Поняття та система деліктних зобов’язань

Зобов’язання із заподіяння шкоди (інколи їх називають зобов’язаннями із правопорушення або деліктними зобов’язаннями) – це зобов’язання, які ви­никають внаслідок порушення майнових чи особистих немайнових прав абсолютного характеру і мета яких – забезпечити поновлення прав потерпілого за рахунок заподіювача шкоди або особи, відповідальної за шкоду. Залежно від підстав виникнення зобов’язань із заподіяння шкоди розрізняють: договірну та недоговірну(деліктну) відпо­відальність.

Спільними ознаками договірної і недоговірної відповідальність є:

1. мета – поновити порушені права;

2. їх майновий характер;

3. примусова реалізація силами юрисдикційних органів;

4. виконання ними попереджувальної, виховної функції.

Відмінності між договірною і недоговірною (деліктною) відповідальністю:

1. договірна настає, коли сторони перебувають у відносних
правовідносинах, недоговірна – в абсолютних;

2. договірна покладається на порушника договору або на
особу, яка за договором відповідає за порушника (поручитель,
гарант), недоговірна – на порушника або на особу, яка за законом відповідає за порушника (батьки, опікуни, лікувальна
установа), або взагалі на третю особу, в інтересах якої вчиня­ються дії (заподіяння шкоди в стані крайньої необхідності);

3. договірна – це додатковий обов’язок, який приєднується до невиконаного обов’язку (поставити продукцію і сплатити штраф), а недоговірна – це новий обов’язок замість невиконаного (заподіяв шкоду — відшкодуй).

4. договірна передбачена як законом, так і договором, недо­говірна –виключно законом;

5. договірна виступає у вигляді відшкодування збитків, стягнення неустойки, а недоговірна – виключно у вигляді відшкодування збитків.

Система деліктних зобов’язань побудована на поєднанні загального (генерального) делікту із спеціальним. Склад загаль­ного делікту відповідно до ст. 1166 ЦК, полягає у тому, що заподіяна шкода відшкодову­ється особою, яка її заподіяла.

Спеціальні делікти характеризуються такими особливостями:

1. способом заподіяння шкоди;

2. особою заподіювача шкоди;

3. особою потерпілого,

4. особою, яка відповідає за шкоду;

5. об’єктом, якому заподіюється шкода;

6. обставинами заподіяння шкоди;

7. особливими умовами відповідальності тощо.

Види спеціальних деліктів:

1. шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки (ДПН):

i. шкода, заподіяна наземним ДПН;

ii. шкода, заподіяна морським судном;

iii. шкода, заподіяна повітряним судном;

iv. ядерна шкода;

2. шкода, заподіяна представниками і працівниками юридичної особи:

i. шкода, заподіяна працівником при виконанні ним трудо­вих обов’язків;

ii. шкода, заподіяна посадовою особою органів державної влади або органом місцевого самоврядування;

iii. шкода, заподіяна незаконними діями представників правоохоронних органів;

3. шкода, заподіяна особами з пороками волі:

i. малолітніми;

ii. неповнолітніми;

iii. недієздатними;

iv. особами, які не розуміли значення своїх дій;

4. шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю потерпілого:

i. під час виконання особою договірних зобов’язань;

ii. під час виконання трудових обов’язків;

iii. фізичній особі-підприємцю;

iv. малолітній особі;

v. неповнолітній особі;

vi. особі, яка не працювала;

vii. особі, яка потерпіла від злочину;

5. шкода, заподіяна правомірними діями:

i. необхідною обороною;

ii. в стані крайньої необхідності;

6. шкода, заподіяна навколишньому середовищу:

i. атмосфері, воді, землі;

ii. флорі, фауні;

7. моральна шкода:

i. шкода, заподіяння якої пов’язано із діяльністю держав­них органів та посадових осіб;

ii. шкода, заподіяна засобами масової інформації;

iii. шкода, заподіяна приватними особами;

8. шкода, заподіяна недоліками робіт, послуг, речей;

9. шкода, що відшкодовується особою, яка застрахувала свою
цивільну відповідальність;

10. шкода, яка відшкодовується у зв’язку з припиненням права власності;

11. шкода, що відшкодовується фізичній особі, яка потерпіла від злочину, якщо заподіювач шкоди не встановлений або отри­мати належне з нього неможливо;

12. шкода, що виникає у результаті створення загрози життю, здоров’ю чи майну особи;

13. інші спеціальні випадки відшкодування шкоди

Поиск по сайту: