Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Осадження концентрованими кислотами



Заняття №1

Тема: Вступ. Завдання функціональної біохімії. Потреби організму в харчових речовинах, процеси травлення та всмоктування. Будова та функція білків. Прості білки. Амінокислотний склад білків. Фізико-хімічні властивості білків. Білки та амінокислоти як фармперпарати.

Актуальнiсть теми: Функціональна біохімія – фундаментальна бiомедична наука, яка вивчає біохімічні процеси, що є основою функціональної діяльності різних органів і систем необхідних для розуміння сутності нормального обміну та порушення на різних етапах метаболізму вуглеводів, ліпідів, білків, амінокислот, що супроводжується специфічною симптоматикою патологічного процесу. Спеціалістам фармації це необхідно при проведені до клінічних досліджень різних форм лікуючих середників, виготовлених із субстанцій та засвоєння наступних дисциплін – фармакології, фармакотерапії, фармацевтичної і токсикологічної хімії.

Білки являються основою життєвих процесів організму. Амінокислоти – структурні компоненти білків, що забезпечують основні прояви життєдіяльності організму.

Навчальні цілі:

Знати: предмет i задачi функціональної бiохiмiї; хiмiчну будову амiнокислот, структуру та фізико-хімічні властивості білків.

Вмiти: виявляти та iдентифiкувати амiнокислоти в бiологiчних об΄єктах.

Самостiйна позааудиторна робота:

1.Написати формули 20-ти амiнокислот, що входять до складу бiлкiв.

2.Зобразити схематично типи хімічних зв΄язків у структурі білкових молекул.

3.Порівняти молекулярну масу, розчинність, ізоелектиричну точку, особливості амінокислотного складу альбумінів, глобулінів, гістонів і протеїнів.

Контрольнi питання:

1. Будова і рівні структурної організації білків (первинна, вторинна, третинна). Характеристика хімічних зв’язків, які відповідають за формування структури білків.

2. Методи визначення структурної організації білків.

3. Фізико-хімічні властивості білків: молекулярна маса, розчинність, амфотерність, оптична активність, колоїдно-осмотичні властивості.

4. Денатурація білків, реакції осадження білків.

5. Реакції осадження білків, їх використання у медико-біологічній і фармацевтичній практиці.

6. Умови зберігання фармпрепаратів білкової природи.

7. Класифікація білків.

8. Будова, фізико-хімічні властивості та біологічна роль окремих груп простих білків.

9. Методи виділення та очищення білків.

10. Використання методів виділення та очищення білків у технології одержання фармпрепаратів білкової природи.

 

Самостiйна робота на заняттi.

Виконати лабораторнi роботи, оформити i захистити протокол.

Незворотнє осадження (денатурація) білків.

Осадження солями важких металів.

Принцип методу. При дії солей важких металів білок втрачає свої властивості внаслідок руйнування молекулярної структури і не може повернутись в попередній стан при додаванні до осаду води.

Хід роботи. В три пробірки наливають по 1 мл розчину білка і додають по краплях 5 % розчину сульфату міді в першу пробірку, 5 % розчину ацетату свинцю в другу пробірку, 5 % розчину нітрату срібла в третю пробірку. У всіх пробірках утворюються осади. Незворотність осадження встановлюють додаванням до осаду надлишку води.

Осадження концентрованими кислотами.

Принцип методу. При дії на білок концентрованих мінеральних і органічних кислот відбувається денатурація білка внаслідок дегідратації та утворення комплексних сполук. В більшості мінеральних кислот осад денатурованого білка може розчинитися при надлишку кислоти, хоча білок не повертається до нативного стану. Тільки в присутності азотної, сульфосаліцилової та трихлороцтової кислот утворюється стійкий осад і це застосовується в медичній практиці для визначення вмісту білка в біологічних рідинах.

Хід роботи. В чотири пробірки наливають по 1 мл кислот: в першу - концентрованої азотної кислоти; в другу - концентрованої сірчаної кислоти; третю - 10% розчину трихлороцтової кислоти, четверту - 2% розчину сульфосаліцилової кислоти. Обережно по стінці в кожну пробірку наливають рівний об’єм розчину білка. При додаванні надлишку азотної, трихлороцтової і сульфосаліцилової кислот осад не розчиняється, а при додаванні надлишку сірчаної кислоти осад розчиняється.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.