РОЗДІЛ І. Загальні основи педагогіки вищої школи
ОСНОВИ ПЕДАГОГІКИ
ВИЩОЇ ШКОЛИ
Підручник за модульно-рейтинговою системою
навчання для студентів магістратури
Затверджено
Міністерством освіти і науки України
як підручник для студентів
вищих навчальних закладів
Київ—2006
УДК 378.126
ББК 74.584
В 54
Гриф надано
Міністерством освіти і науки України
(лист № 14/18.2 – 2915 від 19.12.2005 р.)
Рецензенти:
Г.П. Васянович – доктор педагогічних наук, професор, завідувач відділу гумані-
тарної освіти Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України
(Львівського науково-практичного центру);
Н.В. Абашкіна –доктор педагогічних наук, професор, провідний науковий спів-
робітник відділу порівняльної професійної педагогіки і психології Інституту педагогі-
ки і психології професійної освіти АПН України;
В.В. Обозний – доктор педагогічних наук, професор Київського національного пе-
дагогічного університету імені Михайла Драгоманова;
М.В. Левківський – доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педаго-
гіки Житомирського державного університету імені Івана Франка.
Вітвицька С.С.
В 54 Основи педагогіки вищої школи: Підручник за модульно-
рейтинговою системою навчання для студентів магістратури. – Київ:
Центр навчальної літератури, 2006.– 384 с.
ISBN 966-364-246-7
Підручник побудований за принципом модульності. У підручнику подані су-
часні технології навчально-виховного процесу вищого навчального закладу, тести та
кросворди до кожного модулю і міні-модулю.
Підручник адресований студентам магістратури, викладачам вищих навчаль-
них закладів. Його доцільно використовувати при вивченні нормативних педагогічних
курсів, на практичних заняттях спецсемінарів та спецкурсів, при написанні курсових і
дипломних робіт.
ISBN 966-364-246-7 © Вітвицька С.С., 2006
© Центр навчальної літератури, 2006
ЗМІСТ
ВСТУП .......................................................................................... 5
РОЗДІЛ І. Загальні основи педагогіки вищої школи…...........… 11
Модуль.
Предмет, задачі, основні категорії педагогіки вищої
школи. Вища школа як педагогічна система. Методи і
методика педагогічних досліджень………………………… 11
1.1. Міні-модуль.Предмет, категорії педагогіки вищої
школи. Вища школа як педагогічна система.................... 48
1.2. Міні-модуль.Методи і методика педагогічних до-
сліджень……………………………………………………….. 54
Модуль.
Викладач вищого навчального закладу як організатор
навчально-виховного процесу. Педагогічна культура
викладача вищого навчального закладу …………............. 62
2.1. Міні-модуль.Основні напрями діяльності виклада-
ча вищого навчального закладу……..................... 86
2.2. Міні-модуль. Педагогічна культура викладача ВНЗ 91
2.3. Міні-модуль. Культура педагогічного спілкування
викладача ВНЗ. Технологія взаємодії ................................. 96
2.4. Міні-модуль. Мовленнєва культура викладача ВНЗ 100
Модуль.
Студент як об’єкт-субєкт педагогічної діяльності ….... 105
3.1. Міні-модуль. Студентство як соціальна група…… 125
Модуль.
Організація виховної роботи у вищому навчальному
закладі…………………………...…………............................... 133
4.1. Міні-модуль. Процес виховання у ВНЗ……................ 152
4.2. Міні-модуль. Виховна робота куратора академіч-
ної групи………………………………………………. 156
РОЗДІЛ ІІ. Основи дидактики вищої школи………........…...…....161
Модуль.
Дидактика вищої школи. Сучасні технології в освіті…... 161
5.1. Міні-модуль. Основні категорії дидактики вищої
школи. Організація навчального процесу у ВНЗ................ 202
5.2. Міні-модуль. Організація самостійної роботи сту-
дентів…………….………………………………………….. 207
5.3. Міні-модуль. Сучасні технології в освіті .................. 211
4
5.4. Міні-модуль. Специфіка організації навчально-
виховного процесу в навчальних закладах нового типу
(коледж, гімназія, ліцей)………………………………………. 217
Модуль.
Контроль та оцінка знань, умінь та навичок студентів 222
6.1. Міні-модуль. Контроль та оцінка успішності сту-
дентів……………………………………………......……… 244
Модуль.
Організація науково-дослідницької роботи студентів
магістратури……..…………...…………............................... 255
7.1. Міні-модуль. Науково-дослідна діяльність студен-
тів магістратури…………………………................ 271
РОЗДІЛ ІІІ. З історії вищої педагогічної освіти……..…............284
Модуль.
Соціально-істричні характеристики розвитку системи
вищої педагогічної освіти в Україні. Система вищої
освіти за кордоном (США, Франція, Англія, Німеччина,
Японія, Південна Корея, Китай)……………………………... 284
8.1. Міні-модуль. Соціально-історичні характеристики
розвитку вищої педагогічної освіти в Україні…................ 342
8.2. Міні-модуль. Система вищої педагогічної освіти за
кордоном (США, Франція, Англія, Німеччина, Японія,
Південна Корея, Китай)………….……………………………. 347
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………… 354
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………….….… 360
ДОДАТКИ……………………………………………………..…... 367
5
ВСТУП
Початок другого тисячоліття характеризується глобалізацією су-
спільного розвитку, зближенням націй, народів, держав, освітніх сис-
тем, відбувається перехід людства від індустріальних до науково-
інформаційних технологій, які значною мірою базуються на інтелектуа-
льній власності, знаннях і обумовлюються рівнем наукового потенціалу
країни.
Розвиток України має визначатися у загальному контексті євро-
пейської інтеграції з орієнтацією на фундаментальні цінності загально-
світової культури. Відповідно до “Програми ______дій щодо реалізації поло-
жень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на
2004-2005 роки”, затвердженої Міністерством освіти і науки України,
реформою вищої освіти передбачається перехід до динамічної ступе-
невої підготовки фахівців, запровадження двоциклової підготовки (ба-
калаврат, магістратура), оволодіння ними сучасними інноваційними
технологіями.
Досягнення цієї мети потребує модернізації теоретико-
методичних засад вищої освіти, підготовки нової джерельної бази нау-
ково-методичного забезпечення.
Вища педагогічна освіта виконує особливу, ключову функцію у
формуванні сучасної людини, її інтелектуального та духовного потен-
ціалу.
Стратегія розвитку сучасного українського суспільства в умовах
соціально-економічних реформ об’єктивно потребує підвищення вимог
до освітньої системи та професійної підготовки фахівців високої квалі-
фікації.
Перехід педагогічної школи до ступеневої системи освіти перед-
бачає оновлення змісту базової педагогічної освіти бакалаврів, а також
розробки змісту, форм і методів педагогічної підготовки магістрів як
фахівців найвищого кваліфікаційного рівня, котрі в майбутньому поно-
влять склад науковців з різних галузей науки та викладацький корпус
вищих навчальних закладів, спеціалізованих середніх навчальних за-
кладів із поглибленим вивченням окремих предметів, гімназій, ліцеїв,
коледжів.
Закон "Про вищу освіту" (2002 р.) визначає, що магістр – освіт-
ньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особистості, яка на основі
освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра або спеціаліста здобула
повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні на виконання
завдань та обов'язків інноваційного характеру.
6
Курс педагогіки для магістрів завершує весь цикл педагогічних
дисциплін і логічно пов'язаний з основними курсами педагогіки (зага-
льної, теорії і методики виховання, дидактики, школознавства), педаго-
гічної майстерності та вікової і педагогічної психології, технології на-
вчально-виховного процесу.
Основною метою цієї навчальної дисципліни є підготовка студе-
нтів магістратури до: виконання обов’язків викладача вищого навчаль-
ного закладу; проведення науково-пошукової роботи та до керівництва
дослідницькою роботою студентів; організації навчально-виховного
процесу в спеціалізованих гімназіях, школах, коледжах;
Основні завдання курсу:
- поглиблення, розширення, інтеграція знань з педагогіки, пед-
майстерності, навчально-виховних технологій;
- практичне опанування студентами різними формами організації
навчального і виховного процесів у вищих закладах освіти I-IV рівня
акредитації;
- виховання у магістрантів особистісних якостей майбутнього
педагога, відповідального ставлення до виконання ролі вчителя, ви-
кладача, прагнення постійно займатися самонавчанням, саморозвит-
ком, самовдосконаленням.
Основним критерієм роботи навчального закладу є рівень підготов-
леності випускників, раціональне поєднання теоретичних знань з умінням
застосовувати їх на практиці, що означає потребу вести пошук ефективних
форм і методів навчання, удосконалення навчальних планів, програм, роз-
робку навчально-методичних посібників.
Процес підготовки нової генерації науковців, здатних позитивно
впливати на суспільний розвиток, потребує зростання якості знань, збе-
реження національної культури, докорінного оновлення професійно-
педагогічної підготовки викладачів вищих навчальних закладів.
Розвиток сучасної педагогічної школи в Україні багатогранний про-
цес, котрий змінює її обличчя наближаючись до рівня соціальних, політич-
них, педагогічних вимог епохи технічної та технологічної революцій. Се-
ред важливих позитивних тенденцій розвитку педагогічної школи - курс на
демократизацію, диверсифікацію та диференціацію освіти, гуманістичну
спрямованість виховання, використання форм і методів навчання, що
підвищують активність, самостійність студентів, включення їх у дослідно-
експериментальну діяльність. Вивчення педагогіки вищої школи - важ-
лива умова формування загальної та педагогічної культури викладача
вищого навчального закладу будь-якого профілю, оскільки вона озброює
знаннями про процеси розвитку теорії та практики виховання і навчання
студентів, сприяє становленню світогляду, педагогічного професіоналізму.
7
Ґрунтовні знання з теорії педагогіки вищої школи значно розширюють кругозір
викладача, дозволяють цілісно бачити будь-яку навчально-виховну про-
блему, знаходити її оптимальне рішення.
У запропонованому увазі магістрантам, аспірантам, молодим ______ви-
кладачам підручнику „Основи педагогіки вищої школи” здійснена спроба ново-
го підходу до структури і змісту курсу на принципах модульно-
рейтингової системи навчання. В основу структури і змісту цього посіб-
ника покладена концепція всебічного розвитку майбутнього фахівця у
цілісному навчально-виховному процесі. У відповідності з цією концепцією і
реалізацією модульного підходу структура підручника має таку логіку.
У першому модулі розкривається методологічні та теоретичні осно-
ви педагогіки вищої школи, її функції, предмет та основні критерії.
Другий модуль присвячений суб'єкту педагогічної діяльності, органі-
затору навчально-виховного процесу - викладачу. Він включає характе-
ристику основних напрямів його роботи, її специфіку та психологічну стру-
ктуру.
Третій модуль "Студент як об'єкт - суб'єкт педагогічної діяльності"
розкриває особливості студентства як соціальної групи, процес адаптації
студентів у вищому навчальному закладі, умови їх переходу з об'єкту в
суб'єкт педагогічної діяльності.
Четвертий модуль "Організація виховної роботи у вищому на-
вчальному закладі" віддзеркалює новітні технології виховання студе-
нтства, роль та функції куратора академічної групи в управлінні систе-
мою позааудиторною виховною роботою, що вміщує аналіз і прогнозу-
вання, планування та організацію, контроль і координацію, оцінку та
корегування. Ефективність управління системою позааудиторної вихо-
вної роботи забезпечується шляхом використання різнопланових орга-
нізаційних форм, розвитку самодіяльності студентів та методичної
допомоги викладацького складу освітнього закладу. Проблема органі-
зації виховної роботи зі студентами є однією з найактуальніших у педа-
гогічній теорії та практичній діяльності вищих навчальних закладів
освіти. Саме у процесі виховання студентів має бути реалізована мета
та основні принципи національного виховання, що передбачає, з одно-
го боку, поглиблений аналіз соціально-психологічної природи вихован-
ня як особистісно-комунікативного, особистісно-орієнтованого процесу,
з іншого - розглядає організацію виховної роботи зі студентами крізь
призму історично зумовлених соціальних функцій вищої школи та її
цільового призначення.
У п’ятому модулі "Дидактика вищої школи. Сучасні технології в
освіті" розкриваються основні дидактичні концепції: традиційна пара-
дигма, раціоналістична модель і феноменологічний напрям; провідні
8
принципи сучасної парадигми вищої освіти (фундаменталізм, варіа-
тивність і альтернативність, гуманізація навчального процесу та гу-
манітаризація його змісту), висвітлюються прогресивні методи, фор-
ми навчання у вищому навчальному закладі освіти, розкриті сучасні
технології навчання.
Шостий модуль присвячений контролю та обліку знань студентів
вищих навчальних закладів.
У сьомому модулі аналізується науково-дослідницька діяльність
студентства як особливе науково-освітнє середовище.
Восьмий модуль "Соціально-істричні характеристики розвитку
системи вищої педагогічної освіти в Україні. Система вищої освіти за
кордоном (США, Франція, Англія, Німеччина, Японія, Південна Корея,
Китай)" розкриває процеси становлення розвитку та реформування
системи вищої освіти України знайомить з системою вищої педагогіч-
ної освіти в Україні та за кордоном.
