Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Стан та основні тенденції злочинності неповнолітніх



 

Основною особливістю стану злочинності неповнолітніх з 2005 по 2010 роки було зниження її рівня, що знаходило відображення у зменшенні абсолютних та відносних кількісних показників злочинності неповнолітніх. За цей період кількість злочинів, що вчинені неповнолітніми або за їх участю зменшилась майже у двічі – з 26,5 до 15,4 тисяч, а їх питома вага серед зареєстрованих злочинів зменшилась з 5,5 % до 5,2 %. Зменшилась і кількість неповнолітніх осіб, що вчинила злочини. Якщо в 2005 році кількість неповнолітніх злочинців складала 22,8 тисяч, а їх питома вага у загальній кількості злочинців - 9,6 %, то у 2009 році неповнолітніх злочинців було вже менше 13 тисяч осіб, а питома вага серед злочинців - 6,1 %.

Необхідно звернути увагу на те, що в результаті зниження кількості злочинів неповнолітніх питома вага неповнолітніх серед злочинців майже зрівнялась (7 %) з питомою вагою неповнолітніх осіб в структурі тієї частини населення України, яка досягла віку кримінальної відповідальності.

На таку ж тенденцію вказують і відносні показники рівня злочинності неповнолітніх. Коефіцієнт злочинної активності неповнолітніх в останні роки був дещо нижчим ніж у дорослих злочинців. Зокрема, за 2010 рік він склав 50 і 58 осіб на 10 тис. населення. Неповнолітні помітно відстають за цим показником від найбільш кримінально-активної групи населення у віці 18-28 років. Коефіцієнт рівня злочинності неповнолітніх у порівнянні з коефіцієнтом рівня злочинності повнолітніх злочинців значно нижчий і не впливає на обрахунок загального коефіцієнту рівня злочинності в країні. Показник судимості неповнолітніх суттєво не відрізняється від рівня судимості повнолітніх злочинців. Частина звільнених від кримінальної відповідальності в обох групах дорівнює близько 4 %. Таким чином, за основними кількісними показниками злочинність неповнолітніх схожа зі злочинністю повнолітніх осіб.

Позитивні тенденції стану злочинності неповнолітніх в цей період можуть бути пояснені декількома обставинами. По-перше, поступово зменшується загальна кількість населення і відповідно кількість неповнолітніх осіб в структурі населення країни. По-друге, не варто ігнорувати окремі позитивні зміни в суспільному житті та певні досягнення у протидії злочинності неповнолітніх, зусиль держави та суспільства в нейтралізації факторів злочинності. По-третє, необхідно брати до уваги суттєве значення для показників злочинності рівня латентності злочинів, що вчинюються неповнолітніми. Безумовно, існує штучна латентність, коли правоохоронні органи на тлі тяжких злочинів кримінально активної дорослої частини населення не реєструють частину фактів протиправної поведінки неповнолітніх, які не мають високого ступеню суспільної небезпечності. У зв’язку з цим на практиці доволі часто кримінальна справа не порушується, а обмежуються застосуванням заходів виховного впливу з огляду на особливості неповнолітнього, керуючись принципами гуманізму та економії заходів кримінальної репресії, враховуючи каяття неповнолітнього та можливості його виправлення без притягнення до кримінальної відповідальності. Мають місце і інші мотиви приховування правоохоронцями злочинів неповнолітніх.

Значно поширенішою є природна латентність, тобто коли інформація про злочини неповнолітніх не повідомляється або приховується від правоохоронних органів. Це обумовлено своєрідним соціально-психологічним ставленням до кримінальної поведінки неповнолітніх з боку оточуючих, як до певної міри невід’ємної для цього віку неадекватної поведінки або як до пустощів, безглуздих витівок без злочинного наміру, викликаних біологічною, психологічною та соціальною незрілістю неповнолітнього; як такі, що минуться без втручання правоохоронних органів і кримінальної відповідальності. Тому однолітки не повідомляють про кримінальні конфлікти дорослим. Батьки, педагоги, інші повнолітні особи, керуючись різноманітними мотивами не розголошують інформацію про ці злочини, власними силами залагоджують конфліктні ситуації, що далеко не у всіх випадках сприяє належній соціалізації і подальшій правослухняній поведінці неповнолітнього, а в значній частині випадків призводить до вчинення особою у подальшому більш тяжкого злочину.

Зміни в стані та динаміці злочинності неповнолітніх відбулися в 2010 році. Проте зараз немає підстав стверджувати, що це нова довгострокова тенденція. Динаміка зменшення злочинності неповнолітніх поступово пригальмувала з 2,5 % у 2005 році до 1,7 % у 2009 році, а в 2010 році злочинність неповнолітніх суттєво зросла на 12,3 % до 17432 злочинів, що практично не змінило її питомої ваги (5,3 %) у зв’язку з тим, що остання виросла ще більш динамічно на 15,2 %. Збільшилась на 7,7 % кількість неповнолітніх, що вчинили злочини (13950 осіб), а їх питома вага у сукупності всіх злочинців досягла 6,2 %.

Негативна динаміка має об’єктивні передумови, пов’язані з соціальними наслідками економічної кризи в країні та із заходами нового керівництва МВС України щодо дотримання особовим складом міліції встановленого порядку реєстрації та розгляду повідомлень про вчинені злочини. Але, в першу чергу, зростання кількості злочинів взагалі та злочинів неповнолітніх зокрема, викликано змінами законодавства в частині посилення відповідальності за викрадання чужого майна (Закон України від 4 червня 2009 р. № 1449). На тлі суттєвого зменшення всіх інших видів злочинів неповнолітніх кількість крадіжок, як найбільш поширеного злочину, що складає майже половину всіх злочинів неповнолітніх, зросла на 56,3 %; 6.1 % додало шахрайство.

Структура злочинності неповнолітніх відрізняється від злочинності дорослих обмеженістю видів вчинених злочинів, які відносяться переважно до п’яти груп злочинів: проти життя та здоров’я особи, проти власності, проти громадського порядку, проти безпеки руху та експлуатації транспорту, у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, їх аналогів та прекурсорів. Проте необхідно звернути увагу на ті елементи структури, що застерігають від применшення суспільної небезпечності злочинності неповнолітніх. Питома вага тяжких та особливо тяжких злочинів зменшилась, але залишається досить високою – 50 % (в 2009 було 53 %) проти 37 % у дорослих. До того ж на 7,2 % зросла у 2010 році їх кількість, а питома вага в числі розкритих злочинів (7,6 %) перевищує питому вагу злочинності неповнолітніх у загальній злочинності. Майже у всіх випадках неповнолітні вчиняють злочини умисно.

В структурі злочинності неповнолітніх домінують злочини проти власності, які складають 81% всіх злочинів неповнолітніх, що підкреслює її переважно корисливу спрямованість. Серед них переважають крадіжки – 67 %, грабежі – 9 %, шахрайства і розбої – близько 2%. При цьому залишається досить суттєвою питома вага кожного виду з цих злочинів в загальній злочинності – близько 10 % , тобто кожний десятий з цих злочинів вчинюється неповнолітнім. Всі інші види злочинів суттєво зменшились.

На другому місці за кількістю знаходяться злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів (зменшились на 11 %), далі йде хуліганство (-36 %), незаконне заволодіння транспортними засобами (-38 %), умисні вбивства та тяжкі тілесні ушкодження (-27 %), зґвалтування (-36 %). Відбувається так би мовити диверсифікація злочинності неповнолітніх, тобто поступове освоєння неповнолітніми тих форм злочинної активності, які традиційно притаманні дорослим злочинцям, наприклад, вимагання, незаконне поводження зі зброєю, злочини у складі організованих груп, спеціалізація на певних видах злочинних дій, багатоепізодність злочинів.

Якісна характеристика структури злочинності неповнолітніх підтверджує, що її характер залишається більш тяжким у порівнянні зі злочинністю повнолітніх, зберігається досить високий ступінь суспільної небезпечності злочинів неповнолітніх.

На це ж вказують способи та засоби вчинення злочинів, наслідки злочинів, характеристика предметів, здобутих злочинним шляхом. Неповнолітні на рівні дорослих використовують небезпечне для життя або здоров’я насильство, кримінальний обман. Кожний десятий злочин вчинений у стані алкогольного сп’яніння, що підвищує агресивність поведінки неповнолітніх, сприяє наявності великої кількості тяжких злочинів неспровокованих потерпілими або іншими значними приводами, збільшує частку імпульсивних злочинів. Має місце використання переважно холодної, а в окремих випадках і вогнепальної зброї.

Виходячи з порівняння питомої ваги умисних вбивств, тяжких тілесних ушкоджень, розбоїв, вчинених неповнолітніми та дорослими, можливо зробити висновок про дещо менший, ніж у дорослих, ступінь жорстокості злочинів неповнолітніх проти життя та здоров’я громадян. Серед потерпілих від злочинів неповнолітніх переважають неповнолітні, але поступово збільшується кількість повнолітніх, особливо жінок та осіб похилого віку, осіб з близького оточення. Значно зросли (на 14 %) вчинені неповнолітніми крадіжки із квартир громадян на фоні зниження загальної кількості цих злочинів. Серед предметів злочинів переважають цінні особисті речі: стільникові телефони, інша електронна та побутова техніка, гроші та ювелірні вироби, транспортні засоби, а також продукти харчування з приміщень торгових підприємств.

Важливими показниками структури та характеру злочинності неповнолітніх вважається рівень рецидиву та групової злочинності. Частина неповнолітніх злочинців, які раніше вчиняли злочини, у 2010 році зросла на 30% і складає 15,3 %, що майже вдвічі менше від дорослих. Кримінологи вважають це позитивним явищем, тому що звужується коло первинних злочинців, менша кількість неповнолітніх, які раніше не виявляли злочинної активності, долучається до злочинності.

Упродовж багатьох років зберігається значна питома вага неповнолітніх, які вчинили злочини у складі групи, що пояснюється типовою для осіб цього віку схильністю до групових форм поведінки та діями дорослих злочинців, спрямованих на втягнення неповнолітніх у вчинення злочинів. Так, у 2010 році групова злочинність неповнолітніх продемонструвала зростання на 8,6 % та склала, таким чином, 45 % всіх злочинів, вчинених неповнолітніми, що в 2,5 рази вище алогічного показника у структурі «дорослої» злочинності. Групи неповнолітніх діють переважно ситуативно, без чіткої попередньої організації, тривалого згуртування та підготовки, за винятком тих злочинів (крадіжок, грабежів і розбоїв), де беруть участь дорослі. Участь неповнолітніх у діяльності організованих злочинних угрупувань незначна (0,2 % у 2009 році та 0,3 у 2010 році).

Частка неповнолітніх серед осіб, які раніше вчиняли злочини або вчинили злочини у групі, останніми роками є досить стабільною і дорівнює близько 3,5 % та 15 % відповідно.

Розглядаючи географію злочинності неповнолітніх необхідно звернути увагу на те, що регіональна структура і динаміка злочинності неповнолітніх у більшості регіонів не співпадає з показниками злочинності дорослих. Проте практично відсутні регіони, де б злочинність неповнолітніх не викликала занепокоєння в цілому або за окремими показниками. За абсолютними показниками передує Донецька область (1857 злочинів і 1435 злочинців) та інші південно-східні регіони. В Тернопільські області ці покажчики найнижчі, що в цілому відбиває різницю в кількості і структурі населення цих регіонів. Найвища динаміка злочинності неповнолітніх мала місце в 2010 році в Миколаївській області, де на 90 % зросла кількість злочинів і на 43 % кількість неповнолітніх осіб, що їх вчинили. Високими темпами зростає кількість злочинів (20-55 %) і неповнолітніх злочинців (18-30 %) також і в західних областях країни.

Вважається, що найбільш об’єктивно регіональний аспект стану злочинності неповнолітніх відображає питома вага злочинів неповнолітніх у структурі злочинності конкретного регіону. Значно перевищує середній показник по країні питома вага злочинів неповнолітніх і злочинців неповнолітнього віку у Кіровоградській (9,4 % і 8,3 %), Волинській ( 8,7 % і 8,5 %), Житомирській (8,4 % і 8,9 %) областях. Таким чином, регіональні показники злочинності неповнолітніх тяжіють до вирівнювання. Незначна частина злочинів, вчинених неповнолітніми (менше 2%), виявлена на залізницях. Абсолютна більшість злочинів (90 %) вчинюються неповнолітніми поблизу або безпосередньо за місцем проживання чи навчання. Міська злочинність співвідноситься з сільською у пропорції 2 до 1, третина всіх злочинів мала місце у обласних центрах.

Щодо часу вчинення злочинів неповнолітніми, то простежуються доволі суттєві сезонні коливання: кримінальна активність збільшується у весняні місяці та на початку літа. Більше половини всіх злочинів скоєні з 20.00 до 2.00 години, що свідчить про недостатній у цей час контроль за поведінкою дітей з боку відповідальних за їх виховання дорослих.

Таким чином, зміни у якісних показниках злочинності неповнолітніх мають суперечливих характер, неоднозначну спрямованість, але в цілому демонструють тенденції до незначного покращення. Це певною мірою вказує на ознаки змін у детермінантах злочинності неповнолітніх, в кримінальній політиці і ефективності протидії злочинності.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.