Сеча здорової людини практично не містить білка. Сліди його, що містяться в сечі, звичайними реакціями, якими користуються в клініці, не виявляються. При ряді захворювань з сечею може виділятись значна кількість білка, що носить назву протеїнурії або альбумінурії.
Розрізняють справжню альбумінурію і несправжню. При справжній або нирковій протеїнурії білки сироватки крові попадають в сечу через нирки. Несправжня протеїнурія спостерігається при попаданні в сечу слизу, крові, гною не з нирок, а з сечовивідних шляхів. Для виявлення білка в сечі використовують реакції осадження з допомогою азотної і сульфосаліцилової кислот. Остання – дуже чутлива.
Принцип методу і хід роботи див.заняття 2, робота 2.
Клініко-діагностичне значення
Білок з’являється в сечі при нефриті (тобто при запаленні судинних клубочків нирок, коли збільшується їх проникливість), у випадках серцевої декомпенсації, при деяких формах підвищеного тиску та, іноді, при вагітності.
Кількісне визначення білка за методом Робертса-Стольникова.
Принцип методу. Метод грунтується на емпірично встановленому факті, що при нашаруванні сечі на азотну кислоту спостерігається стійке помутніння у вигляді кільця на межі обох рідин між 2-ю і 3-ю хвилинами при вмісті в сечі 0,033 г/л білка. Користуючись різними розведеннями сечі, знаходять таке розведення, яке дає утворення білого кільця через 2-3 хвилини.
Хід роботи. Попередньо за допомогою якісних реакцій визначають наявність білка в сечі. Для цього використовують дуже чутливу реакцію з сульфосаліциловою кислотою - в пробірку вміщують 1 мл сечі і додають 3 краплі 20% розчину сульфосаліцилової кислоти. При наявності білка в сечі утворюється білий осад. Для визначення кількості білка треба зробити розведення сечі - в 5 пробірок наливають по 2 мл дистильованої води. В першу додають 2 мл досліджуваної сечі. Вміст цієї пробірки перемішують і 2 мл суміші переносять в другу пробірку, з другої - в третю і так далі, із останньої пробірки 2 мл суміші виливають. Отримують розведення сечі в 2, 4, 8, 16, 32 рази. Кожну порцію розведеної сечі обережно нашаровують на азотну кислоту, 1 мл якої вміщують в пробірку. Відзначають при якому розведенні з’являється біле кільце між 2-ю і 3-ю хвилинами.
Для розрахунку вмісту білка в сечі 0,033 г/л перемножують на ступінь розведення сечі в пробірці, де утворилося біле кільце між 2-ю і 3-ю хвилинами. Наприклад, кільце утворилося в пробірці, де було розведення сечі в 8 разів. Тоді, 0,033 х 8 = вміст білка в сечі в г/л.
3.Якісне і кількісне визначення глюкози Принцип методу і хід роботи див. заняття №14.
4.Якісне визначення ацетону (проба Легаля) Принцип методу і хід роботи див. заняття №17.
5.Якісне визначення кров’яних пігментів (бензидинова проба) Принцип методу і хід роботи див. заняття №3.
Лiтература.
Конспект лекцiй.
Биологическая химия /Воронина Л.Н. и др.- Х.:Основа, 1999. – 640 с.
Я.І.Гонський, Т.П.Максимчук. – Біохімія людини, 2001
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри
Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А.М.
Заняття №26
Тема: Фармацевтична біохімія. Загальна характеристика метаболізму ліків. Фази метаболізму.
Підсумкове заняття. Тестовий контроль. Залік.
Актуальнiсть теми: Знання процесів метаболізму лікарських речовин використовується для вирішення цілого ряду задач біофармації, фармакології, фармацевтичної хімії, технології ліків. Результати і узагальнення фармацевтичної біохімії є тією фундаментальною основою, на основі якої розвивається наукова і раціональна фармакотерапія захворювань та їх фармакопрофілактика.
Навчальнi цiлi
Знати: Стадії метаболізм ліків, вплив метаболізму ліків на їх фармакологічну активність значення фармацевтичної біохімії для теоретичної та практичної фармації.
Вмiти:Визначати інтенсивність гідроксилювання лікарських речовин мікросомами печінки, вплив на цей процес різних чинників.
Самостiйна позааудиторна робота:
Охарактеризувати систему мікросомального окислення.
Охарактеризувати процеси кон'югації і написати реакції: а) саліцилової кислоти з глюкуроновою; б) метилювання ізоніазиду; в) ацетилювання сульфаніламіду; г) ПАСК з гліцином.
Контрольнi питання:
1. Предмет і задачі фармацевтичної біохімії, значення її для біофармації, фармакології, медицини, токсикології.
2. Біогенні лікарські речовини та чужорідні ліки (ксенобіотики), їх метаболізм.
3. Стадії метаболізму ліків: а)ентеральний обмін в ШКТ; б)транспорт через мембрани; в)перенесення кров’ю і міжтканинний розподіл; г)внутрішньоклітинний метаболізм ліків (реакції біотрансфармації); д)виведення із організму ліків та їх метаболітів.
4. Вплив метаболізму ліків на їх фармакологічну активність.
5. Реакції першої фази метаболізму ліків (фази модифікації).
6. Гідроксилювання лікарських речовин у процесі мікросомального окислення. Характеристика ферментної системи і механізму реакції.
7. Інтенсивність метаболізму ліків як фактор індивідуальної чутливості організму до їх дії.
8. Процеси кон'югації лікарських речовин та їх метаболітів: утворення глюкуронідів, сульфатна, метильна, ацетильна і пептидна кон'югація.