Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Право на необхідну оборону виникає лише за наявності відповідної підстави



Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння.

2. Необхідна оборона:

Перевищення меж необхідної оборони.

Уявна оборона.

Затримання особи, що вчинила злочин. Перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.

Крайня необхідність.

Перевищення меж крайньої необхідності (ексцес).

Відмежування крайньої необхідності від необхідної оборони.

Фізичний або психічний примус.

Виконання наказу або розпорядження.

Діяння, пов'язане з ризиком.

Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.

 

1. Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння

Діючий КК України вперше виділив такі обставини в самостійний розділ VIII Загальної частини “Обставини, що виключають злочинність діяння”. Згідно КК до таких обставин відносяться:

- необхідна оборона (ст. 36);

- затримання особи, що вчинила злочин (ст. 38);

- крайня необхідність (ст. 39);

- фізичний або психічний примус (ст. 40);

- виконання наказу або розпорядження (ст. 41);

- діяння, пов'язане з ризиком (ст. 42);

- виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст.43).

У КК України 1960 року були передбачені лише перші три з цих обставин.

 

Обставини, що виключають злочинність діяння, – це передбачені КК, а також іншими законодавчими актами зовнішньо схожі зі злочинами суспільно корисні (соціально прийнятні) і правомірні вчинки, які здійснені за наявності певних підстав і виключають злочинність діяння, а тим самим і кримінальну відповідальність особи за заподіяну шкоду.

Обставини, що виключають злочинність діяння характеризуються низкою загальних ознак:

1. Це свідомі вольові вчинки людини у формі дії або бездіяльності, які викликані винятковими обставинами, тобто певними підставами, що і визначають необхідність здійснення діяння, сполученого з заподіянням шкоди 2. Це діяння зовні підпадає під ознаки злочину, передбаченого відповідною статтею або частиною статті Особливої частини КК 3. Усі ці вчинки визнаються в якості правомірних нормами кримінального законодавства (наприклад, статті 36, 38 КК України). Однак зазначені обставини знайшли своє закріплення не тільки в КК, а й в інших законодавчих актах (наприклад, законах України “Про міліцію”) 4. Ці обставини є суспільно корисними і відповідно характеризуються законодавством (тобто вони відповідають інтересам особи, суспільства та держави)
5. За заподіяну шкоду, при наявності цих обставин, особи не підлягають кримінальній відповідальності

 

2. Необхідна оборона

Закріплене в ст. 36 КК право кожного на необхідну оборону є важливою гарантією реалізації конституційного положення про те, що “кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань” (ч.3 ст.27 Конституції України).

 

Відповідно до ч.1 ст.36 КК необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Звідси випливає наукове визначення цього поняття.
Необхідна оборонаце правомірний захист правоохоронюваних інтересів особи, суспільства або держави від суспільна небезпечного посягання, викликаний необхідністю його негайного відвернення чи припинення шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, що відповідає небезпечності посягання і обстановці захисту.

 

Право на необхідну оборону

є абсолютним: кожна особа має право вжити заходів оборони від суспільно небезпечного посягання незалежно від того, чи має вона можливість уникнути посягання (втекти, забарикадувати двері тощо) або звернутись за допомогою до представників влади чи інших осіб є суб'єктивним правом, а не обов'язком громадянина, тому відмова останнього від використання свого права не тягне за собою будь-якої відповідальності

 

Крім того, громадянин не зобов'язаний повідомляти державним або іншим органам чи службовим особам про вчинений ним акт необхідної оборони, хоча він і має право зробити таке повідомлення в інтересах правильного вирішення кримінальної справи, що порушується у зв'язку з суспільно небезпечним посяганням.

 

Дії, вчинені у стані необхідної оборони, якщо при цьому не було перевищено її межі, вважаються правомірними і не можуть бути підставою для притягнення особи не тільки до кримінальної, а й до цивільно-правової чи будь-якої іншої юридичної відповідальності.

Право на необхідну оборону виникає лише за наявності відповідної підстави.

 

Згідно з ч. 1 ст. 36 КК такою підставою є вчинення суспільно небезпечного посягання, що викликає у того, хто захищається, необхідність у негайному його відверненні чи припиненні шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди.

Підстава необхідної оборони складається з двох елементів:

1) наявності суспільно небезпечного посягання 2) необхідності в його негайному відверненні чи припиненні

 

 

- Необхідна оборона від правомірних дій неможлива.

- Крім того, необхідна оборона можлива при суспільно небезпечному посяганні особи, що не досягла віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, або при посяганні неосудної особи, а також особи, що діє в стані фактичної помилки, тобто при суспільно небезпечних посяганнях, які не є злочинами.

 

- Наявність суспільно небезпечного посягання означає, що посягання повинне існувати в дійсності, а не в уяві, психіці особи. У противному випадку має місце уявна оборона (ст.37 КК).

 

- Надаючи громадянам право на необхідну оборону, закон має на увазі лише такі випадки захисту, за яких громадянин змушений невідкладно заподіяти шкоду тому, хто посягає, з тим, щоб відвернути чи припинити посягання та ефективно здійснити захист.

 

Слід мати на увазі, що заподіяння шкоди тому, хто посягає, за відсутності зазначених двох елементів або хоча б за наявності лише одного з них свідчить про неправомірність дій громадянина, тому що він не знаходиться в стані необхідної оборони.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.