Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Різні види розваг і роль музики в них



Музика у побуті дитячого закладу

1. Значення музики у повсякденному житті дітей

2. Різні види розваг і роль музики в них.

3. Музика на фізкультурних заняттях і ранковій гімнастиці.

 

1. Значення музики у повсякденному житті дітей

 

«Музика, як кожне мистецтво, допомагає дітям пізнавати світ і виховує дітей, при цьому виховує не тільки їхній художній смак і творчу уяву, але і любов до життя, до людини, до природи, любов до своєї Батьківщини, інтерес і почуття дружби до народів інших країн» (Д.Кабалевський).

Тому музика має бути постійним супутником повсякденного життя дітей, відбивати навколишній світ в яскравих образах, викликати співпереживання цим образам, збуджувати почуття і думки, намагання до діяльності, формувати внутрішній духовний світ дитини, спонукати до творчості.

Якщо діти люблять музику, зріднились із нею, відчувають у ній потребу, тоді музика починає звучати в групі за ініціативою самих дітей в різні моменти їхньої діяльності, викликає радісне відчуття життя. Для цього необхідно, щоб діти мали певний запас пісень, ігор, хороводів, виконували мелодії на дитячих музичних інструментах. Вся ця доступна для дитини музична діяльність і має бути предметом уваги вихователя групи. При цьому дуже важливо, щоб він сам мав музичний слух, володів усім дитячим репертуаром, грав на різних дитячих музичних інструментах, міг продемонструвати зразок виконання. Багато в чому від вихователя залежить, щоб музика увійшла в життя дітей, стала їхньою нагальною потребою.

Вихователь, який любить музику, використовує грамзапис, співає дітям, прищеплює їм навички слухання музичних творів, залучає до співу.

Практика показує, що в такі моменти створюється особливий настрій, який емоційно зближує дітей і педагога, виникають невимушені висловлювання дітьми своїх думок, бажань; виникає спільність переживань дитячого колективу, зміцнюються дружні почуття.

Розуміючи виховну силу музики, педагог піклується про створення умов для її постійного використання в житті групи. Він організовує для дітей концерти, різні традиційні дружні зустрічі – дні народження, випуск до школи, планує слухання радіо, телепередач, організовує і підтримує пісні, ігри, хороводи, які виникають за ініціативою дітей, вводить спів на ранковій гімнастиці і фізкультурних заняттях, попередньо узгодивши це з музичним керівником.

Для того щоб кваліфіковано спрямовувати в групі музичну діяльність дітей, вихователь систематично працює з музичним керівником: розучує музичні твори, удосконалює власне виконання дитячого репертуару, консультується з музичним керівником з питань методики проведення концертів, готує грамзапис або залучає для цього дорослих (співробітників дитячого закладу, батьків), відбирає разом з музичним керівником матеріал для всіх видів розваг.

Володіючи музичним репертуаром і методикою, вихователь постійно допомагає музиканту-спеціалісту організовувати роботу поза музичними заняттями у відповідності до завдань і особливостями її проведення в умовах даної групи.

Молоді вихователі із середньою педагогічною освітою володіють дитячим програмним репертуаром: вони співають, добре рухаються, тобто достатньо підготовлені для участі в музичному вихованні дітей. Тому обов’язком музичного керівника є організація подальшого підвищення їхньої музичної кваліфікації і якості виконання дитячого репертуару (в умовах конкретної роботи з дітьми даної вікової групи), використання музики у повсякденному житті дітей.

Для цього музичний керівник регулярно працює з вихователями, допомагає їм у керівництві музичним життям дітей, з метою підтримки роботи на певному естетичному рівні, але в той же час тактовно контролює їх.

Таким чином під керівництвом музичного керівника і вихователя діти привчаються до спілкування з музикою.

 

Різні види розваг і роль музики в них

 

Розваги уявляють собою найбільш яскраві події у повсякденному житті дітей, які приносять радість і естетичні переживання.

З метою музично-естетичного розвитку дітей і вирішення виховних завдань розваги регулярно намічаються в перспективному і календарному планах. Вони бувають різних видів: концерти, драматизації, ляльковий і тіньовий театр, настільний і театр іграшки. Програму їхню готує вихователь, консультуючись з музичним керівником.

Виконавці запланованих заходів можуть бути різними: в одному випадку виконавцями є дорослі – музичний керівник, вихователі, співробітники дитячого закладу, запрошені для участі батьки або учні; в іншому – сумісно з дорослими беруть участь і діти. Цікаво проходять розваги, запропоновані самими дітьми і організовані за допомогою вихователя. Діти самі складають програму, намічають виконавців, ведучого програми, пропонують оформлення.

 

Концерти

Слухання музики в групі, організоване для дітей у формі невеликих концертів, дозволяє здійснити музичні освітньо-виховані завдання, сприяє розвитку у дітей художнього смаку, любові до музики.

Використовуючи для концертів грамзапис, вихователь має можливість познайомити дітей з прекрасними зразками народної, класичної і сучасної музики, яка представлена кращими артистами. Слухаючи музичні твори, які виконані на різних інструментах, діти знайомляться з їхньою тембровою забарвленістю. Вони слухають і порівнюють характер звучання симфонічного оркестру і оркестру народних інструментів.

Окрім концертів, які систематично плануються протягом року, діти слухають музику за власною ініціативою – просять послухати улюблені твори (зазвичай це бажання виникає до кінця дня), а іноді ініціатором прослуховування виступає вихователь. Такі невимушені хвилини слухання музики приносять дітям радість, і це потрібно заохочувати і підтримувати.

Програми складених на основі грамзапису концертів, мають бути різноманітними. Так, цікавими для дітей є перевірені практикою тематичні концерти про творчість композиторів: «Дітям про музику» (Глінки, Чайковського, Римського-Корсакова, Прокоф’єва, Шостаковича, Кабалевського, Лисенка, Стеценка, Філіпенка, Гріга, Моцарта).

Діти із задоволенням слухають фрагменти опер «Казка про царя Салтана» Римського-Корсакова, «Пан Коцький», «Зима і Весна» Лисенка, «Чарівна флейта» Моцарта, симфонічну казку «Петя і вовк» Прокоф’єва, балету «Лускунчик» Чайковського, симфонічної сюїти «Пер Гюнт» Гріга, сюїти «Карнавал тварин» Сен-Санса та ін.

Концерт може бути присвячений народній музиці (пісні і народні мелодії у виконанні співаків, окремих народних інструментів або всього складу оркестру народних інструментів).

Перед кожним концертом вихователь проводить коротку бесіду (про народну творчість або творчість окремого композитора), консультуючись з усіх питань з музичним керівником і знайомлячись із спеціальною літературою.

Цікавим є проведення музично-літературних концертів, якщо в них беруть участь і діти, і дорослі. Ці концерти можуть бути тематичними, пов’язаними з порами року (за мотивами сюїти Чайковського «Пори року»); програми концертів складаються на теми про Батьківщину, природу, тварин («Про улюблених тварин і звірів», «В зоопарку»).

Не меншу цікавість викликають у дітей концерти, програми яких складені з окремих творів, які не поєднуються загальною тематикою. На таких концертах діти виконують знайомі для них пісні і вірші, змагаючись у виступах із дорослими (музичний керівник, вихователі, батьки).

До програми концертів, які організуються за ініціативою самих дітей, добираються найулюбленіші з розучених ними пісень, а також танці, сценки лялькового театру або театру іграшок. Проходить все це під спів дітей, а іноді на їхнє прохання під акомпанемент певного музичного інструменту у виконанні музичного керівника. На свої концерти старші діти запрошують гостей – малюків або однолітків з іншої групи.

Окрім вказаних орієнтовних тем і програм концертів виникає необхідність проведення концертів, пов’язаних з пам’ятними датами (ювілеї поетів, музикантів, письменників, виконавців). Ініціатором такої роботи є музичний керівник, який готує відповідну бесіду, складає програму концертів, залучає до активної участі вихователів. Тематика і зміст концертів, високий естетичний рівень музичних творів, професійне виконання – все це сприяє вихованню у дітей музичного смаку, любові до музики.

Таким чином, починаючи з дитячого садка, музика входить в життя дитини і стає улюбленим видом мистецтва.

 

Драматизація

Драматизація – найулюбленіша дітьми форма ігрової діяльності, яка надає великі можливості для розвитку їхньої творчої уваги.

У повсякденному житті дітей виникають ігри «В театр», «клуб» «спектакль», «стадіон» і містять у собі різні компоненти драматизації. Наприклад, починаючи гру в театр, діти самостійно організовують обстановку театру (ряди стільців, сцену, білети) і розігрують для глядачів якусь казку і з співом, наприклад «Пан Коцький»; драматизують пісні «Ой, жур-журавель», «Грає півник на гармоні». У грі-драматизації вони зазвичай використовують матеріал, розучений на музичних заняттях. В цих іграх важливою складовою є текст пісні та її мелодія. Однак персонажі, своєрідна їхня емоційна характеристика – творчість самих дітей.

Такі ігри-драматизації мають велике значення для розвитку творчої виконавської діяльності, музичного слуху і ритму. Окрім того це діяльність «для інших» (для глядачів), і тому ігри набувають суспільного сенсу; це надихає дітей, підвищує якість виконання взятих на себе ролей, виховує почуття відповідальності, приносить творчу радість. Усвідомлення, що дитина приносить радість іншим, викликає у неї емоційний підйом, допомагає виразно інтерпретувати ігровий образ – виховує артистичність. Ігри-декламації із співами, які виникають за ініціативою дітей, заслуговують на увагу, заохочення, підтримку і допомогу з боку вихователя у наданні необхідного для них оформлення спектаклю.

Заохочуючи ігри-драматизації, вихователю слід звертати увагу на активність всіх дітей групи і обов’язкову зміну їхніх ролей – організаторів гри і артистів. Організаторами драматизації можуть бути вихователь і музичний керівник. Так, при складенні плану роботи вони у якості розваг можуть запланувати деякі сюжетні музичні ігри, розучені на музичних заняттях у супроводі фортепіано. В такому випадку в розвагах беруть участь безпосередньо музичний керівник, а в якості глядачів запрошуються діти інших вікових груп. Треба, щоб вивчена музична гра-драматизація (наприклад, «Магазин іграшок», «Моряки», «Космонавти») повторювались неодноразово протягом деякого часу. Це дозволить всім дітям виступити в якості артистів і виконавців різних ролей. Наприклад, у грі «Магазин іграшок» бере участь вся група, кожний виконує ту чи іншу роль: продавець, заводні іграшки (конячки, ляльки, літаки, пташки, солдатики). Окрім того, 2-3 дітей можуть бути організаторами – зустрічають гостей, перевіряють білети, дають дзвоники, оголошують учасників гри. При повторі гри-спектаклю ролі організаторів виконують інші діти, а організатори стають артистами.

Є казки-ігри з невеликою кількістю персонажів, наприклад, «Теремок» (7 дітей). В такому випадку, щоб надати можливість участі в спектаклі кожній дитині групи, гра повторюється декілька разів для різних вікових груп.

Як показали дослідження і практика, організація повторних ігор-спектаклів має велике виховне значення. Вона створює атмосферу дружби, виключає засмучення, образу, заздрість, виховує у кожної дитини творчі здібності, віру у свої сили, почуття рівноцінності в колективі.

На думку Сухомлинського, нездатність дитини до чогось є наслідком педагогічного безсилля вихователя, невміння її навчити, надихнути, заохотити перші спроби, в даному випадку самостійної творчої виконавської діяльності. На жаль, в практиці є випадки, коли педагог не проявляє уваги до більш слабких, відсторонює їх від участі в індивідуальних і групових виступах, бо боїться знизити рівень певного «номера» при виступі дітей. Такі випадки неприпустимі. Навпаки, педагог має звернути на дітей, які потребують допомоги і підтримки, пильну увагу, створити в групі атмосферу добрих стосунків, взаємодопомоги і дружності. Приязність і увага педагога, дружня підтримка дітей групи допоможуть розкритися кожній дитині, будуть сприяти розвитку її музичних і творчих здібностей. Це відповідає одному з основних сучасних педагогічних завдань – формуванню всебічно розвинутої творчої особистості.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.