Структурно-логічна схема №1. ПАТОГЕНЕЗ ЗАПАЛЕННЯ

VI. Матеріали для самоконтролю

А. Завдання для самоконтролю:

Б. Задачі для самоконтролю:

Задача 1. У експерименті на кролях осередок запалення моделюють шляхом підшкірного введення 0,1 мл скипидару. Через 1 год. вводять довенно барвник (метиленовий синій) і спостерігають появу синього забарвлення тканин у ділянці запалення. Поясніть механізм виникнення синього забарвлення тканин у ділянці запалення.

Задача 2.У хворого на другу добу після розвитку гострого запалення колін­ного суглобу спостерігається збільшення його в розмірі, припухлість і почервоніння. Присутні скарги на біль та неможливість ходити. Назвіть стадію запального процесу.

Задача 3.Відомо, що в зоні запалення проходить пошкодження ендотелію судин і активація фактора Хагемана. Поява яких гуморальних медіаторів запалення у плазмі крові є наслідком активації даного фактора ?

Задача 4.У чоловіка 30 років, через 10 днів після незначного термічного опіку кисті правої руки, в ділянці травми спостерігається загоєння. Назвіть стадію запального процесу.

Задача 5.При проведенні пункції черевної порожнини отримано прозорий пунктат світло-жовтого кольору. Відносна щільність – 1,014. Вміст білка – 0,2 г/л. Проба Рівальта від’ємна. В осаді – незначна кількість клітинних елементів, переважають лімфоцити. Який характер рідини, отриманої при пункції?

Задача 6.При запаленні ока у хворого відзначено накопичення мутної рідини з високим вмістом білка на дні передньої камери. Як називається стадія запалення, при якій спостерігаються такі зміни?

Задача 7.Чоловік 30 років помилково випив 1% розчин оцтової кислоти. Його госпіталізували до лікарні, де надали відповідну допомогу. Як називається запалення, якщо запальний процес розвивається на слизовій шлунку?

Задача 8.Жінка 33 років зі скаргами на фурункульоз звернулася за консу­ль­тацією до дерматолога. Хворіє на цукровий діабет. Яким найімовірніше є перебіг запального процесу стосовно реактив­ності організму ?

Задача 9.Дівчина 14 років, через 3 дні після проведення у салоні процедури пірсингу, звернулася до хірурга зі скаргами на припухлість, почервоніння та болі пульсуючого характеру в ділянці пупка. Як називається стадія запалення?

Задача 11.У жінки-хіміка, внаслідок необережності, на руку потрапив розчин сірчаної кислоти, через декілька годин після опіку в ділянці гіперемії та набряку шкіри з’явилось вогнище некрозу. Дія якого флогогенного фактора призвела до розвитку запального процесу?

Задача 12. Потерпілого 30 років вкусила бджола. На місці укусу визна­чається набряк, гіперемія, біль, підвищення температури. Назвіть ініціальний патогенетичний фактор запального набряку.

Задача 13.Підліток звернувся до стоматолога зі скаргами на хейліт (запалення червоної кайми губ). При огляді виявлено: значний набряк та застійну гіперемію губ з утворенням на ній кірок, тріщин. Крім відповідного терапевтичного лікування призначено гідрокортизонову мазь. Чим пояснюється протизапальна дія гідрокортизону?

Література

Основна:

1. Патологічна фізіологія / За ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця. – К.: Вища школа, 1995. – 615 с.

2. Атаман О.В. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях: Навч. посібник. – Вінниця: Нова Книга, 2007. – 512 с.

Додаткова:

1. Боднар Я.Я., Файфура В.В. Патологічна анатомія і патологічна фізіологія людини: Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 494 с.
2. Патофизиология // Под ред. В.Ю. Шанина – СПб: ЭЛБИ-СПб, 2005. – 639 с.

Тема 3. ГАРЯЧКА

І. Актуальність теми

Гарячка – типовий патологічний процес, що характеризується тим­часовою активною перебудовою терморегуляції і підвищенням тем­ператури тіла у відповідь на потрапляння пірогенних речовин. Як будь-який типовий патологічний процес, гарячка складається з за­хис­но-пристосувальних реакцій і явищ пошкодження.

Гарячка не виступає як самостійне захворювання, окрема нозо­ло­гічна одиниця, вона є однією з найбільш характерних ознак пере­важ­ної більшості інфекційних захворювань. Для багатьох соматичних захворювань гарячка є неспецифічною ознакою.

Гарячка сформувалась еволюційно, передусім як відповідь макро­організму на проникнення в нього мікроорганізмів та їх токсинів, але існує велика група неінфекційних гарячок.

У ряді випадків гарячка, її характер, тип температурної кривої набу­вають діагностичного значення.

Знання причин, механізмів розвитку, клінічних проявів і біологіч­ного значення гарячкової реакції необхідно лікарю для правильного проведення етіотропного, патогенетичного та симптоматичного лікування захворювань, що супроводжуються лихоманкою.

ІІ. Конкретні цілі

1. Знати визначення поняття «гарячка», «гіпертермія», «пірогениі речовини».
2. Знати класифікацію, походження, механізм дії і основні ефекти пірогенів.
3. Вивчити механізм розвитку гарячки.
4. Знати особливості терморегуляції на різних стадіях гарячки.
5. Вміти охарактеризувати гарячку як типовий патологічний процес, знати функціональні розлади в організмі під час різних стадій гарячки і механізми їх розвитку.
6. Вміти відрізняти гарячку від інших видів гіпертермій.
7. Вміти побудувати графік класичних типів температурних кривих.
8. Вміти визначати, які явища при гарячці носять власне патологічний, а які – захисно-пристосувальний характер з метою обґрунтування етіотропної, патогенетичної та симптоматичної терапії лихоманки.

Поиск по сайту: