Актуальнiсть теми:Ліпіди – важлива складова частина харчових продуктів, що володіють високою енергетичною цінністю та служать пластичним матеріалом для побудови клітин і тканин, попередниками для біосинтезу групи біологічно-активних речовин. Порушення процесів травлення і всмоктування ліпідів призводить до розвитку патологчних станів.
Навчальнi цiлi:
Знати: класифікацію ліпідів, хімічну будову, властивості і біологічну роль окремих груп ліпідів; процеси травлення і всмоктування ліпідів.
Вмiти: визначити вплив жовчі на активність ліпази.
Самостiйна позааудиторна робота:
5. Написати рівняння реакцій гідролізу в кишечнику: а)триацилгліцерину, що містить залишки пальмітинової, олеїнової і стеаринової кислот; б) фосфатидилхоліну (лецитину); в) ефіру холестерину і лінолевої кислоти. Назвати відповідні ферменти.
6. Написати формули глікохолевої і тауродезоксихолевої кислот. Назвати функції жовчних кислот.
7. Підготувати вихідні дані для оформлення протоколів лабораторної роботи.
Контрольнi питання:
1. Загальна біологічна характеристика і класифікація ліпідів.
2. Хімічна структура, властивості та біологічна роль: а)насичених і ненасичених жирних кислот; б)нейтральних жирів (триацилгліцеринів); в)стеринів і стеридів; г)восків; д)фосфоліпідів; е)гліколіпідів і сульфоліпідів.
3. Структура, фізико-хімічні властивості та функції жовчних кислот.
4. Травлення ліпідів у ШКТ.
5. Всмоктування продуктів травлення ліпідів. Порушення травлення і всмоктування.
6. Ресинтез ліпідів у клітинах кишечника та їх транспорт до тканин.
7. Ліпіди та їх похідні як фармпрепарати.
Самостійна робота на занятті
Виконати лабораторнi роботи, оформити i захистити протокол.
Вплив жовчі на активність ліпази.
Ліпаза - фермент із груповою специфічністю, який діє на різноманітні жири при рН 9,0. Ліпаза гідролітично розщеплює харчові жири і в першу чергу ефірний зв”язок в a-положенні.
Принцип методу. Активність ліпази оцінюють за утворенням в результаті гідролізу жиру жирних кислот, кількість яких визначають титруванням лугом в присутності фенолфталеїну. Гідроліз жирів зручніше всього спостерігати на прикладі витяжки з підшлункової залози (джерело ліпази) і молока як субстрату, жир якого знаходиться в емульгованому стані і швидно розщеплюється на гліцерин і жирні кислоти. Якщо в пробу долити жовч, то ліпаза активується і гідроліз жиру протікає швидше.
Хід роботи. В дві пробірки або колбочки наливають по 10 мл молока та по 1 мл 5% розчину витяжки з підшлункової залози. В 1 пробірку доливають 1 мл води, а в другу - 1 мл жовчі. Вміст пробірок добре перемішують. З кожної пробірки відбирають по 1 мл суміші в інші пробірки, добавляють 1 - 2 краплі 0,5% р-ну фенолфталеїну і відразу ж титрують 0,05н р-ном їдкого натрію до появи слабо рожевого забарвлення, яке не зникає протягом 30 секунд. Потім обидві пробірки із залишком суміші вміщують у водяну баню або термостат при 38оС. Через кожні 10 - 15 хвилин з них відбирають по 1 мл суміші і проводять титрування, як і попереднього разу. Роблять 4 - 5 таких визначень. Результати визначення виражають в мілілітрах 0,05н розчину лугу, що затрачається на титрування, і будують графік, де на осі ординат відкладають кількість розчину лугу, що пішов на нейтралізацію жирних кислот (в мл), а на осі абсцис - час у хвилинах. На графіку отримують дві криві, що відображають процес гідролізу жиру під дією фермента ліпази від часу і в залежності від наявності чи відсутності жовчі.