Порядок отримання охоронного документа на винахід

За чинним законодавством України про інтелектуальну власність патент можна визначити як охоронний документ, що засвідчує особисті немайнові і майнові права патентовласника на об'єкт інтелектуальної власності. Патент — це техніко-юридичний документ, що засвідчує визнання заявленої пропозиції об'єктом інтелектуальної власності, авторство на цей об'єкт, пріоритет і право власності на зазначений об'єкт. [8].

Дата подання заявки встановлюється за датою одержання Установою матеріалів заявки, що викладаються українською мовою, та заяви. Як правило, матеріали заявки принаймні мають містити:

ü заяву про видачу патенту на винахід з проведенням кваліфікаційної експертизи чи деклараційного патенту на винахід (корисну модель);

ü опис винаходу (корисної моделі);

ü формулу винаходу (корисної моделі);

ü креслення (якщо на них є посилання в описі);

ü реферат;

Правильне та своєчасне оформлення заявок на винаходи – головна умова забезпечення захисту державних інтересів в галузі винаходів, а також інтересів самих винахідників. Складання заявки завершує
"процес розробки та виявлення винаходу, і в той же час це перший етап юридичного оформлення винаходу.

Термін «заявка» є збірним і означає визначену в нормативному порядку сукупність документів. При подачі заявки на видачу авторського свідоцтва, а також на видачу патенту в певних випадках, крім перерахованих вище матеріалів, зобов'язані представляти висновок про новизну технічного рішення (включаючи відомості про проведені патентні дослідження) із зазначенням можливихобластей його застосування в народному господарстві та очікуваного техніко - економічного або іншого ефекту.

При подачі заявки на видачу авторського свідоцтва організацією або через організацію до заяви додається документ про можливість відкритої публікації відомостей про винахід (акт експертизи, висновок). При необхідності до заявки повинні бути включені акт випробувань та інші документи, що підтверджують можливість отримання заявленого об'єкта
(наприклад, речовини, штаму) або його ефективність.

Іноземні заявники крім перерахованих документів додають до заявки довіреність, видану заявником управління з патентування винаходів
Торгово-промислової палати (ТПП) та легалізовані у консульській установі України за кордоном (за винятком випадків, коли легалізаціїне потрібно - наприклад, в силу укладеного Україною міжнародного договору); документи, що підтверджують правонаступництво заявника, легалізовані в тому ж порядку; підписку про авторство, підписану всімаа вторами винаходу - замість довідки про творчий участі кожного співавтора у створенні винаходу. У цій підписці має міститися вказівка на те,що після прийняття заявки до розгляду жодні інші особи не будутьвключатися до складу авторів.

Якщо подається заявка на видачу патенту, то додається також квитанція банку про сплату заявочної мита.

Кожна заявка на видачу авторського свідоцтва або патенту повинна відноситися тільки до одного винаходу, тобто відповідати вимозі єдності винаходу. Допускається об'єднання в одній заявці двох і більше об'єктів
(пристрій, спосіб, речовина), якщо вони служать єдиної мети і можуть бути застосовані лише спільно. Відповідність вимозі єдності винаходує одним з найважливіших умов правильного складання заявок і успішного їх розгляду державною експертизою. Більш складний випадок представляють комплексні винаходи,складаються з групи об'єктів, пов'язаних між собою єдиним спільним винахідницьким задумом.

Якщо не тільки пристрій в цілому, але і його окремі частини (блоки, вузли, деталі і т. п.) являють собою самостійні винаходи, то на такі частини повинні бути оформлені окремі заявки; в цьому випадку в заяві та описі вказується перша заявка, подана на пристрій в цілому.

Встановлені чотири форми заяви (в залежності від того, хто є заявником):

- від підприємства, організації або установи з проханням про видачу авторського свідоцтва на винахід дійсному автору винаходи і свідоцтва підприємству, організації, установі на винахід, створений у зв'язку з виконанням службового завдання, а також від організацій , що створили винахід спільно при здійсненні економічного і науково-технічного співробітництва країн;

- від автора чи співавторів, які створили винахід не у зв'язку з виконанням службового завдання, запитується авторське свідоцтво на своє ім'я і які подають заявку через підприємство з його висновку або через місцеві організації ВТВР або самостійно, а також запитується патент і подають заявку самостійно;

- від ТПП за заявками, що подаються автором (співавторами) або його правонаступниками (іноземними громадянами) або іноземною фірмою, запитується авторське свідоцтво на ім'я автора або патент на ім'я автора або його правонаступника із зазначенням в патенті дійсного автора винаходу;

- заява вітчизняної та іноземної організації з проханням про видачу патенту на спільне винахід, створений у зв'язку з виконанням службового завдання при здійсненні економічного і науково-технічного співробітництва.

При заповненні заяви необхідно дотримання ще деяких вимог:найменування організації, що подає заявку на винахід, потрібно вказувати повністю, без скорочень, в тому числі загальноприйнятих; неприпустимо в заявці, поданої від організації, вказувати для ведення листування домашню адресу одного з авторів. Заява повинна містити: назву винаходу; прізвище, ім'я, по батькові автора (сооавтора), його (їх) адресу, місце роботи (для іноземців також громадянство); твердження про те, що особа (особи), на ім'я якого (яких) витребовується авторське свідоцтво або патент, дійсно є автором (співавтором) даного винаходу (тому після прийняття заявки до розгляду ніякі інші особи не включаються до складу співавторів). Якщо винахід створено у зв'язку з виконанням службового завдання, то в заяві зазначається також найменування підприємства, організації або установи, де створено винахід.

Якщо запитується додаткове авторське свідоцтво чи додатковий патент, то в заяві на видачу авторського свідоцтваабо патенту в рядку «Назва винаходу» вказують «додаткове (ий)до авторського свідченням (патенту) № ... »і наводять номер авторського свідоцтва або патенту, а якщо охоронний документ на основний винахід ще не видано, то «додаткове (ий) до авторського свідченням (патенту)за заявкою № ... »і наводять номер заявки.

Заява підписується автором винаходу (співавторами). У разі подання заявки на винахід, створений у зв'язку з виконанням службового завдання, заяву підписують автор (співавтори) і керівник організацій, підпис якого скріплюється печаткою.

При подачі заявки на спільно створене винахід (у порядку науково -технічного співробітництва організацій різних країн) у заяві навидачу авторського свідоцтва перераховують ці організації і вказують, яким країнам належить право на винахід (з посиланням на угоду, на підставі якого проведена робота). Заява на видачу авторського свідоцтва на спільно створене винахід підписують керівники підприємств, організацій або установ, від імені яких подається заявка,їхні підписи скріплюються печатками.

Опис винаходу, що є найважливішою частиною заявки, повинно відповідати наступним вимогам:

-повністю розкривати суть винаходу і містити достатню інформацію для подальшої розробки об'єкта винаходу або його безпосереднього використання, наприклад, у разі технічного рішення, що полягає в застосуванні відомого об'єкта за новим призначенням;

-давати точне і ясне уявлення про новизну, суттєві відмінності і позитивному ефекті заявленого технічного рішення, про внесок, внесеному винаходом в дану область техніки або галузь народного господарства.

Опис повинен бути надруковано на машинці з одного боку білою гладкою паперу форматом 21Х29, 7 см, інтервал між рядками - від 0,5 до 0,7; з лівого боку аркуша необхідно залишати поля шириною 20 мм, аркуші повинні бути пронумеровані від першого до останнього включно.

На першу сторінці опису зверху вказується клас Міжнародної класифікації винаходів МКИ і назва винаходу.

Структура опису винаходу, встановлена законом, повинна сувородотримуватися. Опис містить такі розділи:

- назва винаходу в класі, до якого воно відноситься;

- область техніки, до якої відноситься винахід, і переважна область використання винаходу; < p> - характеристика аналогів винаходу;

- характеристика прототипу, обраної заявником;

- критика прототипу;

- мета винаходу;

- суть винаходу і його відмінні (від прототипу) ознаки;

- перелік фігур графічних зображень (якщо вони необхідні);

- приклади конкретного виконання;

- техніко-економічна чи інша ефективність;

- формула винаходу.

Відхилення від вказаної структури опису можуть бути допущені тільки в виняткових випадках, коли специфіка винаходи диктує порядок викладу, що сприяє кращому з'ясуванню його сутності; хрестоматійним прикладом такого виключення є описи штамів мікроорганізмів.

Кожен розділ опису слід викладати у вигляді окремого абзацу для полегшення подальшої роботи при виданні та складанні опису для зарубіжного патентування. Практика складання заявок виходить з того, що складання опису доцільно починати з формули винаходу. Всі названі розділи описи повинні відповідати низці спеціальних вимог, але є і загальні вимоги, яких необхідно дотримуватися при складанні всіх розділів опису. Ці загальні вимоги зводяться до наступного:

- в описі повинні використовуватися терміни, що загальноприйняті в даній області техніки;

- повинна дотримуватися єдність термінології;

- слід використовувати одну систему одиниць вимірювання.

Назва винаходу має бути коротким, точним і конкретним, містити небільше 8-10 значущих слів і відповідати суті винаходу; воно повинно характеризувати призначення об'єкта або вказувати на приналежність допевній галузі техніки. Назва винаходу в описі має збігатися з назвою, зазначеную у заяві про видачу охоронного документа, а також з назвою, що дається в формулі. При виборі назви виходять з того, що воно або характеризує призначення об'єкта винаходу (виконувану їм функцію) або вказує на належність об'єкта до конкретної галузі техніки.

Мета винаходу викладається об'єктивно і обгрунтовано, без тверджень рекламного характеру. Об'єктивність мети обгрунтовується необхідністю задоволення суспільної потреби, яка викликала до життя дане рішення технічного завдання, або необхідність удосконалення вже відомого рішення. Мета винаходу (тобто досягається винаходом позитивний ефект), зазначена у першому пункті формули винаходу, повинна бути причинно пов'язана з ознаками об'єкта винаходу, які перераховані в формулі винаходу і забезпечують досягнення цієї мети. При викладі очікуваного позитивного ефекту вказується і той ефект, досягнення якого хоча і не є безпосередньою метою винаходу, але забезпечується при використанні винаходу.

Слід мати на увазі, що неправильне формулювання мети винаходу може значно ускладнити долю заявки і навіть привести до відмови у видачі по ній охоронного документа. Загальновизнано, що мета пояснює сенс, значимість винаходу, то нова якість, що підтверджує винахідницький рівень вирішення: оцінити охороноздатність нової сукупності суттєвих ознак рішення поза аналізу мети винаходи в ряді випадків просто неможливо.

Висновки

Ми живемо в епоху технологічних суспільств, тобто суспільств, у яких визначальною ланкою у виробництві матеріальних благ є технології. Щоб вижити в конкурентній боротьбі, потрібно виробляти конкурентоздатні товари. Цього можна досягти, якщо безупинно вдосконалювати технологічні процеси для їхнього виробництва. А це можливо здійснити тільки за рахунок використання результатів інтелектуальної діяльності, а саме науково-технічної творчості, тобто об'єктів промислової власності: винаходів, корисних моделей, промислових зразків, ноу-хау тощо. Безперечно, результати такої діяльності будуть більш вагомими, особливо у сфері оборони, якщо вони отримані своїми громадянами. [12].

Необхідною умовою для ефективного створення і використання об'єктів промислової власності е наявність в країні патентної системи. Тому країни, у яких відсутня патентна система, створюють її, а країни, де такі системи, будучи успадкованими з минулого, уже не відповідають новим потребам і викликам часу, намагаються удосконалити їх.

Створення національної патентної системи промислової власності переслідує подвійну мету. З одного боку, необхідно законним чином оформити економічні і моральні права авторів і власників об'єктів промислової власності, а з іншого боку - стимулювати в рамках державної політики творчу активність громадян, сприяти поширенню і застосуванню її результатів, заохочувати чесну торгівлю.

Так, право на одержання патенту на винахід стимулює вкладення грошей і зосередження людських ресурсів у галузі досліджень і розробок. Видача патенту стимулює інвестиції в промислове використання винаходу. Публікація патенту робить доступною інформацію про нього широкому колу людей і стимулює, тим самим, створення нових винаходів і, отже, сприяє науково-технічному прогресу.

Серед об'єктів промислової власності великий вплив на науково-технічний і економічний розвиток мають, безумовно, винаходи. Відбита в патентній документації технічна, технологічна і правова інформація дає можливість заощаджувати час, гроші і с в процесі науково-дослідної діяльності, не повторювати роботу, уже виконану іншими.

Патентна документація дозволяє виявляти альтернативні технології, якими можна замінити менш сучасні існуючі технології. На основі аналізу патентної документації можна дати оцінку конкретній технології, розглянути її на предмет впровадження чи ліцензування.

Патентна документація служить також для виявлення підприємств, що діють у тій чи іншій сфері технології, зокрема, конкурентів. Нарешті, вивчення патентної документації допомагає знаходити рішення технічних проблем, виявляти сучасний рівень розвитку технології, проводити експертизу науково-технічних програм, визначати пріоритетні напрямки розвитку галузей промисловості й окремих виробництв.

Одне з головних призначень патентної системи полягає в тому, що вона заохочує винахідницьку діяльність і стимулює творчу активність громадян країни.

Для ефективного розвитку економіки необхідний стійкий саморозвинений механізм, стимулюючий використання інновацій, забезпечуючий життєвий рівень суспільства. Для успішної комерціалізації інновацій важливо забезпечити їх рівень (суттєвість та місткість вирішення інноваційних задач), новизну, корисність, правову охорону і захист об’єктів інтелектуальної власності від несанкціонованого використання, ефективне застосування з метою становлення і розвитку економіки. Для визначення зазначених критеріїв, затверджених законодавством з інтелектуальної власності, що охороняються патентом або іншим охоронним документом, потрібно здійснювати патентно-інформаційний аналіз або загальний комплексний технологічний аудит (за своєю суттю комплексний інформаційний аудит – це інформаційне забезпечення як процес-технологія). Він заснований на використанні всіх видів інформації, в т.ч. внутрішньої, що характеризують достатність інтелектуального потенціалу підприємства, їі проблем, пов’язаних з його низьким рівнем, і зовнішньої, зокрема, патентної, науково-технічної, техніко-економічної, маркетингової, комерційної, кон’юнктурної та іншої асоційованої інформації, що віддзеркалює інтелектуальний потенціал підприємств (організацій).

Література

1. Стратегія інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобалізації викликів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kno.zaga.ov.ua/.

2. Про інформацію: закон України: затв. 02.10.1992 р. // Відомості Верховної Ради. – 1992. – № 48. – Ст. 650.

3. Про науково-технічну інформацію: закон України: введ. в дію 25.06.1993 р. // Інновація. – 1993. – № 15-16. – С. 2-3.

4. Про захист інформації в автоматизованих системах: закон України: чинний з 05.07.1994 р. // Закон і бізнес. – 1997. – № 5 (132). – 29 січня.

5. Добриніна Г.П. Патентна інформація та документація. Пантентні дослідження: конспект лекцій / Г.П. Добриніна, В.Д. Пархоменко. – К.: Ін-т інтелектуальної власності і права, 2000. – 84 с.

6. Трибунська К.В. Патентна інформація та патентна документація. Патентні дослідження: конспект лекцій / К.В. Трибунська. – Донецьк: ДонДУУ, 2011. – 54 с.

7. Интеллектуальная собственность: словарь-справочник / под общ. ред. А.Д. Корчагина. – М.: ИНФРА–М, 2003. – 112 с.

8. Гребьонкін С.С. Основи інтелектуальної власності та інноватики: навчальний посібник / С.С. Гребьонкін, І.В. Антипов, К.В. Трибунська. – Донецьк: ВІК, 2006. – 205 с.

9. Морозов О. Роль об’єктів інтелектуальної власності у конку-рентоспроможності виробництва / О. Морозов // Інтелектуальна власність. – 2008. – № 4. – С. 22-26.

10. Информатика: учебник / под ред. проф. Н.В. Макаровой. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 768 с.

11. Управление, информация, интеллект / под ред. А.И. Берга и др. – М.: Мысль, 1996. – 383 с.

12. Васіна І.П. Інтелектуальна власність в інноваційній сфері: навчальний посібник / І.П. Васіна, В.Р. Нерсесов, К.В. Трибунська. – Донецьк: ДонДУУ, 2007. – 292 с.

13. Бурова О. Патентно-інформаційний пошук при проведенні експертизи заявок на винаходи в Україні / О. Бурова //Інтелектуальна власність. – 1999. – № 5. – С. 34-37.

14. Европейская система патентной информации в интернет // Патентное дело. – 2007. – № 9-10. – С. 61-62.

Поиск по сайту: