Розділ 13. СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА І СОЦІАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО 224

13.1. Поняття і сутність соціальної політики ............ 224

13.2. Система соціального захисту і соціальної забезпеченості 228

13.3. Соціальне партнерство, його сутність у ринкових умовах 239

Розділ 14.ПЛАНУВАННЯ І АНАЛІЗ ТРУДОВИХ
ПОКАЗНИКІВ........................... 243

14.1. Методичні основи планування продуктивності праці ... 243

14.2. Розроблення плану продуктивності праці ........... 250

14.3. Планування й аналіз чисельності працівників ........ 257

14.4. Планування й аналіз заробітної плати ............. 266

Додатки ....................................... 273

Термінологічний словник ........................... 287

Література ..................................... 298

«Економіка праці» — це наука про працю.

Праця відіграє важливу роль у розвитку людського суспільства й людини. Праця — це доцільна, свідома, організована діяльність людей, спрямована на створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення суспільних і особистих потреб людей. Процес праці містить три основні моменти: до-
цільну діяльність людини, тобто власне працю; предмет праці, на який спрямована праця; засоби праці, з допомогою яких людина впливає на предмет праці.

У процесі праці формується система соціально-тру­дових відносин, що є стрижнем суспільних відносин на рівні народного господарства, регіону, організації та окремих індивідів.

Праця — основа життєдіяльності і розвитку людського суспільства. Зміст і характер праці залежать від ступеня розвитку продуктивних сил і суспільних відносин.

Розрізняють конкретну й абстрактну працю. Конкретна праця — це доцільно спрямована діяльність людини, результатом якої є створення певної спо-
живної вартості. Абстрактна праця — це витрати людської енергії, частка затрат суспільної праці безвідносно до тієї конкретної форми, в якій вона здійс­нюється.

Подвійність поняття «праця» зумовлює і подвійність її змісту. Змістом конкретної праці є кількісний
і якісний склад трудових функцій (відмінність у професіях, рівнях кваліфікації працівників), їх співвідно-

шення і взаємозв’язок у конкретному процесі праці. Отже, конкретна праця виражає й технологічний аспект. Техніко-техноло­гічний зміст праці індивідуальний на кожному робочому місці і перебуває під впливом перетворень у техніці, технології, змін предметів праці тощо.

Абстрактна праця відображає її соціально-економічний зміст, тобто ступінь і спосіб затрат робочої сили, а також суспільно-економічні відносини, в яких здійснюється процес праці (тривалість робочого дня, оплата праці, вимоги до підготовки працівника тощо).

Розглядають ще поняття «змістовність» праці, що характеризує рівень складності, різноманітності виконуваних трудових функцій, самостійності працівника в трудовому процесі.

Система суспільних відносин визначає характер праці. Розрізняють загальні і часткові ознаки праці.

Загальні ознаки праці визначаються передусім формою власності і відображають відношення працівників до засобів виробництва, до продукту своєї праці. Вони виявляються також у суспільній природі праці; у ступені примушування до праці. З урахуванням цих ознак праця може бути відчуженою і невідчуженою від процесу виробництва і його результатів, безпосередньо і опосередковано суспільною, вільною і вимушеною.

Часткові ознаки характеризують специфічні особливості функціонування робочої сили. За цими ознаками розрізняють такі види праці залежно від:

· способу здійснення — розумова й фізична;

· кінцевого результату праці — продуктивна й непродук-
тивна;

· рівня складності праці — складна й проста;

· рівня творчості — творча й нетворча.

Зміст і характер праці тісно взаємозв’язані. Вони взаємообумовлюють один одного і змінюються під впливом розвитку продуктивних сил і суспільних відносин.

Отже, предметом дисципліни «Економіка праці» є праця, взаємовідносини між людьми в процесі трудової діяльності, розвиток і використання трудового і творчого потенціалу працівників, підвищення ефективності і дохідності праці та рівня її оплати.

В умовах становлення і функціонування ринкової економіки, різноманітності форм власності набуває великого значення вивчення проблем продуктивності, удосконалення оплати праці, організації і нормування, поліпшення планування трудових показників.

Мета дисципліни полягає у формуванні у студентів систе-
ми теоретичних і практичних знань з питань регулювання со-
ціально-трудових відносин, оплати праці, стимулювання оптимального використання ресурсів і підвищення продуктивності, ефективності праці, планування праці.

Завдання дисципліни:

— висвітлення теоретичних аспектів сучасних проблем економіки праці;

— формування у студентів практичних навичок і вмінь до управління працею;

— розвиток здібностей до науково-дослідної роботи, самостійності і відповідальності у роботі;

— формування професійних здібностей у майбутніх фахівців щодо вирішення проблем економіки праці.

Поиск по сайту: