Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Види організованої злочинності



Виділення окремих видів організованої злочинності та їх класифікація залежать від певних підстав класифікації. Для класифікації організованої злочинності можна використати наступні критерії: 1) кримінально-правові ознаки; 2) характер складу учасників; 3) рівень наявних корумпованих зв’язків; 4) вид структури групи; 5) етнічну структуру; 6) рівень просторової поширеності; 7) характер виникнення; 8) наявність легального прикриття діяльності тощо.

Як відомо, відповідно до ст. 28 КК України, за стійкістю суб’єктивних зв’язків між співучасниками виділяють чотири форми співучасті у вчиненні злочину: вчинення злочину групою осіб, вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, вчинення злочину організованою групою, вчинення злочину злочинною організацією. Останні дві форми мають ознаки організованої злочинності і передбачають наступне: організована група – якщо в готуванні або вчиненні злочину (злочинів) брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об’єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об’єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи, а злочинна організація – якщо він злочин (злочини) скоєний стійким ієрархічним об’єднанням декількох осіб (п’ять і більше), члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп.

Ґрунтуючись на нормах ст. 1 Закону України від 30 червня 1993 року «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», за такою кримінально-правовою ознакою, як створення та діяльність організованих злочинних угруповань, можна виділити такі:

1) організовані злочинні угруповання, що є кваліфікуючою ознакою злочинів у виді організованої групи (ч. 3 ст. 109, ч. 2 ст. 129, ч. 3 ст. 146 КК України тощо);

2) організовані злочинні угруповання, що спеціалізуються на вчиненні окремих злочинів або створення яких само по собі являє злочин:

а) злочинна організація (ст.255 КК України);

б) банда (ст.257 КК України);

в) терористична група чи терористична організація (ст.258 КК України);

г) не передбачене законом воєнізоване або збройне формування (ст. 260 КК України);

д) організована група, створена у виправній установі з метою тероризування засуджених або нападів на адміністрацію (ст. 392 КК України)тощо.

За характером складу учасників злочинних угрупувань можна виділити:

1) підлітково-молодіжні злочинні угрупування (злочинні угрупування в яких переважна більшість учасників не досягла 18 річного віку);

2) традиційно-злодійські злочинні угрупування (злочинні угрупування створені професійними злочинцями, «злодіями в законі», наближеними до них «авторитетами» чи іншими лідерами злочинного середовища, переважна більшість складу такої організації та їх керівна гілка поділяють систему ціннісних орієнтацій та ідеологічних установок професійного злочинного світу, є носіями та осередками кримінальної субкультури);

3) ситуативно-кримінальні злочинні угрупування (злочинні угрупування, що складаються з осіб, які за інших (нормальних) умов існування суспільства не стали б на шлях злочинної діяльності, а знайшли б застосування своїх можливостей та реалізувалися б у правомірних видах діяльності);

4) «нові» кримінальні злочинні угрупування (злочинні угрупування створені злочинцями, що загалом дотримуються кримінальних світоглядних позицій, але не поділяють систему ціннісних орієнтацій та ідеологічних установок професійного злочинного світу і не обмежують власної свободи вибору способів злочинної діяльності будь-якими факторами за винятком грошових стимулів та загрози фізичного насильства);

5) «білокомірцеві» злочинні угрупування (злочинні угрупування створені, як правило, особами з числа підприємців великого бізнесу, службових осіб органів державної влади, які займають відповідальне чи особливо відповідальне службове становище. Такі угрупування задіяні виключно у економічній та службовій (посадовій) злочинній діяльності);

6) змішані злочинні угрупування (злочинні угрупування, що у своєму складі можуть поєднувати різних осіб, незалежно від їх персональних особливостей, які в основному властиві учасникам попередніх типів угруповань).

Критерієм класифікації злочинних угруповань може бути рівень їх корумпованих зв’язків. Так, за ознакою наявності корумпованих зв’язків можна виділити:

1) некорумповані угруповання;

2) низькокорумповані угруповання;

3) середньокорумповані угруповання;

4) висококорумповані угруповання.

Перша група у межах цієї класифікації, тобто некорумповані угруповання, характеризується відсутністю будь-яких корумпованих зв’язків.

Другу групу становлять низькокорумповані угруповання. Вони складають більшу частину тих корумпованих злочинних угруповань, що виявляються та знешкоджуються правоохоронними органами, і саме низький рівень наявних корумпованих зв’язків певною мірою пояснює сам факт їх викриття. Відзначальною ознакою таких угруповань є те, що до них як правило входять, або сприяють їм службові особи нижчої функціональної ланки.

Третю групу злочинних угруповань характеризує те, що до їх складу входять особи, що, як правило, займають принаймні відповідальне становище в органах державної влади та місцевого самоврядування, а отже їх виявлення та припинення їх діяльності суттєво ускладнюється саме цим чинником.

Останнім різновидом таких злочинних угруповань є висококорумповані. Вони складають незначну частину викритих угруповань, факти їх діяльності документуються в більшості випадків лише в оперативних матеріалах відповідних правоохоронних органів, які досить рідко реалізуються з причини широких можливостей злочинців, які надає їм висока займана посада.

За рівнем структурованості злочинних угруповань їх можна класифікувати на:

1) малоструктуровані (характеризуються невеликим кількісним складом учасників, серед співучасників переважну кількість складають виконавці, в структурі організації відсутній поділ на окремі структурні ланки (підрозділи));

2) середньоструктуровані (характеризуються наявністю внутрішнього поділу угруповання на окремі структурні ланки, в межах яких діють окремі групи – підрозділи угруповання);

3) малоструктуровані (невеликі угруповання, що виступають, як правило, складовими ланками більш великих груп, однак зберігають певну самостійність, а також ті угруповання, що лише розпочинають свою діяльність, обравши саме традиційний в злочинному світі спосіб структурування угруповання – невеликий чисельний склад учасників, відсутність поділу угруповання на окремі структурні ланки, наявність розподілу ролей згідно традицій професійного (злодійського) злочинного світу);

4) жорстко традиційно структуровані (злочинне угруповання засноване на кримінально-злодійських традиціях – відносно великий чисельний склад, що передбачає об’єднаність професійних злочинців, структурованість згідно усталених традицій у професійному злочинному світі);

5) жорстко організаційно структуровані (великий чисельний склад групи, що передбачає наявність декількох структурних підрозділів злочинного угруповання, їх внутрішнє розташування за управлінською моделлю, чіткий розподіл функцій між структурними частинами угрупування, жорсткі ієрархія та внутрішня дисципліна);

6) структуровані за мережевим типом (великий чисельний склад, наявність у структурі одного злочинного угрупування декількох відносно самостійних злочинних угруповань (груп), одне з яких є головним і очолюється лідером одноосібно або колегіальним органом керівництва для управління складовими частинами. Такий вид злочинного угрупування передбачає широку просторово-галузеву розповсюдженість злочинної діяльності).

У західній кримінології за етнічною структурою злочинні угрупування поділяють на наступні види:

1) східноєвропейські угруповання;

2) італійські угруповання;

3) афроамериканські (негритянські) угруповання;

4) нігерійські угруповання;

5) латиноамериканські угруповання та центральноамериканські угруповання;

6) колумбійські угруповання;

7) мексиканські угруповання;

8) азіатські угруповання;

9) інтернаціональні угрупування.

В Україні етнічні злочинні угрупування представлені окремими членами в’єтнамської, азербайджанської, вірменської діаспор, а також представниками циганської національності та деякими іншими. Так, відповідно до статистичних даних у 2010 році на території України було виявлено 16 організованих груп та злочинних організацій сформованих на етнічній основі.

За географією поширеності злочинних угруповань можна виділити наступні види злочинних угруповань:

1) локальні (діють в межах одного району міста, одного міста або одного об’єкту економічної інфраструктури: в межах, наприклад, ринку, підприємства);

2) регіональні (діють в межах області або району області);

3) міжрегіональні (діють в межах території декількох областей або регіонів);

4) національні (діють на території переважної більшості областей (територіальних одиниць) країни;

5) транснаціональні (діють на території декількох країн світу, відповідно до статистичних даних у 2010 році на території України було виявлено 40 організованих груп та злочинних організацій з міжнародними зв’язками). Відповідно до статистичних даних у 2010 році на території України було виявлено 29 організованих груп та злочинних організацій з міжнародними зв’язками.

За характером виникнення злочинного угрупування слід виділити:

1) сімейно-кланові угруповання (угруповання, що створюється на підставі сімейного або кланового споріднення учасників, їх родинних стосунків, наприклад, сімейні стосунки у італо-американських співтовариствах: «сім’я» Бонано, «сім’я» Гамбіно тощо);

2) дозвіллєво-побутові угруповання (угруповання, що пов’язано спільними побутовими стосунками, наприклад, сусідськими стосунки, спільним проведенням вільного часу тощо);

3) угруповання навчального середовища (угруповання, що виникають під час спільного навчання на підставі загальних, зокрема, професійних інтересів);

4) угруповання спортивного середовища (угруповання, що включають осіб пов’язаних спільною спортивною діяльністю: спільні тренування, приналежність до спортивних клубів, наприклад, довгопрудненські злочинні угрупування колишніх боксерів та борців з Підмосков’я, що виникли у Берлині та інших європейських столицях);

5) угруповання пенітенціарного середовища (угруповання, що діють у місцях відбування кримінального покарання, створені, зокрема з метою нападів на адміністрацію або тероризування засуджених, наприклад, створене у 1999 р. угрупування «злодія у законі» Володимира Москальчука «Макена», що діяло у багатьох пенітенціарних установах Молдови та займалося шантажами та вимаганнями серед ув’язнених);

6) угруповання службово-трудового середовища (угрупування, що створюється в ході спільної праці або служби, для них, як правило, характерно вчинення окремих господарських злочинів пов’язаних з легалізацією доходів одержаних злочинним шляхом, банкрутствами, рейдерством тощо);

7) екстремістські угрупування (угрупування для яких характерна схильність до крайніх поглядів та заходів у вирішенні проблем соціального, політичного, правового, економічного, екологічного, національного характеру не прийнятними для суспільства способами, засобами та методами, тобто злочинним шляхом. До таких угрупувань відносять: економічний, екологічний, національний, релігійний, молодіжний, духовний екстремізм) тощо.

За критерієм наявності прикриття діяльності злочинних угруповань законною (легітимною) діяльністю можна виділити щонайменше два види злочинних угрупувань:

1) злочинні угруповання, що маскують свою діяльність зовні законною діяльністю (угрупування, що мають у своєму активні підприємства та організації, які здійснюють свою діяльність з метою відмивання грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, зокрема, від збуту наркотиків, проституції, торгівлі зброєю тощо).

2) злочинні угруповання, які не мають легального прикриття.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.