Кожен модуль складається з міні-модулів, які можуть легко допо-
внюватися і змінюватися.
В основу модульно-рейтингової системи навчання студентів магістра-
тури покладено принцип накопичення оцінок за певний період навчання
(модуль, семестр, рік) і за різнобічну діяльність. Сума цих оцінок виступає в
ролі кількісного показника якості роботи студента порівняно з успіхами його
товаришів. Однак вона відображає не тільки якість знань і вмінь, а й точність
у роботі, активність, самостійність, творчість. Викладачем проводиться періо-
дичне ранжування студентів магістратури.
Високі оцінки з окремих тем курсу не можуть компенсувати відсу-
тність знань з інших тем. З метою стимулювання самостійності та ак-
тивності студентів під час проведення аудиторних занять, а також для
більшого заохочення їх до навчання пропонується оцінювати пасив-
ність і враховувати незадовільні оцінки.
Отже, загальний рейтинг студента визначається за формулою:
де 0(2) – кількість “незадовільних” оцінок, отриманих під час за-
своєння всього курсу. Рейтинг повинен бути не нижчим як 70%
засвоєння матеріалу з оцінкою “задовільно” і не нижчим, ніж 30%
кількості “незадовільних” оцінок.
Введення додаткового рейтингу при оцінюванні навчальної дія-
льності студентів дає змогу диференціювати її. Так, якість виконання
домашнього чи індивідуального завдання можна визначити, виходячи з
,
К
Р 0(5)х5 0(4)х4 0(3)х3 0(2)х2
9
“узагальненої функції Бажаності УФБ Харрінгтона”, використовуючи
таблиці відповідностей між співвідношеннями бажаності в емпіричній
та психологічних системах:
“задовільно” -0,4 – 0,6
“добре” -0,6 – 0,8
“відмінно” -0,8 – 1,0
Рейтинг індивідуальної роботи студента визначається за форму-
лою:
Р інд = Б/К,
де Б – сума балів, отриманих за самостійну роботу;
- К – кількість практичних занять, відведених навчальною про-
грамою для засвоєння курсу.
Індивідуальна робота будується на трьох рівнях :
1 – репродуктивний, що вимагає від магістранта знань основних
законів, закономірностей, принципів та уміння їх застосовувати для
виконання елементарних завдань;
2 – репродуктивно-творчий, що потребує самостійного пошуку,
аналізу педагогічної літератури з метою її застосування для виконання
певного завдання;
3 – творчо-пошуковий, передбачає самостійне розв’язання інди-
відуальних завдань, розробку тестів, кросвордів, написання есе, рефе-
ратів, статей.
Такий комплексний підхід до оцінювання знань дає змогу врахо-
вувати обсяг, якість засвоєного матеріалу, стимулювати самостійну
роботу магістрантів, аналізувати навчальний процес у динаміці.
За умови модульної програми підсумкова оцінка магістрантів
складається за результатами навчальної діяльності протягом усього
семестру. Рівень творчої активності визначається позитивною активні-
стю студентів за результатами поточного контролю (участь у віктори-
нах, написання рефератів, кросвордів, статей тощо). При цьому визна-
чається індивідуальний коефіцієнт творчої активності магістранта
(КТА) як відношення кількості індивідуальних актів творчої активності
(АТА) до АТА нормативного значення.
Це сприяє розширенню творчих контактів викладачів й магістра-
нтів, що дає змогу інтенсифікувати навчальний процес. При цьому
більшість студентів планує свою особисту індивідуальну стратегію
навчання (за змістом, темпом, формами засвоєння), що унеможлив-
лює випадковість і суб’єктивізм на екзамені і приводить кожного до
запланованої мети.
10
Отже, модель рейтингової оцінки навчальної діяльності студен-
тів магістратури повинна складається з окремих елементів навчальної,
науково-дослідної та творчої діяльності.
Завершує підручник список літератури для опрацювання та рей-
тингова книжка студента.
Ми сподіваємося, що запропонований підручник буде корисним
для студентів магістратури, аспірантів і молодих викладачів, а також,
певною мірою, поповнить дефіцит навчально-педагогічної літератури з
педагогіки вищої школи, який відчувають вищі навчальні заклади. Його
доцільно використовувати при засвоєнні нормативних педагогічних
курсів, на практичних заняттях спецсемінарів та спецкурсів, при напи-
санні курсових і дипломних робіт.
11
РОЗДІЛ І. Загальні основи педагогіки вищої школи
МОДУЛЬ 1
Поиск по сайту:
|