Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Поняття та ознаки загальнокримінальної корисливої злочинності



У всій сукупності вчинюваних на території України злочинів найчисленнішу групу становлять злочини корисливої спрямованості. Згідно зі статтею 41 Конституції України ніхто не може бути позбавлений права власності. Проте, злочинність в Україні на 85% має корисливий характер (не враховуючи латентності).

У кримінологічній теорії загальнокримінальними корисливими злочинами, зазвичай, називають злочини проти власності, які вчиняються у формах прямого незаконного заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, в цілях безпідставного збагачення за рахунок чужого майна, а також без використання суб’єктами свого становища. Отже, даний вид злочинів характеризується єдністю таких сутнісних ознак:

1 – предметом злочинного посягання є чуже майно, право на майно або дії майнового характеру;

2 – умисна форма вини та наявність корисливого мотиву;

3 – злочини вчиняються поза сферою господарської діяльності та без використання винним свого службового становища.

Розглядаючи корисливий мотив, як одну з провідних ознак досліджуваної групи злочинів, доцільно зазначити, що етимологічно «користь» походить від давньоруського – здобич, надбання переваги. В сучасних словниках «користь», здебільшого, трактується в контексті мотиву злочину. У теорії кримінального права корисливий мотив виражається у прагненні злочинним шляхом одержати матеріальні блага для себе чи інших осіб (заволодіти грошима, коштовностями, цінними паперами, майном тощо), або зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов’язків (одержати спадщину, позбавитися боргу, звільнитись від платежу тощо), або досягти іншої матеріальної вигоди. Як зазначав А.Ф. Зелінський, користю є прагнення задовольнити індивідуальну життєву потребу шляхом завідомо протиправного, передбаченого кримінальним законом заволодіння чужим майном або майновими правами, які не належали винному, або шляхом звільнення від майнових зобов’язань і скорочення витрат. Індивідуальні потреби перетворюються на корисливий мотив, якщо предметом, який ці потреби задовольняє, є: а) чуже майно; б) майнові права, які не належать винному; в) скорочення обов’язкових або звичайних для особи витрат.

У кримінологічній науці поняття корисливого мотиву найбільш ґрунтовано висвітлено у працях А.Ф. Зелінського (1998) та М.Й. Коржанського (1996), які розвинули класичне розуміння корисливого мотиву з огляду на його психологічну та морально-етичну складові. Аналіз праць зазначених науковців дає підстави сформулювати визначення корисливого мотиву, як аморального прагнення задовольнити індивідуальну життєву людську потребу через протиправне, передбачене кримінальним законом заволодіння чужим майном, правом на нього або шляхом незаконного, за чужий рахунок, звільнення від майнових обов’язків і скорочення звичайних і необхідних за відповідних обставин витрат. Аморальність в даному випадку слід розглядати в контексті вчинення злочину, а також з огляду на особистісні моральні якості тих осіб, для яких прагнення збагачення набуває патологічних та домінуючих рис у мотиваційній структурі.

Слід звернути увагу, що ще науковцями радянської кримінологічної школи (А.Ф. Зелінським, Ю.М. Антоняном та ін.), серед соціально-економічних мотивів виділялись такі, як: а) задоволення абсолютних, тобто найнеобхідніших, життєво-важливих потреб; б) задоволення «відносних потреб», які виникають в умовах соціально-економічної диференціації населення і порівняння людьми свого становища зі становищем оточуючих; в) досягнення свого ідеалу – певного матеріального стандарту (надбагатства) або соціального стандарту (проникнення у вищі прошарки суспільства), на які орієнтована дана особа. Якщо співвіднести вказані мотиви з мотивами вчинення корисливих злочинів, то у низці випадків слід констатувати наявність третього виду мотивів. Це саме ті випадки, коли злочин вчиняється не для забезпечення першочергових потреб, а для отримання матеріального прибутку у великих розмірах, більших ніж ті, які особа здатна заробити законним шляхом.

До загальнокримінальних корисливих злочинів відносяться: крадіжки, грабежі, розбійні напади, шахрайства та вимагання. В залежності від способу досягнення корисливої мети, дані злочини розподіляються на дві підгрупи: 1 – загальнокримінальні корисливі злочини, що не поєднані з насильством (крадіжки, грабежі без ознак насильства та шахрайства); 2 – загальнокримінальні корисливі злочини, які поєднані з насильством (насильницький грабіж, розбій, вимагання).

Під насильством слід розуміти: 1 – фізичне насильство, що ототожнюється з безпосереднім використанням фізичної сили людини або опосередковано через застосування спеціальних засобів, що завдають організму іншої людини фізичної шкоди; 2 – психічне насильство, як силовий тиск на психіку через погрозу фізичного насильства чи завдання іншої значущої матеріальної чи моральної шкоди особі чи близьким їй особам. Мета насильства – примусити особу до певної дії (бездіяльності), силою обмежити можливість її вільної дії, вчинити розправу, скомпрометувати особу, завдати шкоди її здоров’ю задля досягнення корисливої цілі.

Таким чином, загальнокримінальна корислива злочинність – це сукупність передбачених кримінальним законом суспільно небезпечних діянь, в основі вчинення яких міститься корисливий мотив. Вона охоплює різнорідні злочинні діяння, що об’єднані спільною ознакою – прагнення до отримання. Корисливий мотив може бути конструктивною чи кваліфікуючою ознакою складу злочину. Корислива злочинність – найпоширеніший вид злочинності. У загальній структурі злочинності вона значно переважає всі інші її види. Причому динаміка корисливої злочинності характеризується постійним зростанням кількості злочинів.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.