Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Відмінність між правовим менталітетом та правосвідомістю



Історично склалося так, що у кожній країні діють свої правові звичаї, традиції, законодавство, юрисдикційні органи, сформувалися особливості правового менталітету. Чинниками, що впливають на процес українського менталітету є: державність, релігійність і мова. Чіткого визначення поняття «правовий менталітет», зокрема і у філософії права немає. Вітчизняна теорія правового менталітету перебуває на стадії концептуального оформлення, коли «очевидні лише деякі ідеї та підходи». Значний вклад у формування теорії правового менталітету зробили такі російські вчені-правознавці як Р.С. Байніязов, Л.М. Карнозова, А.Ю. Мордовцев, М.В. Рац.

Зрозуміло, що для становлення та розвитку теорії правового менталітету важливе значення має теоретична розробка самої категорії «правовий менталітет». Реалізація цього завдання ускладнюється наступною обставиною. Так, деякі вчені (наприклад, І.А. Іванніков) взагалі вважають за недоцільне введення у науково-правовий обіг «красивого, але цього часу багатьом незрозумілого терміну «менталітет («ментальність»)» у зв’язку з наявністю у теорії права категорії «правова культура», що на його думку, абсолютна тотожна з правовим менталітетом. Крім того, у теорії права існує таке споріднене з правовим менталітетом поняття як «правосвідомість», що, на думку деяких вчених, теж обмежує використання у науковому обігу терміну правового менталітету. На мою думку, на формування самосвідомості особистості найбільш ефективно впливає правове виховання населення. За теперішніх умов воно полягає у цілеспрямованому формуванні певної системи правових знань, умінь, навичок, правового мислення, правових почуттів, які регулюються правом і охороняються Конституцією України.

 

Актуальність даної проблеми, яку я внесла в цей підрозділ, підтверджується ще й фактом корінної кількісної і якісної зміни структури й характеру злочинності в суспільстві. правовий менталітет характеризується за допомогою ознак етнічної приналежності, латентності ментально-правових структур, особливості правового світогляду, який проявляється у вигляді конкретної правової поведінки, що у підсумку і становить певну ідентичність (неповторність) правової системи. На фоні правової системи правовий менталітет виступає у якості основоположної матриці, яка визначає усю правову «колоритність» національної правової дійсності. Саме категорія правового менталітету дозволяє глибше проникнути у духовну правову «тканину», властиву для певного суспільства з тим, щоб зрозуміти його усталені поведінкові стереотипи у сфері права. На основі порівняльного аналізу правового менталітету та правосвідомості, можливо, на наш погляд, встановлення домінантів відповідної національної правової системи, виходячи із яких проводиться ідентифікація останньої. Оскільки виявлення домінантів українського правового менталітету сприятиме визначенню пріоритету подальшого культурно-правового розвитку України, яка після проголошення незалежності знаходиться у пошуку адекватних підстав національної правової дійсності, що позначиться у остаточному приєднанні або до Західної, або до Східної традиції права. Що ж стосується поняття «правосвідомості», то, на за сучасних умов розвитку українського суспільства це насамперед нове правове мислення, компонент нової правової і загальної культури людини і суспільства, що охоплює майже всю систему уявлень, знань, ідей, оцінок, почуттів людини та окремих соціальних груп про нове право, законодавчі акти, про практику реалізації правових норм, правомірність або протиправність тих чи інших вчинків, рішень тощо. Тобто, за допомогою правосвідомості здійснюється взаємодія людини із законом, правом, а через них з економікою, політикою, умовами життя, побутом тощо.

 

Основним завданням у дослідженні відмінностей правового менталітету та правосвідомості є закріплення його результатів у вигляді певної типології, класифікації. Типологізація зводиться до виявлення у процесі зіставлення порівнюваних об’єктів ознак та властивостей, які характерні для національного правового суб’єкта, які можуть бути як подібними, так і відмінними. Якщо вони подібні, то це свідчить про спільний правовий ментальний тип, що пов’язано з однаковими цивілізаційними та історико-культурними умовами становлення та розвитку.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.