Модерний дискурс у літературі к. ХІХ – поч. ХХ ст. знайшов своє відлуння у драматургії даного періоду. Процес оновлення пов’язаний з появою «нової драми», яка вміщувала цілий ряд течій у драматичному мистецтві: символістський театр (з яким пов’язаний «театр мовчання»), інтелектуальна драма, драма-дискусія, епічний театр (початок якого в драматургії Р.Ролана). «Нова драма» наблизила драматургію до проблем сучасності, до внутрішнього світу людини, поставила особистість у центр уваги не як соціальний тип, а як «духовний симптом», індивідуальність, переживання й відчуття якої визначають загальну атмосферу епохи. Показавши трагедію життя, драматурги закликали до осмислення глибинної суті дійсності, звільнення людського духу, пошуку шляхів відновлення гармонії світу. Театр пнеретворився на місце ідейних дискусій і духовних поривань. Зовнішня дія поступилася внутрішнім конфліктам. Використавши досягнення реалізму і натуралізму, представники «нової драми» наполегливо розробляли модерністські принципи.
У драматургічних концепціях Г.Ібсена, Б.Шоу, М.Метерлінка, А.Чехова відчутні ознаки символізму, неоромантизму, експресіонізму, тобто синтез найновітніших художніх систем к. ХІХ – поч. ХХ ст.
Модульний контроль:виконати тестові завдання, завдання для самостійної роботи, практичні заняття 9-10.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 9
Тема: БЕЛЬГІЙСЬКА ЛІТЕРАТУРА. М.МЕТЕРЛІНК "СИНІЙ ПТАХ"
1. Бельгійська література на межі століть.
2. Життєвий і творчий шлях М.Метерлінка.
3. "Синій птах" як філософська казка.
4. Джерела символів та підтексту у творі М.Метерлінка.
5. Міф, релігія та фольклор в ідейно-тематичному підґрунті "Синього птаха".
6. Поезія М.Метерлінка.
7. Значення творчості митця для європейського літературного процесу.
Література:
История зарубежной литературы XX в. (1871-1917) /Под ред. В.Н.Богословского, З.Т.Гражданской. - М., 1989.
Тексти:
Метерлінк М. "Синій птах"
Завдання:
1. Виписати символічні образи з п'єси М.Метерлінка "Синій птах", подати їх тлумачення.
2. Подати розгорнутий аналіз п'єси "Синій птах".
3. Визначити еволюцію творчого методу М.Метерлінка, скласти хронологічну таблицю життєвого і творчого шляху письменника.
4. Подати методичні рекомендації щодо специфіки вивчення творчості М.Метерлінка у школі.
М.Метерлінк (1862 - 1949) - найвидатніший драматург Бельгії, якого ще за життя називали бельгійським Шекспіром. Література Бельгії двомовна: літератори пишуть французькою або фламандською мовами. "Бельгійську душу", напівфламандську, напіввалонську, її темперамент і психологію виразили на межі століть франкомовні письменники - Шарль де Костер, Еміль Верхарн, Моріс Метерлінк.
М.Метерлінк, фламандець за походженням, народився в Генті, в родині нотаріуса, отримав юридичну освіту. Свою першу драму "Принцеса Мален" видав власним коштом у 15-ти примірниках і подарував друзям. Несподіваним був відгук впливового французького критика Октава Мірбо, який заявив, що Метерлінк створив "найгеніальніший твір нашого часу". Сучасники одразу сприйняли М.Метерлінка як символіста: його концепція дійсності була містичною. Основні принципи театру митець висловив у передмові до видання п'єс і у книзі "Скарб смиренних". Втілюючи теорію символістської драми М.Метерлінк створював "театр мовчання" або "театр фатуму", перетворюючи діалог на "бесіду душ", в якій співрозмовники відповідають на невимовлені репліки. Набуває великого значення і палітра кольорів: нічна темрява лісу, темний, одноманітний одяг, чорний плащ священика (п'єса "Сліпі"). Символістські п'єси невеличкі, одноактні, структура їх проста, однолінійна ("Сліпі", "Непрохана", "Там усередині" - "статичні" п'єси). У наступних творах М.Метерлінка герої починають вступати в боротьбу з фатумом, смерті протиставляти кохання. У таких п'єсах казкова ситуація розшифровує містичну таємницю і тому дія із сфери містично-символічної переходить у казково-романтичну ("Смерть Тентажіля", "Синій птах", "Заручини").
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 10
Тема: ДРАМАТУРГІЧНА МАЙСТЕРНІСТЬ Г.ІБСЕНА ТА А.ЧЕХОВА. ОСОБЛИВОСТІ „НОВОЇ ДРАМИ” МЕЖІ ХХ – ХХ СТ.
Постаті Г.Ібсена та А.Чехова в історії світової драматургії.
Періоди творчості Г.Ібсена, стильові шукання. Символістський та реалістичний театр.
Традиції і новаторство А.Чехова – драматурга.
П’єса Г.Ібсена „Ляльковий дім” – аналіз образів, відкритий фінал.
„Пер Гюнт” та „Золотокулий дзвін” – шедеври світової драматургії.
„Чайка” А.Чехова – аналіз конфлікту, характеристика образів.
„Вишневий сад” – провідні мотиви п’єси.
Література:
История западноевропейского театра. – М., 1974
Зингельман Б.И. Очерки истории драмы ХХ в. – М., 1979.
Чудаков А.П. Антон Павлович Чехов. – М., 1987
Бердников Г.П. А.П.Чехов. Идейные и творческие искания. – М., 1987.
Завдання:
1. Здійснити аналіз п’єси Г.Ібсена „Ляльковий дім”, схема зміни у характері Нори (з цитатами).
2. Визначити характерні ознаки „нової драми” у п’єсі А.Чехова „Чайка”, Г.Ібсена „Ляльковий дім” (за схемою).
3. Як розкривається „трагедія життя” у п’єсі А.Чехова „Вишневий сад”.
Генріх Ібсен – видатний норвезький письменник, творець „нової драми”, який приділяв особливу увагу найпотаємнішому духовному життю людини, вмінню розпізнавати тривожні симптоми неблагополуччя у суспільному бутті за його принадною видимістю.
Театр Г.Ібсена з його неухильним прагненням до очищення і ушляхетнення людського духу не тільки вказав шлях драматургії подальшого століття, але й продемонстрував вічність і актуальність порушених проблем.
Антон Чехов – один із найвідоміших і найскладніших письменників ХІХ ст. Протягом усього життя А.Чехов працював у жанрах прози і драматургії, яка відтворює загальну драму суспільства. Кожен із персонажів п’єси переживає свою трагедію: кохання, нездійсненних мрій, бідності, мистецької неспроможності, загубленої долі. Для письменника розв’язати проблему мистецтва можна було лише одним шляхом – усвідомити проблеми життя, які постають перед особистістю.