) середня арифметична;

б) середня хронологічна;

в) середня квадратична;

г) середня арифметична зважена;

д) середня геометрична.

Відносними величинами двох показників, що порівнюються, з яких один приймають за одиницю, є: А

а) коефіцієнти;

б) індекси;

в) середні величини;

г) проценти.

Моделі, в яких результативні показники можна представити як алгебраїчну суму факторних, називаються: А В

а) мультиплікативними;

б) адитивними;

в) стохастичними;

г) кратними.

Поиск по сайту: