Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Класифікація приміщень і виробництв за вибуховою і пожежною небезпекою



Згідно з ОНТП-86 приміщення і виробництва за вибуховою і пожежною небезпекою поділяються на категорії А, Б, В, Г, Д у залежності від:

- властивостей речовин і матеріалів, що знаходяться у відповідному приміщенні;

- кількості цих речовин і матеріалів;

- характеристик технологічного процесу обробки або зберігання цих речовин і матеріалів. Категорія визначається послідовно перевіркою належності від вищої категорії (А) до нижньої (Д), (додаток 2).


3.5. Вимоги пожежної безпеки при проектуванні будівель і генеральних планів підприємств та селищ

При проектуванні будівель, з метою обмеження розповсюдження полум’я у разі виникнення пожежі, використовують протипожежні перешкоди - протипожежні стіни, перегородки, перекриття, двері, люки, тамбур-шлюзи, вікна, зони та клапани. Межі вогнестійкості для кожного типу перешкод нормовані СНиП 2.01.02-85 (додаток 5).

Крім того, в залежності від категорії вибухової та пожежної небезпеки приміщень і ступеня вогнестійкості будівлі СНиП 2.09.02-85 обмежує кількість поверхів і площу поверху в межах пожежного відсіку (додаток 6).

Для забезпечення евакуації працюючих у разі виникнення пожежі, будівля повинна мати евакуаційні виходи, найбільша відстань до яких залежить від категорії вибухової та пожежної небезпеки приміщень, ступеня вогнестійкості споруди і об'єму приміщення (додаток 7), а ширина евакуаційних виходів розраховується за нормованою СНиП 2.01.02-85 кількістю людей на 1м ширини евакуаційного виходу, яка залежить від тих же параметрів, що й найбільша відстань до евакуаційного виходу (додаток 8).

З метою запобігання розповсюдженню пожежі на декілька споруд між ними повинні бути протипожежні розриви - відстань між об'єктами, яка запобігає поширенню пожежі від об'єкта, що горить, на інші, внаслідок перекидання вогню або променевої теплоти. Відстані між спорудами і будів­лями залежать від ступеня їх вогнестійкості і встановлені СНиП 2.09.01-85 (додаток 9).

 

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА

Установка для експериментального визначення температури спалаху у закритому тиглі

 

Установка для експериментального визначення температури спалаху (tсп) горючих рідин має нагрівальний пристрій, який живиться постійним струмом напругою 100 В і закритого тигеля об'ємом 30 мл, в який заливається рідина, що досліджується. Тигель має кришку, яка може повертатися і відкривати віконце у тигелі. Крім того, у кришку вмонтована термопара, з'єднана з магнітоелектричним мілівольтметром.

Для дослідження, крім того, потрібен барометр.

 

Методика експерименту

 

УВАГА! Експеримент виконується викладачем.

 

1. Увімкнути установку в розетку постійного струму напругою 100В.

2. Тигель з рідиною, що досліджується, вставити в нагрівальний пристрій. Віконце тигеля повинно бути зачиненим.

3. Після нагрівання рідини у тигелі до 1000 С відкрити віконце і піднести до нього запаленого сірника. Якщо спалаху нема, закрити віконце.

4. Через кожні 20С нагрівання рідини повторювати дії п.3 до спалаху парів рідини.

5. Зафіксувати температуру, при якій стався спалах - це буде експери­ментальне визначена температура спалаху tекс. рідини.

6. Вимкнути установку з розетки і усунути тигель з рідиною від нагрі­вального пристрою.

7. Зафіксувати по барометру атмосферний тиск у лабораторії.

8. Визначити поправку (Δt) з врахуванням величини атмосферного тиску (ГОСТ І2.І.044-84)

 

(1)

 

де Р- фактичний барометричний тиск у лабораторії, кПа.

 

9. Визначити істинну температуру спалаху горючої рідини за формулою

(2)

ВИКОНАННЯ РОБОТИ.

(Протокол виконання лабораторної роботи)

ЗАВДАННЯ №1

Визначити за результатами експерименту температуру спалаху рідини (п.4.2).

 

Таблиця 1

Рідина, що досліджується Барометричний тиск, кПа , оС Температ. спалаху Клас рідини
tекс tсп
           

 

Примітка. Завдання 2-9 виконуються за варіантом додатку 1 (варіант визначається для кожного студента викладачем).

ЗАВДАННЯ №2

Обґрунтувати вибір категорії вибухової та пожежної небезпеки приміщення, у якому використовується речовина, номер якої за додатком 1 збігаеться з варіантом завдання. Користуватись додатками 1 і 2.

Примітка. У варіантах 10 і 14 речовина перебуває у розжареному стані!

 

Таблиця 2

 

№ за до­датком Речовина tзайм. tсп. tсамозайм Техпроцес Категорія примі­щення за вибухо- та пожежною небезпекою Характеристика виробництва
           

 

ЗАВДАННЯ №3

Вибрати конструктивні характеристики будівлі з ступенем вогнестійкості: І - варіанти 2,4,9,15,18; II - Варіанти 1,6,8, 10,16,17,19; III - варіанти 3,5,7,11; ІV - варіанти 12,13,14,20.

Користуватись додатком 3.

 

Таблиця 3

 

Ступінь вогнестійкості Конструктивні особливості
   

ЗАВДАННЯ №4

Визначити мінімальні межі вогнестійкості будівельних конструкцій і максимальні межі розповсюдження по них полум'я для ступеня вогнестійкості завдання 3.

Користуватися додатком 4.

 

Таблиця 4

 

Ступінь вогнестійкості будівлі Стіни Колони Сходові площадки, косоури, балки, марші драбинних клітин Плити, настили (з утеплювачем), інші несучі конструкції перекрить Елементи перекрить
Несучі Самонесучі Зовнішні ненесучі Внутрішні ненесучі (перегородки) Плити, настили, прогони Балки, ферми, арки, рами
                   
                       

ЗАВДАННЯ №5

 

Знайти 3 види і типи протипожежних перешкод та мінімальні межі їх вогнестійкості для будівлі по завданнях 3 і 4.

Примітка. Мінімальні межі вогнестійкості протипожежних перешкод за додатком 5 повинні бути не менше за прийняті межі вогнестійкості відповідних елементів конструкцій у завданні 4.

Таблиця 5

 

Ступінь вогнестійкості № п/п Протипожежна перешкода Типи протипожежних перешкод і їх елементів Мінімальні межі вогнестійкості проти пожежних перешкод або їх елементів, год
         
         
         
           

 

ЗАВДАННЯ №6

Для умов завдань 2 і 3 визначити допустиму кількість поверхів і їх площу в межах пожежного відсіку.

Користуватись додатком 6.

 

Таблиця 6

 

Категорія виробниц­тва Допустима кількість поверхів Ступінь вог­нестійкості будівлі Площа в межах пожежного відсіку будівлі, м.
Багатоповерхової
Два поверхи Три і більше
         

 

ЗАВДАННЯ №7

Для умов завдань 2, 3, 6 визначити максимально можливий об'єм приміщення і найбільшу відстань (м) до евакуаційних виходів.

Користуватися додатком 7.

 

Таблиця 7

 

Об'єм примі­щення, тис. м3 Категорія приміщення Ступінь вогнестійкості Відстань, м при щільності людського потоку в загальному проході, чол/м2
до 1 більше 1 до 3 більше 3 до 5
           
               

ЗАВДАННЯ №8

Для умов завдання 7 визначити кількість людей на 1м ширини евакуаційного виходу (дверей). Користуватися додатком 8.

Таблиця 8

Об'єм примі­щення, тис м3 Категорія приміщення Ступінь вогнестій­кості будівлі Кількість людей на 1 м ширини евакуаційного виходу
       

 

 

ЗАВДАННЯ №9

 

Визначити розміри протипожежних розривів між будівлями по завданнях 2 і 3 і будівлями І, II, III, ІV і V ступенями вогнестійкості.

Користуватися додатком 9.

 

Таблиця 9

Категорія виробництва Ступінь вогнестійкості будівлі Відстань до будівель, м при їх ступені вогнестійкості
І і ІІ ІІІ ІV і V
         

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Що таке горіння?

2. За якими умовами можливе горіння?

3. Які існують види горіння?

4. Якими показниками характеризується горіння різних речовин?

5. Як зароджується й розвивається процес горіння?

6. Що таке фронт полум'я?

7. Що таке нижня і верхня межі спалаху, концентраційні й темпера­турні? Зв'язок між ними.

8. Що таке спалах?

9. Що таке температура спалаху?

10. Як класифікуються рідини за температурою спалаху?

11. Що таке займання?

12. Що таке температура займання?

1З. Що таке самозаймання?

14. Що таке самозагоряння?

15. Що таке пожежа?

16. Як забезпечується пожежний захист і що пожежна безпека?

17. Що таке системи запобігання пожежам і пожежного захисту?

18. Коли стає можливим вибух і що це таке?

19. Як класифікуються речовини в залежності від пожежної небезпеки?

20. Як класифікуються будівельні матеріали за здатністю горіти?

21. Що таке вогнестійкість і чим вона характеризується?

22. Що таке межа вогнестійкості?

23. Як класифікуються будівлі і споруди за вогнестійкістю?

24. Як класифікуються виробництва та приміщення за вибуховою і пожежною небезпекою?

25. Від чого залежить категорія виробництва за вибуховою і пожежною небезпекою?

26. Які бувають протипожежні перешкоди?

27. В залежності від чого обмежується кількість поверхів і площа по-верху в межах пожежного відсіку?

28. Від чого залежить допустима найбільша відстань до евакуаційного виходу?

29. В залежності від чого розраховується ширина евакуаційного виходу?

30. Що таке протипожежні розриви?

31. Від чого залежить величина протипожежного розриву?

32. Як експериментально визначається температура спалаху рідин?

33. Як впливає барометричний тиск на температуру спалаху рідини?


ЛІТЕРАТУРА

 

1. Золотницкий Н.Д., Пчелинцев В.А. Охрана труда в строительстве. -М.:Высшая школа, 1978.

2. Кобевник В.Ф. Охрана труда. - Киев: Вища школа, 1990.

3. Орлов Г.Г. Охрана труда в строительстве. - М.: Высшая школа, 1984.

4. Русин В.И. и др. Охрана труда в строительстве. Инженерные реше­ния. Справочник. Киев: Будівельник, 1990.

5. Сборник противопожарных норм и правил строительного проекти­рования) Сост. В.В. Денисенко. - 4-е изд., перераб. и доп. - К.: Будівельник, 1990.

6. ГОСТ 12.1.004-85. Пожарная безопасность. Общие требования.

7. ГОСТ 12.1.033-81. Пожарная безопасность. Термины и определения (переиздан в 1985 г.).

8. ГОСТ 12.1.010-76. Взрывобезопасность. Общие требования (переиз­дан в 1985 г.).

9. ГОСТ 12.1.044-84. Пожаровзрывобезопасность веществ й материа­лов. Номенклатура показателей и методы их определения (переиздан в 1985г.).

10. Общесоюзные нормы технологического проектирования (ОНТП 24-86), 1986.

11. Строительные нормы й правила. СНиП 2.01.02-85. Противопожар­ные нормы. - М., 1986.

12. Строительные нормы и правила. СНиП 2.04.02-85. Производственные здания. М., 1986.

13. Строительные нормы и правила. СНиП 2.09.03-85. Сооружения промышленых предприятий. - М., 1986.


 

Додаток 1

 

Значення показників пожежної небезпеки речовин, сумішів і технічних продуктів (Б) (ГОСТ 12.1.004 – 85)

 

№ п/п Речовина Характеристики речовини
tсп, 0С tзайм, 0 С tсамозайм 0 С. Нижня концентр. межа спалаху, г/м
Анілін Ацетон Гліцерин Бензин А-76 Масло трансформаторне Скипидар Алюміній (аерозоль ) Ебоніт (аерозоль) Бутан Бронза Антрацит Торф Деревина Бетон Спирт Формалін технічний Оцтова кислота Толуол Житнє борошно Вугілля деревне (аерозоль) -18 -36 - - - - - - - - -2 - - - - - - - - - - - 240-270 - - - - - - - - - - - - - - 350-400 - - - - - 38,6 - - 41,3 7,6 37,4 - 100-250 - - - - - - 38,2 20-63 68,8

 


Додаток 2

 

Категорії приміщень за пожежною і вибухонебезпекою (ОНТП 24-86)

 

Категорія приміщення Характеристика речовин та матеріалів, що знаходяться у приміщенні
А (вибухо-небезпечна) Горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 280С у такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні суміші, при займанні яких розвивається тиск вибуху, що перевищує 5 кПа, а також речовини, що здатні вибухнути і горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним в такій кількості, що розрахунковий тиск перевищує 5 кПа.
Б (вибухо-пожежо-небезпечна) Горючий пил або волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху більше 28 0С, горючі рідини у такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні суміші, при займанні яких виникає розрахунковий тиск вибуху, що перевищує 5 кПа.
В (пожежо-небезпечна)   Легкозаймисті, горючі і важкогорючі рідини, тверді горючі і важкогорючі речовини і матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним лише горіти при умові, що це приміщення не відноситься до категорії А чи Б.
Г Негорючі речовини і матеріали в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променевої теплоти, іскор та полум'я, а також горючі гази, рідини і тверді речовини, які спалюються або утилізуються у вигляді палива.
Д Негорючі речовини і матеріали в холодному стані.

 

Додаток 3

Приклади конструктивних характеристик будівель у залежності від ступеня їх вогнестійкості

 

Ступінь вогне-стійкості   Конструктивні характеристики
І Будівлі з штучними і захисними конструкціями з природних та штучних кам'яних матеріалів, бетону або залізобетону із застосуванням листових та плитних негорючих матеріалів.
ІІ Будівлі з несучими і відгороджуючими конструкціями з природних та штучних кам'яних матеріалів, бетона або залізобетона із застосуванням листових та плиткових негорючих матеріалів. В покриттях будівель допускається застосовувати незахищені сталеві конструкції.
ІІІ Будівлі з штучними та захисними конструкціями з природних та штучних кам’яних матеріалів, бетону, залізобетону. Для перекриття допускається застосування дерев’яних конструкцій, захищених штукатуркою або важкогорючими листовими, а також плитковими матеріалами. До елементів покриття висуваються вимоги по межах вогнестійкості та межах розповсюдження полум'я; при цьому елементи покриття з деревини піддаються вогнезахисній обробці.
ІІІ а Будівлі переважно з каркасною конструктивною схемою, елементи каркасу – з сталевих незахищених конструкцій. Захисні конструкції – з сталевих профільованих листів або інших негорючих листових матеріалів з важкогорючим утеплювачем.
ІІІ б Будівлі переважно одноповерхові з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса з цільної або клеєної деревини, яка була піддана вогнезахисній обробці, яка обмежує розповсюдження полум'я. Захисні конструкції – з панелей або зібрані з елементів, які виготовленні з застосуванням деревини або матеріалів на її основі. Деревина та інші горючі матеріали захисних конструкцій повинні бути піддані вогнезахисній обробці або захищені від впливу полум'я та високих температур таким чином, щоб обмежити межу розповсюдження полум'я.
ІV Будівлі з несучими і захисними конструкціями з цільної або клеєної деревини та інших горючих або важкогорючих матеріалів, які захищені від дії полум'я та високих температур штукатуркою або іншими листовими чи плитковими матеріалами. До елементів покриття не ставляться вимоги по межах вогнестійкості та межах розповсюдження полум'я; при цьому елементи покриття з деревини піддаються вогнезахисній обробці.
ІV а Будівлі переважно одноповерхові з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса – із сталевих профільованих листів або інших негорючих матеріалів з горючим утеплювачем.
V Будівлі, до несучих і відгороджуючих конструкцій яких не ставляться вимоги по межах вогнестійкості та межах розповсюдження полум'я.

 


Додаток 4

 

Мінімальні межі вогнестійкості будівельних конструкцій (у год.) і максимальні межі розповсюдження полум'я по них (у см) для різних ступенів вогнестійкості будівель (СНиП 2.0І.02-85)

 

Ступінь вогнестійкості будівлі Стіни Колони Сходові площадки, балки, косоури, марші сходових кліток Плити, настили, (з утеплювачем), інші несучі конструкції перекрить Елементи перекрить
Несучі Самонесучі Зовнішні ненесучі Внутрішні ненесучі (перегородки) Плити, настили, прогони Балки, ферми, арки, рами
I 2.5 0 1.25 0.5 0.5 2.5 1 1 0.5 0 0.5
II 2 0 1 0 0.25 0 0.25 0 2 0 1 0 0.75 0 0.25 0 0.25 0
III 2 0 1 0 0.250 0.5 0 0.25 0 2 0 1 0 0.75 0 0.25 H.H. H.H H.H.
III a 1 0 0.5 0 0.25 40 0.25 40 0.25 0 1 0 0.25 0 0.25 25 0.25 0
III б 1 0.5 0.25 0.5 40 0.25 40 1 40 0.75 0 0.75 25 0.25 0.5 25/40/ 0.75 25/40/
IV 0.5 0.25 0.25 40 0.25 40 0.5 40 0.5 25 0.25 25 0.25 H.H. H.H. H.H.
IV a   0.5 40 0.25 40 0.25 H.H 0.25 40 0.25 0 0.25 0 0.25 0 0.25 H.H 0.25 0
V Не нормується

 

1) У чисельнику вказуються межі вогнестійкості будівельних конструкцій; у знаменнику - межі розповсюдження полум'я по них.

2) У дужках знаменника вказуються межі розповсюдження полум'я для вертикальних ділянок конструкцій.

3) Скорочення "н.н." означає, що показник не нормується.

 


Додаток 5

 

Протипожежні перешкоди і мінімальні межі їх вогнестійкості

(СНиП 2.01.02-85)

 

№ п/п Протипожежна перешкода Типи протипожежних перешкод або їх елементів Мінімальні межі вогнестійкості протипожежних перешкод або їх елементів, год
Протипожежні стіни 2.5 0.75
Протипожежні перегородки 0.75 0.25
Протипожежні перекриття 2.5 0.75
Протипожежні вікна і двері 1.2 0.6 0.25
Протипожежні ворота, люки, клапани 1.2 0.6
Тамбур-жалюзі; Елементи тамбур-жалюзів: - протипожежні перегородки - протипожежні перекриття - протипожежні двері         0.75 0.75 0.6
Протипожежні зони, елементи зон: - протипожежні стіни, що відділяють зону від приміщень пожежних відсіків; - протипожежні перегородки зовн./внутр.); - колони; - протипожежні перекриття; - елементи перекриття; - зовнішні стіни.     - - -   - 0.75   0.25 - 0.75 0.75 0.75
Протипожежні зони. Елементи зон: - елементи покриття, зовнішні стіни ; - колони, греблі; - діафрагми.     - - - -     0.75 0.75 не нормується

 


Додаток 6

 

Ступінь вогнестійкості, допустима кількість поверхів і площа поверху в межах пожежного відсіку будівлі (СНиП 2.09.02-85)

 

Категорія будівлі (пожежних відсіків) Допус­тима кількість поверхів Ступінь вог­нестійкості будівлі Площа поверху в межах пожежного відсіку, м2, будівель
Одноповер­хових багатоповерхових
2 поверхи 3 поверхи і більше
А і Б І не обмежу­ється - -
А і Б (за винятком будівель нафтопереробної, газової, хімічної та нафтохімічної промисловості) ІІ ІІІа Теж - - - -
А – будівлі нафтопереробної, газової, хімічної та нафтохімічної промисловості   ІІ   ІІІа не обмеж­ується   -   -
Б – будівлі нафтопереробної, газової, хімічної та нафтохімічної промисловості   ІІ   ІІІа не обмежується   -   -
В І-ІІ ІІІ ІІІа ІІІб IVa IV V не обмежується
- - - - - - -
Г І і ІІ ІІІ ІІІа ІІІб ІVa IV не обмежується
не обмежується
- - - -
               

Додаток 7

 

Найбільша відстань до евакуаційного виходу (СНиП 2.0І.02-85)

 

Об'єм приміщен­ня, тис. м3 Катего­рія при­міщення Ступінь вогнистій-кості будівлі Відстань, м при щільності людського потоку в загальному проході, чол/м2
до 1 більше 1 до 3 більше 3 до 5
До 15 А і Б В І,ІІ,ІІІ а І,ІІ,ІІІ,ІІІа ІІІб,ІV V
А і Б В І,ІІ,ІІІа І.ІІ,ІІІа ІІІб,IV
A i Б В І,ІІ,ІІІа І,ІІ,ІІІ,ІІІа ІІІб,IV
A i Б В І,ІІ,ІІІа, І,ІІ,ІІІ,ІІІа
60 і більше А і Б В І,ІІ,ІІІа І.ІІ,ІІІ,ІІІа
80 і більше В І,ІІ,ІІІ,ІІІа
незалежно від об'єму Г і Д І,ІІ,ІІІ,ІІІа ІІІб,IV V не обмежується
               

 


Додаток 8

 

Кількість людей для розрахунку ширини евакуаційних виходів

(СНиП 2.0І.02-85)

 

Об'єм приміщення, тис. м3 Категорія приміщення Ступінь вогнестійкості будівлі Кількість людей на 1 м ширини евакуаційного виходу (дверей)
А і Б В І,ІІ,ІІІа І,ІІ,ІІІ,ІІІа ІІІб,ІV V
А і Б В І,ІІ,ІІІа І,ІІ,ІІІ,ІІІа ІІІб,ІV
А і Б І,ІІ,ІІІа І,ІІ,ІІІ,ІІІа ІІІб,IV
А і Б В І,ІІ,ІІІа І,ІІ,ІІІ,ІІІа ІІІб
60 і більше А і Б В І,ІІ,ІІІа І,ІІ,ІІІ,ІІІа ІІІб
80 і більше В І,ІІ,ІІІ,ІІІа
незалежно від об'єму Г і Д І,ІІ,ІІІ,ІІІа ІІІб,ІV V

Додаток 9

Мінімальні відстані між будівлями і спорудами, м (СНиП 2.09.01-85)

Ступінь вогне­стійкості будівлі або споруди Відстань між спорудами або будівлями, м при ступені їх вогнестійкості
І і ІІ ІІІ ІV-V
I i II     Не нормується для будівель та споруд з виробництвами категорії Г та Д, для будівель та споруд з виробництвами категорій А, Б, В-9        
ІІІ
IV-V

 

Додаток 10

 

Перелік основних показників пожежної та вибухонебезпеки речовин та матеріалів (ГОСТ І2.І.044-84)

№ п/п Показник Застосування показників пожежної та вибухонебезпеки
газів рідин твердих речовин пилу
        Група горючості Температура спалаху Температура займання Температура самозаймання Нижня та верхня концентраційні межі розповсюдження полум'я (займання) Температурні межі розповсюдження полум'я (займання) Температура самонагрівання Умови теплового самозаймання Мінімальна енергія займання Кисневий індекс Здатність вибухнути і горіти при взаємодії з водою, киснем повітря та іншими речовинами Нормальна швидкість розповсюдження полум'я Швидкість вигорання Коефіцієнт димоутворення Індекс розповсюдження полум'я Показник токсичності продуктів горіння полімерних матеріалів Мінімальний вибухонебезпечний вміст кисню + - - +   +   + - - + -   + + - - -   - + + + + +   +   + - - + -   + + + - -   - + + + + +   -   - + + - +   + - - + +   + - + - + +   +   - + + + -   + - - - -   - +

 

Примітка:

1) Знак ”+” означає застосування, знак “-” незастосування показника.

2) Для пилу визначається лише нижня концентраційна межа розповсюдження полум’я.


 

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.