Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Суб’єкт та специфіка злочинів, що вчиняються працівниками ОВС



Принцип верховенства права стосовно діяльності правоохоронних органів держави означає виконання правоохоронцями усіх без виключень вимог закону та дію будь-якої посадової особи тільки на підставі закону. Проте навіть у практиці європейських країн цей принцип не дотримується повністю через велику кількість чинників, що призводить до чисельних «відхилень» у виконанні вимог закону працівниками правоохоронних органів, порушень ними прав людини під час виконання службових обов’язків. Ця тенденція, на жаль, повною мірою стосується й органів внутрішніх справ України.

Розповсюдження випадків правопорушень у сфері діяльності правоохоронних органів висуває необхідність їх активного кримінологічного вивчення, включаючи розгляд суб’єктивних чинників протиправної поведінки працівників ОВС та діяльності правоохоронних органів як детермінаційного чинника посадової злочинності в цілому.

Розглядаючи працівника ОВС як спеціальний суб’єкт злочинів, необхідно відзначити, насамперед, цілком певний обсяг специфічних ознак, властивих тільки для даної категорії осіб:

1) працівники ОВС реалізують завдання, пов’язані з покладеними на них обов’язками щодо захисту прав людини, інтересів суспільства і держави;

2) вони виконують специфічні функції, пов’язані з припиненням правопорушень, затриманням причетних до цього осіб і обмеженням їхньої свободи.

3) кожний працівник ОВС обіймає посаду в державному озброєному органі виконавчої влади з відповідним обсягом владних повноважень і правом на застосування заходів примусу;

4) кожний працівник має також повноваження, що дозволяють виконувати юридично значимі дії, обов’язкові для виконання іншими службовими особами й громадянами;

5) службові повноваження працівників ОВС не обмежуються сферою одного відомства – МВС, а поширюються на діяльність інших міністерств, відомств і організацій;

6) працівники ОВС захищені законом від втручання в їхню службову діяльність і перебувають під посиленим правовим і соціальним захистом із боку держави.

Працівники ОВС вчиняють злочини як під час виконання службових обов’язків, так і поза сферою службової діяльності, однак із використанням службових повноважень та інших атрибутів персоналу ОВС (форменого одягу, службового посвідчення, табельної зброї та спецзасобів). У останніх випадках працівники ОВС використовують службовий авторитет, службові зв’язки і можливості, що випливають зі службового становища, для здійснення впливу на інших осіб. Крім того, значна кількість працівників ОВС як під час вчинення злочину, так і у процесі приховування слідів злочину активно використовують професійні навички, знання оперативно-розшукової діяльності, кримінального та кримінально-процесуального законодавства, криміналістики.

З урахуванням викладеного під злочинами працівників ОВС слід розуміти передбачені Кримінальним кодексом України суспільно-небезпечні винні діяння, вчинені працівниками органів внутрішніх справ із використанням службового становища і які мають ряд специфічних ознак:

1) вчинення злочину спеціальним суб’єктом – працівником ОВС як представником державного органу виконавчої влади, що займає відповідну посаду, виконує специфічні завдання і функції, наділений владними повноваженнями і має право на застосування різних форм примусу в рамках чинного законодавства;

2) використання службового становища, яке передбачає використання працівником ОВС будь-яких фактичних можливостей, що випливають із повноважень, властивих працівникові у зв’язку із займаною посадою; використання атрибутів персоналу ОВС: форменого одягу, службового посвідчення, елементів екіпірування та ін.; використання спеціальних засобів або табельної зброї; використання професійних знань і навичок, якими працівник володіє через виконання ним правоохоронних функцій; наявність безпосереднього зв’язку між суспільно-небезпечним діянням і фактом використання службового становища;

3) характер зазначених злочинів має підвищений рівень суспільної небезпеки, оскільки вони перешкоджають нормальному функціонуванню органів влади, порушують реалізацію принципу рівності усіх громадян перед законом, завдають істотної шкоди авторитету державної влади та іміджу ОВС, підривають зацікавленість громадян у підтримці правопорядку, сприяють формуванню моральних деформацій у суспільстві.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.