Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Загальні відомості розрахунку резервуарів



 

Розрахунок резервуарів виконують відповідно до чинних нормативних документів. Він полягає:

1) у розкритті статичної невизначеності конструкцій резервуара і у визначенні зусиль, діючих на окремі його елементи (статичний розрахунок);

2) у перевірці прийнятих перерізів елементів, їх конструюванні щодо забезпечення міцності і умов нормальної експлуатації (конструктивний розрахунок).

Залізобетонні резервуари являють собою статично невизначену просторову систему, найпростішим рішенням якої є метод сил. Розрізка цієї системи при виборі основної схеми здійснюється у місцях з’єднання стінки з днищем і покриттям (рис 1.31 а).

 

 

 

Рис. 1.31. Основна система для розрахунку зусиль в стиках “стінка-днище” і “стінка-покриття”

а) без урахування роботи фундаментного кільця; б) з урахуванням роботи фундаментного кільця

 

 

У деяких випадках днище в місцях з’єднання зі стінкою має значне потовщення (фундаментне кільце), яке здатне самостійно сприймати частину діючих зусиль. Тоді основна система, метода сил для визначення зусиль у місцях з’єднання стінки і днища буде мати вигляд, який показано на рис. 1.31, б.

Для визначення невідомих зусиль, які входять у основну систему, складають канонічні рівняння, які виражають нерозривність деформацій, що з’єднуються в одній і тій же точці.

Задача дещо ускладнюється, якщо днище і покриття виконують у вигляді просторових тонкостінних конструкцій із-за складності визначення їх вузлових і лінійних деформацій. Ці задачі успішно вирішуються за допомогою ЕОМ.

При статичному розрахунку зусилля в елементах резервуару визначаються на різних невигідних стадіях завантаження при зведенні і експлуатації резервуара. Для заглиблених резервуарів або засипаних ґрунтом основними розрахунковим навантаженнями будуть такі:

І. Стадія зведення і випробування:

1. Навантаження на стінку, днище і покриття резервуара від попереднього обтиснення арматурою.

2. Навантаження на стінку і днище резервуара від попереднього обтиснення і води в резервуарі при випробуваннях.

ІІ. Стадія експлуатації:

1. Навантаження на стінку, днище і покриття від заповнення продуктом, тиску ґрунту (ґрунтових вод) і попереднього обтиснення.

2. Навантаження на стінку, днище і покриття від ґрунту (ґрунтових вод) і попереднього обтиснення при пустому резервуарі.

Для підводних резервуарів розрахунковими навантаженнями будуть:

І. Зведення і випробування:

1. Навантаження на стінку і покриття від попереднього обтиснення арматурою.

2. Навантаження від збиткового тиску газу при наземних випробуваннях.

ІI. Експлуатація:

1. Навантаження від результуючого тиску води і нафти при заповненім резервуарі.

2. Навантаження від дії води або течії в акваторії парку.

Усі названі розрахункові випадки завантаження резервуарів розглядають з урахуванням власної ваги конструкцій і технологічного обладнання, розміщеного на них. Основні і додаткові сполучення навантажень складають за загальними правилами для промислових споруд у відповідності із ДБН В.1.2-2:2006 “Навантаження і впливи

Залізобетонні резервуари, які виконуються без лицювань, відносяться до споруд, у яких утворення тріщин при експлуатації не допускається. Тому статичний розрахунок таких резервуарів виконують методами будівельної механіки як для пружних систем. Виняток складають резервуари, експлуатація яких не передбачається без лицювання. У цьому випадку проектування і розрахунок резервуарів можуть виконуватись з урахуванням прояву бетоном пластичних властивостей і утворення обмежених по ширині тріщин.

У конструкціях залізобетонних резервуарів виникають деформації, викликані зміною температури продукту, що зберігається від –200С до +950С. Зміна температури призводить до виникнення температурних зусиль, які визначають, розглядаючи резервуар, як однорідну пружну систему.

Температурні дії на конструкції резервуара впливають у значно меншій мірі, якщо застосовують більш гнучкі (тонкі) конструктивні елементи, при зменшенні сил тертя між днищем і основою, при влаштуванні температурних швів. Окрім розрахунків, що характеризують міцність окремих елементів резервуара, виконують розрахунок на спливання, який враховує можливі зміни рівня ґрунтових вод у звичайних наземних конструкціях або максимальне значення об’ємної маси продукту, що зберігається у підводних спорудах. При цьому розрахункова сума сил, котрі утримують резервуар від спливання (власна вага конструкцій, вага ґрунту на покритті, сили тертя ґрунту об стінку резервуара і ін.), приймаються з коефіцієнтом “безпеки за навантаженням” менше одиниці, а розрахункові зусилля, які прагнуть підняти резервуар, приймаються з коефіцієнтом “безпеки за навантаженням” більше одиниці.

 

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.