Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Якщо ці межі не були перевищені, відповідальність особи за заподіяну шкоду виключається (ч.2 ст.37 КК)



 

Якщо під час уявної оборони за обставин, передбачених ч.2 ст.37, особа допустила перевищення меж, встановлених ст.36 для випадків необхідної оборони від реального суспільно небезпечного посягання, вона підлягає відповідальності як за перевищення меж необхідної оборони (ч.3 ст.37 КК).

Як вже зазначалося вище, така відповідальність можлива лише у випадках, передбачених ст.118 та ст.124 КК України.

Невибачальною відповідно до ч. 4 ст. 37 КК визнається така помилка, при якій в обстановці, що склалася, особа не усвідомлювала, але могла усвідомлювати відсутність реального суспільно небезпечного посягання, коли б проявила більшу пильність, обачність, дбайливість.

Сутність невибачальної помилки полягає у тому, що об'єктивні і суб'єктивні обставини в даний момент не давали особі достатніх підстав для того, щоб «помилятися» щодо наявності суспільно небезпечного посягання. Але, незважаючи на це, особа все ж таки припустилася такої помилки і заподіяла тому, хто посягає, шкоду.

Очевидно, що в такому разі у неї відсутня вина у формі умислу і тому вона може підлягати відповідальності лише за необережне заподіяння шкоди.

Затримання особи, яка вчинила злочин

Частина 1 ст. 38 встановлює: “Не визнаються злочинними дії потерпілого та інших осіб безпосередньо після вчинення посягання, спрямовані на затримання особи, яка вчинила злочин, і доставлення її відповідним органам влади, якщо при цьому не було допущено перевищення заходів, необхідних для затримання такої особи”.

 

Відповідно до ч. 2 ст. 38 перевищенням заходів, необхідних для затримання злочинця визнається умисне заподіяння особі, що вчинила злочин, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці затримання злочинця.

 

Правомірне затримання злочинця потерпілими або іншими особамице насильницькі дії, спрямовані на короткострокове позбавлення волі особи, яка вчинила злочин, з метою доставлення її органам влади, якщо ці дії викликані необхідністю затримання і відповідають небезпечності вчиненого посягання і обстановці затримання злочинця.

 

 

Затримання злочинця та заподіяння йому шкоди має ознаки, що характеризують:

1) мету затримання 2) особу, яка підлягає затриманню 3) характер дій при затриманні 4) своєчасність затримання
5) необхідність заподіяння шкоди
6) співрозмірність шкоди, заподіяної злочинцю при його затриманні

 

1. Мета затримання.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 КК дії потерпілих та інших осіб визнаються правомірними, якщо вони мали своєю метою затримання злочинця і доставлення його органам влади.

 

У зв'язку з цим виокремлюють дві мети таких дій:

1) кінцева – доставлення злочинця відповідним органам влади (у відділ міліції, прокуратуру, виконком місцевої ради, військовій владі тощо) і

2) найближча – затримати злочинця, тобто позбавити його особистої волі. Якщо ж затримання злочинця було здійснене для досягнення іншої мети (наприклад, для самосуду, помста за вчинений злочин), воно не вважається правомірним, і особа, що здійснила таке затримання, підлягає за заподіяну шкоду кримінальній відповідальності на загальних підставах.

 

Особа, яка підлягає затриманню.

КК регулює затримання лише злочинця, а не інших правопорушників, тобто затримання особи, яка вчиняє або вже вчинила злочинне посягання. Переконання в тому, що затримується саме злочинець, а не інша особа, повинно ґрунтуватися на усвідомленні тим, хто затримує, очевидності злочину.

 




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.